Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћ≥тосфера та головн≥ њњ складов≥. Ќебезпечн≥ процеси




јнтропогенний вплив на л≥тосферу

Ћ≥тосфера та головн≥ њњ складов≥. Ќебезпечн≥ процеси.

ќсновн≥ джерела забрудненн€ ірунту

ѕон€тт€ рекультивац≥њ земель. «аходи боротьби з забрудненн€м.

Ћ≥тосфера та головн≥ њњ складов≥. Ќебезпечн≥ процеси.

Ћ≥тосфера (в≥д давн.-грец. Λίθος Ц кам≥нь; σφαίρα Ч кул€, сфера ) Ч верхн€ тверда, м≥цна оболонка планети товщиною в≥д 50 до 200 км, що включаЇ земну кору ≥ тверду частину верхньоњ мант≥њ, в≥докремлену в≥д земноњ кори межею ћохоров≥чича (межа ћохо) та переходить без ч≥ткоњ р≥зкоњ меж≥ в нижче лежачий шар астеносферу.

¬ результат≥ ретельного вивченн€ поширенн€ сейсм≥чних хвиль (землетрус≥в), геоф≥зики ви€вили, що ≥снують меж≥, за €кими не поширюютьс€ поперечн≥ хвил≥, а також Ї дек≥лька границь стрибкопод≥бних зм≥н швидкост≥ поздовжн≥х хвиль. Ќа основ≥ цього зроблено висновки про на€вн≥сть дек≥лькох концентричних оболонок.

ѕро х≥м≥чний склад внутр≥шн≥х частин планети немаЇ одностайноњ думки. ¬ склад≥ земноњ кори переважають в≥с≥м х≥м≥чних елемент≥в: ќксиген (47%), —ил≥ц≥й (29,5 %), јлюм≥н≥й (8 %), ‘ерум (4,7 %),  альц≥й (3 %), Ќатр≥й (2,5 %),  ал≥й (2,5 %), ћагн≥й (1,9 %) та ≥нш≥ (0,9 %) (за ј.ѕ. ¬иноградовим, 1962)

«емна кора складаЇтьс€ переважно з гран≥т≥в, осадових пор≥д. ѕ≥д гран≥тною оболонкою Ї шар близький за складом до базальту (переважаЇ базальтове скло). ўе глибше, до самого зал≥зного €дра, припускають на€вн≥сть шару збагаченого ќл≥в≥ном (ототожнюють з дун≥том, передотитом)

¬ верхньому шар≥ земноњ кори переважають глини, глинист≥ сланц≥, п≥щаники, карбонатн≥ ≥ вулканогенн≥ породи. “овщина осадового шару зм≥нюЇтьс€ в≥д 20 до 25 км в глибоких впадинах до повного його в≥дсутност≥ на кристал≥чних щитах

√ран≥тна оболонка, у склад≥ €коњ велику роль в≥д≥граЇ —ил≥ц≥й (Si) ≥ јлюм≥н≥й (Al), називаЇтьс€ сал≥чною (Ђс≥альї). ¬она Ї несуц≥льною ≥ покриваЇ т≥льки материки (товщина 50Ц60 км) ≥ менш глибок≥ област≥ океан≥чного дна (≤нд≥йський ≥ јтлантичний океани Ц 20Ц25 км) —кладаЇтьс€ з пор≥д, €к≥ за своњми властивост€ми Ї близькими до гран≥ту (гран≥ти, гнейси, гранод≥ори, д≥орити, кристал≥чн≥ сланц≥, амф≥бол≥ти) [√олубев, с.256]

Ѕазальтовий шар, що п≥дстилаЇ гран≥тну оболонку кр≥м —ил≥ц≥ю (Si) складаЇтьс€ ще з ћагн≥ю (Mg) ≥ називаЇтьс€ Ђсимаї. ” глибоких м≥сц€х “ихого ≥ јтлантичного океан≥в сима або безпосередньо складаЇ саме дно, €ке перекриваЇ невелика товща морських ірунт≥в ≥ вода, або в≥докремлена в≥д води тонкою (близько 5 км) корою с≥алю ѕ≥д континентами його потужн≥сть складаЇ 15Ц40 км

¬ид≥л€ють два типи земноњ кори: континентальна ≥ океан≥чна.

ѕедосфера Ц ірунтовий покрив Ц дуже ≥стотний компонент геосистеми. ¬≥н впливаЇ на ф≥то- ≥ зоосфери, а також значною м≥рою на господарську д≥€льн≥сть людей. ≈колог≥€ педосфери вивчаЇ еколог≥чний стан земельних ресурс≥в, деградац≥ю ірунт≥в п≥д впливом ероз≥њ, виносу гумусу та ≥нших складових ірунту, забрудненн€ њх м≥неральними добривами, пестицидами, рад≥онукл≥дами, важкими металами.

‘≥тосфера, або рослинний покрив суш≥ «емл≥, Ї основою забезпеченн€ життЇд≥€льност≥ тваринного св≥ту ≥ людей. ѕриродний рослинний св≥т ≥ агрокультури значною м≥рою забруднен≥, що дуже небезпечно дл€ тварин ≥ людей.

«оосфера Ц це вс€ та жива маса тваринного св≥ту, що ≥снуЇ на суш≥ ≥ у водах —в≥тового океану. ¬ищ≥ тварини знаход€тьс€ на вершин≥ троф≥чноњ п≥рам≥ди, €ка забезпечуЇ людей њжею. ¬ останн≥ роки значно зросла к≥льк≥сть випадк≥в токсикозу тварин важкими металами, пестицидами, нафтопродуктами та ≥ншими забруднювачами.

Ќайважлив≥шими складовими частинами л≥тосфери Ї:

Х поверхневий родючий шар, або грунт,

Х земн≥ надра (корисн≥ копалини).

Ћ≥тосфера межуЇ ≥ частково проникаЇ в јтмосферу та √≥дросферу.

≈колог≥чн≥ функц≥њ л≥тосфери ви€вл€ютьс€ в тому, що вона Ї:

- м≥сцем проживанн€ континентальноњ ≥ морськоњ б≥оти (≈ 99 %), формуванн€ грунт≥в;

- джерелом розширенн€ життЇвого простору;

¬се р≥зноман≥тт€ функц≥ональноњ залежност≥ м≥ж природною ≥ техногенно перетвореною л≥тосферою та б≥отою ≥ людиною (€к б≥олог≥чним видом, так ≥ сусп≥льною соц≥альною структурою) зводитьс€ до чотирьох еколог≥чних функц≥й - ресурсноњ, геодинам≥чноњ, геоф≥зичноњ ≥ геох≥м≥чноњ. ¬изначимо њх зм≥ст:

- ресурсна еколог≥чна функц≥€ л≥тосфери визначаЇ роль м≥неральних, орган≥чних ≥ органом≥неральних ресурс≥в ≥ геолог≥чного простору л≥тосфери дл€ житт€ ≥ д≥€льност≥ б≥оти €к б≥огеоценозу, так ≥ соц≥альноњ структури;

- геодинам≥чна еколог≥чна функц≥€ л≥тосфери в≥дображаЇ властивост≥ л≥тосфери впливати на стан б≥оти, безпеку ≥ комфортн≥сть мешканн€ людини через природн≥ ≥ антропогенн≥ процеси ≥ €вища;

- геох≥м≥чна еколог≥чна функц≥€ л≥тосфери в≥дображаЇ властивост≥ геох≥м≥чних пол≥в (неоднор≥дностей) л≥тосфери природного ≥ техногенного походженн€ впливати на стан б≥оти в ц≥лому, включаючи людину, зокрема;

- геоф≥зична еколог≥чна функц≥€ л≥тосфери в≥дображаЇ властивост≥ геоф≥зичних пол≥в (неоднор≥дностей) л≥тосфери природного ≥ техногенного походженн€ впливати на стан б≥оти, включаючи людину.

ѕ≥д час розгл€ду л≥тосфери, €к середовища ≥нженерно-господарськоњ д≥€льност≥ людини, ч≥тко в≥докремлюютьс€ два шл€хи оц≥нки ресурс≥в геолог≥чного простору - оц≥нка Уплощинного ресурсуФ поверхн≥ л≥тосферного простору та оц≥нка ресурсу п≥дземного геолог≥чного простору (або обТЇму) п≥д р≥зн≥ види його освоЇнн€.

 

–ис. 1. Ќапр€мки та ефекти використанн€ геолог≥чного простору

 

ѕлощинн≥ ресурси

–есурси геолог≥чного простору й урбан≥зац≥€. ќсобливо гостро, нав≥ть у пор≥вн€но благополучних ≥з погл€ду загальноњ територ≥альноњ забезпеченост≥ крањнах, стоњть питанн€ деф≥циту площ на урбан≥зованих територ≥€х, де в≥дзначаЇтьс€ п≥двищена концентрац≥€ промислових п≥дприЇмств ≥ населенн€.

—клад ≥ напружен≥сть проблем геолог≥чного простору м≥ста залежить в≥д його масштабу, природних умов м≥ськоњ територ≥њ ≥ навколишньоњ м≥сцевост≥, характеру й масштаб≥в виробництва, досконалост≥ ≥нженерних мереж ≥ комун≥кац≥й, р≥вн€ культури город€н. ”рбан≥зован≥ територ≥њ Ї великим комплексом ≥нженерних об'Їкт≥в, площ зелених насаджень, в≥льних земель, м≥сць зайн€тих р≥зного роду матер≥алами, в≥дходами та ≥н.

Ќа даний час у св≥т≥ ≥снуЇ близько 220 м≥ст-м≥льйонер≥в, що мають б≥льше 1 млн. жител≥в та 20 м≥ст-мегапол≥с≥в ≥з населенн€м б≥льш н≥ж в 20 млн. жител≥в. ¬еликий “ок≥о, япон≥€ Ц 36,6 млн. ос≥б; ƒжакарта, ≤ндонез≥€ Ц 29,5 млн. ос≥б; ƒел≥, ≤нд≥€ Ц 24 млн. ос≥б; Ўанхай,  итай Ц 23 млн. ос≥б; —еул, ѕ≥вденна  оре€ Ц 22 млн. ос≥б

¬ ”крањн≥ розташован≥ наступн≥ м≥ста-м≥льйонери:  ињв Ц 2,87 млн. ос≥б; ’арк≥в Ц 1,45 млн. ос≥б; ќдеса Ц 1,01 млн. ос≥б

¬исока варт≥сть земл≥ й житла в мегапол≥сах, завд€ки застосуванню специф≥чних арх≥тектурних р≥шень (п≥двищенн€ поверховост≥ буд≥вель, використанн€ п≥дземного простору та ≥н.), обумовлюЇ окупн≥сть нав≥ть дуже дорогих заход≥в ≥нженерноњ п≥дготовки територ≥њ - створенн€ штучних основ, рекультивац≥€ територ≥њ тощо.

Ѕ≥льш напружена ситуац≥€ складаЇтьс€ з ресурсом м≥ський територ≥њ п≥д зелен≥ зони. «а даними ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоровТ€ дл€ нормального житт€ в сучасному великому м≥ст≥ потр≥бно мати 50 м2 зелених насаджень загального користуванн€ та 300 м2 л≥с≥в ≥з розрахунку на кожного м≥ського жител€, але в умовах мегапол≥са територ≥альний ресурс, нажаль, економ≥чно виг≥дн≥ше використовувати п≥д буд≥вництво адм≥н≥стративних ≥ житлових буд≥вель, н≥ж п≥д закладку зелених насаджень. Ќаприклад, загальна площа вс≥х зелених насаджень у межах м≥ськоњ смуги м.  иЇва становить 56,5 тис. га, у тому числ≥ площа зелених насаджень загального користуванн€ - 5,4 тис. га, тобто на одного мешканц€ м≥ста в≥дпов≥дно припадаЇ 214 м2 та 20,4 м2 насаджень.

ќбмежуючим моментом п≥д час вибору м≥сць п≥д житлов≥ зони в межах м≥ста, також можуть бути геопатогенн≥ зони (√ѕ«) р≥зного походженн€, наприклад, викликан≥ геолог≥чними розломами, карстовими порожнинами, руслами колишн≥х р≥чок тощо, де генеруЇтьс€ аномальна енергетика. ¬ м≥сц€х знаходженн€ √ѕ« зм≥нюютьс€ геомагн≥тн≥ пол€, р≥вень рад≥ац≥њ, електропров≥дн≥сть ірунту та ≥нш≥ параметри, все це згубно впливаЇ на здоров'€ людини. ’арактерно, що сьогодн≥ б≥льш≥сть √ѕ« не п≥ддаЇтьс€ л≥кв≥дац≥њ н≥€кими в≥домими методами (окр≥м де€ких зон техногенного походженн€). Ќажаль, в ”крањн≥ на даний момент це питанн€ ще не достатньо вивчено ≥ часто не беретьс€ до уваги (наприклад, у –ос≥њ вже ≥снуЇ проект буд≥вельних норм ≥ правил, в €ких передбачена перев≥рка на€вност≥ √ѕ« на територ≥њ буд≥вництва Ц —Ќиѕ 11-02-95 та —Ќиѕ 30-01-95), хоча воно Ї важливим при визначенн≥ ресурсу геолог≥чного простору дл€ розселенн€ людини.

—пециф≥чною проблемою ресурс≥в геолог≥чного простору м≥ст-мегапол≥с≥в Ї брак площ п≥д орган≥зац≥ю кладовищ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1370 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2100 - | 1828 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.