Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«аконом≥рност≥ про€ву природних процес≥в та њх вплив на б≥оту й людину 2 страница




ƒо тепер≥шнього часу ще не вдаЇтьс€ над≥йно передбачити м≥сце, час ≥ силу землетрус≥в, а оц≥нка в≥рог≥дност≥ майбутн≥х поштовх≥в, особливо сильних, в багатьох рег≥онах ви€вл€Їтьс€ далекою в≥д реальност≥. ÷е п≥дсилюЇтьс€ швидким зростанн€м м≥ського населенн€, особливо в крањнах, що розвиваютьс€, де €к≥сть проект≥в ≥ буд≥вництва, дотриманн€ буд≥вельних норм, над≥йн≥сть оц≥нки сейсм≥чноњ небезпеки дуже низьк≥. ¬ результат≥ число жертв землетрус≥в р≥вноњ сили в м≥стах, що розташован≥ в розвинутих крањнах, у сотн≥ раз менше, наприклад, при двох землетрусах у густонаселен≥й  ал≥форн≥њ (Ћомо-ѕр≥Їта, 1989 р. ≥ Ќортр≥дж, 1994р.) загинули 130 чолов≥к, а при двох поштовхах такоњ саме сили у ¬≥рмен≥њ (—п≥так, 1988 р.) загинуло б≥льше 25 тис. чолов≥к та на —ахал≥н≥ (Ќаф-

тогорськ, 1995 р.) - б≥льше 2 тис. чолов≥к. «а даними "GeoHazards International", ≥снуЇ висока ≥мов≥рн≥сть землетрусу, силою не менше 9 бал≥в за шкалою MSK, поблизу одн≥Їњ з≥ столиць держав —ередньоњ јз≥њ у найближч≥ 20 рок≥в. ѕри нин≥шньому стан≥ споруд у цих м≥стах в≥д нього може загинути в≥д 25 тис. до 75 тис. чолов≥к.

јле ≥ в розвинутих крањнах землетруси руйнують дороги, мости ≥ найнад≥йн≥ш≥ буд≥вл≥ з≥ сталевим каркасом, переривають подачу води та електроенерг≥њ, викликають вибухи й пожеж≥. ќдин ≥з недавн≥х ≥ вражаючих приклад≥в -  ал≥форн≥йський землетрус 17 с≥чн€ 1994 р. з магн≥тудою 6,8 ≥ еп≥центром у Ќортр≥дж≥ поблизу Ћос-јнджелеса. ѕри поштовху загинули 63 людини. јле за р≥внем завданого збитку (понад 30 млрд. долар≥в) цей землетрус став "найдорожчим" за всю ≥стор≥ю —Ўј. ѕри поштовху були заф≥ксован≥ неймов≥рно висок≥ вертикальн≥ й горизонтальн≥ прискоренн€ коливань, а велика частина авар≥й була пов'€зана з розр≥дженн€м ірунт≥в ≥ зсувами.

ѕо сейсм≥чному районуванню ”крањни близько 120 тис. км2 њњ територ≥њ з населенн€м понад 11 млн. чолов≥к знаходитьс€ в зон≥ можливих землетрус≥в силою 6 - 9 бал≥в (за шкалою MSK).

” ’’ ст. найб≥льш руйн≥вн≥ землетруси на територ≥њ ”крањни (7 Ц 8 бал≥в за шкалою MSK) були заф≥ксован≥ в 1927 р. на п≥вденному берез≥  риму в ялт≥ (еп≥центр Ц у „орному мор≥); в 1977 та 1986 рр. Ц на п≥вдн≥ ќдеськоњ област≥ (еп≥центр Ц у —х≥дних  арпатах, на територ≥њ –умун≥њ).

—ейсмоактивн≥ зони («акарпатська,  арпатська - гори ¬ранча,  римсько-„орноморська та ѕ≥вденно-јзовська) оточують ”крањну з п≥вдн€ та п≥вденного заходу.

¬иверженн€ вулкан≥в одне з найгр≥зн≥ших ≥ значних €вищ природи. « д≥€льн≥стю вулкан≥в в ≥стор≥њ «емл≥ зв'€зують вимиранн€ окремих вид≥в тварин ≥ виникненн€ нових. Ѕагато досл≥дник≥в зв'€зують епохи зледен≥нн€ четвертного пер≥оду з вулкан≥чними циклами й нав≥ть вулкан≥чну активн≥сть розгл€дають €к одну з причин переходу в≥д людинопод≥бноњ мавпи до людини. ¬иверженн€ вулкан≥в породжують стих≥йн≥ лиха дл€ всього живого, руйнують ц≥л≥ м≥ста, перетворюють рельЇф ≥ р≥чкову мережу, впливають на грунтово-рослинний покрив ≥ зм≥нюють ландшафт, а отже, ≥ ресурс геолог≥чного простору в ц≥лому.

” св≥т≥ нал≥чуЇтьс€ приблизно 4 тис. вулкан≥в, ≥з них д≥Ї - 540. ѕро€в сучасного вулкан≥зму звичайно приурочений до областей альп≥йськоњ складчастост≥. ћайже 80% вулкан≥в, що д≥Ї, пов'€зано ≥з зоною, €ка простежуЇтьс€ по “ихоокеанському узбережжю ѕ≥вн≥чноњ й ѕ≥вденноњ јмерики, јлеутським островам,  амчатц≥, японським островам, ≤ндонез≥йському арх≥пелагу, Ќов≥й «еланд≥њ. –ешта вулкан≥в приурочена до басейну —ередземного мор€.

Ќайсильн≥шим виверженн€м ≥сторичного часу вважаЇтьс€ виверженн€ вулкана “амбора на остров≥ —умбава в ≤ндонез≥њ в 1815 р. ѕервинна висота вулкана (4000 м) п≥сл€ вибуху зменшилас€ до 2850 м. ¬ атмосферу було викинуто понад 100 км3 г≥рських пор≥д, утворивс€ величезний кратер розм≥ром 6 x 6,5 км ≥ глибиною 700 м. «агальне число загиблих

склало дек≥лька дес€тк≥в тис€ч чолов≥к ¬ XX ст. найкрупн≥ша вулкан≥чна катастрофа в≥дбулас€ в березн≥ 1956 р. на  амчатц≥. ¬иверженн€ носило вибуховий характер, в резуль-

тат≥ була знесена вершина вулкана Ѕез≥менний, а його висота зменшилас€ на 200 м. «агальний об'Їм викинутого на висоту до 45 км попелу перевищив 0,5 млрд. м3. Ќа в≥дстан≥ понад 10 км товщина шару вулкан≥чного п≥ску й попелу дос€гала 0,5 м.

ƒо чинник≥в вулкан≥чноњ д≥€льност≥, що мають руйн≥вну силу, в≥днос€ть вибухову хвилю, лавов≥ потоки, вулкан≥чн≥ аерозол≥, п≥рокластичн≥ потоки, пекуч≥ та поп≥льн≥ хмари. «алежно в≥д форм виверженн€ переважають т≥ або ≥нш≥ чинники. ¬иди д≥њ, €к≥ вони надають, п≥дрозд≥л€ють на п'€ть груп: механ≥чн≥, терм≥чн≥, х≥м≥чн≥, електромагн≥тн≥ й психолог≥чн≥. «а

характером вони можуть бути незворотно катастроф≥чними, пригноблюючими або стимулюючими. ќсобливо значними ви€вл€ютьс€ механ≥чна й терм≥чна д≥њ. —ила д≥њ вказаних чинник≥в залежить в≥д типу виверженн€, к≥лькост≥ вулканогенного матер≥алу, його розм≥р≥в й температури; ус≥ ц≥ величини зменшуютьс€ по м≥р≥ зб≥льшенн€ в≥дстан≥ в≥д вулкана.

¬иверженн€ вулкан≥в за часом д≥њ можуть бути: швидкими, ≥мпульсними, тривал≥стю до дек≥лькох дн≥в, а можуть, еп≥зодично повторюючись,продовжуватись на прот€з≥ достатньо тривалого часу.

≈колог≥чн≥ насл≥дки та розм≥р матер≥ального збитку в≥д вулкан≥чноњ д≥€льност≥ залежатимуть в≥д того, на €кому р≥вн≥ вона ви€вл€Їтьс€ - рег≥ональному або локальному. ѕри рег≥ональних масштабах д≥њ особливо гостро встають питанн€ прогнозу виверженн€ й уживанн€ д≥Ївих заход≥в по попередженню й пор€тунку людей ≥ матер≥альних ц≥нностей.

Ќа територ≥њ ”крањни присутн≥ т≥льки процеси гр€зьового вулкан≥зму, €к≥ локал≥зован≥ в њњ п≥вденний частин≥ Ц на  ерченському п≥востров≥ та прилегл≥й акватор≥њ јзовського мор€. —еред д≥ючих гр€зьових вулкан≥в вид≥л€ютьс€ два основн≥ види Ц ≥з пост≥йним спок≥йним режимом виверженн€ та з активними викидами на прот€з≥ к≥лькох д≥б, що супроводжуютьс€ вибухами та локальними землетрусами.

≤снують данн≥ про актив≥зац≥ю гр€зьових вулкан≥в у зон≥ ѕ≥вденно-јзовського розлому, що спри€Ї виникненню нових остров≥в ≥ м≥лин в акватор≥њ јзовського мор€ та  ерченськоњ протоки й може стати причиною пог≥ршенн€ судноплавства.

—н≥гопади. —ильн≥ сн≥гопади привод€ть до швидкого зб≥льшенн€ висоти сн≥жного покриву ≥ можуть супроводжуватись тривалим перенесенн€м ≥ перев≥дкладенн€м великих мас сн≥гу. ¬они найб≥льш характерн≥ дл€ –ос≥њ, п≥вноч≥ —Ўј,  анади, япон≥њ й р€ду високог≥рних район≥в.—н≥гопади на р≥внинних територ≥€х досить умовно можна в≥днести до

катастроф≥чних процес≥в, оск≥льки випадки загибел≥ людей одиничн≥. ќсновн≥ еколог≥чн≥ насл≥дки пов'€зан≥ з дискомфортом мешканн€, що особливо гостро в≥дчуваЇтьс€ в м≥стах, де сн≥гопади перешкоджають робот≥ транспорту, ≥нод≥ через них доводитьс€ закривати школи й промислов≥ п≥дприЇмства.

¬ основному, на територ≥њ ”крањни к≥льк≥сть сн≥гових опад≥в складаЇ 20-30 мм, ≥нод≥ с€гаЇ до 40-70 мм. ”  арпатах в окремих випадках випадаЇ даЇ б≥льше 100 мм. ќдин раз на три роки велик≥ сн≥гопади можна спостер≥гати на територ≥њ ј–  рим, ¬≥нницькоњ,  ињвськоњ, „ерн≥вецькоњ та „еркаськоњ областей, один раз на п'€ть рок≥в - на територ≥њ «апор≥зькоњ,ƒн≥пропетровськоњ, —умськоњ, “ерноп≥льськоњ, –≥вненськоњ, ћиколањвськоњ

та „ерн≥г≥вськоњ областей.

÷унам≥ (в≥д €понського слова, що означаЇ, "велика хвил€, €ка заливаЇ бухту") Ї довгопер≥одичними морськими грав≥тац≥йними хвил€ми, що волод≥ють великою руйн≥вною силою. ¬иникненн€ цунам≥ част≥ше за все пов'€зано ≥з сильними п≥дводними (90% в≥д загальноњ к≥лькост≥ цунам≥) або прибережними землетрусами. јле можуть бути й ≥нш≥ причини њх виникненн€, так≥ €к п≥дводн≥ вулкан≥чн≥ виверженн€, великомасштабн≥ п≥дводн≥ або берегов≥ зсуви й обвали, скиданн€ в океан великих мас пор≥д або льоду, п≥дводн≥ вибухи €дерних зар€д≥в, пад≥нн€ в океан г≥гантських метеорит≥в тощо.

ѕри виникненн≥ потужного п≥дводного землетрусу миттЇв≥ деформац≥њ д≥л€нки дна океану (вертикальна компонента миттЇвого зсуву пор≥д може с€гати дек≥лька метр≥в) викликають раптовий удар ≥з боку дна по величезному об'Їму водноњ товщ≥ (на поверхн≥ океану виникаЇ динам≥чний "горб" висотою близько 10 м ≥ вширшки б≥л€ 100 км), що призводить до виникненн€ коливальних рух≥в та утворенн€ хвиль цунам≥. —початку вони

мають невелику (дек≥лька дес€тк≥в см) висоту ≥ значну швидк≥сть (в≥д 50 до 1000 км/годину), причому хвил≥ цунам≥ наст≥льки довг≥, що у в≥дкритому мор≥ з корабл≥в вони €к хвил≥ майже не сприймаютьс€. ¬ прибережн≥й м≥лководн≥й зон≥ швидк≥сть хвил≥ зменшуЇтьс€, р≥зко зростаЇ њњ висота (до 5-10 м, а ≥нод≥ й до 40 м) ≥ крутизна переднього фронту Ц в результат≥

хвил€ перекидаЇтьс€, зд≥йснюючи колосальн≥ руйнуванн€ на берез≥.

ќсновними характеристиками цунам≥ Ї: магн≥туда цунам≥, ≥нтенсивн≥сть та швидк≥сть руху хвил≥. ≤нтенсивн≥стьмасштаби цунам≥ характеризуютьс€ шкалою, €ку склав англ≥йський сейсмолог Ќ. јмбрейс≥з: 1 бал Ц дуже слабе (хвил€ ф≥ксуЇтьс€ лише приладами); 2 бали Ц слабе (може затопити плоске узбережж€; його пом≥чають лише фах≥вц≥); 3 бали Ц середнЇ (плоске узбережж€ затопл€Їтьс€; легк≥ судна можуть бути ви

кинути на берег; портов≥ споруди можуть отримати невелик≥ пошкодженн€); 4 бали Ц сильне (узбережж€ затопл€Їтьс€; прибережн≥ споруди ушкоджуютьс€; крупн≥ парусн≥ й невелик≥ морськ≥ судна можуть бути викинут≥ на берег, а пот≥м змит≥ в море; можлив≥ людськ≥ жертви); 5 бал≥в Ц дуже сильне (прибережн≥ територ≥њ затоплен≥; хвилеломи й моли сильно

пошкоджен≥; крупн≥ судна викинут≥ на берег; Ї людськ≥ жертви; великий матер≥альний збиток); 6 бал≥в - катастроф≥чне цунам≥ (повне спустошенн€ узбережж€ й приморських територ≥й; суша затоплена на значний прост≥р углиб в≥д берега мор€; найкрупн≥ш≥ судна пошкоджен≥; багато людських жертв).

Ѕлизько 75% цунам≥ припадаЇ на “ихоокеанське узбережж€, ≥з районом —ередземного мор€ пов'€зано 12% випадк≥в цунам≥, з јтлантичним океаном - 9%, з ≤нд≥йським океаном - 3%.

–уйн≥вна сила цунам≥ залежить в≥д ≥нтенсивност≥ причини, що њњ викликала, в≥дстан≥ м≥сц€ зародженн€ в≥д берега, початковоњ висоти хвил≥, особливостей рельЇфу дна на шл€ху цунам≥ й контур≥в береговоњ л≥н≥њ.

¬она особливо велика в умовах бухт ≥ проток, що звужуютьс€, при зменшенн≥ њх глибини, за рахунок чого ≥стотно зростаЇ висота хвил≥. Ќебезпечн≥ також гирла р≥чок, по €к≥м цунам≥ просуваЇтьс€ на дек≥лька к≥лометр≥в у глибину територ≥њ.

¬≥домо близько 1 тис. випадк≥в виникненн€ цунам≥ (понад 100 мали катастроф≥чн≥ насл≥дки), €к≥ про€вилис€ в повному руйнуванн≥ й змив≥ ≥нженерних споруд ≥ рослинного покриву на узбережж≥. «емлетрус з еп≥центром на п≥вденний зах≥д в≥д Ћ≥сабона в листопад≥ 1755 р. викликав цунам≥ з висотою хвил≥ до 30 м, €ка зруйнувала ≥ майже змила м≥сто. « 20 тис. буд≥вель було знищено 15 тис., загинули близько 50 тис. чолов≥к.

¬ 1983 р. при сильному виверженн≥ вулкану обрушилас€ в мор≥ частина острова  ракатау площею 21 км2. √≥гантська хвил€ цунам≥, що утворилас€ при цьому, висотою до 35 м, змила три дес€тки м≥ст на яв≥ й —уматр≥ ≥ в≥д≥брала житт€ 36 тис. чолов≥к.

Ќайсильн≥шим катастроф≥чним цунам≥ планетарного масштабу було цунам≥, €ке виникло 26 грудн€ 2005 р. ¬ ≤нд≥йському океан≥ в≥дбувс€ найсильн≥ший п≥дводний землетрус, г≥поцентр €кого був зареЇстрований поблизу п≥вн≥чного краю о-ва —уматра на глибин≥ близько 30 км. «а шкалою –≥хтера його сила була оц≥нена магн≥тудою 9, що в≥дносить його до розр€ду найкрупн≥ших природних катастроф. ¬ ≥стор≥њ планети спостер≥галис€ землетруси ≥ з б≥льш великими магн≥тудами - до 9,5, але н≥коли ще не виникало такого довгого осередку, €кий прот€гнувс€ на 1300 км.

«емна поверхн€ була розламана сх≥дчастим розломом величезних розм≥р≥в, а вертикальна складова перем≥щенн€ уздовж цього розлому спровокувала жахливоњ сили удар по товщ≥ води знизу, що привело до утворенн€ г≥гантського цунам≥. ”же через годину одиночна хвил€ величезноњ прот€жност≥ подолала половину в≥дстан≥ м≥ж —уматрою й Ўр≥-Ћанкою, а через дв≥ години обрушилас€ на узбережж€ Ўр≥-Ћанки та ≤нд≥њ. Ќа прот€з≥ наступних шести годин цунам≥ д≥сталос€ до —омал≥ на африканському узбережж≥ та перейшло в јтлантичний океан. Ќа сход≥ хвил€ "перелилас€" у “ихий океан ≥ д≥йшла до узбережж€  анади. ‘актично на прот€з≥ доби це цунам≥ охопило своњм впливом весь —в≥товий океан. ¬исота хвиль цунам≥ дос€гала на п≥вноч≥ о-ва —уматра 34 м, швидк≥сть поток≥в води складала 400-500 км/годину, дальн≥сть затопленн€ перевищувала 5 км.

«а даними Ќаукового центру по еп≥дем≥олог≥чних катастрофах (CRED) загальна к≥льк≥сть загиблих ≥ зниклих без в≥ст≥ в 12 потерп≥лих в≥д цунам≥ крањнах ≤нд≥йського океану (≤ндонез≥€, Ўр≥-Ћанка, “ањланд, ћальд≥ви, —омал≥, ћь€нмар, ћалайз≥€, ≤нд≥€ тощо) перевищуЇ 305 тис. чолов≥к, причому найб≥льша к≥льк≥сть жертв припала на ≤ндонез≥ю (понад 200 тис. чолов≥к). «а оц≥нками ќќЌ не менше 500 тис. чолов≥к було поранене, 1 млн. залишились без даху над головою та 2 млн. перебували на меж≥ голоду. —укупн≥ економ≥чн≥ втрати 12 крањн в≥д цунам≥ оц≥нюютьс€, в ц≥лому, б≥льш н≥ж в 10 млрд. дол.

¬ масштаб≥ вс≥Їњ «емл≥ ≥нтервал повторенн€ найкрупн≥ших цунам≥, за даними ƒ. ≈йджера, складаЇ в середньому 10 рок≥в, хоча дл€ окремих д≥л€нок узбережж€ —в≥тового океану в≥н зростаЇ до 100 рок≥в. ¬елика небезпека цунам≥ обумовлена тим, що це процес швидкод≥ючий, маЇ катастроф≥чний характер, а негативн≥ насл≥дки його д≥њ розповсюджуютьс€ на ц≥л≥ рег≥они. Ќебезпека цунам≥ та можлив≥ еколог≥чн≥ насл≥дки особливо зростають у зв'€зку з активним освоЇнн€м шельфу —в≥тового океану, тому найважлив≥шою проблемою Ї не т≥льки короткостроковий прогноз цунам≥, €кий, в де€ких випадках, уже даЇ позитивн≥ результати, але ≥ довгостроковий.

«суви Ц це зм≥щенн€ на схилах г≥рських пор≥д р≥зного складу, будови й об'Їму з переважанн€м механ≥зму ковзанн€ по на€вн≥й поверхн≥ чи зон≥ (або той, що виникаЇ в процес≥ руху), коли зсувн≥ зусилл€ б≥льше м≥цност≥ пор≥д. ƒл€ пон€тт€ "зсув" ≥снуЇ понад 150 визначень ≥ багато р≥зних класиф≥кац≥й, а загалом кожне конкретне руйнуванн€ схил≥в Ї не-

повторним €вищем, €ке маЇ ≥ндив≥дуальн≥ риси, що визначаютьс€ м≥сцем, масштабами, характером, часом про€ву та багатьма ≥ншими факторами.

ќсновними зсувоутворюючими факторами Ї геолог≥чн≥, геоморфолог≥чн≥, г≥дрогеолог≥чн≥ та ландшафтно-кл≥матичн≥, на €к≥ накладаЇтьс€ техногенна д≥€льн≥сть людини. «а даними м≥жнародноњ статистики, 80% сучасних зсув≥в тим чи ≥ншим чином повТ€зан≥ з д≥€льн≥стю людини.

«суви широко розвинут≥ на берегах р≥чок, мор≥в ≥ озер у платформних област€х, де при субгоризонтальному зал€ганн≥ пор≥д Ї витриман≥ горизонти глинистих в≥дклад≥в, що обумовлюють утворенн€ зсув≥в видавлюванн€ (детрузивних), €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ великими об'Їмами, блоковою будовою та швидкими перем≥щенн€ми. ¬ г≥рсько-складчастих област€х

( ордильЇри, √≥малањ, јльпи,  авказ, «абайкальЇ тощо) широко розвинут≥ зсуви ковзанн€ (консеквентн≥) блоковоњ будови, зсув €ких в≥дбуваЇтьс€ по контакту шар≥в або по €ких-небудь ослаблених зонах, часто з великою швидк≥стю. «устр≥чаютьс€ вони ≥ на платформах. ¬елике розповсюдженн€ отримали вТ€зкопластичн≥ (дел€псивн≥) зсуви водо насичених уламково-глинистих мас, включаючи зсуви-потоки (п≥вденний берег  риму), зсуви в'€зкого розр≥дженн€ лесових пор≥д (г≥рськ≥ ≥ передг≥рськ≥ райони —ередньоњ јз≥њ) ≥ малол≥тиф≥кованих глин (узбережж€ Ќорвег≥њ,  авказу).

≈колого-геолог≥чн≥ насл≥дки зсувних процес≥в повТ€зан≥ або з похованн€м п≥д ірунтовою масою людей, тварин та ≥нженерних споруд, або з порушенн€м ландшафту й деформац≥Їю споруд.

ћасштабн≥сть розвитку зсув≥в ≥ еколого-геолог≥чн≥ насл≥дки њх д≥њ на оточуюче середовище визначаютьс€ об'Їмом ірунтових мас, що перем≥щуютьс€, ≥ швидк≥стю зсуву. ¬она особливо зростаЇ в умовах високоњ енерг≥њ рельЇфу, крутих ≥ високих схил≥в, в першу чергу там, де вони субпаралельн≥ крупним розломам. Ќайб≥льш≥ зсуви, часто з катастроф≥чними насл≥дками, виникають у тих випадках, коли потужна товща м≥цних пор≥д зал€гаЇ на слабол≥тиф≥кованих або пливунних породах, в €ких виникають €вища повзучост≥, видавлюванн€ й випливанн€.

Ќа узбережж≥ мор≥в зсувн≥ процеси актив≥зуютьс€ у зв'€зку ≥з штормами. Ѕагато гранд≥озних зсув≥в спровоковано землетрусами. –≥зк≥й актив≥зац≥њ зсув≥в спри€Ї добре зволоженн€ пор≥д, особливо рихлих глинистих ≥ лесових, в результат≥ зат€жних дощ≥в, злив, сн≥готаненн€, ≥нтенсивних полив≥в. ѕри цьому утворюютьс€ потужн≥ зсуви-потоки з великою швидк≥стю зсуву, що часто привод€ть до катастроф≥чних насл≥дк≥в. ¬ 1994 р. на п≥вдн≥  иргиз≥њ в ќшськ≥й та ƒжалалл - јбадськ≥й област€х п≥сл€ р€сних сн≥гопад≥в (що перевищили 2-3 р≥чн≥ норми) у лесових породах з≥йшли зсуви-потоки об'Їмом в≥д 500 м3 до 1,5 млн. м3, внасл≥док чого загинуло 115 чолов≥к. ѕевну п≥дготовчу роботу вчинили сильн≥ землетруси, €к≥в≥дбулис€ в цьому район≥ в 1992-1993 рр.

¬важають, що найкрупн≥шим у св≥т≥ за к≥льк≥стю зсувного матер≥алу (маса 50 млрд. т, обТЇм 20 км3) був зсув, що в≥дбувс€ понад 2 тис. рок≥в тому на п≥вденному заход≥ ≤рану. «сувна маса обрушилас€ з висоти 900 м (гора  аб≥р-Ѕух), перетнула долину р≥чки —ањдмаррех шириною 8 км, перевалила через хребет заввишки 450 м ≥ зупинилас€ в 17 км в≥д м≥сц€ виникненн€. «сув покрив територ≥ю площею понад 165 км2 ≥з периметром 70 км. ѕри цьому за рахунок перекритт€ р≥чки утворилос€ озеро завдовжки 65 км ≥ глибиною 180 м. Ќайруйн≥вними з коли-небудь зареЇстрованих були зсуви, що в≥дбулис€ в 1920 р. в  итањ у пров≥нц≥њ √аньсу на заселених лесових терасах, що привело до загибел≥ 100 тис. чолов≥к.

«а даними  . ондратьЇва та ≥н. (1995), за пер≥од з 1981 по 1989 рр. т≥льки в≥д одного з майже сотн≥ катастроф≥чних зсув≥в загинули б≥льше тис€ч≥ чолов≥к (≈квадор, 1987). «а цей же пер≥од найб≥льше число потерп≥лих було в Ќепал≥ в 1987 р. - 35 тис. чолов≥к. ¬ результат≥ масовоњ актив≥зац≥њ зсув≥в у „ечн≥ та ≤нгушет≥њ (узимку ≥ весною 1989 ≥ 1998 рр.) безпритулку лишилос€ близько 27 тис. чолов≥к.

«суви не т≥льки загрожують всьому живому, спричинюють до загибел≥ людей та худоби, але й викликають дискомфорт у мешканн≥, що пов'€зано з деформац≥€ми й руйнуванн€м житлових будинк≥в, комун≥кац≥й, ≥з порушенн€м структури с≥льськогосподарських земель ≥ л≥сових масив≥в.

«суви можуть бути в≥днесен≥ до катастроф≥чних процес≥в, оск≥льки у раз≥ короткого етапу п≥дготовки, вони утворюютьс€ раптово, мають велику швидк≥сть пересуванн€ (до 1 м/хв.) ≥ становл€ть пр€му загрозу життю людини. ѕри тривалому пер≥од≥ п≥дготовки зсуву, коли розвиток процесу йде повол≥ й нер≥вном≥рно, в≥н звичайне не Ї неспод≥ваним ≥ не становить безпосередньоњ небезпеки дл€ людини, але ≥ в цьому випадку може привести до порушенн€ природного середовища ≥ до значного матер≥ального збитку.

—ел≥ (в≥д арабського слова, що означаЇ, "бурхливий пот≥к") - це тимчасов≥ гр€зекамТ€н≥ г≥рськ≥ руслов≥ потоки, що характеризуютьс€ високим ум≥стом твердого матер≥алу (не менш н≥ж 100-150 кг на 1 м3) ≥ р≥зким п≥дйомом р≥вн€. ¬≥др≥зн€ютьс€ раптовим виникненн€м ≥ швидким рухом (в≥д 2 до 10 м/сек.). —елевий пот≥к за дек≥лька годин може винести ст≥льки твердих уламк≥в, ск≥льки р≥чка, €ка дренуЇ цей водозб≥р, за 25-120 рок≥в.

—ел≥ виникають у насл≥док ≥нтенсивних ≥ тривалих злив, бурхливого таненн€ льодовик≥в або сезонного сн≥гового покриву, обваленн€ в русло г≥рських р≥чок великоњ к≥лькост≥ пухко-уламкового матер≥алу, прориву гребель водосховищ, а також землетрус≥в.

√оловною й визначальною характеристикою селю Ї склад ≥ в≥дношенн€ твердого матер≥алу до р≥дини, ≥з €ких власне складаЇтьс€ сель. “ому за характером сел≥ под≥л€ють на гр€зьов≥ (сум≥ш води з ірунтом при незначн≥й концентрац≥њ кам≥нн€, обТЇмна вага складаЇ 1,5-2 т/м3); гр€зе-камТ€н≥ (сум≥ш води, грав≥ю та невеликого кам≥нн€, обТЇмна вага складаЇ 2,1-2,5 т/м3) та водокамТ€н≥ (сум≥ш води з переважанн€м великого кам≥нн€, обТЇмна вага складаЇ 1,1-1,5 т/м3).

ќбТЇми сел≥в можуть с€гати в≥д сотень тис€ч до м≥льйон≥в куб≥чних метр≥в, а розм≥ри уламк≥в твердого матер≥алу до 3-4 м у поперечнику та з масою до 200 т.

—елев≥ процеси поширен≥ у вс≥х г≥рських районах земноњ кул≥. ≈колог≥чн≥ насл≥дки д≥њ селю залежать в≥д його потужност≥, €ка визначаЇтьс€ сумарним об'Їмом винесеного твердого матер≥алу. ѕри об'Їм≥ 20-100 тис. м3 сель вважаЇтьс€ середн≥й потужност≥, 100-900 тис. м3 - значноњ потужност≥ ≥ б≥льше 1 млн. м3 - катастроф≥чним. ћасштабн≥сть розвиткусел≥в зростаЇ при велик≥й к≥лькост≥ пухко-уламкового матер≥алу на схилах; при зволоженн≥ його за рахунок таненн€ сн≥гу або за рахунок прориву водоймищ; при в≥дпов≥дн≥й будов≥ русловоњ мереж≥ селевого басейну,що забезпечуЇ концентрац≥ю великих витрат; за в≥дсутн≥стю на схилах л≥су ≥ трав'€ного покриву.

—елев≥ потоки звичайно формуютьс€ в басейнах невеликих г≥рських р≥чок або тимчасових водоток≥в. ¬одозб≥рний басейн, в межах €кого в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ сел≥в (при цьому рух сел≥в зд≥йснюЇтьс€ по головному руслу), називаЇтьс€ селевим басейном.

 атастроф≥чн≥ сел≥ й сел≥ значноњ потужност≥ становл€ть серйозну загрозу дл€ населенн€ ≥ часто привод€ть до великих людських жертв. ¬ япон≥њ у вересн≥ 1945 р. в м.  ура, €ке розташовано у вузьк≥й долин≥, в результат≥ найпотужн≥шого селю викликаного зливовими дощами, при проходженн≥ тайфуну "ћакурадзаки" загинули 1154 чолов≥к. ¬ 1970 р. в ѕеру п≥д гр€зекамТ€ною масою було поховано м. ёнгай з 20 тис. мешканц≥в. ƒуже могутн≥ гр€зекам'€н≥ селев≥ потоки, €к≥ були спровокован≥ виверженн€м вулкану ≈л-–уњз у  олумб≥њ в 1985 р., стали причиною загибел≥ 23 тис. жител≥в м. јрмеро.

—л≥д памТ€тати, що сель може виникнути ≥ внасл≥док техногенноњ д≥€льност≥ людини. 13 березн€ 1961 р. у район≥ Ѕабиного яру в м.  иЇв≥ прорвало земл€ну дамбу, що утримувала понад 3 млн. м3 сум≥ш≥ лесового ірунту з водою. ¬ результат≥, катастроф≥чний гр€зьовий сель пон≥сс€ вниз до  урен≥вки. ѕот≥к зносив будинки, зр≥зав стовпи електропередач та дерева. ѕочаткова висота гр€зьового валу дос€гала 14 м, а швидк≥сть його пересуванн€ Ц 5 м/сек. Ѕула занесена частина житлових будинк≥в м≥ж вул. ‘рунзе та вул. Ќовокост€нтин≥вською на площ≥ понад 30 га.

ќбТЇм гр€зьовоњ маси, що була винесена на цю площу, склав понад 600 тис. м3. «агинуло понад 1,5 тис. жител≥в м≥ста, а в≥дновлюван≥ роботи тривали понад п≥вроку.

¬еличезну шкоду сел≥ нанос€ть зал≥зничним ≥ автомоб≥льним дорогам, що перетинають селев≥ басейни, пошкоджують ≥ руйнують опори ≥ прог≥нн≥ будови. ¬инесений селем матер≥ал завалюЇ дорожнЇ полотно, забиваЇ входи в тунел≥, отвори мост≥в ≥ труб, надовго вивод€чи њх ≥з ладу.

—ели занос€ть ≥ригац≥йн≥ канали, руйнують ≥ ушкоджують г≥рськ≥ електростанц≥њ й водозабори, л≥н≥њ зв'€зку й газопроводи, туристичн≥ табори, тобто привод€ть до дискомфорту мешканн€ людей ≥ великих матер≥альних збитк≥в.

—ел≥ в≥днос€тьс€ до швидкод≥ючих (катастроф≥чних) процес≥в, €к≥ раптово виникають ≥ швидко проход€ть. “ривал≥сть селю в≥д дес€тк≥в хвилин до дек≥лькох годин. «вичайно, сель проходить за 1-3 години, хвил€ми по 10-30 хвилин. ƒ≥€ конкретного селю достатньо локальна, обмежена селевим басейном, тверда складова розвантажуЇтьс€ в понизз≥ селевого русла, де зменшуютьс€ ухили й швидк≥сть потоку.

¬ ”крањн≥ площа ураженн€ селевими потоками становить понад 3% в≥д ус≥Їњ територ≥њ. ¬ «акарпатт≥ селев≥ потоки поширен≥ на 40% територ≥њ, в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ Ц на 33%, в „ерн≥вецьк≥й област≥ Ц на 15% та в  риму Ц на 9%. Ќайб≥льшого розповсюдженн€ селев≥ процеси набули в  арпатах (ви€влено 219 селевих басейн≥в) та  римських горах. ѕереважають др≥бн≥ сел≥, генезис водноњ складовоњ - зливовий. ќсновна причина селевоњ активност≥ Ц велике господарське освоЇнн€ г≥р, перш за все зведенн€ л≥с≥в. ѕ≥д вплив селевих поток≥в у  арпатах ≥  риму п≥дпадаЇ понад 30 населених пункт≥в, шл€хи сполученн€ та мереж≥ комун≥кац≥й.

—н≥гов≥ лавини Ц це раптовий зсув великих мас сн≥гу з≥ стр≥мких г≥рських схил≥в унасл≥док порушенн€ ст≥йкост≥ сн≥гу. Ћавини Ї одним ≥з найпоширен≥ших ≥ небезпечних природних €вищ г≥рських крањн.

ƒ≥€ лавини на людину, б≥оту ≥ господарськ≥ об'Їкти визначаЇтьс€ њњ потенц≥йною енерг≥Їю, €ка залежить в≥д висоти пад≥нн€ й об'Їму сн≥говоњ маси. ќбваленн€ або сх≥д лавини пов'€заний ≥з зменшенн€м внутр≥шнього зчепленн€ в сн≥жному покрив≥ на г≥рських схилах або ≥з зменшенн€м зчепленн€ з п≥дстилаючою поверхнею. ¬≥дбуваЇтьс€ це, перш за все,внасл≥док швидкого приросту висоти сн≥жного покриву до величини, що перевищуЇ критичну (разове випаданн€ до 70 мм опад≥в), або за рахунок температурного або в≥трового розпушуванн€ сн≥гу. –≥зниц€ температур нижнього й верхнього шар≥в сн≥гу викликаЇ м≥грац≥ю вод€ноњ пари в сн≥жн≥й товщ≥, перекристал≥зац≥ю частини сн≥гу ≥ поступове зменшенн€ щ≥льност≥ нижнього шару в 2-3 рази ≥ б≥льше до дос€гненн€ критичноњ величини. јналог≥чн≥ процеси можуть бути обумовлен≥ перепадом вологост≥ пов≥тр€ в товщ≥ сн≥гу ≥ над ним (при сухих в≥трах). «б≥льшенн€ вологост≥ сн≥жного покриву в≥д 0 до 20% при таненн≥ або випаданн≥ дощу зменшуЇ величину зчепленн€ приблизно в п'€ть раз≥в.

ќсобливо небезпечно раптове пробудженн€ р≥дко д≥ючих лавинних осередк≥в, де сл≥ди лавини на м≥сцевост≥ вже зникли.

Ќайб≥льш €скравим прикладом лавинних катастроф нашого часу Ї трагед≥€, що сталас€ п≥д час першоњ св≥товоњ в≥йни на австро-≥тал≥йському фронт≥ в јльпах. —х≥д лавин на засн≥жених г≥рських перевалах призв≥в до загибел≥ понад 10 тис. солдат.

ѕричиною виникненн€ лавини часто Ї екстремально тривал≥ й р€сн≥ сн≥гопади або разове випаданн€ за добу до 50 см сн≥гу в холодних районах ≥ до 100 см у теплих. ¬ районах ≥з морським кл≥матом, таких €к —кандинав≥€,  амчатка, —ахал≥н, лавинн≥ лиха пов'€зан≥ з приходом глибоки циклон≥в.

¬елика частина лавини негативно впливаЇ на природне середовище ступ≥нь д≥њ на людей ≥ господарськ≥ об'Їкти залежить в≥д освоЇнн€ територ≥њ. Ќа таких добре освоЇних територ≥€х, €к Ўвейцар≥€ з високою щ≥льн≥стю населенн€, з 10 тис. лавиносход≥в 3 тис. загрожують р≥зним господарським об'Їктам (30%); в —Ўј з 10 тис. лавиносход≥в - 1 тис. (10%) представл€Ї загрозу; в  иргиз≥њ з 30 тис. лавиносход≥в конкретну загрозу представл€Ї лише 1 тис. (3%). “ака ж залежн≥сть спостер≥гаЇтьс€ ≥ за к≥льк≥стю жертв. —ереднЇ число загиблих в≥д лавин за р≥к у Ўвейцар≥њ складаЇ 25 чолов≥к (1940-1970 рр.), в јвстр≥њ - 36 (1949-1970 рр.), в япон≥њ - 27 (1916-1937 рр.). «а даними р≥зних автор≥в, число жертв в≥д лавини за кожне п'€тир≥чч€ зростаЇ приблизно на 10%, а розм≥р збитку - на 5%.

Ўвидке освоЇнн€ г≥рських територ≥й, у тому числ≥ п≥д зимов≥ види спорту, робл€ть особливо гострою проблему розвитку системи попередженн€ й прогнозу лавин, проф≥лактичного њх скиданн€, буд≥вництва протилавинних споруд.

Ќа територ≥њ ”крањни сн≥гов≥ лавини поширен≥ в г≥рських районах  арпат ≥  риму. Ќаприклад, у лютому 2005 р. в «акарпатськ≥й област≥ внасл≥док сильних сн≥гопад≥в з≥йшли чотири сн≥гов≥ лавини. «а даними ћЌ—, лавина об'Їмом до 100 м3 з≥йшла в с. ƒ≥ловому –ах≥вського р-ну на д≥л€нц≥ автодороги державного значенн€ ћукачево-–огатин; лавина об'Їмом до 80 м3 з≥йшла в с. ѕ≥дчумаль ћ≥жг≥рського р-ну на автодороз≥ обласного значенн€; в “€ч≥вському р-н≥ м≥ж с. ”сть-„орноЇ та с. „ервоне на автодороз≥ м≥сцевого значенн€ з≥йшла лавина об'Їмом до 50 м3, а також у ’устському р-н≥ в с. ¬≥льшани - об'Їмом до 120 м3. Ќа щаст€, жертв ≥ потерп≥лих не було.

ќбвал Ц це обваленн€ окремих брил, блок≥в ≥ крупних об'Їм≥в г≥рських пор≥д ≥з крутих ≥ пр€мовисних схил≥в, що долають св≥й шл€х до м≥сц€ пад≥нн€ по пов≥трю (це част≥ше всього виваленн€) або шл€хом скачуванн€ по схилу, перекиданн€ й розколюванн€ (власне обвали) ќбвали утворюютьс€ при втрат≥ ст≥йкост≥ г≥рських пор≥д, переважно скельних ≥ нап≥вскельних, п≥д д≥Їю сили т€ж≥нн€, г≥дростатичного тиску води або р≥зних струс≥в. „асто обвали готуютьс€ п≥д тривалою д≥Їю процес≥в вив≥трюванн€.

≈колого-геолог≥чн≥ насл≥дки обвал≥в пов'€зан≥ з ударною силою окремих брил ≥ крупних блок≥в пор≥д з утворенн€м завал≥в.

ќбвали переважно поширен≥ в г≥рських област€х, перш за все альп≥йськоњ складчастост≥, таких €к  рим,  авказ, гори —ередньоњ јз≥њ, —иб≥ру, ƒалекого —ходу тощо. Ќа р≥внинних територ≥€х др≥бн≥ обвали можуть в≥дбуватис€ на крутих берегах р≥чок, озер ≥ мор≥в у результат≥ ероз≥њ або абраз≥њ основ схил≥в, формуванн€ в≥дпов≥дних н≥ш ≥з нависаючими над

ними козирками г≥рських пор≥д, €к≥ врешт≥-решт обвалюютьс€ в прибережну частину русла р≥чки, озерного або морського узбережж€.

¬≥рог≥дн≥сть виникненн€ особливо крупних обвал≥в зростаЇ на територ≥€х ≥з глибокорозчленованим рельЇфом, ≥з зб≥льшенн€м висоти й крутизни схил≥в, ≥з порушенн€м пор≥д тр≥щинами середньоњ щ≥льност≥ тощо.

—творенню крупних ≥ гранд≥озних обвал≥в спри€ють сильн≥ землетруси.

–уйн≥вна сила пор≥д, що обрушилис€, зростаЇ ≥з зб≥льшенн€м висоти пад≥нн€, оск≥льки в≥д цього залежать швидк≥сть пад≥нн€ й сила удару.

ќбвали крупного масштабу можуть привести до ≥стотноњ зм≥ни ландшафту. “ак, в результат≥ √об≥-јлтайського землетрусу 4 грудн€ 1957 р. ≥з силою в еп≥центр≥ 12 бал≥в ≥з г. ’уреньонь за системою широтних тр≥щин обрушилас€ маса г≥рських пор≥д об'Їмом понад 200 млн. м3. ќбвал зр≥зав майже половину гори, утворивши вертикальний обрив висотою близько 300 м.

Ќа д≥л€нках розвитку обвал≥в пост≥йно ≥снуЇ пост≥йна загроза дл€ житт€ й д≥€льност≥ людей, дл€ збереженн€ та нормального функц≥онуванн€ ≥нженерних споруд. ѕрикладом може бути трагед≥€, що в≥дбулас€ 21 червн€ 2005 р. у с.  ача поблизу —евастопол€ в результат≥ обвалу морського берега. Ћюди, що в≥дпочивали п≥д крутим берегом, опинилис€

п≥д 8 м завалом ірунту. –€т≥вники вит€гнули з-п≥д завалу т≥ло 16-р≥чноњ д≥вчини, громад€нки –ос≥њ. ўе одна потерп≥ла з важкими травмами була в≥дправлена в л≥карню.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 521 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2109 - | 1842 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.048 с.