Поняття грошового потоку, його склад та значення в забезпеченні кругообігу капіталу

 

У ринковій економіці постійний кругообіг коштів як в межах окремого підприємства, так і в масштабах економіки в цілому є об'єктивною умовою їх життєздатності. Складовою цього круго­обігу виступають грошові надходження і грошові витрати суб'єктів господарювання. Грошовий обіг відображає відносини між учас­никами процесу виробництва, розподілу, споживання, а тому має свої специфічні важелі впливу на хід та результати виробничо-господарської діяльності підприємства. Саме це дає підстави вва­жати управління грошовими потоками складовою фінансового менеджменту.

Грошові потоки — це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємств [10].

Грошові кошти використовуються для фінансування поточ­них операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств. До еквівалентів грошових коштів відно­сять короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості. До них належать цінні папери зі строком погашення до трьох місяців (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

Інформацію про рух грошових коштів на підприємстві відоб­ражає форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів".

Ефективність управління грошовими потоками визначається впливом цього процесу на платоспроможність підприємства, швидкість обороту обігового капіталу, обсяги залучених коштів та кредиторську заборгованість, а в кінцевому результаті на рен­табельність підприємства та його конкурентні позиції. У наступ­них розділах навчального посібника будуть розглянуті методики розрахунків цих показників.

Можна виділити такі напрямки грошових потоків:

• відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції та за отримані послуги;

• виконання фінансових зобов'язань перед державою, банка­ми та іншими підприємствами;

• формування фондів грошових коштів;

• здійснення фінансових та інвестиційних операцій.

Враховуючи багатоаспектність діяльності підприємств, а зна­чить і грошових надходжень і витрат, необхідно їх класифікува­ти за певними ознаками.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону Украї­ни "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР розрізняють вкалові доходи і валові витрати підприємства.

Валовий дохід — це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Валові витрати — сума будь-яких витрат у грошовій, матері­альній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, які придбані для подальшого ви­користання у власній господарський діяльності.

Таким чином, у процесі виробничо-господарської діяльності підприємство разом із грошовими здійснює негрошові операції, тобто такі, які не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів. Наприклад, бартерні операції, надходження ос­новних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зо­бов'язань на власний капітал. Такі операції не включаються до звіту про рух грошовий коштів.

Різниця між загальною сумою валового доходу та сумою вало­вих витрат складає чистий грошовий потік. Це один із найважли­віших показників фінансового стану підприємства. Якщо значен­ня чистого грошового потоку від'ємне, це означає, що підприєм­ство балансує на межі банкрутства. Наявність додатного грошо­вого потоку дає підприємству можливість сформувати фонди гро­шових коштів для свого подальшого розвитку.

Залежно від видів діяльності розрізняють грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (послуг, робіт), забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності:

- надходження: виручка від реалізації продукції, послуг, робіт; інші надходження від операційної діяльності; амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

- витрати: Собівартість реалізованої продукції; адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати; податки.

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбан­ня та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Рух грошових кош­тів у результаті інвестиційної діяльності:

- надходження: реалізація фінансових інвестицій, реалізація необоротних активів; реалізація майнових комплексів; дивіденди, відсотки;

- витрати: придбання фінансових інвестицій, п ридбання необоротних активів, п ридбання майнових комплексів, надання позик іншим підприємствам.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призво­дять до зміни величини та складу власного і позикового капіталу. Рух грошових кош­тів у результаті фінансової діяльності:

- надходження: емісія акцій (формування статутного капіталу), отримання позик, кредитів, дивіденди, відсотки;

- витрати: виплати, погашення позик і кредитів, виплати дивідендів, викуп акцій власної емісії.

Віднесення руху коштів до відповідної групи залежить, в пер­шу чергу, від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні папери звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльні­стю інвестиційної компанії. Якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів діяльності, ці суми необхідно розпо­діляти між відповідними видами діяльності. Наприклад, пога­шення основної суми богу підприємство відображає у складі фінан­сової діяльності, а виплату відсотків — у складі операційної діяль­ності.

Класифікація грошових потоків за різними критеріями (за І.А. Бланком):

- за масштабами обслуговування господарського процесу. Грошовий потік: по підприємству, структурних підрозділах, окремих господарських операціях;

- за видами господарської діяльності: від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

- за напрямами руху грошових коштів: вхідний (додатний), вихідний (від’ємний);

- за методом визначення обсягу: валовий, чистий;

- за рівнем достатності обсягу: надлишковий, дефіцитний;

- за методом оцінки у часі: теперішній, майбутній;

- за безперервністю формування: регулярний, дискретний [1].