Визначення вартості капіталу

Концепція вартості капіталу є однією з базових теорій фінан­сового менеджменту. Зміст цієї концепції полягає в тому, що, не­залежно від джерела фінансування, залучення капіталу в госпо­дарський оборот підприємства пов'язано з певними витратами.

Так, кредиторам потрібно сплачувати відсотки за кредит, влас­никам облігацій — річний купон, акціонери сподіваються на ви­плату дивідендів. І навіть у випадку, коли фінансові ресурси фор­муються за рахунок реінвестування прибутку, їх залучення не носить безплатний характер, оскільки у будь-якому випадку по­трібно враховувати альтернативні витрати.

Під вартістю (або ціною) капіталу розуміють відношення витрат з обслуговування залученого капіталу до величини цього капіталу. Виражається вартість капіталу у процентах і показує, яку суму потрібно заплатити за користування одиницею фінан­сових ресурсів з певного джерела, як правило, протягом року.

Важливість цього показника в контексті завдань фінансового менеджменту полягає в тому, що він не лише показує проценти, які потрібно заплатити власникам фінансових ресурсів, а й, водночас, характеризують цільо­ву норму рентабельності інвестованого капіталу, яку обов'язково має забезпечити підприємство, щоб не змен­шити свою ринкову вартість.

При цьому потрібно розрізняти вартість капіталу підприєм­ства і вартість підприємства в цілому. Якщо перший показник є відносним вираженням річних витрат на обслуговування забор­гованості перед власниками й інвесторами, то загальна вартість підприємства як суб'єкта на ринку капіталу залежить від величи­ни власного капіталу, дохідності, рівня ризику, темпів інфляції та ін.

У момент продажу підприємства як цілісного майнового комп­лексу враховується величина "гудвілу", тобто вартісна оцінка його цінності, що залежить від часових та кон'юнктурних параметрів, іміджу підприємства і може бути як негативною, так і позитив­ною.

Методика визначення вартості капіталу залежить від джерела його залучення. Основними джерелами формування капіталу є банківські кредити, випущені підприємством облігації, акції та нерозподілений прибуток. Розглянемо особливості визначення вартості кожного з перелічених елементів капіталу.

Вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту. Оскільки проценти за користування банківською позикою ви­ключаються з бази оподаткування прибутку, реальна вартість оди­ниці такого капіталу буде меншою, ніж ставка банківського про­центу на величину податкової економії. Отже, вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту, потрібно розглядати з урахуванням податку на прибу­ток. Для цього можна скористатися формулою:

ВК_К = СП (1- К_оп) (7.1)

де ВК_К — вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту; СП — ставка банківського процента за кредит; К_оп — коефіцієнт оподаткування прибутку.

Вартість капіталу, залученого за рахунок облігацій.Залежно від того, коли випущені облігації, їх вартість визна­чається диференційовано для цінних паперів нового випуску та випущених раніше.

Вартість капіталу за рахунок облігацій нового ви­пуску = Річний купон на новий випуск облігацій ÷ (Номінал облігації – витрати на емісію) ∙ 100%

У випадку, коли облігації розміщуються з дисконтом (зниж­кою з ціни), береться не номінал облігації, а ціна її реального розміщення за вирахуванням знижки. Якщо дозволяється про­центи за облігаціями відносити на прибуток до оподаткування, потрібно враховувати розмір податкової економії, як і у випадку із залученням банківських кредитів.

Вартість капіталу, залученого за рахунок раніше випущених облі-гацій = Річний купон на випущені облігацій ÷ Ринкова ціна облігацій ∙ 100%