Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–егул€ц≥€ системи травленн€




” систем≥ травленн€ в≥дбуваютьс€ три взаЇмозв'€заних проце≠си Ч секрец≥€, моторна функц≥€ та всмоктуванн€.  ≥нцевим резуль≠татом д≥€льност≥ системи травленн€ Ї надходженн€ у внутр≥шнЇ середовище орган≥зму поживних речовин, води, в≥там≥н≥в, електро≠л≥т≥в та м≥кроелемент≥в.

Ќатщесерце у стан≥ спокою орган≥в травленн€ виникаЇ пер≥о≠дична њх д≥€льн≥сть, що про€вл€Їтьс€ скороченн€м шлунка та ки≠шок, вид≥ленн€м невеликоњ к≥лькост≥ шлункового соку, жовч≥, со-

ку п≥дшлунковоњ залози ≥ кишок. ” людини стан спокою триваЇ близько 45Ч90 хв, а стан активност≥ Ч 20Ч50 хв. ѕер≥одичну д≥≠€льн≥сть називають ще голодною пер≥одикою, бо вона пов'€зана з в≥дчутт€м голоду ≥ стимулюЇ пошук њж≥.

њда впливаЇ рефлекторно на проксимальн≥ в≥дд≥ли орган≥в трав≠ленн€: розпочинаЇтьс€ механ≥чна обробка њж≥ в рот≥; посилюЇтьс€ секрец≥€ слинних залоз, залоз шлунка, п≥дшлунковоњ залози; ви≠д≥л€Їтьс€ в кишку жовч. Ўлунок у цей час розслаблюЇтьс€ (хар≠чова релаксац≥€). ƒал≥ секрец≥€, моторна функц≥€ та процес всмок≠туванн€ регулюютьс€ нервовими та гуморальними впливами за участю зворотних зв'€зк≥в, €к≥ залежать в≥д рецепц≥њ вм≥сту травно≠го каналу, тобто його об'Їму, консистенц≥њ, величини рЌ, г≥дроста≠тичного та осмотичного тиску, температури, концентрац≥њ продук≠т≥в г≥дрол≥зу р≥зних речовин тощо. ÷е в≥дбуваЇтьс€ завд€ки участ≥ парасимпатичноњ, симпатичноњ нервовоњ системи, а також числен≠них гастро≥нтестинальних гормон≥в.

” ротов≥й порожнин≥ вир≥шальне значенн€ мають нервов≥ реф≠лекторн≥ механ≥зми за участю ÷Ќ—, а гуморальн≥ та м≥сцев≥ пе≠риферичн≥ механ≥зми майже не грають-рол≥. ” шлунку, п≥дшлунко≠в≥й залоз≥ пор€д з рефлекторними механ≥змами значна роль на≠лежить гормональним впливам.

” тонк≥й та товст≥й кишках (за вин€тком к≥нцевого в≥дд≥лу) вплив центральних рефлекторних механ≥зм≥в значно зменшуЇть≠с€, зате зб≥льшуЇтьс€ роль м≥сцевих рефлекс≥в (метасимпатична система). ¬ к≥нцевому в≥дд≥л≥ пр€моњ кишки вир≥шальний вплив мають центральн≥ рефлекторн≥ механ≥зми регул€ц≥њ акта дефе≠кац≥њ.

ƒл€ повноц≥нного травленн€ велике значенн€ маЇ своЇчасний посл≥довний перех≥д вм≥сту травного каналу в наступний в≥дд≥л. ÷е зд≥йснюЇтьс€ за допомогою сф≥нктер≥в.

√астро≥нтестинальн≥ гормони беруть участь у регул€ц≥њ вс≥х процес≥в, що в≥дбуваютьс€ в травному канал≥, але р≥зною м≥рою. Ќа табл. 20 показано характеристики де€ких ≥з них.

Ќазван≥ гормони, всмоктуючись у кров, прот€гом к≥лькох хви≠лин (це короткоживуч≥ сполуки) впливають не т≥льки на органи травленн€. ¬они беруть участь у регул€ц≥њ функц≥й ÷Ќ—, ендо≠кринних залоз, впливають на обм≥н речовин. “ому гормони орган≥в травленн€ Ї повноправними регул€торами функц≥й всього орга≠н≥зму.

 р≥м гастро≥нтестинальних гормон≥в, у травному канал≥ утво≠рюютьс€ ≥нш≥ б≥олог≥чно активн≥ сполуки (к≥н≥ни, простагланди≠ни), €к≥ беруть участь у регул€ц≥њ процес≥в травленн€. ¬они впли≠вають на кровот≥к, моторну функц≥ю та секреторн≥ процеси.

ƒе€к≥ гормони травного каналу (гастрин, ’÷ -ѕ«, ¬≤ѕ, суб≠станц≥€ –, енкефал≥н, нейротензин) ви€влен≥ ≥ в кл≥тинах ÷Ќ—. “ут, а також у структурах серцево-судинноњ системи, м≥ст€тьс€ рецептори до гастро≥нтестинальних гормон≥в. ” нейронних ланцю≠гах вони виконують функц≥ю допом≥жних мед≥атор≥в, модулюючи њх д≥ю. –ецептори до вказаний пептид≥в ви€влено на нейронних структурах орган≥в травленн€.

ќтже, у травному канал≥ регул€торну функц≥ю виконуЇ склад≠ний комплекс б≥олог≥чно активних сполук, власне гормон≥в, м≥сце≠вих рефлекторних дуг та р≥зн≥ типи еферентних нерв≥в (хол≥нер- г≥чн≥, адренерг≥чн≥, пуринерг≥чн≥ та ≥н.).

ќргани травленн€ правильно функц≥онують завд€ки складн≥й систем≥ регул€торних механ≥зм≥в, що складаютьс€ ≥з нервово-реф≠лекторних ≥ гуморальних ланок. ÷≥ механ≥зми забезпечують проце≠си поЇднанн€ моторноњ функц≥њ, соковид≥ленн€, контролю за пере≠травлюванн€м ≥ всмоктуванн€м речовин. ўе ≤. ѕ. ѕавлов вказав на три типи ефекторних вплив≥в регул€торних механ≥зм≥в: функ≠ц≥ональний, судиноруховий й троф≥чний. ‘ункц≥о≠нальний механ≥зм пол€гаЇ у. запуску або корекц≥њ т≥Їњ чи т≥Їњ основноњ активност≥ органу, судиноруховий Ч у зм≥н≥ р≥вн€ крово≠постачанн€, приведенн≥ його у в≥дпов≥дн≥сть ≥з р≥внем функц≥ональ≠ноњ активност≥ органа. “роф≥чним.механ≥змом передбачен≥ зм≥на троф≥чних процес≥в, приведенн€ њх у в≥дпов≥дн≥сть до р≥вн€ функ≠ц≥онального стану органа.

«агальну законом≥рн≥сть впливу механ≥зм≥в регул€ц≥њ на функ≠ц≥њ травноњ системи можна сформулювати так: подразник (њжа, х≥мус) безпосередньо у м≥сц≥ д≥њ ≥ у каудальному напр€м≥ посилюЇ активн≥сть моторного ≥ секреторного апарат≥в, спри€Ї процесу травленн€ ≥ по€в≥ стану готовност≥ (превентивний вплив)-. ” кра≠н≥альному напр€мку, зв≥дки њжа вже вийшла, навпаки, гальмують≠с€ вс≥ процеси травленн€. јле €кщо њжа у будь-€кий в≥дд≥л орга≠н≥в травленн€ надходить у мал≥й к≥лькост≥, не досить добре пере≠робленою на попередньому етап≥, то евакуац≥€ харчового х≥мусу затримуЇтьс€. ѕри цьому зростаЇ секрец≥€ сок≥в тут ≥ у вищероз- тащованих в≥дд≥лах, завд€ки чому в м≥ру можливост≥ компенсуЇ≠тьс€ недостатн≥сть попереднього перетравлюванн€ њж≥.

 р≥м м≥сцевих нервових сплет≥нь, рефлекторна регул€ц≥€ трав≠ноњ функц≥њ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою Ђмозковогої травного цент≠ру. “очно окреслити центр травленн€ важко. ƒл€ кожного в≥дд≥≠лу травного каналу в≥н р≥зний ≥ може локал≥зуватис€ в р≥зних в≥д≠д≥лах ÷Ќ—, починаючи в≥д кори великого мозку до сакрального в≥дд≥лу спинного мозку, де розташован≥ нейрони, що координують акт дефекац≥њ. —труктури, пов'€зан≥ з в≥дчутт€м голоду ≥ насичен≠н€, розташован≥ в г≥поталамус≥, л≥мб≥чн≥й систем≥, в ретикул€рн≥й формац≥њ ≥ кор≥ великого мозку. ¬едуча роль в актив≥зац≥њ функ≠ц≥й травного центру належить €драм г≥поталамуса.

≈ферентними нервами Ї симпатичн≥ та парасимпатичн≥.  р≥м адренерг≥чних ≥ хол≥нерг≥чних рецептор≥в на мембранах нейрон≥в ≥ ефекторних кл≥тинах ¬и€влено й пуринерг≥чн≥ рецептори (до аде-

 

 

нозину ≥ ј“‘). ÷е св≥дчить про участь в≥дпов≥дних нерв≥в у регу≠л€ц≥њ процесу травленн€.

ѕроцес травленн€ регулюЇтьс€ комплексом умовних ≥ безумов≠них рефлекс≥в. Ѕезумовн≥ рефлекси починають д≥€ти у в≥дпов≥дь на подразненн€ р≥зних рецептор≥в ротовоњ порожнини та ≥нших в≥дд≥л≥в травноњ системи. ÷≥ рефлекси запускають не т≥льки реф≠лекси подразнюваного в≥дд≥лу травного каналу, але й ≥нших в≥д≠д≥л≥в.  р≥м того, Ї ще одна законом≥рн≥сть, пов'€зана з поширен≠н€м рефлекторноњ в≥дпов≥д≥ при подразненн≥ рецептор≥в: а) що оральн≥ше розташований рецептор, то б≥льший в≥дд≥л травного ка≠налу залучаЇтьс€ у в≥дпов≥дну реакц≥ю; б) що дал≥ розташований подразнюваний в≥дд≥л, то його рефлекторний ¬плив стаЇ локаль≠н≥шим. Ќаприклад, у кишках про€вл€ютьс€ здеб≥льшого м≥сцев≥ рефлекси.

”мовн≥ рефлекси формуютьс€ в процес≥ розвитку орган≥зму на вигл€д, запах њж≥, обстановку, час њњ прийн€тт€. ÷≥ рефлекси б≥ль≠ше виражен≥ у ¬ерхн≥й частин≥ травного каналу. ¬ м≥ру в≥ддален≠н€ в≥д ротовоњ порожнини значенн€ њх поступово знижуЇтьс€. “ак, найб≥льшою м≥рою регулюЇтьс€ вид≥ленн€ слини, дещо меншою Ч соку шлункових залоз, п≥дшлунковоњ залози. ѕрактично в≥д умов≠ного рефлексу не залежить вид≥ленн€ соку кишковими залозами.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1686 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2116 - | 1923 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.