Правові наслідки недійсності окремих частин правочину

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Питання 2 Принципи цивільного та господарського процесу

До принципів цивільного процесу, закріплених Конституцією, належать такі: здійснення правосуддя виключно судами; виборність і призначуваність суддів; здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів; незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові; законність; рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; державна мова судочинства; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; ухвалення судами рішень іменем України і їх обов'язковість до виконання на всій території України; доступність і гарантованість судового захисту прав і свобод людини і громадянина; участь громадськості у захисті прав громадян; публічність; недоторканність людини; недоторканність житла; таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; охорона особистого і сімейного життя громадянина. До принципів цивільного процесу, закріплених законодавством про судочинство, належать: диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, раціональна процесуальна форма, неможливість процесуального сумісництва, усність, безпосередність.
Також принципи цивільного процесу класифікують залежно від сфери їх поширення на:
— загальноправові принципи, що притаманні всім галузям права, наприклад, законність, демократизм;
— міжгалузеві принципи — це принципи цивільного процесуального, господарського процесуального, адміністративного процесуального права: а) здійснення правосуддя лише судом; б) незалежність суддів і підкорення їх лише закону; в) рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; г) поєднання колегіального та одноособового складу суду при розгляді справ; д) гласність та інші принципи;
— галузеві принципи — притаманні лише цивільному процесуальному праву (до них зазвичай відносять принципи диспозитивності, процесуальної рівноправності сторін, однак ці принципі діють також в адміністративному процесі, тому скоріше є міжгалузевими принципами).

В ГОСПОДАРСЬКОМУ ТАКІ Ж))))

Питання 3Базисні умови правил ІНКОТЕРМС: поняття, види та значення.

Інкотермс - International Commercial Terms (міжнародні комерційні умови).

Затверджуються Міжнародною торгівельною палатою. Мають також назву “Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати”.

У науці господарського права розглядаються як звичаї, що застосовуються до регулювання договорів поставки (купівлі-продажу).

Містять перелік загальновживаних у всьому світі умов договорів поставки, що спрощує господарський обіг.

Використовуються у разі посилання на них у договорі.

Інкотермс найчастіше застосовуються у ЗЕД-контрактах, однак можуть застосовутись у договорах внутрішньої торгівлі. Перші правила Інкотермс були випущені МТП у 1936 р., останні у 2010 р.

Найбільш вживаними є: правила Інкотермс-2000 та правила Інкотермс-2010

Базисними умовами у ЗЕД-контракті є:

1) умови, які визначають обов’язкви продавця й покупця щодо доставки товару;

2) умови, встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або ушкодження товару із продавця до покупця.

Власне й умови Інкотермс і називають базисними умовами.

У Інкотермс-2000 є 13 термінів, що визначають базисні умови поставки, які поділені на 4 групи:

1) “ E” у якій лише один термін - EXW.

Строк зберігання

1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

2. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

3. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.