Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«онуванн€ територ≥й за ступенем небезпеки




« метою диференц≥йованого п≥дходу до плануванн€ запоб≥жних заход≥в зд≥йснюЇтьс€ зонуванн€ територ≥й крањни, рег≥он≥в, м≥ст ≥ населених пункт≥в за територ≥€ми природного ≥ техногенного ризик≥в.

“еритор≥€ м≥ста з урахуванн€м переважного функц≥онального призначенн€ под≥л€Їтьс€ на сел≥тебну, виробничу ≥ ландшафтно-рекреац≥йну.

—ел≥тебна територ≥€ маЇ таке призначенн€: розм≥щенн€ житлового фонду, громадських буд≥вель ≥ споруд (в т.ч. науково-досл≥дних комплекс≥в), а також окремих комунальних ≥ промислових обТЇкт≥в, €к≥ не вимагають утворенн€ сан≥тарно-захисних зон; буд≥вництво шл€х≥в м≥ського сполученн€, вулиць, площ, парк≥в, бульвар≥в та ≥нших м≥сць загального користуванн€.

¬иробничу територ≥ю призначено дл€ розм≥щенн€ промислових п≥дприЇмств ≥ повТ€заних з ними обТЇкт≥в, комплекс≥в наукових установ з досл≥дними виробництвами, комунально-складських обТЇкт≥в, споруд зовн≥шнього та прим≥ського транспорту.

Ћандшафтно-рекреац≥йна територ≥€ включаЇ м≥ськ≥ л≥си, л≥сопарки, л≥созахисн≥ зони, водойми, с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд€, €к≥ разом з парками ≥ скверами сел≥тебноњ територ≥њ формують систему в≥дкритого простору.

 р≥м того, на територ≥€х вид≥л€ютьс€ небезпечн≥ зони.

«она можливого небезпечного землетрусу Ц територ≥€, в межах €коњ ≥нтенсивн≥сть сейсм≥чного впливу становить с≥м ≥ б≥льше бал≥в (визначаЇтьс€ за картами сейсм≥чного районуванн€ в≥дпов≥дно до ƒЅЌ).

«она в≥рог≥дного затопленн€ Ц територ≥€, меж≥ €коњ можуть бути вкрит≥ водою внасл≥док стих≥йного лиха або руйнуванн€ г≥дротехн≥чних споруд.

«она в≥рог≥дного катастроф≥чного затопленн€ Ц територ≥€, на €к≥й можлива загибель людей, с≥льськогосподарських тварин ≥ рослин пошкодженн€ або знищенн€ матер≥альних ц≥нностей (в першу чергу буд≥вель ≥ споруд), а також збитки навколишньому середовищу.

«она можливих небезпечних геолог≥чних €вищ Ц територ≥€, у межах €коњ передбачаЇтьс€ виникненн€небезпечних геолог≥чних €вищ, що становл€ть загрозу життю ≥ здоровТю людей, завдають збитк≥в економ≥ц≥.

«она можливого рад≥оактивного забрудненн€ - територ≥€ або акватор≥€, на €к≥й Ї можливим забрудненн€ поверхн≥ ірунту, буд≥вель ≥ споруд, атмосфери, води. продукт≥в харчуванн€ рад≥оактивними речовинами, €ке може викликати перевищенн€ нижнього критичного значенн€ доз опром≥ненн€ населенн€.

«она можливого х≥м≥чного зараженн€ Ц територ≥€. ¬ межах €коњ внасл≥док пошкодженн€ або руйнуванн€ Їмностей з х≥м≥чно небезпечними речовинами можливий викид в довк≥лл€ цих речовин в концентрац≥€х або к≥лькост€х, €к≥ становл€ть загрозу дл€ людей, тварин ≥ рослин впродовж певного пер≥оду.

«она можливих руйнувань Ц територ≥€ м≥ст. ≤нших населених пункт≥в ≥ ќ√, на €к≥й можливе виникненн€ надм≥рного тиску у фронт≥ пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥, €кий складаЇ 30 кѕа ≥ б≥льше, а також сейсм≥чний вплив, що спричин€Ї руйнуванн€ буд≥вель, споруд, комун≥кац≥й.

«она можливого утворенн€ завал≥в Ц частина зони можливих руйнувань, €ка включаЇ д≥л€нки розташуванн€ буд≥вель ≥ споруд з прилеглою до них м≥сцев≥стю, де сл≥д оч≥кувати обваленн€ буд≥вельних конструкц≥й та утворенн€ завал≥в.

ѕозам≥ська зона Ц територ≥€, розташована за межами зон можливих руйнувань, можливого рад≥оактивного та х≥м≥чного забрудненн€, в≥рог≥дного кас троф≥чного затопленн€, ≥ може бути використана дл€ евакуац≥њ населенн€.

ћожливе часткове або повне накладанн€ двох ≥ б≥льше зон можливоњ небезпеки. Ќа так≥ територ≥њ запоб≥жн≥ заходи провод€тьс€ в≥д ус≥х вид≥в небезпек в≥дпов≥дно до накладених зон.

ќсновн≥ етапи прогнозуванн€ насл≥дк≥в Ќ— на ќ√

ƒл€ ви€вленн€ характеру ≥ ступен€ втрат на ќ√ при Ќ— ≥ завчасного проведенн€ заход≥в, €к≥ включають або обмежують масштаби уражень ≥ руйнувань проводитьс€ моделюванн€ уразливост≥ обТЇкта та його елемент≥в до д≥њ вражаючих фактор≥в €к при авар≥њ на самому обТЇкт≥, так ≥ на ≥нших обТЇктах, розташованих поблизу. ѕрогнозуванн€ можливого становища на обТЇкт≥ проводитьс€ в так≥й посл≥довност≥:

1) ¬и€вл€ютьс€ вс≥ можлив≥ джерела уражень: внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥. ¬нутр≥шн≥ Ї на самому п≥дприЇмств≥, наприклад склади нафтопродукт≥в ≥ паливо-мастильних матер≥ал≥в, склади вибухонебезпечних речовин, вибухонебезпечн≥ технолог≥чн≥ установки, перекритт€ буд≥вель, €к≥ руйнуютьс€ при певному надлишковому тиску у фронт≥ ударноњ хвил≥ та ≥нш≥.

«овн≥шн≥ джерела розташовуютьс€ за межею обТЇкта, наприклад, х≥м≥чн≥ та нафтопереробн≥ заводи, гребл≥ √≈—, ј≈—, нафтобази та ≥нш≥.

2) ¬изначаЇтьс€ в≥дстань в≥д обТЇкту до кожного можливого джерела ураженн€. ¬≥дстань визначаЇтьс€ вим≥рюванн€м безпосередньо на м≥сцевост≥ або на карт≥ (план≥ м≥сцевост≥ ≥ обТЇкта).

3) ¬изначаЇтьс€ характер вражаючоњ д≥њ (пожежа, затопленн€, зараженн€, надлишковий тиск).

4) ¬изначаЇтьс€ тривал≥сть вражаючоњ д≥њ кожного фактора ≥ можлив≥ збитки та втрати.

ѕочатков≥ дан≥ дл€ проведенн€ розрахунк≥в:

- м≥сцезнаходженн€ обТЇкту в≥дносно джерела небезпеки;

- потужн≥сть авар≥йного реактора, а у воЇнний час - потужн≥сть €дерного боЇприпасу ≥ виду вибуху; к≥льк≥сть Ќ’– на обТЇкт≥ та умови збер≥ганн€;

- метеоролог≥чн≥ умови (середн≥й в≥тер, напр€м, швидк≥сть, стан вертикальноњ ст≥йкост≥ атмосфери);

- склад ≥ характеристика обТЇкту (цеху);

- к≥льк≥сть сховищ та њх м≥стк≥сть;

- чисельн≥сть найб≥льшоњ працюючоњ зм≥ни;

- забезпечен≥сть засобами ≥ндив≥дуального захисту;

- знанн€ роб≥тник≥в та службовц≥в правил д≥й по забезпеченню д≥€льност≥ у надзвичайних ситуац≥€х,

- встановлена доза опром≥ненн€.

ѕрогнозуванн€ можливого становища на ќ√ дозволить ефективн≥ше розробити заходи по захисту персоналу.

 

Ћ≥тература:

1. «акон ”крањни Ђѕро обТЇкти п≥двищеноњ небезпекиї, є2245-111 в≥д18.01.2001р.

2. ѕостанова є 250  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 кв≥тн€ 1995 р. Ђѕро ѕрограму створенн€ ”р€довоњ ≥нформац≥йно-анал≥тичноњ системи з питань надзвичайних ситуац≥й на 1995 р≥кї.

3. «ахист населенн€ ≥ територ≥й в≥д надзвичайних ситуац≥й. “.1. “ехногенна та природна небезпека / «а загальною редакц≥Їю ¬.¬.ћогильниченка. Ц  .:  ≤ћ, 2007.- с.636.

4. ќснови цив≥льного захисту / за загальною ред.. Ѕолотських ћ.¬.-  . Ц 2008. Ц с.223.

5. ћихайлюк ¬.ќ., ’алмурадов Ѕ.ƒ. ÷ив≥льна безпека: Ќавч. пос. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2008.- с.158.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 657 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2005 - | 1938 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.