Землі промисловості: поняття,склад,функціональне використання та особливості здійснення правна земельні ділянки

За чинним земеЛЬНИМ закОНОДавсТВОМ України одним із видів спеціального несільськогосподарського призначення є землі промисловості, які визначаються як землі, надані для розміщення та експлуатації основ­них, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових, гірничо­добувних, транспортних та інших підприємств, їхніх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Правовий режим земель промисловості визначений нормами ЗК України, Кодексу України про надра від 27 липня 1994 р., Законом України "Про видобування і переробку уранових руд" від 19 листопа­да 1997 р. та іншими законодавчими і підзаконними нормативними актами, у яких закріплені нормативно-технічні, санітарно- епідеміологічні, протипожежні, екологічні, архітектурно-будівельні та інші імперативи і положення щодо надання земель у використання, забезпечення сприятливого для людини навколишнього природного середовища, збереження довкілля тощо.

Згідно з Українським класифікатором цільового використання зем­лі до складу земель промисловості входять: землі підприємств добув­ної промисловості; землі підприємств металургії та оброблення мета­лу; землі підприємств з виробництва та розподілення електроенергії; землі підприємств з виробництва будівельних матеріалів (за винятком будівельних майданчиків); землі підприємств іншої промисловості.

За чинним ЗК України державні й комунальні підприємства про­мисловості, транспорту, зв'язку можуть використовувати земельні ді­лянки державної власності для господарської та іншої діяльності на праві постійного користування.

Згідно зі ст. 114 ЗК України навколо потенційно небезпечних об'єк­тів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвище­них рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відо­кремлення таких об'єктів від територій житлової забудови створю­ються санітарно-захисні зони. Розміри цих зон установлюються прое­ктною документацією за узгодженнями з органами державного регу­лювання безпеки відповідно до державних нормативних документів.

Загальні вимоги до встановлення санітарно-захисних зон визначені в Санітарних нормах проектування промислових підприємств СН 245-71, затверджені наказом Держбуду СРСР 5 листопада 1971 р.

Окремі особливості правового режиму мають землі, надані для по­треб добувної промисловості. По-перше, земельна ділянка в даному випадку виступає не лише як просторовий базис, але й як предмет праці. По-друге, надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється після оформлення в установ­леному порядку права користування надрами. По-третє, має бути за­тверджений проект рекультивації земель і, по-четверте, спочатку ма­ють бути відновлені раніше відпрацьовані площі земель.

Землі промисловості можуть використовуватися для створення ін­дустріальних парків як на території існуючих підприємств, так і на вільних земельних ділянках, призначених для розвитку економіки на­селених пунктів, регіонів, держави. Правовий режим земель індустрі­альних парків у чинному земельному законодавстві не визначається, оскільки такі парки в України лише починають створюватися. З ме-. тою забезпечення перспектив розвитку індустріальних парків в Укра­їни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. схвалено Концепцію створення індустріальних (промислових парків), якою передбачається виділення земельних ділянок для цих потреб. Вважається, що такі парки можуть створюватися на території зага­льною площею до 700 га, у межах якої формується комплекс об'єктів інженерної інфраструктури та інших об'єктів нерухомості для певних видів господарської діяльності суб'єктів підприємництва.