Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«аконом≥рност≥ про€ву природних процес≥в та њх вплив на б≥оту й людину 4 страница




 арстов≥ процеси принос€ть значний непр€мий матер≥альний збиток €к на стад≥њ проектуванн€, так ≥ експлуатац≥њ споруд. ÷е пов'€зано з тим, що закарстован≥ породи не завжди Ї над≥йною основою й середовищем дл€ розм≥щенн€ ≥нженерних споруд, можуть виникати деформац≥њ й провали буд≥вель, велик≥ притоки води в п≥дземн≥ виробки й котловани, €к≥ дос€гають дек≥лькох тис€ч кубометр≥в у годину. ѕрориви карстових вод у шахти ≥нод≥ привод€ть до людських жертв.

¬ важкорозчинних карбонатних породах карстов≥ процеси розвиваютьс€ повол≥ прот€гом довгого геолог≥чного часу, в середньо розчинних породах (сульфатний карст) швидк≥сть цих процес≥в достатньо велика ≥ майже зб≥гаЇтьс€ з терм≥нами буд≥вництва й експлуатац≥њ споруд. ¬ легкорозчинних породах (сол€ний карст) ц≥ процеси розвиваютьс€ ще швидше. «а площею розвитку карстов≥ процеси в≥днос€тьс€ до рег≥ональних, охоплюючи велик≥ площ≥ в межах територ≥њ розвитку розчинних пор≥д.

 арст багато в чому визначаЇ €к≥сть й сам ресурс п≥дземного та наземного геолог≥чного простору на територ≥€х, що складен≥ розчинними породами, а отже, й њх еколого-геолог≥чн≥ умови.

Ќа понад 60% територ≥њ ”крањни поширен≥ процеси карстоутворенн€, причому 27% територ≥њ охоплен≥ в≥дкритими формами (вирви, колод€з≥, провали тощо).  арст розповсюджено на площах, де розвинут≥ г≥рськ≥ породи, що карстуютьс€ (карбонатн≥, сульфатн≥ та соленосн≥), в межах ¬олинськоњ, –≥вненськоњ, ƒонецькоњ, Ћуганськоњ, ’мельницькоњ, “ерноп≥льськоњ, ¬≥нницькоњ, ћиколањвськоњ областей та ј–  рим.

јбраз≥€ (в≥д лат. abrasio - з≥скоблюю)- це процес руйнуванн€ берег≥в озер ≥ мор≥в п≥д д≥Їю хвиль, теч≥й, прилив≥в ≥ в≥длив≥в, €кий приводить до зм≥ни контур≥в береговоњ л≥н≥њ та до њњ перем≥щенн€ у б≥к суш≥. јбраз≥йн≥ процеси широко розвинут≥ на узбережж≥ Ѕалт≥йського, —ередземного, јзовського та ≥нших мор≥в, на  римському й  авказькому узбережж≥ „орного мор€ та на озер≥ Ѕайкал.

≤нтенсивн≥сть абраз≥њ обумовлюЇтьс€, в основному, розм≥ром ≥ режимом водоймища, складом, будовою й станом пор≥д, що складають узбережж€, морфолог≥Їю берега. –уйн≥вна сила в≥тровоњ хвил≥ залежить в≥д њњ висоти, тобто маси води ≥ швидкост≥, ≥з €кою хвил€ удар€Їтьс€ в берег. ¬исота хвиль, а значить ≥ њњ руйн≥вна сила, зростаЇ ≥з зб≥льшенн€м сили й тривалост≥ в≥тру, довжини розгону хвил≥, обумовленоњ розм≥ром водоймища, глибиною басейну в прибережн≥й зон≥. ѕроцеси абраз≥њ р≥зко активуютьс€ п≥д час шторму, що особливо наочно ви€вл€Їтьс€ на ѕ≥вденному берез≥  риму

ƒуже нест≥йк≥ до руйнувань райони узбережж€, що складен≥ легкорозчинними рихлими незв'€зними або зв'€зними ірунтами. —кельн≥ породи втрачають ст≥йк≥сть до абраз≥њ при сильн≥й тр≥щинуватост≥ або при пад≥нн≥ њх у б≥к водоймища. “емпи абраз≥њ зростають за на€вн≥стю процес≥в, що знижують м≥цн≥сть пор≥д берега, таких €к стар≥ й д≥юч≥ зсуви, осипи, виходи п≥дземних вод тощо. Ќайб≥льшою м≥рою схильн≥ до абраз≥њ висок≥ береги, ор≥Їнтован≥ перпендикул€рно або п≥д де€ким кутом до напр€мку пануючих в≥тр≥в, з вузьким пл€жем. ƒл€ кожного району узбережж€ характерн≥ своњ переважаюч≥ чинники, що викликають актив≥зац≥ю абраз≥њ.

¬тручанн€ людини шл€хом споруджуванн€ порт≥в, хвилелом≥в, гребель або бетонних ст≥нок, а також вилученн€ дл€ буд≥вельноњ мети з береговоњ зони п≥ску або галечнику приводить до порушенн€ балансу рихлого матер≥алу й актив≥зац≥њ процес≥в абраз≥њ.

як правило, абраз≥€ не представл€Ї безпосередньоњ загрози дл€ житт€ людини, але зм≥нюЇ ландшафт та робить вплив на умови його життЇд≥€льност≥. ѕерш за все абраз≥€ зм≥нюЇ проф≥ль берега, утворюючи крутий або в≥дносно крутий береговий обрив, а в його основ≥ Ц хвилеприб≥йну н≥шу й вузький пл€ж. ¬ тих випадках, коли на р≥вн≥ хвилеприбою зал€гають слаб≥ породи, формуЇтьс€ нависаючий карниз. Ѕерег стаЇ нест≥йким, розвиваютьс€ €к обвально-осипн≥, так ≥ обвальн≥ процеси, на схил≥ вище за обрив виникають тр≥щини. ¬ результат≥ абраз≥њ зм≥нюютьс€ контури береговоњ л≥н≥њ й в≥дбуваЇтьс€ њњ перем≥щенн€ у б≥к суш≥.

Ўвидк≥сть в≥дступу берегового уступу напр€му пов'€зана з≥ складомпор≥д. Ќа „орноморському узбережж≥ в лесових породах швидк≥сть в≥дступу берегового уступу складаЇ, в середньому, 2-7 м/р≥к, (≥нод≥ до 20 м/р≥к); в алюв≥ально-морських слабозцементованих п≥сках, глинах ≥ суглинках - 2-5 м/р≥к, (≥нод≥ до 10 м/р≥к); середньор≥чний розмив обвальних накопичень - в≥д 0,3 до 3 м/р≥к; арг≥л≥ти й алеврол≥ти теригенного фл≥шу руйнуютьс€ з≥ швидк≥стю в≥д 5 до 30 см/р≥к. ÷е веде до пр€мих матер≥альних збитк≥в, пов'€заних ≥з перенесенн€м шосейних ≥ зал≥зничних дор≥г на узбережж≥, ≥з деформац≥Їю або повним руйнуванн€м житлових ≥ промислових об'Їкт≥в, портових споруд, побудованих на берегах мор≥в ≥ озер. “ак≥ руйнуванн€ можуть набути й катастроф≥чного характеру.

јбраз≥€ Ї локальним чинником зм≥ни €кост≥ ресурсу геолог≥чного простору особливо значущого в курортних зонах узбережж€ п≥вденних мор≥в.

«а часом розвитку абраз≥€ Ї процесом тривалоњ д≥њ. Ќаприклад, дл€ ѕ≥вденного берега  риму швидк≥сть абраз≥њ зм≥нюЇтьс€ в≥д дек≥лькох м≥л≥метр≥в у стор≥чч€ до 3 м/р≥к залежно в≥д пор≥д, що складають кл≥ф. јле еп≥зодично п≥д впливом сильних шторм≥в швидк≥сть може р≥зко зростати.

” просторовому план≥ абраз≥€ може носити рег≥ональний характер, охоплюючи райони узбережж€ значноњ прот€жност≥. ¬ той же час ц≥ процеси можуть ви€вл€тис€ й на локальних д≥л€нках, де створюютьс€ дл€ цього спри€тлив≥ умови.

ѕрибережна смуга јзовського й „орного мор≥в у межах ”крањни займаЇ до 2870 км (≥з них п≥ддаютьс€ абраз≥њ до 60%), маЇ вин€ткову рекреац≥йну ц≥нн≥сть, в≥др≥зн€Їтьс€ п≥двищеною щ≥льн≥стю населенн€ та динам≥чним економ≥чним розвитком. Ѕерегова смуга внутр≥шн≥х водосховищ та ≥нших поверхневих водних об'Їкт≥в ”крањни становить майже 15 тис. км, ≥з €ких б≥льше 16% мають високий р≥вень ураженост≥ абраз≥йними процесами.

«а даними мон≥торингу прот€жн≥сть берег≥в, що зазнають абраз≥йних процес≥в, за останн≥ 30 рок≥в зб≥льшилас€ в≥д 2 до 5 раз≥в, ≥ найб≥льша њх актив≥зац≥€ спостер≥гаЇтьс€ в ј–  рим, ќдеськ≥й й ћиколањвськ≥й област€х. ƒовжина берег≥в, вже зруйнованих абраз≥Їю на „орному мор≥, дор≥внюЇ 914 км, а на јзовському Ц 253 км, що загалом складаЇ 40% в≥д загальноњ довжини њх береговоњ л≥н≥њ.

Ќеспри€тлив≥ процеси

ѕрос≥данн€ - це здатн≥сть лесових пор≥д зазнавати вертикальну деформац≥ю п≥д д≥Їю власноњ ваги породи або п≥д сп≥льним впливом ваги породи й додаткового навантаженн€ в≥д споруди при замочуванн≥ водою.

“реба в≥дм≥тити, що при в≥дсутност≥ зволоженн€, прос≥даючи р≥зновиди не в≥др≥зн€ютьс€ своЇю повед≥нкою в≥д аналог≥чних за складом лесовидних глинистих пор≥д.

ƒл€ лесових пор≥д, здатних до прос≥данн€, характерн≥ так≥ особливост≥ складу ≥ властивостей: однор≥дн≥сть ≥ нешаруват≥сть; мала волог≥сть; високий ум≥ст пилуватих часток ≥з розм≥рами 0,05-0,005 мм (40-50% ≥ б≥льше) ≥ карбонат≥в - переважно кальциту (до 15-20%); присутн≥сть водорозчинних солей Ц сульфат≥в ≥ хлорит≥в (до 3 - 5%); висока порист≥сть (40-55%%). Ћесов≥ породи п≥дрозд≥л€Їтьс€ на два види - прос≥даюч≥ при природному тиску, й на т≥, що про€вл€ють прос≥данн€ при додаткових

навантаженн€х. Ћесов≥ породи, дл€ €ких не характерн≥ перерахован≥ вище ознаки, в≥днос€ть до лесовидних.

Ћесов≥ породи зустр≥чаютьс€ на вс≥х континентах, але найб≥льшого поширенн€ вони набули в ™вроп≥, јз≥њ та јмериц≥. «а п≥драхунками  .  ейльгака, при середн≥й потужност≥ лесу 10 м загальна площа, зайн€та лесовими породами на земн≥й кул≥, складаЇ 19 млн. км2. ѕ≥вн≥чна межа розповсюдженн€ лес≥в опускаЇтьс€ в ™вроп≥ до 600 п≥вн≥ч. ш., в јз≥њ вона проходить набагато п≥вн≥чн≥ше, а п≥вденна межа дос€гаЇ 280 п≥вн≥ч. ш. ” троп≥чних ≥ субтроп≥чних област€х леси не зустр≥чаютьс€. Ќа територ≥њ крањн —Ќƒ площа, покрита лесовими породами, складаЇ близько 34% в≥д њх континентальноњ частини. Ћеси зал€гають суц≥льним покривом на б≥льш≥й частин≥ ”крањни (понад 65%) ≥ п≥вдн≥ Ївропейськоњ частини –ос≥њ.

¬елик≥ площ≥ покрит≥ лесовими породами в —ередн≥й јз≥њ,  азахстан≥, —х≥дному, ѕ≥вденному ≥ «ах≥дному —иб≥р≥. ƒосить часто вони зустр≥чаютьс€ в Ѕ≥лорус≥, ѕоволжьЇ, якут≥њ та ≥нших районах.

Ћеси - це молод≥ в≥дклади четвертноњ системи, що виникли в недавн≥й геолог≥чний час (не б≥льше 1,5 млн. рок≥в тому назад), а в певних ф≥зико-географ≥чних умовах вони можуть утворюватись пр€мо на очах людини, наприклад, в результат≥ д≥€льност≥ пилових бур. «а умовами зал€ганн€ леси повсюдно розташовуютьс€ у вигл€д≥ покрив≥в (тобто не перекрит≥ ≥ншими в≥дкладами).

ѕотужност≥ лесових пор≥д коливаютьс€ в≥д дек≥лькох сантиметр≥в до дес€тк≥в ≥ нав≥ть сотень метр≥в. ¬ п≥вн≥чних районах, де лесов≥ в≥дклади розвинут≥ лише на окремих д≥л€нках, њх потужн≥сть складаЇ 5-10 м, а в районах суц≥льного розповсюдженн€ (на п≥вдн≥ ”крањни, ѕ≥вн≥чному  авказ≥) вона п≥двищуЇтьс€ до 30-50 м ≥ б≥льше. Ќайб≥льш потужн≥ розр≥зи лесових пор≥д (до 100-200 м) знайден≥ в м≥жг≥рських западинах на територ≥њ —ередньоњ јз≥њ.

« сучасноњ точки зору, основою механ≥зму прос≥данн€ лесових пор≥д, Ї два взаЇмозв'€зан≥ €вища, €к≥ розвиваютьс€ при зволоженн≥ лес≥в й д≥њ зовн≥шнього навантаженн€. ѕо-перше, в≥дбуваЇтьс€ р≥зке зниженн€ енерг≥њ взаЇмод≥њ м≥неральних зерен ≥ глинисто-пилуватих агрегат≥в на контактах, втрата структурноњ м≥цност≥ внасл≥док перетворенн€ перех≥дних контакт≥в у коагул€ц≥њ, руйнуванн€ цементац≥йних контакт≥в ≥ зникненн€ кап≥л€рних сил. ѕо-друге, в≥дбуваЇтьс€ розпад глинисто-пилуватих агрегат≥в, €к≥й супроводжуЇтьс€ формуванн€м своЇр≥дних дефект≥в у м≥кроструктур≥ лес≥в, ≥ виникають умови дл€ взаЇмного зсуву структурних елемент≥в. “аким чином, в результат≥ прос≥данн€ в≥дбуваЇтьс€ стуленн€ частини макропор ≥ б≥льшост≥ крупних м≥жагрегатних м≥кропор, що призвод€ть до ущ≥льненн€ зволоженоњ частини товщ≥ пор≥д. “аким чином, прос≥данн€ Ї складним ф≥зико-х≥м≥чним процесом, що в≥дбуваЇтьс€ п≥д впливом багатьох фактор≥в Ц специф≥чноњ структура, будови порового простору, особливого характеру структурних звТ€зк≥в, властивостей породи, характеру та ≥нтенсивност≥ зволоженн€ тощо.

” зв'€зку з широким розповсюдженн€м лесових пор≥д проблема боротьби з прос≥данн€м цих пор≥д в основ≥ ≥нженерних споруд Ї дуже актуальною. јдже при промочуванн≥ лесу в≥дбуваЇтьс€ прос≥данн€ ≥ р≥зке зменшенн€ м≥цност≥ ірунту (п≥д ірунтом розум≥ють будь-€ку г≥рську породу, що Ї предметом ≥нженерноњ д≥€льност≥ людини). ѕри цьому спостер≥гаЇтьс€ втрата ст≥йкост≥ основи, њњ ≥нтенсивне ос≥данн€ й часто видавлюванн€ водонасиченого лесового ірунту з п≥д фундаменту споруди, що, звичайно, приводить до повного або часткового руйнуванн€ буд≥вель, дамб, шл€х≥в тощо. «а оц≥нками фах≥вц≥в, до 45% вартост≥ роб≥т при буд≥вництв≥ цив≥льних ≥ промислових об'Їкт≥в на лесових ірунтах витрачаЇтьс€ на комплекс заход≥в, що запоб≥гають деформац≥њ споруд через прос≥данн€. «а даними ћ. ’арькиноњ, прос≥данн€ лесових ірунт≥в у результат≥ п≥дтопленн€ в≥дбуваЇтьс€ в 563 м≥стах –ос≥њ; разов≥й економ≥чний збиток в≥д цього складаЇ Ц 30 млн. дол., а середн≥й р≥чний - 600-800 млн. дол.

¬изначенн€ загальноњ деформац≥њ основ споруд при буд≥вництв≥ на лесових породах визначаЇтьс€ €к сума величин ос≥данн€ й прос≥данн€ ірунтовоњ товщ≥. ѕри визначенн≥ прос≥данн€ в≥д додаткових навантажень фундамент≥в споруд, його величина залежить в≥д ширини фундаменту ≥ регламентуЇтьс€ —Ќиѕом 2.02.01-83 (ƒЅЌ ¬.1.1-5-2000). •рунтов≥ умови д≥л€нок, складених лесовими ірунтами, прос≥данн€ €ких в≥дбуваЇтьс€ п≥д впливом природного навантаженн€, розд≥л€ють на 2 типи:

1 тип - ірунтов≥ умови, в €ких можливе, головним чином, прос≥данн€ ірунт≥в в≥д зовн≥шнього навантаженн€, а прос≥данн€ ірунт≥в в≥д природного навантаженн€ в≥дсутнЇ або не перевищуЇ 5 см;

2 тип - ірунтов≥ умови, в €ких кр≥м прос≥данн€ ірунт≥в в≥д зовн≥шнього навантаженн€ можливе њх прос≥данн€ в≥д природного навантаженн€ й розм≥р його перевищуЇ 5 см.

¬ залежност≥ в≥д того, до €кого типу належить та чи ≥нша д≥л€нка, призначають р≥зний комплекс заход≥в, щоб запоб≥гати утворенню деформац≥й прос≥данн€ або усунути прос≥данн€ лесових ірунт≥в.

ѕрос≥данн€ за своњми еколого-геолог≥чними насл≥дками в≥дноситьс€ до розр€ду скор≥ше неспри€тливих, н≥ж до небезпечних або катастроф≥чних процес≥в. ѕроцеси прос≥данн€ можуть ≥стотно зм≥нити умови життЇд≥€льност≥ людини через деформац≥ю й ускладненн€ експлуатац≥њ ≥нженерних споруд.

ѕрос≥данн€ приносить значний матер≥альний збиток €к на стад≥њ проектуванн€, так ≥ експлуатац≥њ споруд. ÷е зв'€зано з тим, що прос≥данн€ лесових пор≥д, €к≥ Ї ненад≥йною основою й середовищем дл€ розм≥щенн€ ≥нженерних споруд, може викликати деформац≥њ й руйнуванн€ буд≥вель, њх крени тощо.

¬ залежност≥ в≥д типу ірунтових умов, ≥нтенсивност≥ додаткового навантаженн€ та перезволоженн€ прос≥данн€ може розвиватис€ повол≥ прот€гом в≥дносно тривалого часу, або з великою швидк≥стю, що зб≥гаЇтьс€ з терм≥нами буд≥вництва й експлуатац≥њ споруд. «а площею розвитку прос≥данн€ в≥дноситьс€ до рег≥онального р≥вн€, охоплюючи велик≥ площ≥ в межах територ≥њ розвитку лесових пор≥д, а за д≥Їю Ц до локального р≥вн€. ѕрос≥данн€ багато в чому визначаЇ €к≥сть й сам ресурс геолог≥чного простору на територ≥€х, €к≥ складен≥ лесовими породами, а отже, й њх еколого-геолог≥чн≥ умови.

¬ ”крањн≥ лесов≥ ірунти займають б≥льше 65% в≥д територ≥њ крањни. ѕрактично вс€ територ≥€ ќдеськоњ, ћиколањвськоњ, ’ерсонськоњ, «апор≥зькоњ, ƒн≥пропетровськоњ, частково ’арк≥вськоњ, ¬≥нницькоњ та ѕолтавськоњ областей складена прос≥даючими ірунтами першого та другого типу складност≥ умов буд≥вництва. ѕрос≥данн€ лесових ірунт≥в виникають нав≥ть при незначному (2-5%) зб≥льшенн≥ вологост≥ ≥ зм≥нюютьс€ в широких межах - в≥д 0,1 до 2,5-3 м. ” зв'€зку з прос≥данн€м лесових ірунт≥в починаЇтьс€ ос≥данн€ поверхн≥ земл≥, що викликаЇ нер≥вном≥рне ос≥данн€ фундамент≥в ≥, €к насл≥док, нер≥вном≥рн≥ деформац≥њ, крени, недопустим≥ тр≥щини й нав≥ть руйнуванн€ наземних конструкц≥й, будинк≥в та споруд, нер≥дко створюючи критичн≥ ситуац≥њ. ¬ ”крањн≥ д≥€ процес≥в прос≥данн€ призвела до деформац≥њ понад 10 тис. будинк≥в ≥ споруд. “≥льки в «апор≥жж≥ в≥д прос≥данн€ лесовоњ основи фундамент≥в деформовано 900 буд≥вель, а вежа обласного рад≥отелепередавального центру нахилилас€ майже на 40 см.

«аболочуванн€ Ц це процес довготривалого перезволоженн€ д≥л€нок земноњ поверхн≥, на €ких на прот€з≥ б≥льшоњ частини року спостер≥гаЇтьс€ надлишок вологи, що скупчуЇтьс€ на поверхн≥ земл≥ або насичуЇ ірунт рослинного шару ≥ п≥дгрунтов≥ горизонти. «вичайно, так≥ д≥л€нки земноњ поверхн≥ покрит≥ вологолюбною болот€ною рослинн≥стю. ƒ≥л€нки поверхн≥, де в результат≥ заболочуванн€ в≥дбуваЇтьс€ накопиченн€ рослинних залишк≥в ≥ утворивс€ торф ≥з потужн≥стю не менше 30 см, називають болотами.

«аболочуванн€ розвиваЇтьс€ в умовах вологого кл≥мату, коли к≥льк≥сть опад≥в перевищуЇ њх випаровуванн€, р≥внинного рельЇфу та при близькому до поверхн≥ земл≥ зал€ганн≥ п≥дземних вод. «аболочуванн€ може в≥дбуватис€ й унасл≥док надм≥рного зволоженн€ в≥дклад≥в за рахунок пер≥одичного затопленн€ або п≥дтопленн€ р≥чковими або морськими водами.

–озвиток природно заболочених земель ≥ бол≥т п≥дкор€Їтьс€ кл≥матичн≥й зональност≥. «аболоченими Ї велик≥ простори ћещерськоњ, ћолого-Ўексн≥нськоњ, ѕол≥ськоњ, ѕричорноморськоњ, ѕрикасп≥йськоњ й ≥нших низин. јналог≥чна картина спостер≥гаЇтьс€ ≥ в —иб≥ру, де заболочена величезна територ≥€ «ах≥дносиб≥рськоњ низовини. «аболоченими також ви€вл€ютьс€ заплави ≥ пригирлов≥ частини в долинах крупних р≥чок.

ѕроцеси заболочуванн€ ≥стотно зм≥нюють природне середовище й умови життЇд≥€льност≥ людини. ¬≥дбуваЇтьс€ повна зм≥на характеру рослинност≥, надм≥рне зволоженн€ пог≥ршуЇ пов≥трообм≥н ірунту ≥ шк≥дливо в≥дображаЇтьс€ на деревноњ, чагарниковоњ ≥ трав'€нистоњ рослинност≥.

¬≥дбуваЇтьс€ поступове пригнобленн€ й в≥дмиранн€ одних форм ≥ розвиток ≥нших, вологолюбних трав'€нистих рослин (осока, очерет тощо) та пригноблюванн€ сосни й моху. «аболочуванн€ завдаЇ збиток л≥совому господарству, пог≥ршуЇ водний режим ірунт≥в рослинного шару та перешкоджаЇ отриманню високих ≥ ст≥йких урожањв, ≥ншими словами, знижуЇ €к≥сть природного ресурсу.

ћатер≥альний збиток в≥д заболочуванн€ пов'€заний ≥ з додатковими витратами на проведенн€ осушувальних заход≥в при п≥дготовц≥ територ≥й до буд≥вництва й захисту вже побудованих споруд, оск≥льки надм≥рне зволоженн€ зм≥нюЇ ф≥зико-механ≥чн≥ й ф≥льтрац≥йн≥ властивост≥ пор≥д, знижуЇ њх ст≥йк≥сть ≥ несучу здатн≥сть, веде до затопленн€ п≥дземних частин споруд, при цьому п≥дземн≥ води можуть про€вл€ти агресивн≥ властивост≥.

ѕроцес заболочуванн€ в≥дноситьс€ до довготривалого, що надаЇ людин≥ можлив≥сть перервати його, а ще краще - запоб≥гти, щоб уникнути негативних еколог≥чних насл≥дк≥в. «аболочуванн€ може в≥дбуватис€ €к локально - в невеликих западинах ≥ зниженн€х, так ≥ носити €скраво виражений рег≥ональний характер.

¬ ц≥лому заболочен≥сть територ≥њ ”крањни не дуже велика Ц близько 2% в≥д ус≥Їњ площ≥, й т≥льки в п≥вн≥чн≥й частин≥ крањни (на ѕол≥сс≥) цей показник дос€гаЇ 6%.

Ѕ≥чна та донна ероз≥€ - ц≥ процеси в тому або ≥ншому ступен≥ спостер≥гаютьс€ у вс≥х долинах р≥чок ≥ впливають на природне середовище €к опосередковано, через зм≥ну ландшафту в межах р≥чкових долин, так пр€мою д≥Їю - руйнуванн€м заплавно-терасових комплекс≥в. —п≥вв≥дношенн€ глибинноњ й б≥чноњ ероз≥њ зм≥нюЇтьс€ на р≥зних стад≥€х розвитку

р≥чковоњ долини. ¬ початкових стад≥€х переважаЇ глибинна ероз≥€, коли водний пот≥к прагне виробити св≥й подовжн≥й проф≥ль, €кий характеризуЇтьс€ значними нер≥вност€ми. –≥чка прагне згладити ц≥ нер≥вност≥ стосовно р≥вн€ мор€ або озера, в €к≥ вона впадаЇ. –≥вень басейну, куди впадаЇ р≥чка, визначаЇ глибину ероз≥њ р≥чкового водного потоку ≥ називаЇтьс€

базисом ероз≥њ. ¬≥н Ї загальним дл€ вс≥Їњ р≥чковоњ системи. ѕоступово в нижньому переб≥гу р≥чки ухил подовжнього проф≥лю зменшуЇтьс€, наближаючись до горизонтальноњ л≥н≥њ, зменшуЇтьс€ швидк≥сть теч≥њ ≥, отже, затухаЇ глибинна ероз≥€.

¬ залежност≥ в≥д переважанн€ д≥њ б≥чноњ або донноњ ероз≥њ зм≥нюЇтьс€ будова р≥чкових долин.  оли р≥чка знаходитьс€ у стад≥њ донноњ ероз≥њ, вона маЇ характерний сх≥дчастий подовжн≥й проф≥ль, що складаЇтьс€ з 3 частин: на д≥л€нц≥, що примикаЇ до базису ероз≥њ, вр≥зуванн€ русла зак≥нчено, р≥чка виробила проф≥ль на р≥вн≥ нового базису ероз≥њ.

ѕереважанн€ донноњ ероз≥њ приводить до вузького, каньйонопод≥бного характеру долини, €ка маЇ крут≥ схили, вузьк≥ останц≥ терас, пороги й перекати в русл≥, водоспади та невелику потужн≥сть алюв≥альних в≥дклад≥в, звичайно, б≥льш грубого складу.

¬ результат≥ б≥чноњ ероз≥њ в≥дбуваЇтьс€ ≥нтенсивне руйнуванн€ правих берег≥в р≥чок п≥вн≥чноњ п≥вкул≥ (зг≥дно правила Ѕера). ¬насл≥док цього прав≥ береги р≥чок звичайно мають п≥днесений або нав≥ть гористий характер, тод≥ €к л≥в≥ њх береги дуже часто Ї широко розвинутими низовинними заплавами, вигладженими ероз≥Їю. Ќа л≥вих заплавних берегах р≥чок часто виникають своЇр≥дн≥ закрути Ц меандри. ѕ≥д впливом б≥чноњ ероз≥њ долина р≥чки поступово розвиваЇтьс€ завширшки.

ѕереважанн€ б≥чноњ ероз≥њ приводить до меандруванн€ р≥чки та до по€ви великих закрут≥в, долина характеризуЇтьс€ широкими терасами, заливними луками на заплав≥, стариц€ми й озерами з≥ значною потужн≥стю алюв≥альних в≥дклад≥в.

≤нтенсивн≥сть руйнуванн€ берег≥в ероз≥йними процесами визначаЇтьс€ складом ≥ станом пор≥д, що розмиваютьс€, експозиц≥Їю берегових схил≥в, конф≥гурац≥Їю русла р≥чки й характером локальних (блокових) неотектон≥чних рух≥в. ќсобливо ≥нтенсивно, ≥нод≥ з високою швидк≥стю, руйнуванн€ берег≥в в≥дбуваЇтьс€ в пер≥од повен≥ й паводк≥в, коли швидк≥сть розмиву м≥сц€ми дос€гаЇ к≥лькох дес€тк≥в метр≥в за сезон.

¬елика швидк≥сть розмиву терасових комплекс≥в, територ≥њ €ких активно використовуютьс€ людиною, заважаЇ нормальному життю ≥ приводить до значного матер≥ального збитку. ¬ зону руйнувань потрапл€ють траси шосейних ≥ зал≥зничних дор≥г, л≥н≥њ зв'€зку й електропередач, газо- ≥ нафтопроводи, промислов≥ споруди й житлов≥ будинки, с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд€, сади й городи.

≈роз≥йна д≥€льн≥сть р≥чок на територ≥њ ”крањни п≥двищуЇтьс€ в напр€мку з п≥вноч≥ на п≥вдень. Ќа п≥вноч≥ крањни й у л≥сов≥й зон≥ в≥дсутн≥ м≥сцев≥ глибок≥ базиси ероз≥њ, розвитку ероз≥њ перешкоджаЇ практично повсюдно розвинутий рослинний покрив. “ому при достатньому й надм≥рному зволоженн≥ та малорозчленованому рельЇф≥ процеси ероз≥њ розвинен≥ слабо. Ѕ≥чна ероз≥€ ви€вл€Їтьс€ лише у руслах р≥чок «ах≥дний Ѕуг ≥ —тир.

¬она найб≥льш ≥нтенсивна в м≥сц€х меандруванн€, де розвинут≥ вертикальн≥ обриви висотою в≥д 6-7 до 10-15 м.

¬ л≥состепов≥й ≥ особливо степов≥й зонах, при њх майже повному безл≥с≥, а також при велик≥й розораност≥ схил≥в, насл≥дки в≥д ероз≥њ набувають м≥сц€ми велик≥ розм≥ри. —при€ють розвитку ероз≥њ ≥ широко поширен≥ леси та лесовидн≥ ірунти, що легко п≥ддаютьс€ розмиву. ¬ межах ѕод≥льськоњ височини б≥чна ероз≥€ набула розвитку в середн≥й ≥ нижн≥й теч≥њ р≥чок «олота Ћипа,  оропець, —трипа, —ерета, Ќ≥члава, —в≥на та њх приток≥в. Ќа таких д≥л€нках в≥дбуваЇтьс€ активна переробка заплавних в≥дклад≥в, надзаплавних терас, а м≥сц€ми й корених схил≥в. ¬ межах ѕридн≥провськоњ височини розвитку б≥чноњ ероз≥њ на р≥чках —ула, ѕсел та правобережж≥ ¬орскли спри€Ї втрата ст≥йкост≥ схил≥в й актив≥зац≥€ зсувних процес≥в. ћеандруванн€ русла викликаЇ розмив правих ≥ л≥вих берег≥в.

—уфоз≥€ (в≥д лат. suffossio - п≥дкопуванн€) Ц це процес х≥м≥чного ≥ механ≥чного руйнуванн€ та виносу потоками п≥дземних вод окремих компонент≥в ≥ крупних мас дисперсних й зцементованих уламкових пор≥д, у тому числ≥ тих, що складають структурн≥ елементи скельних масив≥в.

„аст≥ше за все процеси суфоз≥њ приурочен≥ до тонко- ≥ др≥бнозернистих п≥ск≥в ≥ особливо до лес≥в, €к≥ мають низьку здатн≥сть чинити оп≥р ероз≥йноњ д≥њ п≥дземних вод.

–озвиток суфоз≥њ пов'€заний з ≥нтенсивною ≥нф≥льтрац≥Їю поверхневих вод або д≥Їю великих швидкостей руху потоку ф≥льтрац≥њ в умовах розчленованого рельЇфу, €к правило уздовж терасових уступ≥в р≥чки та по бортах €р≥в. ÷е приводить до утворенн€ канал≥в, порожнин ≥ поверхневих провальних вирв.

—уфоз≥€ в≥дноситьс€ до геолог≥чних процес≥в, початков≥ стад≥њ розвитку €ких, €к правило, прот≥кають п≥д землею й прихован≥ в≥д пр€мого спостереженн€. ѕроцес "в≥дкрито" за€вл€Ї про себе в той катастроф≥чний момент, коли на поверхн≥ земл≥ або п≥д фундаментом споруди раптово утворюютьс€ викликаний њм зсув, провал або ос≥данн€ ірунту.

—уфоз≥йн≥ процеси розвинут≥ в ѕоволж≥,  расно€рську, —ередн≥й јз≥њ тощо. ¬ дельтах јмударТњ й —ирдарТњ поверхнев≥ провальн≥ вирви в лесових породах мають розм≥ри в≥д 0,3 x 1 м (глибина 0,1-0,15 м) до 4 x 6 м (глибина 2 м); розм≥р печер дос€гаЇ 6 x 28 м (глибина 3 м). ≤нод≥ провальн≥ вирви стул€ютьс€ й утворюютьс€ "провальн≥ €ри". Ѕлизько розташован≥ вирви з'Їднуютьс€ горизонтальними ходами з утворенн€м ц≥лих пол≥в. ѕлоща таких пол≥в на сх≥дному узбережж≥ —арикамишського озера дос€гаЇ дес€тк≥в квадратних к≥лометр≥в, а коеф≥ц≥Їнт ураженост≥ зм≥нюЇтьс€ в≥д 0,18 до 0,60. ¬ долинах р. √ульб≥ота й ≤л€к у лесових породах середньочетвертинного в≥ку прот€жн≥сть крупних порожнин дос€гаЇ 400 м. √либина ураженост≥ суфоз≥йними процесами - до 30 м.

¬ останн≥ роки посилилась техногенна актив≥зац≥€ суфоз≥йних процес≥в у м≥стах, промислових ≥ г≥рничовидобувних центрах, а також у прибережних зонах р≥внинних водосховищ. ¬заЇмод≥€ суфоз≥йних процес≥в з об'Їктами промислового й цив≥льного буд≥вництва нер≥дко приводить до серйозного збитку ≥ нав≥ть до катастроф≥чних насл≥дк≥в. “ак суфоз≥йний зсув, що утворивс€ в 1983 р. в м.  урган≥, й був спровокований витоками з водонесучих комун≥кац≥й, викликав руйнуванн€ житлового будинку й загибель людей.

¬ 1986 р. в одному з передм≥сть м. Ѕраз≥л≥а в≥дбулись масов≥ провали поверхн≥ земл≥, €к≥ були обумовлен≥ таким небезпечним р≥зновидом суфоз≥њ, €к п≥дземна ероз≥€, що привело до руйнуванн€ понад 50 житлових будинк≥в.

” сх≥дних штатах —Ўј пов'€зана з карстом суфоз≥€, €ка була викликана ≥нтенсивною експлуатац≥Їю п≥дземних вод ≥ супроводжувалась утворенн€м провал≥в, починаючи з 1940-х рр. пост≥йно руйнуЇ житлов≥ й промислов≥ буд≥вл≥ та об'Їкти ≥нфраструктури. “≥льки в 1980 р. збиток в≥д руйнуванн€ товарного складу в м. –оссв≥лл (штат ƒжордж≥€) склав понад 1,4 млн. дол.

¬ понад 100 буд≥вель в одному з житлових район≥в ™ревану в 1970-х рр. в≥дбулись деформац≥њ у результат≥ х≥м≥чноњ суфоз≥њ, причому де€к≥ з них прийшли в авар≥йний стан ≥ були знесен≥.

«а оц≥нкою ј.–огозина, в к≥нц≥ минулого стол≥тт€ негативн≥ насл≥дки в≥д процес≥в суфоз≥њ спостер≥галис€ в 958 м≥стах –ос≥њ, а викликаний ними ор≥Їнтовний середньор≥чний економ≥чний збиток складав 0,5 млрд. рубл≥в у ц≥нах 1990 р.

Ќе дивл€чись на приведен≥ вище та ≥нш≥ в≥дом≥ факти, Ї вс≥ п≥дстави вважати, що основний збиток, обумовлений суфоз≥Їю, пов'€заний не ст≥льки з великими авар≥€ми та катастрофами, ск≥льки з практично пост≥йними або тими, що пер≥одично повторюютьс€, др≥бномасштабними негативними д≥€ми техногенних суфоз≥йних процес≥в на об'Їкти, наприклад - руйнуванн€м асфальтових покритт≥в.

Ќеобх≥дно також в≥дзначити одну парадоксальну обставину Ц суфоз≥€ нер≥дко Ї поб≥чним результатом застосуванн€ заход≥в щодо захисту в≥д ≥нших геолог≥чних процес≥в, при цьому знижуючи ефективн≥сть ≥нженерного захисту ≥, викликаючи нов≥ непередбачен≥ проблеми. ƒосить часто зустр≥чаЇтьс€ суфоз≥йний винос пор≥д у пошкоджен≥ протизсувн≥ дренажн≥ штольн≥, що супроводжуЇтьс€ виникненн€м провал≥в, та п≥дземна ероз≥€, €ка активно розвиваЇтьс€ на контакт≥ г≥рських пор≥д ≥з конструктивними елементами берегозах≥сних споруд, що приводить до њх руйнуванн€. —постер≥гаЇтьс€ також утворенн€ суфоз≥йних порожнин ≥ провал≥в при замочуванн≥ лесових пор≥д, €ке використовуЇтьс€ €к зах≥д проти прос≥данн€, та формуванн€ ст≥йких суфоз≥йних канал≥в у цементному камен≥, €к≥м заповнюють карстов≥ порожнини.

—уфоз≥€ зм≥нюЇ водопроникн≥сть пор≥д, тому може викликати велик≥ притоки води в котловани, п≥дземн≥ виробки, може привести до втрат води з ≥ригац≥йних споруд ≥ водосховищ, створити критичн≥ ситуац≥њ, пов'€зан≥ ≥з ст≥йк≥стю дамб у б≥чних примиканн€х ≥ в основ≥. ¬еликий збиток в≥д суфоз≥њ може бути пов'€заний з≥ значними нер≥вном≥рними ос≥данн€ми буд≥вель ≥ споруд, њх деформац≥Їю ≥ нав≥ть руйнуванн€м при утворенн≥ п≥дземних порожнин.

ѕроцеси суфоз≥њ розвиваютьс€ повол≥ прот€гом дек≥лькох або дес€тк≥в рок≥в. ¬они част≥ше мають локальний, р≥дше рег≥ональний розвиток.

Ќа територ≥њ ”крањни суфоз≥йн≥ процеси розповсюджен≥ на багатьох д≥л€нках ѕод≥льсько-Ѕуковинськоњ, «ах≥дно-ѕол≥ськоњ, ѕ≥вденно-—х≥дноњ, ƒонбаськоњ та –≥внинно- римськоњ карстових областей. √оловна причина виникненн€ суфоз≥йних деформац≥й на цих територ≥€х Ц надм≥рний водов≥дб≥р або водов≥длив при виконанн≥ г≥рничих роботах.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 702 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2277 - | 1951 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.