Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей. Суть та показники

Ефективності виробництва.

Ефективність економіки передбачає повну зайнятість (ресурсів) і повний обсяг виробництва. Повна зайнятість передбачає використання всіх придатних для цього ресурсів, в тому числі і менш продуктивних. Це означає, що працівники не можуть позбавлятися роботи; економіка має забезпечувати роботою всіх хто хоче і здатний працювати. Не можуть пустувати орні землі, або капітальне устаткування (верстати, машини, обладнання тощо). Повний обсяг виробництва означає, що ресурси потрібно розподіляти ефективно, щоб вони давали максимально можливу віддачу від їх використання (відведення землі під військовий полігон чи для вирощування сільськогосподарських культур). Це поняття передбачає також використання найкращих технологій, що є у наявності суспільства (образно кажучи – щоб пшеницю не збирали серпом або косою).

Максимально можливий обсяг виробництва благ при повному і ефективному використані наявних ресурсів складає виробничі можливості суспільства. Поскільки ресурси обмежені, з їх допомогою неможливе одночасне і повне задоволення всіх наявних матеріальних і духовних потреб людей, то і обмежені є виробничі можливості суспільства. Перед суспільством завжди постає альтернатива вибору: які товари слід виробляти, а від яких відмовитись. Цей альтернативний вибір яскраво відображає аналіз моделі кривої виробничих можливостей (КВМ).

Побудова КВМ і аналіз проблеми вибору передбачає прийняття певних припущень (абстракцій): 1) економіка функціонує в умовах повної зайнятості і повного обсягу виробництва (функціонує ефективно); 2) наявні фактори виробництва постійні як кількісно, так і якісно (тобто існує постійна кількість ресурсів); 3) технологія виробництва – постійна величина, тобто в ході аналізу вона не міняється; 4) економіка виготовляє не безмежну різноманітність товарів і послуг, як це є в дійсності, а лише два продукти – промислові роботи і піцу. Остання символізує групу споживчих товарів, а промислові роботи – засоби виробництва.

Ще більш виразніше, ці ж варіанти виробництва відображаються з допомогою графічної моделі кривої виробничих можливостей (рис.10)

Рис.10. Крива виробничих можливостей.

Крива виробничих можливостей – це сукупність точок, координати яких відображають можливі набори продуктів (роботів і піци), отримані від використання наявних ресурсів при повній їх зайнятості і повному обсязі виробництва.

З аналізу даної моделі слідує, що:

1) крива описує межу виробничих можливостей суспільства. Наприклад, альтернативна комбінація виробництва товарів в точці W неможлива – для її досягнення не існує наявних ресурсів. А в точці V розміщеній всередині кривої виробничих можливостей, свідчить, що ресурси використовуються неефективно (неповно) і є можливості для збільшення виробництва того чи іншого блага, або їх комбінації;

2) будь-яка точка на кривій виробничих можливостей показує альтернативу вибору суспільством виробництва товарів при наявності даної кількості ресурсів;

3) люба точка на кривій виробничих можливостей свідчить, що економіка функціонує в

умовах повної зайнятості і повного обсягу виробництва, тобто ефективно;

4) економіка повної зайнятості задля збільшення виробництва одного товару неодмінно має поступатися виробництвом іншого;

5) в процесі руху від однієї альтернативи до іншої, якщо рухатись по КВМ вправо і вниз, витрати на виробництво кожної наступної одиниці блага (піци) зростають. Так, при переході від альтернативи А до В на отримання додаткової одиниці піци приходиться поступитися (жертвувати) виробництвом однієї одиниці роботів, але при переході від В до С – уже двома одиницями, а від С до Д – трьома, і нарешті від Д до Є – чотирма..

Положення про те, що при переході від виробництва одного блага до виробництва кожної додаткової одиниці іншого блага витрати зростають зумовлено дією важливого економічного принципу (закону) – зростаючих обов’язкових (вмінених) витрат. Це зумовлено тим, що наявні ресурси не можуть в повному обсязі і рівній мірі бути однаково придатними (взаємозамінюваними) як для виробництва засобів виробництва так і предметів споживання.

При побудові моделі кривої виробничих можливостей використовувались припущення про постійну кількість ресурсів і ефективність їх використання. Але в реальній дійсності ці фактори є змінними. Якщо економіка функціонує неефективно, в нашій моделі точка V всередині кривої виробничих можливостей, то в суспільства є можливості для забезпечення економічного зростання – руху економіки до повного обсягу виробництва і повного використання ресурсів.

З обмеженістю ресурсів зв’язані всі основні проблеми економічного розвитку: проблема вибору альтернатив виробництва, суть якої розглядалась вище і з якою ми будемо зустрічатись в наступних темах курсу, проблема економічного зростання, проблема ефективності використання і зайнятості ресурсів тощо.

Власність в економічній системі суспільства: економічний зміст, форми,