Фактором, що дає можливість інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм, є матеріальний потік.
Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу доводяться до споживачів.
Із позиції розгляду логістичних принципів матеріальний потік визначається також як взаємозв’язки всіх процесів й операцій, пов’язаних із добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням, розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, у цехах та на виробничих дільницях.
Матеріальним потоком також називають вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності і т.д., що розглядаються в процесі застосування до них різних логістичних операцій та віднесення до часового інтервалу.
Основними характеристиками матеріального потоку на промисловому підприємстві є:
· циклічність – надходження матеріальних ресурсів, їх переміщення до цеху, всередині цеху, між цехами, потім у формі готових виробів за межі підприємства до сфери їх реалізації та споживання і знову все спочатку;
· взаємозалежність – матеріальні ресурси пов’язані у єдиному технологічному процесі, а витрати на них економічно залежні, що обумовлює вплив одних видів логістичної діяльності на інші, тому спроби невиправданого зниження окремих витрат можуть призвести до більш високих загальних витрат;
· неперервність – протягом усього технологічного конвеєра продукто-забезпечення кожен із учасників повинен виконувати свої обов’язки і постачати товари споживачам вчасно.
Матеріальні потоки поділяють за різними класифікаційними ознаками:
1) відносно системи, що розглядається, – зовнішні та внутрішні, вхідні і вихідні матеріальні потоки. Зовнішні – циркулюють у зовнішньому середовищі, тобто за межами певної логістичної системи, внутрішні – утворюються та функціонують усередині відповідної логістичної системи; вхідні – потрапляють до логістичної системи із зовнішнього середовища (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.), а вихідні – пересуваються із логістичної системи у зовнішнє середовище (готова продукція, відходи виробництва, тара та ін.)
2) за ступенем неперервності – неперервні та дискретні потоки. Відповідно перші характеризуються тим, що в кожний момент часу траєкторією потоку пересувається визначена кількість об’єктів, а інші – утворюються об’єктами, що пересуваються з інтервалами;
3) за ступенем регулярності – детерміновані (характеризуються визначеністю параметрів у кожний момент часу) та схоластичні матеріальні потоки, що характеризуються випадковим характером параметрів, які в кожний момент часу набувають певної величини з відомим ступенем ймовірності;
4) за ступенем стабільності – стабільні потоки, що характеризуються постійністю значень параметрів протягом визначеного проміжку часу, та нестабільні, для яких характерні флуктуаційні зміни потоку;
5) за ступенем змінюваності – стаціонарні (їх інтенсивність є величиною постійною, характерні для сталого процесу) та нестаціонарні (інтенсивність їх змінюється протягом визначеного проміжку часу, характерні для несталого процесу);
6) за характером пересування елементів потоку – рівномірні та нерівномірні потоки. Перші характеризуються постійною швидкістю пересування об’єктів, тобто за однакові проміжки часу об’єкти проходять однаковий шлях, інтервали початку та завершення руху об’єктів також рівні, а інші – характеризуються змінами швидкості пересування, можливістю прискорення, уповільнення, зупинки, зміни інтервалів відправлення й прибуття;
7) за ступенем періодичності – періодичні, для яких характерна постійність параметрів або постійність характеру їх зміни через визначений період часу, й неперіодичні, які характеризуються відсутністю закономірності зміни параметрів потоку;
8) за ступенем складності – прості, або диференційовані потоки (складаються з об’єктів одного виду), та складні, або інтегровані (об’єднують різнорідні об’єкти);
9) за ступенем відповідності зміни параметрів потоку раніше заданому ритму – ритмічні, що повністю відповідають раніше заданому ритму, й неритмічні матеріальні потоки, що не відповідають раніше заданому ритму;
10) за ступенем упорядкованості елементів потоку – ламінарні (характерна відсутність взаємного пересування складових елементів матеріального потоку, або це пересування має цілеспрямований, регулярний характер, ним можна управляти, воно здатне змінюватися у часі лише при зміні зовнішніх умов або впливу з боку управління) й турбулентні (характеризуються хаотичним взаємним пересуванням елементів потоку, що викликає флуктуаційні зміни практично всіх показників потоку та суттєво ускладнює процес управління матеріальним потоком);
11) за ступенем управління – керовані ( якими можна управляти на рівні центру відповідальності ), некеровані (матеріальні потоки регулюються або на рівні підприємства, або в зовнішній ланці логістичного ланцюга).
Інформаційний потік – упорядкована сукупність повідомлень, що циркулюють у логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідна для управління потоковим процесом. Існує в різних формах (мовній, на паперових або магнітних носіях і т.д.)
Фінансовий потік – це спрямований рух фінансових коштів, що циркулюють у логістичній системі, а також між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху матеріального (товарного) потоку.
Потік послуг – особливий вид діяльності, який задовольняє суспільні та особисті потреби (транспортні послуги, оптово-роздрібні, консультаційні і т.п.). Послуги можуть надаватися людьми та обладнанням, у присутності клієнтів та за їх відсутності, бути спрямованими на задоволення особистих потреб або потреб організації.
