Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ чому про€вивс€ процес трансформац≥њ класичного м≥жнародного права на початку ’’ ст.?




ѕер≥од к≥нц€ ’≤’ та початку ’’ ст. Ї трансформац≥йним етапом у розвитку м≥жнародного права в≥д класичного (XVII-XIX ст. ст.) пер≥оду до сучасного м≥жнародного права (пер≥оду з другоњ половини/к≥нц€ ’’ Ц початку ’’≤ стол≥ть).

ѕ≥двалини м≥жнародного права ’’ ст. почали закладатис€ у класичному м≥жнародному прав≥ наприк≥нц≥ ’≤’ ст. “ак≥ його характерн≥ риси, €к формуванн€ ≥ вих≥д на м≥жнародно-правову арену м≥жнародних орган≥зац≥й, ор≥Їнтац≥€ на заборону агрес≥њ, обмеженн€ в≥йни, €к засобу вир≥шенн€ м≥жнародних питань та гуман≥зац≥ю в≥йськових д≥й, усв≥домленн€ субТЇктами м≥жнародного права ≥снуванн€ сп≥льних ≥нтерес≥в, €к≥ можуть бути задоволен≥ лише сп≥льними зусилл€ми, розширенн€ кола субТЇкт≥в та сфери д≥њ м≥жнародного права, зм≥ни у сп≥вв≥дношенн≥ м≥жнародного права на нац≥ональних правових систем тощо, почавши складатис€ наприк≥нц≥ ’≤’ ст. л€гли в основу м≥жнародного права ’’ ст.

ћожна, вт≥м, вказати на р€д ознак, що в≥др≥зн€ють м≥жнародне право ’’ ст. в≥д класичного. ќдн≥Їю з основних в≥дм≥нностей Ї ун≥версал≥стське спр€муванн€ м≥жнародного права ’’ ст., €к за його територ≥альним поширенн€м, так ≥ за функц≥ональним наповненн€м.

 ласичне м≥жнародне право, що базувалос€ на вестфальськ≥й систем≥, Їдиним субТЇктом вважало суверенну державу. ѕроте вже з к≥нц€ ’≤’ ст. класична держава переживаЇ суттЇв≥ проблеми та трансформац≥њ (на практиц≥ м≥жнародних в≥дносин це про€вл€Їтьс€ у розпад≥ потужних ≥мпер≥й Ц –ос≥йськоњ та јвстро-угорськоњ внасл≥док соц≥альних революц≥й). «м≥нюЇтьс€ структура держави; у м≥жнародному прав≥ закр≥плюютьс€ ≥нш≥, ан≥ж державницьк≥, ц≥нност≥, зокрема проголошенн€ в≥йни злочином, захисту прав людини, €к≥ обТЇктивно звужують необмежений суверен≥тет держави. Ќа ун≥версальному р≥вн≥ закр≥плюютьс€ ≥мперативн≥ принципи м≥жнародного права, обовТ€зков≥ до виконанн€ ус≥ма державами. ћ≥жнародне право ’’ ст. характеризуЇтьс€ посиленн€м у ньому аспекту людськоњ особистост≥, захисту њњ прав, що про€вилос€ вже з початку д≥€льност≥ Ћ≥ги Ќац≥й, зокрема в сфер≥ захисту прав меншин та ≥нших категор≥й людей.

¬т≥м, перша половина ’’ ст. ще була позначена формальним визнанн€м лише держави основним субТЇктом м≥жнародного права. ќднак вже з середини стол≥тт€ ситуац≥€ зм≥нюЇтьс€ у напр€мку визнанн€ ≥нших субТЇкт≥в цього права Ц передус≥м м≥жнародних м≥жур€дових орган≥зац≥й (чому спри€ли формуванн€ ≥ д≥€льн≥сть ун≥версальних орган≥зац≥й, €к≥ обТЇднували майже ус≥ держави св≥ту Ц Ћ≥ги Ќац≥й та ќќЌ, та њх авторитет ≥ значим≥сть у формуванн≥ та застосуванн≥ м≥жнародного права), а згодом ≥ ≥ндив≥да (п≥д впливом насл≥дк≥в ≤≤-њ —в≥товоњ в≥йни, встановленн€ м≥жнародноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ндив≥д≥в та створенн€ м≥жнародних механ≥зм≥в захисту прав людини).

¬≥д класичного м≥жнародного права м≥жнародне право ’’ ст. суттЇво в≥др≥зн€ла в≥дмова в≥д цив≥л≥зац≥йного чиннику. ѕро€ви такоњ в≥дмови зТ€вились ≥ще, коли окрем≥ крањни (переважно новоутворен≥ незалежн≥ держави американського, аз≥йського континент≥в) стали напол€гати на чиннику державного суверен≥тету, €к основного принципу входженн€ субТЇкта до м≥жнародно-правовоњ системи, заперечуючи чинник належност≥ до цив≥л≥зованих народ≥в, €к такого принципу. ¬т≥м з перших дес€тил≥ть ’’ ст. в≥дмова в≥д под≥лу крањн на цив≥л≥зован≥, нецив≥л≥зован≥ та варварськ≥ стала основним принципом формуванн€ ун≥версальних обТЇднань держав. Ќа зам≥ну цив≥л≥зац≥йному критер≥ю прийшов принцип ун≥версального мирного сп≥лкуванн€ держав на основ≥ в≥дмови в≥д агрес≥њ та в≥йни у взаЇмних в≥дносинах та на основ≥ недискрим≥нац≥йного застосуванн€ м≥жнародного права до ус≥х держав, незалежно в≥д њхньоњ культури, р≥вн€ розвитку, етн≥чного чи расового складу ≥ т.п.

” цей же пер≥од п≥д ег≥дою Ћ≥ги Ќац≥й розпочинаЇтьс€ процес захисту окремих категор≥й людей, зокрема нац≥ональних меншин. Ћ≥гою було укладено 5 спец≥альних договор≥в про захист нац≥ональних меншин (з ѕольщею, „ехословаччиною, –умун≥Їю, —ербо-’орвато-—ловенською державою, √рец≥Їю).

ƒо ’’ ст. ≥снувала двор≥внева система м≥жнародних суд≥в в≥дпов≥дно до субТЇкт≥в, що могли позиватис€ до них: 1) ф≥зичн≥ особи (комерц≥йн≥ арб≥траж≥ та судов≥ ≥нституц≥њ переважно м≥жнародного приватного права) та 2) держави. ” м≥жнародному прав≥ ’’ ст. сформувалос€ 3 р≥вн≥ м≥жнародних суд≥в в≥дпов≥дно до субТЇкт≥в позову до них: 1) м≥жнародн≥ крим≥нальн≥ суди ≥ трибунали (де ≥ндив≥д виступаЇ в рол≥ обвинуваченого, особа, що волод≥Ї дел≥ктоздатн≥стю); 2) суди з захисту прав людини (≥ндив≥д Ц позивач, особа, що волод≥Ї д≥Їздатн≥стю); 3) суди ≥нтеграц≥йних обТЇднань, наприклад ™—, де особи (громад€ни держав-член≥в) виступають пор€д ≥з державами-членами.

¬т≥м, першим нормативно закр≥пленим про€вом п≥дходу до м≥жнародноњ правосубТЇктност≥ ≥ндив≥да стало закр≥пленн€ у м≥жнародному прав≥ колективних прав людини (прав б≥женц≥в, жертв в≥йни, нац≥ональних меншин, €кими оп≥кувалась Ћ≥га Ќац≥й).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-03-26; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 517 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1560 - | 1354 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.