Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ чому пол€гав вплив ≥дей просв≥тництва на розвиток м≥жнародно-правовоњ теор≥њ ≥ практики?




ѕросв≥тницто охопило усю Ївропейську правову думку, до €коњ належали: у ‘ранц≥њ Ц ¬ольтер, ∆.-∆.–уссо, Ў.ћонтескТЇ, ƒ.ƒ≥дро та ≥н.; в Ўотланд≥њ Ц ‘.’ачсон, ƒж.Ѕлек, ƒж.’аттон, ƒж.ћ≥ллар та ≥н.; в —Ўј Ц Ѕ.‘ранкл≥н, “.ƒжефферсон та н.

¬. √реве вид≥л€Ї пер≥од 1648-1815 €к Ђфранцузьку епоху м≥жнародного праваї. «азначена епоха про€вилас€ у вт≥ленн≥ ≥нститут≥в та принцип≥в французькоњ буржуазноњ революц≥њ у м≥жнародно-правов≥й практиц≥ (у тому числ≥ в њх вплив≥ на м≥жнародно-правову теор≥ю ≥ практику —Ўј пер≥оду боротьби за незалежн≥сть та њњ проголошенн€ 1775-1778 рр.) та ≥дей французьких просв≥тител≥в у розвитку теор≥њ та доктрини цього права.

ѕросв≥тител≥ запозичують з природного права ≥дею р≥вност≥ народ≥в (€к вт≥ленн€ природноњ р≥вност≥ ус≥х людей). ÷ей постулат природного права вплинув на становленн€ принципу суверенноњ р≥вност≥ держав.

ќдин ≥з пров≥дних м≥жнародно-правових мислител≥в того часу ≈.де ¬аттель (1714-1767 рр.) почав розробл€ти позитивну концепц≥ю права народ≥в, €ке походить ≥з суверенноњ вол≥ держав.

–≥зновидом Ђборотьби з тиранамиї стають ≥дењ революц≥њ, що пот≥м покладуть основу ≥нституту гуман≥тарноњ ≥нтервенц≥њ. “акою Ї ≥де€ правом≥рност≥ втручанн€ у внутр≥шн≥ справи держави дл€ захисту њњ населенн€ в≥д свав≥лл€ його самодержц€. ” декларац≥њ ЋаверТЇра-Ћепо, прийн€т≥й  онвентом 19 листопада 1792 р., зазначалос€, що останн≥й Ђнадасть допомогу ус≥м народам, €к≥ бажають в≥двоювати свою свободу, ≥ доручаЇ виконавч≥й влад≥ надати генералам в≥дпов≥дн≥ накази, щоб надати допомогу народам ≥ громад€нам, €к≥ б постраждали чи могли б постраждати через справу свободиї. Ѕуло також закр≥плено ≥нститут права пол≥тичного притулку.

Ќа думку досл≥дник≥в просв≥тител≥в п≥д впливом одразу к≥лькох чинник≥в у той пер≥од можна вид≥лити ≥нститут правосубТЇктност≥ нац≥њ (пор€д ≥з правосубТЇктн≥стю держави). “акими чинниками були: закр≥пленн€ ¬естфальським миром декларативноњ теор≥њ визнанн€, в≥йна за незалежн≥сть —Ўј, подальш≥ укладен≥ договори —Ўј з ‘ранц≥Їю 1778 р. та јнгл≥Їю 1783 р., що фактично п≥дтверджували принцип самовизначенн€ нац≥й, теор≥њ народного суверен≥тету, висунут≥ просв≥тниками та в≥дтворенн€ принципу правосубТЇктност≥ нац≥њ у творах √.√роц≥€ та ≈.де ¬аттел€. ¬т≥м, досить швидко у класичному м≥жнародному прав≥ залишивс€ Їдиний субТЇкт Ц держава.

ѕ≥д впливом ѕросв≥тництва з середини ’V≤≤≤ ст. в пол≥тико-правов≥й думц≥ висуваютьс€ вимоги гуманного ставленн€ до кор≥нних народ≥в колон≥зованих рег≥он≥в, €к Ђморальний обовТ€зокї христи€нських крањн. ¬ м≥жнародно-правовому план≥ це врешт≥ призвело (з другоњ половини ’≤’ ст.) до 1) заборони работорг≥вл≥ та 2) визнанн€ р≥вноправност≥ народ≥в, що в класичному м≥жнародному право розгл€далис€ Ђнецив≥л≥зованимиї, Ђварварськимиї, такими, що потребують протекторату.

÷ей етап м≥жнародного права спри€в по€в≥ зародк≥в ≥дењ про толерантн≥сть до ≥нших народ≥в. «окрема њњ впроваджували д≥€ч≥ ‘ранцузькоњ буржуазноњ революц≥њ та просв≥тництва. ¬же ≈.де ¬аттель вживав терм≥н Ђсусп≥льство нац≥йї.

≤з засудженн€м работорг≥вл≥ виступали представники французького та американського ѕросв≥тництва. ¬т≥м першими реальними кроками по м≥жнародно-правов≥й заборон≥ рабства (п≥сл€ в≥дпов≥дних внутр≥шньо законодавчих акт≥в по його скасуванню у ‘ранц≥њ, ¬еликобритан≥њ, —Ўј та ≥н.) стали договори к≥нц€ ’≤’ ст. (ƒодатков≥ статт≥ до ѕаризького мирного договору м≥ж ‘ранц≥Їю та ¬еликою Ѕритан≥Їю 1814 р., де пр€мо заборон€лас€ работорг≥вл€; Ћондонський догов≥р 1841 р. м≥ж јвстр≥Їю, ¬еликобритан≥Їю, ѕрусс≥Їю та –ос≥Їю приписував пересл≥дувати судна работорг≥вц≥в; заключний јкт Ѕрюссельськоњ конференц≥њ 1890 р., що врешт≥ наклав обовТ€зок протид≥€ти работорг≥вл≥ на ћ≥жнародний ћорський ќф≥с у «анз≥бар≥ та ≥н.).

заборон≥ рабства м≥жнародне право пройшло у той час два етапи Ц спершу було заборонено работорг≥влю, а згодом €вище рабства €к таке (в чому поЇднувалис€ м≥жнародно-правов≥ та внутр≥шньо правов≥ заходи).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-03-26; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 839 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1321 - | 1180 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.