Структура і функції ринку

Ринок – це складне утворення, що має розгалужену і складну структуру. Класифікація ринків здійснюється за різними критеріями, а саме: за економічним призначенням – ринок товарів і послуг, фінансів, робочої сили, інвестицій і т.д.; за просторовою ознакою- регіональний, національний, світовий ринки; за ступенем обмеження конкуренції – ринок чистої конкуренції, монополістичної конкуренції і т.д.; за галузевим принципом – автомобільний, комп"ютерний, нафтовий ринки, а також за характером продажу – гуртовий та роздрібний. У даному випадку об"єктом вивчення є аналіз класифікації ринків за їх економічним або функціональним призначенням.

В економічній літературі товарний ринок поділяється на ринок предметів споживання і послуг та ринок засобів виробництва. Ринок споживчих товарів включає продовольчі та непродовольчі товари. Найхарактернішою ознакою є те, що його об"єкти призначені для задоволення особистих потреб людей. Цей ринок представлений широкою мережею торгових підприємств, пов"язаних із реалізацією споживчих товарів. Ефективність функціонування товарного ринку значною мірою залежить від структури національної економіки, зокрема від співвідношення між виробництвом предметів споживання і засобів виробництва. За цим критерієм товарний ринок в Україні є розбалансованим.

Ринок послуг. Послуга – особлива споживча вартість процесу праці, що задовольняє потреби людини, колективу і суспільства. Особливістю послуги як товару є корисність її не як речі, а як діяльності. У складі послуг розрізняють особисті послуги, що задовольняють потреби окремої людини та послуги, які задовольняють колективні і суспільні потреби.

Ринок засобів виробництва у повному розумінні цього слова в Україні не існував. Засоби виробництва надходили до споживачів через централізовану систему матеріально-технічного постачання. Ринок засобів виробництва створюється в Україні заново, здійснюється перехід від централізованого формування ресурсів до оптової торгівлі ними.

Важливою складовою ринкового господарства є ринок праці. Можна погодитися з думкою, що реальні ринкові відносини починаються з можливістю підприємців придбати робочу силу необхідної кількості і якості, а носіїв робочої сили – продати її в залежності від її ринкової ціни. Таким чином, на ринку праці формуються економічні відносини між найманими працівниками і роботодавцями різних форм власності з приводу включення робочої сили в процес виробництва на основі попиту, пропозиції і ціни праці.

Процес становлення фінансового ринку охоплює формування ринку кредитних ресурсів, ринку цінних паперів і ринку валюти. Об"єктом ринку кредитних ресурсів є гроші, що надаються в позику. Угоди на ньому здійснюються у формі кредитних операцій, які будуть розглянуті в наступних розділах.

Другим видом ринків цієї групи є ринки цінних паперів. Це ринки, об"єктом купівлі-продажу яких є цінні папери – акції, облігації, векселі та інші види грошових зобов"язань.

Важливою складовою фінансового ринку є валютний ринок, на якому предметом купівлі-продажу є національні валюти різних країн. Необхідність його функціонування зумовлюється розвитком зовнішньоекономічних зв"язків між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.

У структурі ринкової системи господарювання вагоме місце посідає ринок науково-технічних розробок. Цей ринок обслуговує практично всі сфери економічної діяльності. Адже без впровадження найновіших досягнень сучасної науки і техніки неможливо домагатися зниження витрат виробництва, підвищувати якість продукції, тобто активно конкурувати на ринку.

Ринок інтелектуальної власності. Як і в категорії "економічної власності", в інтелектуальній власності також розрізняють кількісний та якісний аспекти. Перший - це різні об"єкти власності (патенти, ліцензії, проекти, "ноу-хау", програми матеріального забезпечення, наукові прогнози тощо), другий – відносини, які виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення названих об"єктів власності.

Суть ринку проявляється у його функціях. Основними з них є:

Регулююча функція – суть її полягає в тому, що ринок дає відповідь на основні фундаментальні проблеми економічної організації. Тобто, що потрібно виробляти, скільки і для кого слід виробляти. Регулююча функція ринку полягає також у формування і підтримці досконалої конкуренції.

Контролююча функція – визначає суспільну значимість вироблених товарів і наданих послуг та затрачених на їх виробництво економічних ресурсів.

Інформаційна функція. Через коливання цін на товари і послуги ринок надає суб"єктам інформацію про витрати виробництва, необхідну якість товарів і послуг, які виробляються. Це дає можливість суб"єктам господарювання всіх форм власності звіряти власне виробництво з вимогами ринку, що змінюються і вживати превентивні заходи щодо зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції, змінювати асортимент товарів і т.д.

Стимулююча функція ринку спонукає фірми і підприємства знижувати індивідуальні витрати виробництва, підвищувати продуктивність праці, ефективно використовувати засоби виробництва, нову техніку, запроваджувати нові технології.

Посередницька функція. В ринковій економіці економічні зв"язки між суб"єктами господарювання, як правило, формуються по горизонталі. А це означає, що економічно відособлені товаровиробники в умовах глибокого суспільного поділу праці повинні знайти один одного, щоб обмінятися результатами праці. Ринок є саме тим місцем, де вони зустрічаються. На ринку визначається ефективність господарських зв"язків, еквівалентність обмінних операцій, пошук оптимальних покупців.

Ціноутворююча функція. Її суть полягає в тому, що на ринок, як правило, надходить однорідна продукція, однак затрати на її виробництво різні. Через механізм попиту і пропозиції та конкуренції на ринку формується ціна рівноваги, тобто встановлюється ринкова ціна.

Санаційна функція ринку проявляється в першу чергу в тому, що за допомогою конкуренції, механізму банкрутства здійснюється очищення суспільного виробництва від неефективно господарюючих підприємств і фірм. І навпаки, ті підприємницькі структури, на яких постійно зростає продуктивність праці, покращується якість роботи, забезпечується економічність виробництва, в умовах ринку процвітають.