Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика структурних елемент≥в курсовоњ роботи




ѕеред тим, €к приступити до викладенн€ тексту курсовоњ роботи необх≥дно узгодити з науковим кер≥вником њњ структуру. ѕамТ€тайте, що в≥д правильноњ та лог≥чноњ структури залежить ступень розкритт€ теми. —аме вона Ї одним з головних критер≥њв п≥д час оц≥нюванн€ роботи. «агальноприйн€тою структурою курсовоњ роботи у вузах гуман≥тарного проф≥лю Ї така:

1. ¬ступ, в €кому обірунтовуЇтьс€ актуальн≥сть обраноњ теми, наводитьс€ проблемна ситуац≥€, визначаютьс€ обТЇкт ≥ предмет досл≥дженн€, формулюютьс€ мета та завданн€, розгл€даЇтьс€ ступ≥нь науковоњ досл≥дженост≥ проблеми; зазначаютьс€ методи досл≥дженн€, визначаЇтьс€ практична значущ≥сть проведеного досл≥дженн€; обірунтовуЇтьс€ структура роботи;

2. ќсновна частина, що складаЇтьс€, €к правило, з 2-3-х розд≥л≥в з п≥дрозд≥лами, €к≥ розкривають зм≥ст роботи. ÷е лог≥чний, посл≥довний, аргументований виклад опрацьованого матер≥алу;

3. ¬исновки Ц стислий виклад основних положень та результат≥в роботи;

4. —писок використаних джерел, що подаЇтьс€ у к≥нц≥ роботи та включаЇ назви опрацьованих ≥ використаних джерел;

5. ƒодатки Ц таблиц≥, граф≥ки, схеми, д≥аграми, малюнки, матер≥али соц≥олог≥чних досл≥джень, соц≥олог≥чний та психолого-педагог≥чний ≥нструментар≥й та ≥н.

¬ступ до курсовоњ роботи повинен в≥ддзеркалювати ту теоретичну роботу, €ку автор пров≥в зг≥дно з рекомендац≥€ми, наведеними вище. ” вступн≥й частин≥ визначаютьс€ предмет, обТЇкт, мета та завданн€ досл≥дженн€. ќстаточне редагуванн€ вступноњ частини роботи доц≥льно виконувати на завершальн≥й стад≥њ п≥дготовки курсовоњ роботи, коли досл≥джувана проблема постаЇ перед автором у повному обс€з≥.

ќбовТ€зковою частиною вступу Ї огл€д л≥тератури з теми, що розкриваЇ ступ≥нь њњ досл≥дженост≥. як правило, до огл€ду включають найб≥льш ц≥нн≥, актуальн≥, ірунтовн≥ матер≥али, загалом не б≥льше 15 джерел.

јнал≥зуючи обран≥ роботи доц≥льно згрупувати њх у певн≥й посл≥довност≥. Ќаприклад, спочатку охарактеризувати роботи, що висв≥тлюють ≥стор≥ю розвитку проблеми, пот≥м т≥, що розкривають теоретичн≥ аспекти теми чи представл€ють описанн€ ≥снуючого досв≥ду роботи. ¬арто вид≥лити роботи, що повн≥стю присв€чен≥ тем≥, а пот≥м т≥, €к≥ розкривають њњ частково.

«апамТ€тайте, в огл€д≥ не сл≥д наводити повний б≥бл≥ограф≥чний опис розгл€дуваних публ≥кац≥й, достатньо назвати автора й назву, а поруч у квадратних дужках проставити пор€дковий номер б≥бл≥ограф≥чного запису цього виданн€ у списку л≥тератури. «ак≥нчити огл€д необх≥дно стислим висновком щодо ступеню розробленост≥ теми ≥ наголошенн€м на невисв≥тлених њњ аспектах.

јлгоритм написанн€ вступу може бути наступним:

- обірунтуванн€ актуальност≥ теми, њњ практичноњ значущост≥;

- описанн€ проблемноњ ситуац≥њ;

- висв≥тленн€ ступеню науковоњ розробленост≥ теми (огл€д джерел);

- визначенн€ обТЇкта та предмета досл≥дженн€;

- формулюванн€ мети та завдань досл≥дженн€;

- зазначенн€ метод≥в, за допомогою €ких зд≥йснювалос€ досл≥дженн€;

- визначенн€ практичноњ значущост≥ отриманих результат≥в;

- в≥домост≥ про апробац≥ю, в раз≥, €кщо така мала м≥сце;

- в≥домост≥ щодо структури роботи

” вступ≥, €к було зазначено вище, визначаЇтьс€ практичне значенн€ проведеного досл≥дженн€. ўоб ч≥тко усв≥домити та сформулювати його скористайтес€ словником, що м≥ститьс€ у (додатку ƒ) даних рекомендац≥й. ¬изначаючи практичну значущ≥сть результат≥в курсовоњ роботи, необх≥дно подати в≥домост≥ про можливе використанн€ результат≥в досл≥дженн€, або рекомендац≥њ щодо њх використанн€, в≥домост≥ про практичне застосуванн€ одержаних результат≥в, або рекомендац≥њ щодо њх використанн€.

¬≥дзначаючи практичну ц≥нн≥сть одержаних результат≥в, необх≥дно подати ≥нформац≥ю щодо ступен€ готовност≥ њх до використанн€. «ак≥нчуЇтьс€ написанн€ вступу характеристикою структури курсовоњ роботи ≥з зазначенн€м основного зм≥сту розд≥л≥в та п≥дрозд≥л≥в. якщо студент вир≥шив не торкатис€ де€ких аспект≥в теми, в≥н повинен оговорити це у вступ≥.

ќбрана дл€ досл≥дженн€ тема Ї складовою частиною певноњ науковоњ проблеми. ќбірунтуванн€ у вступ≥ актуальност≥ обраноњ дл€ досл≥дженн€ теми повинно в≥дображати анал≥з таких аспект≥в €к: вимоги сусп≥льства, держави щодо бажаного стану соц≥ально-педагог≥чноњ роботи (св≥тов≥ та в≥тчизн€н≥ тенденц≥њ в систем≥, концептуальн≥ засади, нормативно-правов≥ документи щодо соц≥ального захисту населенн€); проблеми типового стану об'Їкта досл≥дженн€ в реальн≥й педагог≥чн≥й практиц≥ (анал≥з ≥снуючоњ педагог≥чноњ практики, на€вного педагог≥чного досв≥ду, статистичноњ ≥нформац≥њ щодо реального стану, типових недол≥к≥в практики вир≥шенн€ даноњ проблеми

√рамотно сформульована мета наукового досл≥дженн€ повинна в≥дображати оч≥куваний, к≥нцевий результат в≥д виконанн€ роботи - позитивний ефект, у вигл€д≥ сусп≥льноњ та конкретноњ педагог≥чноњ корист≥, в≥днесеноњ до основного предмета досл≥дженн€.

Ќаприклад: мета курсовоњ роботи може формулюватис€ таким чином: визначити зм≥стЕ.; встановити, €кий вплив маЇ ≤нтернет на соц≥ал≥зац≥ю п≥дл≥тк≥в та розробити рекомендац≥њ щодо зниженн€ негативного впливу даного фактору соц≥ал≥зац≥њ; перев≥рити ефективн≥сть соц≥ально-педагог≥чних умов формуванн€ у€вленн€ старших п≥дл≥тк≥в про своњ права та способи њх реал≥зац≥њ.

ќб'Їкт педагог≥чного досл≥дженн€- це частина обТЇктивноњ педагог≥чноњ реальност≥, в межах €коњ зд≥йснюЇтьс€ п≥знавальна та практична д≥€льн≥сть досл≥дника. ѕравильний виб≥р об'Їкту вивченн€ навколишнього матер≥ального св≥ту в≥дпов≥дно до мети досл≥дженн€ спри€Ї обірунтованост≥ результат≥в досл≥дженн€. ќбТЇкт прикладного досл≥дженн€ на р≥вн≥ курсовоњ роботи може формулюватис€ €к: процес адаптац≥њ до умов навчанн€ Е; розвиток комун≥кативних навичок Е.; процес формуванн€ усв≥домленого ставленн€.

ѕредмет педагог≥чного досл≥дженн€.ќб'Їкт ≥ предмет досл≥дженн€, €к категор≥њ наукового процесу, сп≥вв≥днос€тьс€ м≥ж собою €к загальне ≥ часткове. ѕредметом прикладного досл≥дженн€ виступаЇ частина обТЇкту Ц компоненти соц≥ально-педагог≥чного процесу, профес≥йноњ д≥€льност≥ соц≥ального педагога: зм≥ст, методи, засоби, форми, умови, результат Ќаприклад: соц≥ально педагог≥чна корекц≥€ негативного впливу ≤нтернету на соц≥ал≥зац≥ю п≥дл≥тк≥в; д≥€льн≥сть соц≥ального педагога з формуванн€ усв≥домленого в≥дношенн€ старших п≥дл≥тк≥в до своњх прав; ≥снуюча практика стимулюванн€ роботи соц≥альних педагог≥в/прац≥вник≥в

«авданн€ досл≥дженн€. ¬ажливу роль у науковому досл≥дженн≥ в≥д≥грають п≥знавальн≥ завданн€ теоретичного та емп≥ричного характеру, €к≥ формулюЇ автор досл≥дженн€, дл€ того, щоб дос€гти поставленоњ мети. «авданн€ у курсов≥й робот≥ це Ц посл≥довн≥ кроки на шл€ху дос€гненн€ мети.

«авданн€ теоретичного характеру це вир≥шенн€ певних теоретичних питань, €к≥ вход€ть у загальну проблему досл≥дженн€: сутн≥сть, структура, особливост≥ та детерм≥нанти становленн€ щодо обТЇкту досл≥дженн€; анал≥з ≥снуючоњ практики вир≥шенн€ даноњ проблеми (нормативно-правова база, в≥тчизн€н≥й та заруб≥жний досв≥д), ви€вленн€ њњ типового стану, недол≥к≥в ≥ труднощ≥в.

≈мп≥ричн≥ завданн€ вир≥шуютьс€ за допомогою спостереженн€, експерименту, вим≥рюванн€, описуванн€: розробка методики, виб≥р метод≥в та д≥агностичних методик вивченн€ стану досл≥джуваного €вища; обірунтуванн€ необх≥дноњ системи заход≥в дл€ вир≥шенн€ даноњ проблеми; експериментальна перев≥рка запропонованоњ системи заход≥в з точки зору в≥дпов≥дност≥ њњ критер≥€м оптимальност≥; розробка методичних рекомендац≥й та пропозиц≥й щодо використанн€ результат≥в досл≥дженн€ в навчально-виховному процес≥ вищих навчальних заклад≥в.

Ќаприклад: 1. ¬изначити сутн≥сть пон€тт€ Ђготовн≥сть до профес≥йноњ д≥€льност≥ї та його компоненти. 2. –озгл€нути м≥сце д≥агностичноњ функц≥њ в структур≥ профес≥йноњ д≥€льност≥ соц≥ального прац≥вника. 3. ¬и€вити р≥вень готовност≥ майбутн≥х соц≥альних прац≥вник≥в до д≥агностичноњ д≥€льност≥. 4. –озробити зм≥ст та обірунтувати психолого-педагог≥чн≥ умови формуванн€ готовност≥ до реал≥зац≥њ в профес≥йн≥й д≥€льност≥ д≥агностичноњ функц≥њ у студент≥в соц≥альних прац≥вник≥в.

ћетоди науково-педагог≥чного досл≥дженн€. ќ ск≥льки курсова робота передбачаЇ проведенн€ нескладного наукового досл≥дженн€, то вона вимагаЇ в≥д студента волод≥нн€ основними його методами.

«агальн≥ методи наукового п≥знанн€ (д≥алектичний, лог≥чний та ≥сторичний методи, ≥деал≥зац≥€, формал≥зац≥€, абстрагуванн€, анал≥з ≥ синтез, ≥ндукц≥€ й дедукц≥€, моделюванн€); методи теоретичного досл≥дженн€ (вивченн€ л≥тературних, арх≥вних, нормативно-правових документ≥в та ≥нших джерел); методи емп≥ричного досл≥дженн€: методи накопиченн€ первинноњ ≥нформац≥њ про стан досл≥джуваного €вища (спостереженн€, пор≥вн€нн€, вим≥рюванн€, опитуванн€, метод експертних оц≥нок, лабораторний експеримент); методи статистичного анал≥зу, ц≥льовим призначенн€м €ких э обробка отриманих даних, встановленн€ залежност≥ к≥льк≥сних та €к≥сних показник≥в анал≥зу, ≥нтерпретац≥ю њхнього зм≥сту (корел€ц≥йний, факторний анал≥з, метод ≥мпл≥кац≥йних шкал та ≥нш≥).

Ќайкращих результат≥в можна дос€гти при комплексному використанн≥ цих метод≥в, проте сл≥д мати на уваз≥, що, залежно в≥д особливостей теми досл≥дженн€, специф≥ки предмета ≥ конкретних умов, окрем≥ методи можуть мати переважаюче значенн€.

ѕрактична значим≥сть результат≥в досл≥дженн€ ѕри розгл€д≥ прикладних досл≥джень оц≥нюЇтьс€ в першу чергу њх практична значим≥сть, можлив≥сть запровадженн€ в практику. ѕрактична значим≥сть ви€вл€Їтьс€: в п≥двищенн≥ осв≥тнього р≥вн€ студент≥в, розробц≥ нового зм≥сту профес≥йноњ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в (навчальн≥ пос≥бники, програми, методичн≥ рекомендац≥њ, державн≥ стандарти тощо); подальшому розвитку педагог≥чного процесу (технолог≥њ, методики, форми, методи); пол≥пшенн≥ орган≥зац≥йно-педагог≥чних, психолого-педагог≥чних, управл≥нських умов орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу ¬Ќ« тощо.

ќсновна частина.  урсова робота м≥стить, €к правило, 2-3 розд≥ли кожний з €ких, у свою чергу, под≥л€Їтьс€ на 2-3 п≥дрозд≥ли.

ѕерший розд≥л маЇ загальнотеоретичний (≥сторико-теоретичний, орган≥зац≥йно-теоретичний, теоретико-правовий) характер. ¬ ньому викладаЇтьс€ сутн≥сть проблеми, що досл≥джуЇтьс€, розгл€даютьс€ та оц≥нюютьс€ р≥зноман≥тн≥ п≥дходи щодо њњ розвТ€занн€. ÷ей розд≥л пишетьс€ на основ≥ вивченн€ роб≥т в≥тчизн€них та заруб≥жних автор≥в, разом з тим, викладаЇтьс€ та обірунтовуЇтьс€ власна позиц≥€ студента. ¬≥н по сут≥ слугуЇ теоретичним обірунтуванн€м майбутн≥х розробок, тому що дозвол€Ї обрати певну методолог≥ю та методику зд≥йсненн€ €к≥сного ≥ к≥льк≥сного анал≥зу стану проблеми, що досл≥джуЇтьс€.

ƒо нього, €к правило, вход€ть п≥дрозд≥ли, що розкривають теоретичн≥, ≥сторичн≥, орган≥зац≥йн≥, методичн≥, законодавч≥ аспекти €вища, що вивчаЇтьс€.

ƒругий розд≥л маЇ анал≥тичний характер. ¬≥н може м≥стити характеристику конкретноњ установи, орган≥зац≥њ, д≥€льн≥сть €коњ стала обТЇктом досл≥дженн€, описанн€ методики, ≥нструментар≥ю досл≥дженн€, анал≥з заруб≥жного та в≥тчизн€ного досв≥ду, висв≥тленн€ сучасного стану обТЇкту досл≥дженн€, характеристику проблемноњ ситуац≥њ, по€сненн€ причини њњ виникненн€. ƒл€ написанн€ цього розд≥лу використовують емп≥ричний матер≥ал, що було з≥брано п≥д час досл≥дженн€.

“рет≥йрозд≥л курсовоњ роботи носить практичний характер ≥ маЇ м≥стити пропозиц≥њ студента щодо усуненн€ причини та розвТ€занн€ проблеми, що обумовила тему курсовоњ роботи, тобто тут мають бути обірунтован≥ конкретн≥ шл€хи покращенн€ стану обТЇкта. ”с≥ пропозиц≥њ та рекомендац≥њ повинн≥ мати конкретний характер, бути самост≥йними.

¬исновки. ќсновним призначенн€м ц≥Їњ структурноњ складовоњ Ї п≥дведенн€ п≥дсумк≥в зд≥йсненоњ роботи. ¬ н≥й викладають основн≥ науков≥ та практичн≥ результати розвТ€занн€ проблеми курсового досл≥дженн€. Ќа початок коротко оц≥нюють стан питанн€, а дал≥ поступово розкривають результати вир≥шенн€ основних завдань.

” висновках маЇ зазначатис€ не лише те позитивне, що вдалос€ ви€вити в результат≥ вивченн€ теми, а й т≥ недол≥ки та проблеми, що мають м≥сце у соц≥альн≥й сфер≥ з обовТ€зковим наведенн€м конкретних рекомендац≥й щодо њх усуненн€ та розвТ€занн€. “ак≥ рекомендац≥њ можуть мати суто самост≥йний характер, а також можуть в≥дбивати думку пров≥дних науковц≥в, практик≥в, пол≥тик≥в, економ≥ст≥в та ≥нших спец≥ал≥ст≥в з обовТ€зковим посиланн€м на джерело, в €кому вони м≥ст€тьс€.

—писок використаних джерел. —писок л≥тератури до курсовоњ роботи складаЇтьс€ на основ≥ робочоњ картотеки. ¬≥н в≥дображуЇ ступ≥нь ос€гненн€ та глибину розкритт€ теми автором.

—писок л≥тератури часто називають своЇр≥дною Ув≥зитною карткоюФ автора роботи, адже саме за його зм≥стом можна говорити про р≥вень профес≥онал≥зму у п≥дход≥ до вир≥шенн€ завданн€. ÷е п≥дтверджуЇ той факт, що у багатьох рецензент≥в процедура ознайомленн€ з рецензованою роботою починаЇтьс€ з прочитанн€ вступу та анал≥зу списку л≥тератури.

”кладаючи список л≥тератури необх≥дно додержуватис€ основних вимог щодо його побудови.  ожний б≥бл≥ограф≥чний опис починаЇтьс€ з нового р€дка та маЇ пор€дковий номер. Ѕ≥бл≥ограф≥чн≥ записи можуть бути розташованими в алфав≥тному пор€дку автор≥в чи назв праць, спочатку виданн€ украњнською мовою, пот≥м Ц ≥ноземними, хронолог≥чному та в≥дпов≥дно до пор€дку по€ви посилань в текст≥ роботи. Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис зд≥йснюЇтьс€ мовою ориг≥налу. ѕриклади б≥бл≥ограф≥чного опису видань у списку використаних джерел наведено у додатку Ѕ.

ƒодатки. ÷€ структурна складова не Ї обовТ€зковою. ¬она готуЇтьс€ за необх≥дн≥стю, у тих випадках, коли курсова робота м≥стить багато ≥люстративного, граф≥чного, табличного та ≥н. вид≥в матер≥ал≥в. ƒл€ того, щоб не перенавантажувати надм≥рно основну частину роботи, частку такого допом≥жного матер≥алу рекомендуЇтьс€ виносити у додатки.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 741 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2134 - | 1860 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.