Суть, умови виникнення та функціонування ринкової економіки

Ринок – одне із найбільших досягнень людської цивілізації. Не вдаючись в гіперболізацію, можна констатувати, що новітня історія не знає жодного прикладу високорозвинутої, гнучкої, ефективно функціонуючої економіки без ринку.

Ринок – система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманіиних форм власності, товарно-грошових, фінансово-кредитних механізмів.

Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний).

Ринковий сектор: економічна система, що працює заради прибутку; хто виробляє, що виробляється, скільки виробляється вирішує зиск; самовідтворювальний сектор економіки; працює на задоволення економічного інтересу.

Бюджетний сектор: виробляє необхідні для суспільства товари і послуги, але головна мета не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ; працює на гроші, виділені з бюджету; витрачає кошти суворо за цільовим призначенням.

. Аналогічні визначення ринку даються і в інших підручниках.

Ринок – це система, що охоплює всю сукупність соціально-економічних відносин між людьми, що проявляються через обмін, який функціонує на основі законів товарного виробництва.

Для продавця ринок – це засіб чи місце, за допомогою якого він може продати або запропонувати потрібні товари.

Для покупця ринок – це місце чи засіб, за допомогою якого він може купити потрібні товари.

Комплексна характеристика ринку вимагає з"ясування основних умов його становлення.

1. Виникнення ринку в першу чергу пов"язується із суспільним поділом праці, що грунтується на спеціалізації. Спеціалізація визначається порівняльними перевагами або відносно меншою альтернативою вартості виробництва. А.Сміт у своїй праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) обгрунтував суть і важливість суспільного поділу праці.

2. Другою умовою функціонування ринку є економічна відособленість виробників, зумовлена наявністю різноманітних форм власності, домінуючою з яких є приватна власність.

3. Необхідною умовою існування ринку є свобода підприємництва і вибору. Свобода вибору означає, що власники економічних ресурсів на власний розсуд розпоряджаються ними. Сказане повною мірою стосується і права вибору виду трудової діяльності, що як найповніше відповідає інтелектуальним та фізичним можливостям людини. Важливою складовою свободи вибору є свобода споживчого вибору. А це означає, що саме споживач приймає кінцеве рішення – що, як і для кого повинна виробляти економіка.

Якщо мати на увазі, що економічна поведінка індивіда визначається його економічними інтересами, то можна зробити висновок, що реальна можливість реалізувати власний інтерес виступає важливою умовою ефективного функціонування ринку. Кожний господарський суб"єкт прагне виробити продукцію з мінімальними затратами, бо лише за цих умов можна одержати прибуток. Мотив особистого інтересу спонукає підприємця йти на ризик заради підвищення ефективності господарювання.

4. Об"єктивною умовою функціонування ринкових механізмів є підтримка досконалої конкуренції. Формування конкурентного середовища передбачає, з одного боку, наявність на ринку значної кількості незалежно функціонуючих покупців і продавців будь-якого товару чи ресурсу, а з другого – свободу доступу і виходу з ринку економічним агентам. Розсіювання економічної влади між численними суб"єктами виробництва виступає надійним превентивним інструментом проти монополізму.

5. В числі головних умов функціонування ринку є наявність умов для ринкового ціноутворення. Йдеться про те, що формування цін на різних ринках здійснюється на основі попиту і пропозиції. Спроба адміністративного регулювання цін є абсолютно безперспективною хоча б тому, що сьогодні номенклатура виробництва досягла 24 млн. найменувань, десята частина яких щорічно оновлюється. В цих умовах зіставляти витрати і результати може лише ринок. Відзначене не означає, що в періоди кон"юнктурних коливань держава повністю втрачає контроль над цінами. Це, в першу чергу, стосується товарів першої необхідності та окремих послуг. Однак, це скоріше виняток, ніж правило. В ринковій економіці через систему ринкового ціноутворення економічні суб"єкти вирішують, що економіка повинна виробляти, яким чином повинно бути організоване виробництво і як слід розпоряджатися результатами праці.

6. І остання, але головна за значимістю проблема – взаємовідносини ринкового і державного регулювання економіки. Теоретично доведено, а практично підтверджено, що немає і не може бути ефективно функціонуючої економіки без активної регулюючої ролі держави. З цього приводу заслуговує на увагу сказане П.Валері "Сильна держава подавляє нас, а при слабій ми загинемо". Наведене жодною мірою не означає повернення до минулого, коли держава монополізувала всі сфери економічної діяльності. В даному випадку мається на увазі, що в ринковому середовищі напрямки, методи, форми і механізм державного регулювання економіки зазнають суттєвої трансформації. Але присутність тут держави є обов"язковою, адже за державою зберігаються класичні функції, зокрема захист прав власності, забезпечення свободи підприємництва, стимулювання ділової активності і боротьба з монополістичними тенденціями, забезпечення законності і правопорядку в господарській сфері, регулювання взаємовідносин між працею і капіталом, між підприємцями і найманими працівниками, контроль за зовнішньоекономічною діяльністю та ін.

З"ясувавши головні умови становлення ринку, зупинимось на основних принципах його функціонування. До основних принципів функціонування ринку можна віднести:

- економічну самостійність, що передбачає свободу вибору форм власності і господарювання, планування виробничо-господарської діяльності, розпорядження власним майном, одержаними доходами, встановлення форм і систем оплати праці та ін.;

- економічну рівність. Йдеться про рівні економічні умови господарювання для будь-якої господарської діяльності незалежно від форми власності. Під рівними економічними умовами розуміється дотримання ринкових принципів ціноутворення, оподаткування, прибутку і фонду споживання, механізму розподілу прибутку тощо;

- економічну відповідальність. Мається на увазі відповідальність за результати роботи, якість продукції, що надходить на ринок, виконання договірних зобов"язань та ін.;

- свободу вибору, що означає використання або реалізацію власниками матеріальних ресурсів і грошового капіталу на свій розсуд цих ресурсів. При цьому необхідно мати на увазі, що свобода споживачів в ринковій економіці займає стратегічне становище. Межі підприємців обмежуються споживчим вибором.

Вияснивши основні умови та принципи функціонування ринкової економіки, цілком логічно стає питання – в чому полягають її переваги в порівнянні з іншими системами господарювання? Аналіз економічного поступу індустріально розвинутих країн незаперечно вказує на переваги ринку. Вони полягають у слідуючому:

· Висока економічна ефективність

· Якісні товари і послуги

· Раціональна структура економіки

· Практична відсутність дефіциту товарів і послуг

· Дієвий механіз мотивації праці

· Саморегулювання, надійний механізм адаптації до умов, що постійно змінюються

· Економічна свобода

Але ринкова організація економіки має і певні недоліки:

· Нестабільність

· Байдужість до фундаментальних наукових досліджень, проблем довкілля тощо

· Нерівномірність у розподілі багатства нації

· Байдужість до вирішення соціальних проблем

· Неспроможність подолати монополізм

· Байдужість до виробництва суспільних благ, необхідних як для тих хто платить, так і для тих, хто неспроможний оплатити