Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥дчутт€ голоду та насиченн€




ѕо€ва в≥дчутт€ голоду зв'€зана з формуванн€м збудженн€ у нервових центрах. ” г≥поталамус≥ експериментально ви€влено структури, що належать до центр≥в голоду та насиченн€. “ак, коли тварин≥ ввести електроди в латеральн≥ €дра г≥поталамуса ≥ под≠разнювати њх, то роз≥в'Їтьс€ пол≥фаг≥€ (прийом надм≥рноњ к≥ль≠кост≥ њж≥): у зв'€зку з по€вою голоду не т≥льки натщесерце, але й при повному шлунку тварина продовжуватиме њсти. ћ≥сце роз≠ташуванн€ електрод≥в назвали центром голоду.

ѕодразненн€ вентромед≥альноњ зони г≥поталамуса призводить до в≥дмови в≥д прийн€тт€ њж≥ (г≥пофаг≥€). ÷≥ €дра називаютьс€ центром насиченн€. « г≥поталам≥чним харчовим центром т≥сно зв'€≠зан≥ нейрони мигдалик≥в ≥ к≥рков≥ в≥дд≥ли л≥мб≥чноњ системи. «бу≠дженн€ цих д≥л€нок супроводжуЇтьс€ формуванн€м в≥дпов≥дних емоц≥й, €к≥ бувають при в≥дчутт≥ голоду та насиченн€. «авд€ки активност≥ вказаних в≥дд≥л≥в забезпечуЇтьс€ й початок повед≥нко- воњ реакц≥њ, спр€мованоњ на пошуки њж≥.

’арчовий центе збуджуЇтьс€ п≥д впливом комплексу р≥знома≠н≥тних чинник≥в. њх можна розпод≥лити на дв≥ групи: метабол≥ти кров≥ ≥ стан травного каналу.

ќдним ≥з механ≥зм≥в, що викликають в≥дчутт€ голоду, Ї скоро≠ченн€ порожнього шлунка, €ке сприймаЇтьс€ механорецепторами —т≥нки шлунка (мал. 228). ÷е важливий, але далеко не Їдиний

чинник, оск≥льки п≥сл€ денервац≥њ шлунка або ж видаленн€ його в≥дчутт€ голоду збер≥гаЇтьс€. ¬≥дчутт€ голоду також залежить в≥д концентрац≥њ в кров≥ де€ких речовин. «г≥дно з так званою, глюко- статичною теор≥Їю, в≥дчутт€ голоду настаЇ внасл≥док зниженн€ в кров≥ вм≥сту глюкози. «ниженн€ його позначаЇтьс€ на глюкоре- цепторах г≥поталамуса, синокаротидноњ зони та ≥н. ¬≥дпов≥дно до ≥ншоњ теор≥њ, в≥дчутт€ голоду зумовлюЇтьс€ зниженн€м у кров≥ концентрац≥њ ам≥нокислот, продукт≥в обм≥ну л≥п≥д≥в та ≥нших ре≠човин.

¬≥дчутт€ насиченн€ пов'€зане з подразненн€м рецептор≥в орга≠н≥в травленн€, зокрема шлунка та дванадц€типалоњ кишки. ќсоб≠ливо пом≥тну роль в≥д≥граЇ њх наповненн€, при €кому пригн≥чуЇть≠с€ центр голоду. Ќервов≥ впливи передаютьс€ за допомогою афе- рент≥в блукаючого та симпатичного нерв≥в. √ормон холецисток≥н≥н також зменшуЇ в≥дчутт€ голоду.

–озр≥зн€ють два види насиченн€ Ч сенсорне (первинне) ≥ обм≥нне (вторинне). ѕервинне насиченн€ виникаЇ внасл≥док подразненн€ смакових, нюхових рецептор≥в, механорецептор≥в рота ≥ шлунка. ¬оно виникаЇ ще п≥д час њж≥. ¬ цей час п≥двищуЇтьс€ концентрац≥€ в кров≥ глюкози, в≥льних жирних кислот, що надхо≠д€ть ≥з депо.

¬торинне насиченн€ виникаЇ дещо п≥зн≥ше, лише тод≥, коли продукти г≥дрол≥зу поживних речовин всмоктуютьс€ ¬ кров та л≥м≠фу. ¬ цей час де€к≥ гормони (’÷ -ѕ«, соматостатин, бомбезнн, субстанц≥€ –) посилюють насиченн€ ≥ знижують в≥дчутт€ голоду. Ќавпаки, пентагастрин, ≥нсул≥н, окситоцин актив≥зують споживан: н€ њж≥.

 

јѕ≈“»“

ѕ≥д апетитом розум≥ють емоц≥йний стан, що характеризуЇтьс€ п≥двищеним прагненн€м до њж≥. јпетит формуЇтьс€ па п≥дстав≥ потреби орган≥зму в поживних речовинах ≥ посилюЇтьс€ при д≥њ пускових та обстановочних подразник≥в (вигл€д та запах њж≥, сер≠в≥руванн€ столу, музика, кв≥ти, в≥дпов≥дне оточенн€ тощо). ¬≥н за≠лежить в≥д нац≥ональних та ≥ндив≥дуальних особливостей харчу≠ванн€ й ≥стотно впливаЇ на травленн€ (наприклад, на вид≥ленн€ апетитного, або Ђзапальногої, шлункового соку). јпетит посилюЇ≠тьс€ в перш≥ хвилини прийому смачноњ њж≥. ≤снуЇ виб≥рковий апе≠тит до певних харчових чи нехарчових речовин. ќсобливо в≥н про≠€вл€Їтьс€ п≥д час ваг≥тност≥, коли п≥двищуЇтьс€ потреба в сол€х кальц≥ю.

јпетит може порушуватись у неспри€тлив≥й дл€ прийому њж≥ обстановц≥ (брудний посуд, неприЇмний запах њж≥, небажан≥ Ђдо≠даткиї в њж≥, негативн≥ емоц≥њ тощо). „итанн€ п≥д час њж≥, ≥нш≥ моменти, €к≥ в≥двол≥кають увагу, також порушують апетит, особ≠ливо у д≥тей.

¬≤ ќ¬≤ ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤

—»—“≈ћ» “–ј¬Ћ≈ЌЌя

ќсобливост≥ системи травленн€

в пер≥од онтогенезу

” внутр≥шньоутробний пер≥од розвитку основний тип живленн€ гематотрофний, при €кому поживн≥ речовини надход€ть до орга≠н≥зму плода через плаценту. ѕлацентарна мембрана добре пропус≠каЇ воду, глюкозу, ам≥нокислоти, дипептиди та ≥нш≥ сполуки, по≠тр≥бн≥ дл€ зд≥йсненн€ обм≥нних процес≥в у орган≥зм≥ плода. Ѕ≥ль≠ш≥сть б≥лк≥в, л≥п≥д≥в ≥ пол≥сахарид≥в у плацент≥ спочатку п≥ддаютьс€ ферментативному г≥дрол≥зу. ” кров плода вони надхо≠д€ть у вигл€д≥ мономер≥в.

« 4Ч5 м≥с внутр≥шньоутробного розвитку починають д≥€ти ор≠гани травленн€. ƒо гематотрофного живленн€ приЇднуЇтьс€ амн≥о- трофне Ч надходженн€ навколопл≥дних вод. јмн≥отрофна р≥дина у органи травленн€ плода надходить при смоктальних, ковтальних ≥ дихальних рухах. ѕрот€гом останнього м≥с€ц€ ваг≥тност≥ за добу пл≥д поглинаЇ близько 1 л р≥дини.

‘ерментативна активн≥сть тонкоњ кишки формуЇтьс€ ран≥ше, н≥ж ≥нших в≥дд≥л≥в. ” пер≥од внутр≥шньоутробного розвитку посту≠пово формуЇтьс€ й ендокринний апарат системи травленн€: зб≥ль≠шуЇтьс€ к≥льк≥сть ендокринних кл≥тин, у них п≥двищуЇтьс€ вм≥ст гастро≥нтестинальних гормон≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1475 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2172 - | 1941 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.