Основи управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської ді­яльності підприємства.

Характерні риси практики управління грошовими потоками відображають принципи управління, тобто основні правила діяль­ності, якими керуються органи управління, враховуючи соціаль­но-економічні умови, що склалися.

Принципи управління грошовими потоками:

- достовірності відображення інформації (відповідність даних фінансової звітності реальному руху грошових коштів);

- комплексність управління (врахування грошових потоків від усіх видів діяльності);

- своєчасність, оперативність (постійний моніторинг наявності, руху, потреби в грошових коштах);

- маневровість (забезпечення своєчасності розрахунків, скорочення потреби в позикових коштах);

- ефективність (забезпечення вищої прибутковості використання грошових коштів внаслідок організаційно-управлінських дій).

Згідно із принципами управління формують систему методів управління грошовими потоками. До складу основних методів управління грошовими потоками відносять:

• аналіз грошових потоків;

• планування та оптимізація;

• контроль за рухом грошових коштів;

• облік та звітність.

Аналіз грошових потоків — це сукупність методів формування і обробки даних про грошові потоки, які дають об'єктивні оцінки стану, тенденцій розвитку, виявлення резервів підвищення ефек­тивності використання грошових коштів та шляхів їх реалізації.

З урахуванням терміну часу, ступеня деталізації об'єктів і показників аналіз може бути перспективним, поточним і опера­тивним.

З погляду обсягів аналіз може бути тематичний, тобто пов'яза­ний з визначеною конкретною метою, локальний — пов'язаний з діяльністю окремого підрозділу, комплексний — охоплює всі сто­рони діяльності підприємства.

Інформаційною базою для аналізу грошових потоків за звітні періоди є форми бухгалтерської звітності, додатки до них та інші облікові документи.

Аналіз грошових потоків та оцінка їх впливу на фінансовий стан підприємства визначається системою показників, до яких відносять показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості. Результати аналізу враховуються при плануванні грошових потоків та їх оптимізації.

Планування грошових потоків — це процес визначення їх об­сягів за видами діяльності, часовими інтервалами та напрямами використання з метою забезпечення максимальної синхронізації надходжень і витрат та платоспроможності підприємства.

У процесі планування досягається оптимізація грошових по­токів, тобто знаходження такого співвідношення між вхідними і вихідними грошовими потоками, між напрямами й умовами за­лучення та використанням грошових коштів, яке дає змогу до­сягти найкращих результатів діяльності (мінімізації витрат, максимізації прибутку).

Контроль за надходженням та використанням грошових коштів є системою спостереження і перевірки процесу надходження та використання грошових коштів з метою визначення відхилень від їх заданих параметрів. Як функція управління контроль об'єк­тивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встанов­леними ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтроль­ного об'єкта.

Сутність і значення контролю за грошовими потоками полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює перевірку виконання за­планованих параметрів формування грошових фондів, напрямів їх використання, дотримання синхронності надходжень і витрат у встановлені періоди часу, блокує відхилення від заданої про­грами, а в разі виявлення порушень сигналізує про необхідність коригування системи управління. Таким чином, контроль є засо­бом отримання інформації про грошові потоки по каналу зворот­ного зв'язку, тобто за результатами свого управлінського впли­ву на об'єкт управління.

У циклі управління грошовими потоками облік є кінцевою стадією. Він передбачає визначення, реєстрацію на різних носіях та класифікацію інформації про грошові надходження та витра­ти для отримання підсумкових даних, які відображають досягну­тий результат. Результати обліку відображаються у звітності. Таким чином, облік як кінцева стадія в циклі управління є одно­часно початковою стадією для наступного циклу. Облік і звітність складають інформаційну базу для аналізу грошових потоків за звітний період.

Отже, наведені методи управління грошовими потоками є од­ночасно етапами процесу управління в цілому: аналіз грошових потоків – планування та оптимізація – контроль за рухом грошових коштів – облік та звітність.

Ефективність управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень і виплат, підтримкою постійної пла­тоспроможності підприємства і включає такі складові:

• визначення мінімального обсягу грошових коштів, достат­нього для обслуговування поточної господарської діяльності;

• постійний моніторинг надходження грошових коштів від продажу;

• згладжування коливань в обсягах надходжень і виплат грошових коштів з метою запобігання платіжної кризи в окремі періоди;

• оптимізація системи розрахунків з постачальниками і покупцями, тобто обґрунтування політики надання комерційних кредитів і отримання відстрочок платежів;

• вибір напрямків використання тимчасово вільних грошових коштів з метою запобігання втрат від інфляції і упущеної вигоди;

• прискорення оборотності грошових коштів за рахунок впро­вадження організаційно-економічних заходів.

Ефективність управління грошовими потоками певною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування, яке включає розробку платіжного календаря. Платіжний кален­дар узгоджує строки надходження коштів зі строками платежів за зобов'язаннями. Розробляється він на квартал з розробкою за місяцями, декадами в різних варіантах, але, як правило, містить такі розділи:

· надходження коштів;

· видатки;

· перевищення надходжень над видатками;

· перевищення видатків над надходженнями;

· залишок коштів на початок періоду;

· залишок коштів на кінець періоду.

За допомогою платіжного календаря вирішуються такі завдання:

1) організація обліку обсягів надходження грошових коштів і їх витрат в певні проміжки часу;

2) управління платоспроможністю підприємства;

3) розробка заходів щодо запобігання виникнення дефіциту грошових коштів у певні проміжки часу;

4) розробка заходів щодо ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів;

5) визначення потреб в обсягах короткострокового кредиту в певні проміжки часу;

6) постійний контроль за своєчасністю надходження коштів, аналіз причин відхилення від графіків.

Розробка платіжного календаря базується на інформації, яка охоплює всі аспекти фінансової діяльності підприємства, а саме: плани продажу продукції, стан розрахунків з дебіторами і креди­торами, графіки виплат заробітної плати, кредитні угоди, кошто­риси витрат на виробництво, плани капітальних вкладень, угоди тощо.

Якщо в плановому періоді надходження коштів з урахуван­ням залишку на початок періоду буде недостатньо для покриття запланованих витрат, підприємство може вжити низку заходів щодо запобігання порушення умов і строків розрахунків або кон­статації факту неплатоспроможності. До таких заходів відносять відмову від витрат, які не є першочерговими, перенесення строків розрахунків за домовленістю, отримання кредитів, прискорення розрахунків за відвантажену продукцію, мобілізацію внутрішніх резервів тощо.

Якщо підприємство отримує надлишок "вільних" коштів, то це є свідченням його фінансової стійкості. В цьому випадку необ­хідно розробити заходи щодо ефективного використання "віль­них" коштів.

Таким чином, платіжний календар є важливим інструментом оперативного управління грошовими потоками на підприємстві.

Практична реалізація цих складових управління грошовими потоками дасть змогу певною мірою знайти компроміс між необ­хідністю підтримувати певний обсяг грошових коштів для забез­печення ліквідності підприємства і бажанням інвестувати тимча­сово вільні кошти для забезпечення їх дохідності.