Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


— этими примерами, вернее, с ƒ—“”, € Ђвкорне не согласнаї!!!




ƒодаток ¬

—писок тип≥в видань

на допомогу систематизованому пошуку джерел

дл€ студентських квал≥ф≥кац≥йних роб≥т

(курсових, бакалаврських, дипломних, маг≥стерських) *

≤. ќпубл≥кован≥ документи.

1. Ќормативно-правов≥ акти та методичн≥ документи («акони ”крањни; ”кази ѕрезидента ”крањни, р≥шенн€ ¬ерховноњ –ади, постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, накази та розпор€дженн€ м≥н≥стерств, державних ком≥тет≥в, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади; нормативно-правов≥ акти, ≥нструктивн≥ та методичн≥ виданн€ орган≥в державноњ влади та м≥сцевого самовр€дуванн€; нац≥ональн≥/державн≥/стандарти)

2. ћонограф≥њ (науков≥, ≥нженерно-виробнич≥ тощо).

1. —татт≥ (≥з зб≥рника наукових /чи ≥нших/ статей; журнальн≥; газетн≥).

2. ћатер≥али конференц≥й.

3. јвтореферати дисертац≥й.

4. ћетодичн≥ рекомендац≥њ, поради, консультац≥њ.

5. ƒов≥дков≥ виданн€ (дов≥дники, енциклопед≥њ, словники, прейскуранти тощо).

6. Ќавчальн≥ виданн€ (п≥дручники, навчальн≥ пос≥бники, конспекти лекц≥й тощо).

7. ≤нформац≥йн≥ виданн€ (б≥бл≥ограф≥чн≥; реферативн≥; анал≥тично-огл€дов≥; доб≥рки матер≥ал≥в /дайджести, тематичн≥/).

8. –екламн≥ виданн€.

≤≤. Ќеопубл≥кован≥ джерела

1. ƒисертац≥њ (кандидатськ≥ та докторськ≥).

2. «в≥ти про науково-досл≥дн≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ роботи.

3. ƒепонован≥ рукописи.

4. ”правл≥нська та ≥нша документац≥€(збер≥гаЇтьс€ в документац≥йному (документальному) фонд≥ установи /в служб≥ д≥ловодства, ≥нших п≥дрозд≥лах/).

5. јрх≥вн≥ документи (збер≥гаютьс€ в державних арх≥вах, арх≥вних п≥дрозд≥лах установ).

≤≤≤. ≈лектронн≥ джерела:

1. ƒокументальн≥, фактограф≥чн≥ та б≥бл≥ограф≥чн≥ бази, а також ≥нформац≥йн≥ масиви ≤нтернет, ≥нших св≥тових електронних ≥нформац≥йних мереж.

2. ≤нформац≥йн≥ портали, веб-сайти.

 

 

 

1 ÷ей под≥л Ї умовним, оск≥льки, наприклад. окрем≥ електронн≥ джерела за своњми ознаками можна в≥днести до опубл≥кованих чи неопубл≥кованих ≥ т.≥н.

 

 

ƒодаток ƒ

—ловник

јбстрагуванн€ - прийом мисленн€, €кий пол€гаЇ у в≥дд≥ленн≥ властивостей предмета, що вивчаЇтьс€, в≥д нього самого та утворенн€ абстракц≥й.

јкс≥ома Ц твердженн€, доведен≥сть ≥стини €кого не потр≥бна.

јктуальн≥сть теми Ц ступ≥нь њњ важливост≥ у даний момент та у дан≥й ситуац≥њ дл€ вир≥шенн€ даноњ проблеми (завданн€, питанн€).

јлгоритм Ц сукупн≥сть точних припис≥в або правил, за €кими можна розвТ€зувати однотипн≥ завданн€.

јнал≥з Ц метод п≥знанн€, основою €кого Ї под≥л ц≥л≥сного предмета на частини з метою його всеб≥чного вивченн€. јнал≥з Ї протилежн≥стю синтезу.

јпостер≥ор≥ та апр≥ор≥ Ц ф≥лософськ≥ категор≥њ, за допомогою €ких позначають знанн€, набут≥ з досв≥ду (в≥д лат. a posterior)≥ знанн€, що передують досв≥ду (в≥д лат. a priori). “аке розмежуванн€ насправд≥ в≥дносне, оск≥льки будь-€ке знанн€ так чи ≥накше повТ€зане з досв≥дом ≥ практикою.

јпробац≥€ Ц схваленн€, ствердженн€, що базуЇтьс€ на перев≥рц≥, випробуванн≥.

јргумент Ц положенн€, €ке використовуЇтьс€ дл€ доведенн€ ≥стинност≥ тези.

јспект Ц кут зору, п≥д €ким розгл€даЇтьс€ обТЇкт (предмет) досл≥дженн€

¬ериф≥кац≥€ Ц перев≥рка, емп≥ричне п≥дтвердженн€ теоретичних положень шл€хом сп≥вставленн€ њх з обТЇктом, що спостер≥гаЇтьс€

¬им≥рюванн€ Ц операц≥€, в основ≥ €коњ знаходитьс€ пор≥вн€нн€ обТЇкт≥в за будь €кими схожими властивост€ми чи сторонами. ƒл€ того, щоб зд≥йснити пор≥вн€нн€ необх≥дно мати певн≥ одиниц≥ вим≥ру, на€вн≥сть €ких даЇ можлив≥сть представити досл≥джуван≥ властивост≥ у к≥льк≥сних характеристиках.

√≥потеза Ц наукове передбаченн€ (припущенн€), що висуваЇтьс€ з метою по€сненн€ тих чи ≥нших €вищ.

√енезис Ц процес утворенн€ та становленн€ будь €кого природного або соц≥ального €вища.

ƒедукц≥€ Ц вид умозаключенн€, що в≥дбуваЇтьс€ у напр€м≥ в≥д загального до часткового, коли на п≥дстав≥ анал≥зу сукупност≥ одиничних випадк≥в робитьс€ узагальнений висновок про всю сукупн≥сть таких випадк≥в.

«акон Ц необх≥дн≥, суттЇв≥, ст≥йк≥, повторюван≥ в≥дносини м≥ж €вищами у природ≥ та сусп≥льств≥.

«аконом≥рн≥сть (сусп≥льна) Ц суттЇвий, повторюваний зв'€зок €вищ сусп≥льного житт€ або етап≥в ≥сторичного процесу.

≤ндукц≥€ Ц метод досл≥дженн€ та спос≥б м≥ркуванн€, у€кому на п≥дстав≥ узагальненн€ одиничних випадк≥в зд≥йснюЇтьс€ загальний висновок

≤нтерпретац≥€ Ц тлумаченн€, розТ€сненн€, розкритт€ зм≥сту €вища €ке спри€Ї його розум≥нню.

 ласиф≥кац≥€ Ц система п≥дпор€дкованих пон€ть (клас≥в, обТЇкт≥в), будь €коњ галуз≥ знанн€ чи д≥€льност≥ людини, €ка використовуЇтьс€ €к зас≥б встановленн€ звТ€зк≥в м≥ж цими пон€тт€ми чи класами обТЇкт≥в. Ќаукова класиф≥кац≥€ виражаЇ систему закон≥в, €ка притаманна д≥йсност≥, що в≥дображена ц≥Їю класиф≥кац≥Їю

 омпозиц≥€ науковоњ роботи Ц посл≥довн≥сть розташуванн€ њњ частин: основного тексту та дов≥дково-супроводжувального апарату.

 онцепц≥€ Ц система погл€д≥в на будь що, головна думка у процес≥, що визначаЇ ц≥л≥ та завданн€ досл≥дженн€ та шл€хи його зд≥йсненн€.

 орел€ц≥€ Ц сп≥вв≥дношенн€, в≥дпов≥дн≥сть, взаЇмозвТ€зок предмет≥в або пон€ть; у статистиц≥ Ц залежн≥сть м≥ж €вищами або величинами, що не маЇ ч≥ткого функц≥онального характеру

ћетод Ц спос≥б, прийом, зас≥б отриманн€ наукового знанн€ або практичного вт≥ленн€ результату досл≥дженн€.

ћетодика Ц це система (сукупн≥сть) досл≥дницькоњ справи, €ка застосовуЇтьс€ задл€ отриманн€ фактичного матер≥алу, його обробки та одержанн€ необх≥дних результат≥в.

ћетодолог≥€ наукового п≥знанн€ Ц вченн€ про принципи, форми, способи науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥.

ћоделюванн€ Ц вивченн€ обТЇкта шл€хом створенн€ та досл≥дженн€ його модел≥ (коп≥њ), що зам≥нюЇ ориг≥нал з певних бок≥в. ћодель завжди в≥дпов≥даЇ обТЇкту-ориг≥налу у тих характеристиках, що п≥дл€гають вивченню, але, в той же час, в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нього за сукупн≥стю ≥нших ознак, що робить модель зручною дл€ досл≥дженн€ обТЇкту, що вивчаЇтьс€.

Ќаукова новизна Ц пон€тт€, €ке повТ€зуЇ субТЇктивн≥ та обТЇктивн≥ моменти, що виражають ставленн€ досл≥дженн€ до результату. ‘ормулюванн€ науковоњ новизни передбачаЇ визначенн€ р≥вн€, вагомост≥ серед наукових факт≥в та значущост≥ €к типу нового знанн€, концепц≥њ, методики, рекомендац≥й, що не мали аналог≥в у науц≥ та практиц≥.

Ќаукова теор≥€ Ц система абстрактних пон€ть та тверджень, що €вл€Ї собою не безпосереднЇ, а ≥деал≥зоване в≥дображенн€ д≥йсност≥.

Ќаукове досл≥дженн€ Ц ц≥леспр€моване п≥знанн€, результати €кого виступають у вигл€д≥ системи пон€ть, закон≥в, теор≥й.

Ќауковий результат Ц нове знанн€, здобуте в процес≥ наукового досл≥дженн€ та заф≥ксоване на нос≥€х науковоњ ≥нформац≥њ.

Ќауковий факт Ц под≥€ чи €вище, €ке Ї основою дл€ висновку чи п≥дтвердженн€; €к складова наукового знанн€ в≥дображаЇ властивост≥ €вищ та процес≥в. Ќа основ≥ наукових факт≥в визначаютьс€ законом≥рност≥ €вищ, вибудовуютьс€ теор≥њ, вивод€тьс€ закони.

ќбТЇкт досл≥дженн€ Ц те, що €вно чи не€вно м≥стить соц≥альне протир≥чч€ ≥ породжуЇ проблемну ситуац≥ю. ќбТЇктом Ї те, на що спр€мовано п≥знанн€.

ѕон€тт€ Ц форма мисленн€, що забезпечуЇ п≥знанн€ сутност≥ €вищ, (процес≥в), узагальненн€ њх ознак та взаЇмозвТ€зк≥в.

ѕор≥вн€нн€ Ц процес встановленн€ под≥бност≥ або в≥дм≥нност≥ предмет≥в та €вищ д≥йсност≥, а також знаходженн€ сп≥льних, притаманних р≥зним обТЇктам рис.

ѕубл≥кац≥€ Ц оприлюдненн€ результат≥в наукового досл≥дженн€ за допомогою засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕрактична значущ≥сть - характеризуЇтьс€ реальними зрушенн€ми, дос€гнутими завд€ки впровадженню в практику результат≥в досл≥дженн€.

ѕредмет досл≥дженн€ Ц це т≥ суттЇв≥ звТ€зки та в≥дношенн€, €к≥ п≥дл€гають безпосередньому вивченню в даному досл≥дженн≥, Ї головними, визначальними дл€ конкретного досл≥дженн€

ѕринцип Ц головне, вих≥дне положенн€ будь €коњ теор≥њ, вченн€, науки.

ѕроблема Ц узагальнена множина сформульованих наукових питань, що охоплюють галузь майбутн≥х досл≥джень. –озр≥зн€ють так≥ види проблем:

- досл≥дницька Цкомплекс родинних тем досл≥дженн€ в межах одн≥Їњ науковоњ дисципл≥ни та одн≥й галуз≥ використанн€;

- комплексна наукова Ц взаЇмозвТ€зок науково-досл≥дницьких тем з р≥зних галузей науки, що спр€мован≥ на розвТ€занн€ найважлив≥ших народногосподарських завдань.

ѕроблемна ситуац≥€ Ц протир≥чч€ м≥ж знанн€м про потреби людей та €кихось результативних практичних або теоретичних д≥й ≥ незнанн€м шл€х≥в, засоб≥ реал≥зац≥њ цих необх≥дних д≥й.

—постереженн€ Ц ц≥леспр€моване й систематичне сприйн€тт€ обТЇкту, що маЇ певн≥ завданн€ й мету.

—истема Ц множина елемент≥в, що знаход€тьс€ у певних в≥дносинах та звТ€зках один з одним та €к≥ утворюють певну ц≥л≥сн≥сть, Їдн≥сть

—удженн€ Ц думка, в €к≥й за допомогою взаЇмоповТ€заних пон€ть стверджуЇтьс€ або заперечуЇтьс€ що- небудь. —удженн€ про предмет або €вище можна отримати або через безпосереднЇ спостереженн€ факт≥в, або опосередковано Ц за допомогою умовиводу.

—утн≥сть Ц головне, основне, визначальне у предмет≥.

“еза Ц коротко сформульован≥ основн≥ положенн€ допов≥д≥, лекц≥њ, пов≥домленн€ тощо.

“еоретична значущ≥сть Ц вона Ї центральною характеристикою наукового досл≥дженн€ в ракурс≥ перспективност≥, доказовост≥, концептуальност≥ отриманих результат≥в.

“еор≥€ Ц вченн€, система ≥дей ≥ принцип≥в. —укупн≥сть узагальнених положень, що утворюють науку або њњ розд≥л. ¬иступаЇ €к форма синтетичного знанн€, в межах €кого окрем≥ пон€тт€, г≥потези ≥ закони втрачають колишню автономн≥сть та стають елементами ц≥л≥сноњ системи.

“ерм≥н Ц пон€тт€, що ув≥йшло до наукового об≥гу.

”мовив≥д Ц розумова операц≥€, за допомогою €коњ на основ≥ вих≥дних, заданих суджень виводитьс€ ≥нше судженн€ певним чином повТ€зане з ними.

‘актор Ц причина, спонукальна сила будь €кого процесу, €вища, що визначаЇ його характер, окрем≥ його риси.

‘ормал≥зац≥€ Ц прийом, €кий пол€гаЇ в побудов≥ абстрактно-математичних моделей, що розкривають сутн≥сть досл≥джуваних процес≥в. ѕ≥д час формал≥зац≥њ м≥ркуванн€ про обТЇкти перем≥щуютьс€ у площину оперуванн€ ≥з знаками (формулами).

÷итата Ц буквально в≥дтворен≥ моменти чужоњ промови чи статт≥ дл€ п≥дтвердженн€ власного погл€ду або полем≥ки з цитованим автором.

≈ксперимент Ц ц≥леспр€моване вивченн€ обТЇкту з метою ви€вленн€ ран≥ше нев≥домих його властивостей (€костей), або перев≥рки правильност≥ теоретичних положень, що визначаЇтьс€ певною пошуковою ≥деЇю ≥ маЇ ч≥тко визначену мету.

≈мп≥ричне описанн€ Ц ф≥ксац≥€ засобами природноњ або штучноњ мови в≥домостей про обТЇкти, дан≥ спостереженн€. «а допомогою опису чуттЇва ≥нформац≥€ перекладаЇтьс€ мовою пон€ть, знак≥в, схем, малюнк≥в, граф≥к≥в, цифр, тим самим приймаючи форму, що Ї зручною дл€ подальшоњ рац≥ональноњ обробки (систематизац≥њ, класиф≥кац≥њ, узагальненн€).

 

 

ƒодаток ∆





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 336 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2035 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.