Походження, суть і функції грошей

Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей:

Раціоналістична: пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів.

Еволюційна: стверджує, що гроші виникли, стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну.

Переваги використання грошей у порівнянні з натуральним (бартерним) обміном величезні. Витрати обміну були б набагато більшими, а суспільне багатство внаслідок цього набагато меншим, якщо б не існувало грошей. При натуральному обміні людям довелось би витрачати велику кількість часу на пошуки тих, з ким їм вигідно було б обмінятись.

У суспільстві, обмеженому натуральним обміном, різко зменшується спеціалізація виробництва і втрачаються вигоди порівняльних переваг.

Виникнення і суть грошей тісно пов"язані з поняттям ліквідності товару. Ліквідність товару безпосередньо пов"язана з витратами його обміну на інші види товарів. Товар, витрати обміну якого на будь-який інший товар дорівнюють нулю, є абсолютно ліквідним. Товар, який взагалі неможливо обміняти тому, що ніхто інший не захоче дати будь-що взамін, буде абсолютно неліквідним. Наприклад, ваша зубна щітка.

Гроші – це особливий, високоліквідний товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів.

Слід відмітити, що витоки деяких сучасних концепцій грошей починаються в теоріях, які зародилися ще у 17-18ст.

· Металевій (Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе) – визнавали лише металеві гроші з благородних металів /золото і срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну/.

· Номіналістичній (Дж. Берклі, Дж. Стюарт) – вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими державною владою.

· Кількісній (Дж. Локк, Д. Юм, Ш. Монтеск’є) – стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу.

З точки зору виникнення і розвитку розрізняють товарні, паперові і банківські гроші.

Історично засобом обміну у той чи інший період були різні товари – худоба, хутро, шкіра, мідь, золото, срібло, раби чи жінки і т.п.

Більшість видів товарних грошей мали певну вартість чи корисність. Але ці гроші були незручні як засіб обігу і їхня ліквідність була не дуже високою. Діяли ці гроші тільки на певній території (худоба не ділиться, срібло блищить, але на повітрі темніє, розрізаний на частини діамант втрачає цінність тощо).

Епоху товарних грошей замінила епоха паперових. Паперові гроші уособлюють суть грошей, їх внутрішню природу, тобто високу ступінь ліквідності. Паперові гроші набули поширення тому, що вони дуже зручні як засіб обміну. Їх неважко носити і зберігати.

Уперше паперові гроші з"явились у Китаї у ХІІ ст. У 1769 р. уряд Катерини ІІ вперше випустив в обіг паперовий рубль у вигляді паперових асигнацій.

Самі по собі паперові гроші вартості не мають. Чим визначається їх висока ліквідність? Вона визначається такими ознаками.

1. Прийнятністю грошей. Це парадокс, але гроші визнають тому, що вони визнані. Поки за дану субстанцію (гроші) можна купувати і продавати речі, люди погоджуються за її допомогою продавати і купувати.

2. Законний платіжний засіб. Паперові гроші по суті є декретивними грошима. Вони стають грошима тому, що так вирішила держава.

3. Відносна рідкісність. Вартість паперових грошей визначається їх рідкісністю по відношенню до їх корисності (ліквідності).

З епохою паперових грошей збігається також епоха банківських грошей або банківських чекових депозитів. Сьогодні не менше 9/10 усіх угод – якщо не за кількістю, то за вартістю – здійснюються за допомогою чеків. Наприклад, платня професора після стягнення прибуткового податку і податку на соціальне забезпечення прямо переводиться на його рахунок у банку. Рахунок за його квартиру чи рахунок його зубного лікаря сплачується за допомогою чеків, бензин і рахунки готелів – за допомогою кредитної картки. Тому протягом року він майже не тримає у себе готівку, за винятком невеликих сум на сніданки і на утримання автомобіля. Кредитні картки знаходять все більше поширення і в Україні.

Суть грошей найбільш повною мірою виражається у їх функціях:

1. Міра вартості. Суть цієї функції у тому, що вартість всіх товарів виражається в грошах. Грошовий вираз вартості товару утворює його ціну. Ціни встановлюються при допомозі масштабу цін (грошова одиниця, яка ділиться на певні частини: 1 гривня – 100 копійок, 1 долар – 100 центів і т.п.).

2. Засіб обігу. Товарний обмін замість вигляду Т-Т приймає вигляд Т-Г-Т. Гроші як засіб обігу обслуговують процес реалізації товарів.

3. Засіб нагромадження. Суть цієї функції полягає в тому, що гроші, перериваючи свій обіг, нагромаджуються. Підприємства, установи, окремі люди для забезпечення поточних потреб створюють грошові резерви, які зберігаються в банках.

4. Засіб платежу. Цю функцію гроші виконують тоді, коли їх рух не супроводжується зустрічним потоком товарів або наданням певних послуг. Ця функція охоплює широку сферу кредитних відносин в народному господарстві, а також сферу безготівкових розрахунків, оплату праці робітників, службовців і т.д.

5. Світові гроші. В цій функції вони виступають на світовому ринку. Раніше золото виконкувало цю функцію. Зараз ніде в світі в якості грошового матеріалу золото не фігурує. Золото перетворилося на звичайний товар. Функцію світових грошей виконує американський долар, євро і ряд інших валют.

Зовнішня конвертованість валют – гарантована державою можливість обміну національної валюти на іноземну. При обміні валют формується валютний курс.

Валютний курс – це ціна іноземної грошової одиниці, виражена в національних грошових одиницях. Обмінний курс являє собою ціну національної валюти. Існує теорія паритету купівельної спроможності. Ця теорія обгрунтована Д.Рікардо (1817р.). Згідно з цією теорією необхідно порівнювати (зіставляти) ціни умовної "корзини" споживчих товарів в довгостроковому плані. Якщо, наприклад, в Україні така "корзина" коштує 25 грн, а в США – 5 дол., то, поділивши 25 на 5, отримаємо ціну 1 дол., який дорівнює 5 грн.

У цьому питанні ми повинні ознайомитись ще з рядом категорій. Перевищення кількості грошових одиниць, які знаходяться в обігу, над сумою товарних цін означає інфляцію. Девальвація – це зниження курсу вітчизняної валюти щодо іноземних валют. Вона є результатом інфляції. Ревальвація – підвищення курсу вітчизняної валюти щодо іноземних валют. Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції.