Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ≥сл€ народженн€ дитини тип живленн€ стаЇ лактотрофним




 

 

ћатеринське молоко забезпечуЇ орган≥зм, €кий посилено росте, пластичним ≥ енергетичним матер≥алом. « молоком надход€ть в≥та≠м≥ни, ферменти, м≥неральн≥ речовини, вода, б≥олог≥чно активн≥ сполуки тощо. ѕочинаючи з 5Ч6 м≥с, у рац≥он немовл€ти ввод€ть прикорм, а згодом дитину поступово перевод€ть на деф≥н≥тивне харчуванн€. ѕроцеси поступового переходу в≥д одного типу харчу≠ванн€ до ≥ншого визначаютьс€ етапами формуванн€ системи трав≠ленн€ ≥ механ≥зм≥в регул€ц≥њ. ” раз≥ раннього застосуванн€ зм≥≠шаного харчуванн€ прискорюЇтьс€ розвиток травноњ системи.

” г≥дрол≥з≥ поживних речовин, що м≥ст€тьс€ в грудному молоц≥, беруть участь ферменти молока ≥ залоз орган≥в травленн€ дитини. —лина новонародженого служить головним чином дл€ створенн€ герметичност≥ м≥ж соском ≥ губами п≥д час смоктанн€. ‘ермента≠тивна активн≥сть слини незначна, але достатн€ дл€ зс≥данн€ мо≠лока у шлунку. јм≥лаза, €ка м≥ститьс€ в слин≥ новонародженого, складаЇ приблизно '/з њњ активност≥ у дорослих. ѕрот€гом перших

6) 2 рок≥в ферментативна активн≥сть слини п≥двищуЇтьс€. ѕров≥д≠не значенн€ дл€ регул€ц≥њ слиновид≥ленн€ мають рефлекси з ре≠цептор≥в €зика ≥ слизовоњ оболонки рота. ”мовний слиновид≥льний рефлекс формуЇтьс€ на першому роц≥ житт€.

Ўлунок новонародженого маЇ м≥стк≥сть 5Ч10 мл. ƒо к≥нц€ року в≥н поступово зб≥льшуЇтьс€ до 250Ч300 мл. ƒиференц≥ац≥€ головних ≥ пар≥Їтальних гландулоцит≥в в≥дбуваЇтьс€ ще у пер≥од- внутр≥шньоутробного розвитку. ƒо того ж головн≥ кл≥тини почи≠нають функц≥онувати ран≥ше в≥д пар≥Їтальних: пепсиногени з'€в≠л€ютьс€ ран≥ше, н≥ж хлористоводнева кислота. —екрец≥€ хлористо≠водневоњ кислоти залежить в≥д типу харчуванн€. ” раз≥ переве≠денн€ на штучне вигодовуванн€ зб≥льшуЇтьс€ кислотн≥сть соку у

7) 4 рази. « в≥ком зб≥льшуЇтьс€ також ≥ щ≥льн≥сть залоз на по≠верхн≥ слизовоњ оболонки. ‘ерментативна активн≥сть соку зале≠жить в≥д типу харчуванн€: у перш≥ м≥с€ц≥ практично не розщеп≠люютьс€ б≥лки, €к≥ м≥ст€тьс€ в продуктах рослинного походженн€ ≥ м'€с≥.

ƒовжина кишок у д≥тей стосовно довжини т≥ла б≥льша, н≥ж у дорослих (у новороджених Ч у 8,3 разу, а у дорослих Ч у 5,4 ра≠зу). —екреторна активн≥сть п≥дшлунковоњ залози й печ≥нки нижча, н≥ж у дорослих. ”насл≥док цього на першому роц≥ житт€ перева≠жаЇ мембранне травленн€. ” ранньому в≥ц≥ проникн≥сть мембран тонкоњ кишки ще досить висока, тому де€ка к≥льк≥сть високомоле- кул€рних речовин њж≥ продовжуЇ всмоктуватис€ ≥ надходити у кровот≥к.

«аселенн€ товстоњ кишки м≥крофлорою в≥дбуваЇтьс€ вже про* т€гом перших 2Ч4 д≥б житт€. Ќормальна м≥крофлора бере участь у травленн≥, формуванн≥ ≥мунолог≥чноњ реактивност≥, пригн≥ченн≥ розвитку патогенноњ м≥крофлори, синтезуЇ р€д в≥там≥н≥в, ≥накти- вуЇ р€д ф≥з≥олог≥чно активних сполук.

 

Ќа ранн≥х етапах розвитку формуютьс€ гормональн≥ й м≥сцев≥ системи регул€ц≥њ секреторноњ активност≥ ≥ моторна функц≥€ орга≠н≥в травленн€. ÷ентральн≥ нервово-рефлекторн≥ механ≥зми п≥дклю≠чаютьс€ п≥зн≥ше. ‘ормуванн€ системи травленн€ завершуЇтьс€ на час статевого дозр≥ванн€.

ќсобливост≥ травленн€

ѕри стар≥нн≥

” похилому та старечому в≥ц≥ спов≥льнюютьс€ прол≥ферац≥€ та визр≥ванн€ еп≥тел≥ю системи травленн€, знижуЇтьс€ синтез фер≠мент≥в, унасл≥док чого пог≥ршуЇтьс€ г≥дрол≥з поживних речовин. «меншуютьс€ проникн≥сть ≥ транспортна активн≥сть мембран, по≠рушуютьс€ також нервов≥ та гуморальн≥ механ≥зми регул€ц≥њ д≥€льност≥ орган≥в травленн€.

«м≥ни в порожнин≥ рота зв'€зан≥ з патолог≥Їю зуб≥в, унасл≥док чого знижуЇтьс€ ефективн≥сть жуванн€, зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть смакових цибулин, отже, смакова чутлив≥сть, особливо на солодке. «меншуЇтьс€ секрец≥€ слини, тому част≥ше спостер≥гаЇтьс€ сух≥сть слизовоњ оболонки рота. ѕорушуЇтьс€ ковтанн€, бо сила м'€з≥в глотки зменшуЇтьс€.

—та£ меншою к≥льк≥сть шлункового соку, падаЇ концентрац≥€ в ньому пепсиноген≥в ≥ особливо хлористоводневоњ кислоти. ÷е по≠€снюЇтьс€ зниженн€м к≥лькост≥ пар≥Їтальних та головних кл≥тин унасл≥док атроф≥њ слизовоњ оболонки. «м≥ни моторноњ активност≥ шлунка зумовлюють зниженн€ тонусу та троф≥ки м'€з≥в, а також перистальтики.

¬≥дбуваютьс€ атроф≥чн≥ зм≥ни ≥ в л≥дшлунков≥й залоз≥: зни≠жуЇтьс€ њњ секреторна функц≥€, спочатку стаЇ менше фермент≥в, особливо протеаз ≥ л≥паз, а пот≥м Ч б≥карбонат≥в. «нижуЇтьс€ ма≠са печ≥нки, а отже й продукц≥€ жовч≥. ” жовч≥ стаЇ менше жовч≠них кислоњ, фосфол≥п≥д≥в, але б≥льше холестерину. √≥рше скоро≠чуЇтьс€ жовчний м≥хур, стаЇ асинхронною д≥€льн≥сть сф≥нктер≥в жовчовив≥дних шл€х≥в.

«меншуютьс€ товщина слизовоњ оболонки тонкоњ кишки, к≥ль≠к≥сть ентероцит≥в, ворсинок, пог≥ршуютьс€ прол≥феративн≥ процеси в ц≥й оболонц≥. ѕорушуЇтьс€ вид≥ленн€ фермент≥в, особливо л≥паз. “ому в похилому ≥ старечому в≥ц≥ г≥рше засвоюютьс€ молоко, жи≠ри. ѕац≥Їнти такого в≥ку надають перевагу солодощам. « в≥ком порушуЇтьс€ процес всмоктуванн€ б≥лк≥в, жир≥в, меншою м≥рою Ч вуглевод≥в. «нижуЇтьс€ тонус тонкоњ кишки, спов≥льнюютьс€ пери≠стальтика ≥ евакуац≥€ кишкового вм≥сту, част≥ше буваЇ запор. ” товст≥й кишц≥ зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть м≥кроорган≥зм≥в, зм≥нюЇ≠тьс€ њх склад Ч п≥двищуЇтьс€ к≥льк≥сть гнильних форм ≥ змен≠шуЇтьс€ число молочнокислих.

≤стотну роль у порушенн≥ функц≥њ системи травленн€ маЇ пог≥ршенн€ кровопостачанн€ њњ орган≥в, €ке спостер≥гаЇтьс€ у л≥тн≥х людей. ¬казан≥ зм≥ни треба враховувати при складанн≥ рац≥ону харчуванн€ дл€ людей похилого та старечого в≥ку.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 570 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2129 - | 1895 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.