Подання графічного матеріалу у тексті

Текст курсової роботи за необхідністю може бути оздоблений різноманітним графічним матеріалом: ілюстраціями, схемами, таблицями, графіками, діаграмами та ін. Цей матеріал готується (розробляється) разом з написанням тексту. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи: найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”; порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку № арабськими цифрами; тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; експлікацію (пояснення, тлумачення), яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Ілюстрації, що містяться в тексті, мають загальну нумерацію (арабськими цифрами) і позначаються словом “Рис”, (рисунок ), наприклад, “Рис.1”. У тексті, до якого відноситься ілюстрація, робиться посилання на неї у круглих дужках або без них, наприклад, (Рис.1) чи “Рис.1”.

У випадках, коли посилання робиться на вже згадувані ілюстрації, користуються словом “див.”(дивись) з вказівкою сторінки, на якій була розміщена ілюстрація, наприклад, “див.рис.1, с. 25” або (див.рис.1,с. 25). У тому місці тексту, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, може бути посилання у вигляді звороту типа :“... як це видно з рис. 3.1”, “...як це показано на рис. 3.1.”

У науковій роботі застосовуються лише штрихові ілюстрації та оригінали фотознімків. Аналогічні вимоги висуваються і до позначення таблиць, що супроводжують текст роботи. Насамперед, вони мають бути однотипно оформлені. На всі таблиці повинні бути зроблені посилання. Слово “таблиця” пишеться у тексті повністю, якщо таблиця одна, і скорочено, як що вона розміщена під певним номером, наприклад, у “табл.1”. Надписи “Таблиця 1”, “Таблиця 5”і т.ін. (зверніть увагу, без знаків №, арабськими цифрами) розміщуються над заголовками таблиць ліворуч з відступом.

Верхня (заголовна) частина кожної таблиці складається із назв граф (колонок), що визначають їх зміст, і відокремлюються від змісту граф потовщеною горизонтальною лінією.

Заголовки таблиці мають бути короткими і починатися з великої літери. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту аркушу чи з поворотом за годинниковою стрілкою.

При перенесенні таблиці на інші аркуші (сторінки) назву вміщують тільки над її першою частиною, над другою та наступними ставиться надпис: “Продовження табл.3”.

Записи цифр у таблицях здійснюються за такими правилами: у кожній із граф класи чисел повинні знаходитися один під одним; частини цілого повинні виражатися у десяткових дробах; в одній і тій самій графі всі числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків; при відсутності значущих цифр ставляться нулі, наприклад: “25,86”, “9,00”; заміна повторюваних цифр або знаків не допускається; якщо цифрові або інші дані в будь якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Знаки №, % та ін. використовуються лише при цифрових або літерних позначеннях, у всіх інших випадках слід писати слова: номер, відсоток і т.ін.

Щодо формул, то вони не є часто вживаними у курсових роботах розглядуваного напряму, а тому зазначимо лише загальні вимоги: громіздкі та довгі формули розміщують на окремих рядках; невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують в середині рядків тексту; формули треба виділяти з тексту вільними рядками; пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою; нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Докладніше щодо правил застосування формул у тексті наукової роботи можна довідатись з видань, позначених у списку літератури №№ 1, 17, 18.

Літературне та технічне оформлення курсової роботи являють собою важливий момент її виконання і є одними із багатьох факторів, які враховуються комісією під час її оцінювання. Насамперед звертається увага на змістовний бік викладу матеріалу: логічність і послідовність, повноту і репрезентативність, широту використання наукових джерел, загальну грамотність та відповідність існуючим вимогам, на оформлення тексту роботи, списку літератури і додатків, а також на зовнішнє оформлення титульного аркуша. Курсова робота виконується державною мовою.