Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћехан≥зми ритм≥чноњ активност≥




ќдн≥Їю з характерних особливостей гладких м'€з≥в, €ка найб≥льшою м≥рою ви≠ражена у тонк≥й кишц≥, Ї здатн≥сть до спон≠танноњ ритм≥чноњ депол€ризац≥њ ≥ утворенн€ спайок (мал. 221). —понтанна депол€ризац≥€, можливо, зумовлена ритм≥чною зм≥ною активност≥ …а+/ +-насосу. ¬иникаючи в окремих кл≥тинах, депол€≠ризац≥€ (5Ч15 мв) може поширюватис€ на ≥нш≥. јле у даному випадку не кожен цикл депол€ризац≥њ зумовлюЇ м'€зове скоро≠ченн€. ƒл€ ≥н≥ц≥ац≥њ скороченн€ потр≥бне накладанн€ на спон≠танну депол€ризац≥ю спайкового ѕƒ. “аким чином, спонтанна депол€ризац≥€ виражаЇ стан готовност≥ до наступного скоро≠ченн€.

—пайковий потенц≥ал Ї справжн≥м ѕƒ. ѕƒ виникаЇ при депо≠л€ризац≥њ мембран до порогового р≥вн€ 40 м¬ (р≥вень потенц≥алу спокою становить близько 50Ч60 м¬). ¬≥н обумовлений надходженн€м —а2+ через —а2+/є+- канали.

—понтанний ритм депол€ри≠зац≥њ знижуЇтьс€ за ходом травного каналу. ≈лектричн≥ контакти дають можлив≥сть кл≥тинам ≥з швидким ритмом керувати б≥льш Ђпов≥льн≥ши≠миї кл≥тинами. ƒе€к≥ автори вид≥л€ють у кишках тонку ме≠режу пров≥дноњ системи, певн≥ кл≥тини €коњ д≥ють €к “»ѕќ¬≤ пейсмекери. “ак зван≥ пейсме- керн≥ кл≥тини розташован≥ у кард≥альн≥й частин≥ шлунка ≥ тонк≥й кишц≥ в≥дразу за воротарем (п≥лорусом). ”/июдини ритм≥ка спонтанноњ депол€ризац≥њ становить близько 10/≥мп/хв.

¬важають, що …ƒ, €к≥ зумовлюють скороченн€ м'€з≥в, заро≠джуютьс€ у.нервових структурах, розташованих у ст≥нц≥ кишки. Ќервов≥ сплет≥нн€ власне кишок мають €к аферентн≥, так ≥ ефе≠рентн≥ механ≥зми, що забезпечують виникненн€ м≥сцевих рефлек≠с≥в. –оль вищерозташованих в≥дд≥л≥в ¬Ќ— зводитьс€ до корекц≥њ м≥сцевих рефлекс≥в залежно в≥д стану ≥нших в≥дд≥л≥в орган≥в трав≠ленн€ та всього орган≥зму.

јферентн≥ волокна блукаючого нерва вход€ть у довгастий мо≠зок до €дра одинокого шл€ху (≥њ. воЎаг≥иб). ≤з сус≥днього дор≠сального €дра починаЇтьс€ еферентний шл€х блукаючого нерва. ≤мпульси блукаючого нерва посилюють, а симпатичного Ч послаб≠люють перистальтику. ¬ нормальному стан≥ збер≥гаЇтьс€ збалан≠сован≥сть м≥ж хол≥нерг≥чними ≥ адренерг≥чними впливами.

 р≥м того, у регул€ц≥њ моторики беруть участь гормони, €к≥ утворюютьс€ в ендокринних залозах або безпосередньо в органах травленн€. “ак, мотил≥н стимулюЇ виникненн€ спайок у гастродуо- денальних пейсмекерних вузлах.

–оль внутр≥шн≥х нервових сплет≥нь не обмежуЇтьс€ виникнен≠н€м ѕƒ. ÷≥ ≥мпульси поширюютьс€ головним чином за допомогою вказаних нервових волокон. “ак, п≥сл€ перер≥зуванн€ ≥ наступного в≥дновленн€ ц≥лост≥ кишки спочатку перериваЇтьс€ передаванн€ збудженн€. —получна тканина, що розвиваЇтьс€, блокуЇ переда≠ванн€ збудженн€ через м'€зов≥ волокна. јле п≥сл€ проростанн€ нервових волокон електричн≥ контакти в≥дновлюютьс€.

–отова порожнина

–отова порожнина виконуЇ к≥лька функц≥й, пов'€заних ≥з трав≠ленн€м. ¬она служить дл€ захопленн€ њж≥, пережовуванн€ њњ та анал≥зу. ¬елика к≥льк≥сть рецептор≥в, розташованих тут, започат≠ковуЇ багато рефлекторних реакц≥й ус≥Їњ системи травленн€.

” ротов≥й порожнин≥ зд≥йснюЇтьс€ первинна обробка њж≥, тобто механ≥чне подр≥бленн€ й змочуванн€ њњ слиною. –≥дка њжа проков≠туЇтьс€ одразу, а тверд≥ частки жуютьс€. ∆уванн€ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою рух≥в нижньоњ щелепи, узгоджених з перем≥щенн€м њж≥ у ротов≥й порожнин≥ €зиком ≥ м'€зами щ≥к. ”с≥ ц≥ рухи ви≠конують поперечносмугаст≥ м'€зи. ѕроцес жуванн€ маЇ к≥лька фаз (мал. 222).

∆уванн€ Ч рефлекторний акт, €кий починаЇтьс€ з рецептор≥в слизовоњ оболонки. ≤мпульси в≥д них передаютьс€ чутливими во≠локнами тр≥йчастого нерва у довгастий мозок, до центру жуванн€. ≈ферентними Ї рухов≥ г≥лки тр≥йчастого нерва. ƒо жувального центру надход€ть ≥мпульси в≥д моторноњ зони кори великого мозку, завд€ки чому процес жуванн€ можна св≥домо коригувати.

 

 

ѕ≥д час жуванн€ њжа перем≥щуЇтьс€, просочуЇтьс€ слиною до такоњ консистенц≥њ, €ка забезпечуЇ можлив≥сть ковтанн€. —формо≠вана грудка њж≥ проштовхуЇтьс€ в початковий в≥дд≥л глотки.

 овтанн€ Ч рефлекторний акт.  овтальний рефлекс починаЇть≠с€ з подразненн€ рецептор≥в корен€ €зика, п≥днеб≥нн€, задньоњ ст≥нки глотки. ƒо центру ковтального рефлексу в довгастий мозок збудженн€ надходить €зикоглотковим нервом. ≈ферентними шл€≠хами Ї п≥д'€зиковий, €зикоглотковий, тр≥йчастий та блукаючий нерви, що йдуть до м'€з≥в ротовоњ порожнини, €зика, глотки та стравоходу.

–озпочинаЇтьс€ процес ковтанн€ за допомогою скороченн€ по≠перечносмугастих м'€з≥в. “ому це керований процес. √лоткова ≥ стравох≥дна фази ковтанн€ мимо≠в≥льн≥. √лоткова фаза в≥дбуваЇ≠тьс€ швидко, а стравох≥дна Ч по≠в≥льно (мал.223).

«авд€ки координованому ско≠роченню багатьох м'€з≥в грудка њж≥ проштовхуЇтьс€ у нижн≥ в≥д≠д≥ли глотки, а пот≥м у стравох≥д. Ќа своЇму шл€ху грудка њж≥ пе≠ретинаЇ дихальн≥ шл€хи, але не потрапл€Ї до них, оск≥льки при цьому рефлекторно п≥дн≥маЇтьс€ м'€ке п≥днеб≥нн€, закриваючи но≠сову частину глотки, а надгортан≠ник, опускаючись, перекриваЇ вх≥д до гортан≥. ѕоза ковтальни≠ми рухами вх≥д у шлунок закри≠тий завд€ки сф≥нктеру, м'€зи €ко≠го перебувають у спастичному стан≥.  оли перистальтична хви≠л€ доходить до сф≥нктера, тонус м'€з≥в кард≥альноњ частини шлун≠ка знижуЇтьс€ ≥ њжа потрапл€Ї в порожнину шлунка.

 

ћќ“ќ–Ќј ‘”Ќ ÷≤я ЎЋ”Ќ ј

Ўлунок людини вм≥щуЇ до 3 л њж≥ або р≥дини, тому в≥н вико≠нуЇ функц≥ю депо. 1<р≥м того, у шлунку продовжуЇтьс€ механ≥чна та х≥м≥чна обробка њж≥. ѕеребуваючи у шлунку прот€гом к≥лькох годин, њжа перем≥шуЇтьс€, набухаЇ, розр≥джуЇтьс€. ƒе€к≥ њњ ком≠поненти розчин€ютьс€ ≥ п≥ддаютьс€ г≥дрол≥зу ферментами шлунко≠вого соку та слини.

ƒл€ повноц≥нного виконанн€ функц≥й наступними в≥дд≥лами травного каналу потр≥бно, щоб х≥мус надходив туди порц≥€ми. Ўлунок, вход€чи до складу орган≥в травленн€, виконуЇ це за≠вданн€. ¬≥дпов≥дно до функц≥онального призначенн€ гладк≥ м'€зи шлунка забезпечують депонуванн€, перем≥шуванн€ й евакуац≥ю х≥мусу.

ћ'€зова оболонка шлунка складаЇтьс€ з трьох шар≥в гладких м'€з≥в. «овн≥шн≥й поздовжн≥й шар розвинутий найб≥льшою м≥рою вздовж малоњ ≥ великоњ кривизн. —ередн≥й коловий шар однаково добре представлений в ус≥х в≥дд≥лах. ” д≥л€нц≥ воротар€ шлунка волокна колового ≥ поздовжнього шар≥в утворюють сф≥нктер.

ƒе€к≥ м'€зов≥ кл≥тини внутр≥шнього шару мають пейсмекерну активн≥сть. Ћокал≥зуютьс€ вони на велик≥й кривизн≥ у прокси≠мальн≥й частин≥ т≥ла шлунка. ” них мимов≥льно генеруЇтьс€ ѕƒ з частотою близько 3,2 за 1 хв, €кий поширюЇтьс€ по Ђпров≥дн≥й сиƒем≥ї Ч м≥оцитах внутр≥шнього шару. ћ≥жм'€зов≥ контакти Ч нексуси Ч служать дл€ об'Їднанн€ м≥оцит≥в у Їдиний функц≥ональ≠ний синцит≥й.

¬иникненн€ ѕƒ у пейсмекерних кл≥тинах зумовлене п≥двищен≠н€м концентрац≥й —а2+. ”насл≥док цього актив≥зуютьс€ кальмоду- л≥н ≥ аден≥латциклаза. «б≥льшенн€ внутр≥шньокл≥тинноњ концент≠рац≥њ цјћ‘ супроводжуЇтьс€ актив≥зац≥Їю процесу видаленн€ —а2+ ≥з цитозолю. ѕ≥сл€ цього цикл повторюЇтьс€. ќск≥льки ≥онний транспорт ≥ утворенн€ цјћ‘ енергом≥стк≥ процеси, то спонтанна електрична активн≥сть пейсмекерних кл≥тин залежить в≥д р≥вн€ ј“‘ у них.

ѕорожн≥й шлунок маЇ певний тонус, завд€ки €кому п≥дтримуЇ≠тьс€ пост≥йний внутр≥шньопорожнинний тиск. ѕ≥д час њди в≥дбуваЇ≠тьс€ релаксац≥€ гладких м'€з≥в ст≥нки. “ому надходженн€ нав≥ть великих порц≥й њж≥ мало впливаЇ на внутр≥шньопорожнинний тиск. –елаксац≥€ забезпечуЇтьс€ пластичн≥стю волокон гладких м'€з≥в, а також зниженн€м впливу блукаючого нерва.

„ерез де€кий час п≥сл€ њди шлунок починаЇ скорочуватись. ’вил€ скороченн€ зароджуЇтьс€ в д≥л€нц≥ розташуванн€ кард≥- ального вод≥€ ритму. «в≥дси скороченн€ поширюЇтьс€ з≥ швидк≥с≠тю 10Ч40 см/с, поступово посилюючись, у напр€мку до воротар€. ” процес≥ таких скорочень, €к≥ повторюютьс€ з ≥нтервалом близь≠ко 20 с, њжа, €ка м≥ститьс€ б≥л€ ст≥нки шлунка, просуваЇтьс€ до антрального в≥дд≥лу. —короченн€, €к правило, мають неоднаков≥ силу й тривал≥сть. ћожна вид≥лити хвил≥ трьох тип≥в. ѕерший тип Ч хвил≥ з низькою ампл≥тудою тривал≥стю 5Ч20 с, другий Ч з дещо вищою ампл≥тудою тривал≥стю 12Ч60 с. ÷≥ хвил≥ утриму≠ють тонус шлунка на певному р≥вн≥ ≥ спри€ють пов≥льному перем≥≠шуванню њж≥, що м≥ститьс€ б≥л€ його ст≥нки, з шлунковим соком. ¬они звичайно затухають у в≥дд≥л≥ воротар€. ’вил≥ третього типу характерн≥ в основному дл€ цього в≥дд≥лу. ¬они мають високу ампл≥туду, нос€ть пропульсивний характер ≥ спри€ють евакуац≥њ х≥мусу у дванадц€типалу кишку.

ѕрот€гом першоњ години п≥сл€ њди перистальтичн≥ хвил≥ слаб≠к≥. ѕот≥м вони посилюютьс€. ѕри цьому передус≥м до воротар€ надходить та частина њж≥, €ка м≥стилась б≥л€ ст≥нки шлунка, отже насичена шлунковим соком значно краще, н≥ж решта вм≥сту. як≠що у шлунок над≥йшло досить багато њж≥, то внутр≥шн≥ шари њњ прот€гом 4Ч6 год можуть лишатис€ не обробленими шлунковим соком. ¬они евакуюютьс€ в останню чергу. –≥дка њжа видал€Ї≠тьс€ ≥з шлунка значно швидше.

ѕоза€к основним ≥оном, що стимулюЇ процеси збудженн€ ≥ скороченн€ гладких м'€з≥в шлунка, Ї —а2+, швидк≥сть зростан≠н€ концентрац≥њ його у м≥оплазм≥ впливаЇ на силу ≥ частоту хвиль перистальтики. “ому, €к правило, вс≥ чинники, €к≥ зб≥льшують про≠пускну здатн≥сть —а2+-канал≥в, посилюють скороченн€ шлунка. –егул€тори, котр≥ зумовлюють зниженн€ швидкост≥ трансмембран≠ного обм≥ну —а2+, гальмують моторну функц≥ю.

–итм активност≥ м≥сцевого пейсмекерного вод≥€ модулюЇтьс€ п≥д впливом механ≥зм≥в нейрогормональноњ регул€ц≥њ. ѕодразненн€ рецептор≥в ротовоњ порожнини, стравоходу, шлунка, кишок та р€ду ≥нших орган≥в супроводжуЇтьс€ в≥дпов≥дними рефлексами. „ерез посередництво периферичних ≥ центральних утворень ¬Ќ— ≥мпуль≠си парасимпатичними ≥ симпатичними нервами дос€гають гладких м'€з≥в шлунка. –ухи шлунка стимулюЇ парасимпатичний нерв. «а≠вд€ки взаЇмод≥њ ацетилхол≥ну ≥ м-хол≥норецептор≥в зб≥льшуЇтьс€ пот≥к —а2+.

” склад≥ постгангл≥онарних волокон блукаючого нерва ви€вле≠но зак≥нченн€, що вид≥л€ють аденозин. Ќа в≥дм≥ну в≥д ацетилхо≠л≥ну аденозин, взаЇмод≥ючи з≥ специф≥чними рецепторами, приско≠рюЇ вих≥д —а2+ ≥з м≥оцит≥в ≥ забезпечуЇ розслабленн€ шлунка, п≥д≠тримуючи оптимальну базальну релаксац≥ю його.

—импатичний нерв, навпаки, гальмуЇ перистальтику. ѕостганг- л≥онарн≥ симпатичн≥ волокна зак≥нчуютьс€ €к на ≥нтрамуральних гангл≥€х, так ≥ на м≥оцитах. ÷е визначаЇ механ≥зм гальмуванн€. “ак, вплив на нейронн≥ структури супроводжуЇтьс€ гальмуванн€м норадренал≥ном д≥њ ацетилхол≥ну на них. ” м≥оцитах норадрена- л≥н гальмуЇ процес розщепленн€ гл≥когену. ÷е супроводжуЇтьс€ зниженн€м р≥вн≥в ј“‘ ≥ —а2+.

” регул€ц≥њ моторноњ функц≥њ шлунка беруть участь гастро≥н- тестннальн≥ гормони, ≥нш≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини ≥ продук≠ти г≥дрол≥зу њж≥. ћоторну функц≥ю стимулюЇ гастрин, хќлецисто- к≥н≥н Ч панкреозим≥н, мотил≥н, серотон≥н, ≥нсул≥н. √астрин, ’÷ -ѕ« впливають переважно на шлунковий пейсмекер, а моти≠л≥н Ч на в≥дд≥л воротар€. јцетилхол≥н п≥двищуЇ чутлив≥сть м≥оци- т≥в шлунка до мотил≥ну. ћоторна функц≥€ шлунка гальмуЇтьс€ секретином, Ў≤ѕ, ¬≤ѕ. ѕродукти г≥дрол≥зу жиру при надходженн≥ у кров також гальмують моторну функц≥ю.

“аким чином, регул€ц≥€ моторноњ функц≥њ шлунка забезпечу≠Їтьс€ комплексом нейрогуморальних чинник≥в, €к≥ взаЇмод≥ють у природних умовах.

ѕосиленн€ моторноњ функц≥њ п≥сл€ прийн€тт€ њж≥ розпочинаЇ≠тьс€ за участю п. vagus, пот≥м приЇднуютьс€ гормональн≥ регул€≠тори. « виходом њж≥ з шлунка припин€Їтьс€ подразненн€ нервових зак≥нчень ≥ поступово знижуютьс€ гуморальн≥ впливи. ¬насл≥док цього в≥дновлюЇтьс€ р≥вень базальноњ активност≥ м'€зового апара≠та шлунка.

ѕерех≥д х≥мусу

¬ дванадц€типалу кишку

«≥ шлунка х≥мус окремими порц≥€ми евакуюЇтьс€ в дванадц€ти≠палу кишку. ’≥мус, багатий на вуглеводи, евакуюЇтьс€ швидше, а багатий на жири Ч найпов≥льн≥ше.

” д≥тей перших м≥с€ц≥в житт€ евакуац≥€ вм≥сту шлунка спо≠в≥льнена. ” раз≥ штучного годуванн€ ще б≥льше затримуЇтьс€ над≠ходженн€ њж≥ у дванадц€типалу кишку.

” переход≥ порц≥й харчового х≥мусу в кишки важливу роль граЇ сф≥нктер воротар€. јле й при його видаленн≥ швидк≥сть евакуац≥њ њж≥ мало чим в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нормальноњ.

ѕроцес переходу х≥мусу регулюЇтьс€ комплексом механ≥зм≥в. ѕередус≥м маЇ значенн€ пропульсивна перистальтика шлунка, за≠вд€ки €к≥й створюЇтьс€ високий тиск у в≥дд≥л≥ воротар€. ўо б≥ль≠ший град≥Їнт тиску м≥ж шлунком ≥ кишкою, то швидше евакую≠Їтьс€ вм≥ст воротар€. ѕорожн€ дванадц€типала кишка прискорюЇ евакуац≥ю. ѕро€в названих механ≥зм≥в зумовлений узгодженим впливом механорецептор≥в шлунка (прискоренн€) ≥ дванадц€типа≠лоњ кишки (спов≥льненн€).

¬ажлива роль у регул€ц≥њ евакуац≥њ належить також узгодже≠н≥й д≥њ х≥м≥чних агент≥в њж≥ та гастро≥нтестинальних гормон≥в. ” раз≥ на€вност≥ в дванадц€типал≥й кишц≥ хлористоводневоњ кис≠лоти та жир≥в гальмуЇтьс€ евакуац≥€ з≥ шлунка. Ќадходженн€ жи≠р≥в ≥ кислого шлункового х≥мусу зумовлюЇ вив≥льненн€ секретину, холецисток≥н≥нупанкреозим≥ну ≥ шлункогальм≥вного пептиду. ”с≥ ц≥ чинники спов≥льнюють евакуац≥ю шлункового вм≥сту. ѕросу≠ванн€ жирного або кислого х≥мусу з дванадц€типалоњ кишки, ней≠трал≥зац≥€ його кишковим соком полегшують в≥дкритт€ сф≥нктера ≥ надходженн€ новоњ порц≥њ шлункового вм≥сту. ѕрискорюють ева≠куац≥ю х≥мусу також мотил≥н ≥ соматостатин.

Ѕлюванн€

Ѕлюванн€ Ч складний рефлекторний акт, спр€мований на ви≠даленн€ шлункового вм≥сту через стравох≥д ≥ ротову порожнину. «ахисний блювотний рефлекс виникаЇ внасл≥док подразненн€ ре≠цептор≥в корен€ €зика, глотки, слизовоњ оболонки шлунка, кишок. ¬≥д цих орган≥в через р≥зн≥ аференти надход€ть сигнали до цент≠ру блюванн€, розташованого у ретикул€рн≥й формац≥њ довгастого мозку. ≈ферентн≥ ≥мпульси йдуть волокнами блукаючого ≥ черев≠ного нерв≥в до м'€з≥в стравоходу, шлунка, кишок, а через рухов≥ нерви Ч до м'€з≥в живота й д≥афрагми. —причинюють блюванн€ й де€к≥ речовини (наприклад, апоморф≥н), що з кров'ю дос€гають в≥дпов≥дного центру. Ѕлюванн€ можуть зумовити ≥мпульси в≥д вес≠тибул€рного анал≥затора ≥ нав≥ть умовнорефлекторн≥ механ≥зми.

јкту блюванн€ передують нудота, слиновид≥ленн€, пов≥льне й глибоке диханн€, потовид≥ленн€ ≥ звужуванн€ судин. ¬≥н розпочи≠наЇтьс€ з антиперистальтичних рух≥в кишок, шлунка. ¬насл≥док скороченн€ д≥афрагми ≥ м'€з≥в черевного пресу при закритих ди≠хальних шл€хах ≥ розслабленому стравоход≥ вм≥ст шлунка вики≠даЇтьс€ назовн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 610 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2090 - | 1843 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.