Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Класифікація та характеристика парфумерно-косметичних товарів




Парфумерно-косметична продукція представляє собою су­куп­ність парфумерних, косметичних та ароматичних виробів.

Косметичні засоби призначені для нанесення безпосередньо на різні частини тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи та зовнішні статеві органи) або на зуби і слизову оболонку ротової порожнини з метою їх очищування, надавання приємного за­па­ху, змінювання зовнішнього вигляду і (або) корекції запаху тіла, їх захисту або збереження у доброму стані. Розрізняють засо­би для:

– губ і очей;

– манікюру та педикюру;

– пудри, рум’яна та тональні креми;

– доглядання за шкірою;

– доглядання за волоссям і для волосся;

– зубні пасти та засоби для гігієни порожнини рота;

– туалетні та гігієнічні вироби.

Парфумерія включає засоби, призначені, щоб освіжати, гігіє­нічно доглядати та ароматизувати тіло, одяг, білизну тощо. За ти­пом запаху розрізняють парфумерні засоби для жінок, для чоловіків і для дітей [16].

Основними елементами, що входять до рецептури парфу­мер­них рідин, є:

– запашні речовини – ароматичний початок продукції (ком­по­зиції, настої, розчини);

– етиловий спирт – розчинювач запашних речовин і дезін­фі­куючий засіб;

– вода – для зниження міцності спирту;

– барвники.

Запашні речовини складають основну групу сировини і по­діляються на натуральні (природні) та синтетичні. Нату­раль­ни­ми вважаються запашні речовини рослинного походження – ефірні олії, смоли, бальзами і тваринного – мускус, амбра, ци­бет, бобровий струмінь.

Для закріплення запаху запашних речовин на більш тривалий час в парфумерно-косметичному виробництві використовують фіксатори рослинного і тваринного походження.

У виробництві парфумерно-косметичних виробів в якості розчинника застосовують етиловий (винний) спирт, міцністю не нижче 96,2 % при температурі +20 °С. Вода використовується для зниження міцності спирту і є компонентом парфумерної рі­дини.

Барвники вводять у деякі парфумерні рідини для зміни кольору. Барвники поділяються на натуральні і синтетичні. До барвників пред’являються наступні вимоги: висока барвна здат­ність, нешкідливість, відсутність неприємного запаху. Найбільш розповсюдженими барвниками, які використовуються у вироб­ниц­тві парфумерії є: родамин Ж, флуоресцин, кислотні зелені і фіолетові антрахинонові.

Основними видами парфумерних виробів є духи, запашна вода, одеколон, парфумерна вода, туалетна вода, парфуми.

Парфуми – спиртоводний розчин з масовою часткою запаш­них ре­човин не менше 15 % (для концентрованих – не менше 30 %).

Парфумерна вода – водноспиртовий розчин запашних речо­вин із сумою їх масових часток не менше 8,0 %; туалетна вода – не менше 4,0 %; запашна – не менше 1,0 %.

Одеколон – спиртоводний або водно-спиртовий розчин сумі­шей запашних речовин з їх масовою часткою не менше 1,5 %.

Креми – являють собою ароматизовану пастоподібну масу або рідину. Косметичні креми за характером сировини, типу емульсії і технології поділяються на:

– жирові (неемульсійні) – кремоподібний стан кремів зале­жить від жирів, які в ньому містяться і жироподібних речовин;

– емульсійні (типу олія-вода, вода-олія), консистенція яких буває густа і рідка в залежності від компонентів;

– безжирові тонкодисперсні водні суспензії колоїдів (гідро­золей, желе) різних речовин. Жири в цих кремах відсутні або містяться в малих дозах;

– вологоутримуючі (гідрокосметика).

Креми за призначенням підрозділяються на захисні, живильні і спеціальні. В залежності від призначення, вмісту тих або інших добавок або комплексу речовин креми виготовляються захис­ни­ми, гігієнічними, лікувальними або профілактичними.

Основною сировиною, що входить до складу більшості кре­мів, є: ланолін, бджолиний віск, спермацет, парафін, церезин, ва­зелін, гліцерин, стеарин, казеїн, гормони, настої.

Ланолін – бджолиний віск – являє собою тверду зернисту ма­су з медовим запахом від світло-жовтого до коричневого кольору.

Спермацет – тверда луската маса, що міститься в особливих порожнинах голови китів або кашалотів.

Парафін – тверда безбарвна маса без запаху, яку отримують з продуктів переробки нафти.

Церезин – воскоподібна тверда речовина від білого до корич­не­вого кольору, отримана з озокериту (відкладень, що утворю­ють­ся в нафтових скважинах або ж синтезом окису вуглецю і водню).

Вазелін – мазеподібний продукт без запаху, білого або жов­ту­ватого кольору, отриманий із залишків від перегонки нафти або сплавленням церезину, парафіну з парфумерною олією. Застосо­вують як основу для жирових кремів.

Гліцерин – сиропоподібна рідина без запаху; є побічним про­дуктом у процесі виробництва стеарину і мила.

Для виробництва кремів застосовують активно діючі речо­ви­ни, у тому числі і біологічні, необхідні для стимулювання життє­діяльності шкіри. До таких речовин відносяться вітаміни А, Д, Е, гормони, що додають шкірі еластичність, пружність.

Обов’язковою складовою частиною кремів є парфумерна «віддушка», що вводиться в кількості до 1 %.

До декоративної косметики відносяться: пудра, губна по­ма­да, туш для вій, олівці для брів, тіні для вік, лаки для нігтів тощо.

Пудра – це ароматизована тонкодисперсна однорідна суміш мінеральних і органічних речовин для маскування дефектів, то­нування та захисту шкіри. Виробляється чотири основних види пудри: рідинна, крем-пудра, компактна, порошкоподібна.

Пудра повинна мати достатню покривну здатність. Для цього в її склад вводять окис цинку, двоокис титану, вуглекислий бе­риллій, каолін. Пудра повинна щільно прилягати до шкіри, не об­сипатися. Це досягається шляхом додавання стеарату цинку і ма­гнію. Для забарвлення пудри застосовують мінеральні (охра), тваринні (кармін) фарби і барвники (ромазин, родамін, метилє­озин).

Губна помада – суміш жирово-воскової основи з вмістом ор­ганічних і неорганічних пігментів, наповнювачів, запашних і ак­тивних речовин тощо.

Для додання твердої консистенції з визначеною темпе­рату­рою плавлення в губні помади вводять тверді жири і воски (це­резин, бджолиний і карнаубский), парафін, гліцерин, моностеа­рат, спермацет, а також високомолекулярні спирти.

Бджолиний віск, що вводиться в губну помаду в кількості
7–20 %, збільшує міцність мазка, еластичність, м’якість, робить поверхню олівця губної помади блискучою. Карнаубский віск, що добувається з листів бразильської пальми, має температуру плавлення +84 °С, додає губній помаді твердість, але навіть при невеликому надлишку робить губну помаду занадто твердою і крихкою.

Озокерит і перезит – сполучна ланка олії і барвника. Спер­ма­цет додає жирність і твердість. Високомолекулярні спирти роб­лять мазок губної помади ніжним і тонким. Масло какао додає губній помаді жирність і блиск, але при неправильних умовах збереження на поверхні олівця утвориться білий наліт, і олівець може втратити товарний вигляд.

Олівець губної помади випускають у металевих або пласт­ма­со­вих пеналах різної конструкції (движком, гвинтовою пода­чею).

Туш для вій – суміш мила, парафіну, стеарину, воску, борної кислоти, фарби. Туш призначена для пофарбування вій у певний колір, подовження або потовщення їх, надання об’єму і чіткої форми. Залежно від рецептурного складу розрізняють туш: во­до­стійку, об’ємну, об’ємну водостійку, для подовження вій, кольо­рову і безкольорову тощо. Виотовляють туш кремо­подіб­ної консистенції та тверду (у вигляді бруска).

Лаки для нігтів – представляють собою косметичні засоби у вигляді рідинної в’язкої маси із вмістом плівкоутворювальних речовин, фарбувальних пігментів, перламутрових добавок тощо для догляду, пофарбування, покращування зовнішнього вигляду нігтів та надання їм блиску. Пластифікаторами, що додають ла­ковій плівці еластичність, є касторова олія й ефір гарніуса. Для перламутрового лаку використовують перловий пат. Залежно від рецептури, призначення та ступенів покриття виготовляють лак для нігтів:

– температурний – змінює колір відповідно до температури поверхні нігтя;

– хамелеон – змінює колір залежно від освітлювання й на­хи­лу нігтя;

– металік – має холодний металевий блиск;

– кракле – фактура поверхні нігтя нагадує стародавні кар­тини або кераміку (кожен ніготь має неповторний візерунок із тріщинок);

– емаль – дає глянсовий блиск або матову поверхню;

– перламутровий – дає мякий перламутровий відблиск;

– прозорий – транспарентний;

– із блискітками – дуже стійкий, потрібні зусилля, щоб його зняти;

– для дискотек – в ультрафіолетовому світлі змінює колір;

– швидковисихаючий – час висихання лакової плівки до 1 хв;

– лак-основа – лак для укріплювання та вирівнювання по­верхні нігтів тощо.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2411 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Не будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаются великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Никола Тесла
==> читать все изречения...

2541 - | 2236 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.