До початку 30-х рр.. XIX ст. завершився промисловий переворот в Англії. Велике машинне виробництво отримало перемогу над ремеслом і мануфактурою з їх низькою продуктивністю праці та ручної технікою. У країні відбулися серйозні соціально-економічні зміни. До середини XIX ст. Англія перетворилася на країну міст і робітничих селищ, де проживало до 86% населення. Частка зайнятих у промисловості та будівництві підвищилася до 50%, а в сільському господарстві знизилася до 15%. Торжество вільної конкуренції викликало прагнення до розширення виробництва. В результаті це призводило до значного економічного підйому країни. А посилення технічної бази виробництва сприяло перетворенню Англії в потужну індустріальну державу - «фабрику світу, майстерню». Її питома вага в світі склав більше 40%.
Лідером індустріального розвитку залишалась бавовняна промисловість. Зросло число фабрик, оснащених ткацькими верстатами. Випуск бавовняних тканин через 1800-1870 рр.. збільшився в 19 разів, споживання бавовни - більш ніж в 1000 разів. У середині XIX в. в текстильної та швейної промисловості було зайнято понад третини всіх працюючих. Дешеві та якісні тканини і вироби з них залишалися головними статтями англійського експорту.
Помітно набирала темпи важка промисловість. З використанням у металургійному процесі гарячого дуття значно зросло виробництво сталі та чавуну. У країні діяло понад 600 доменних печей в основному завдяки новому методу виплавки сталі, запропонованим Г. Бессемер в 1856 р. За 1800-1870 рр.. зросли видобуток вугілля (у 11 разів) і випуск продукції металообробки (в 28 разів). На частку Англії припадала половина виробництва чавуну, більше половини що добувається камяного вугілля в світі. Випуск продукції важкій промисловості країни перевищував на чотири-пять разів випуск продукції США, Німеччини та Франції.
Успіхи індустріального розвитку багато в чому були обумовлені впровадженням парових двигунів. Їх потужність лише за першу половину XIX в. зросла більш як у 120 разів, а до 1870 р. - у 800 разів. Парові двигуни стали успішно використовуватися в різних галузях господарства.
На подальше прискорення обігу товарів, розширення і здешевлення економічних звязків між різними районами країни і заморськими територіями, здійснення внутрішньої і зовнішньої торгівлі направлено був розвиток парового транспорту. Острівне становище країни стимулювало суднобудування і судноплавство. З 1811 р. в Англії отримав розвиток пароплавний транспорт, з 40-50 років стало здійснюватися будівництво великих океанських судів.
Винахід в 1814 р. механіком Дж. Стефенсоном паровоза і будівництво в 1825 р. першої залізниці стимулювало подальше залізничне будівництво. Порівняно невелика територією країна вкрилася мережею залізниць, прискорилася циркуляція товарів. Якщо в 1840 р. довжина залізниць становила 1,4 тис. км, то до 1870 р. вона зросла майже в 18 разів і склав 25 тис. км.
Промисловий переворот мав і інші істотні наслідки.
Англія з аграрної країни перетворилася на провідну індустріальну державу. Найбільші зрушення у розвитку її продуктивних сил, оснащення виробництва більш передовий і досконалою технікою сприяли значному зростанню продуктивності праці-в 27 разів за період 1770-1840 рр..
Зростання суспільного розподілу праці забезпечив розширення ринкових відносин. При порівняльної вузькість внутрішнього ринку, через невисоку платоспроможності трудового населення предметом особливої уваги та турботи стає боротьба за зовнішні ринки. Встановлюється не тільки промислова, а й торгова монополія. Англія мала у своєму розпорядженні величезним торговельним флотом. За 1800-1870 рр.. його тоннаж збільшився більш ніж у 12,5 разів і склав 60% світового тоннажу. Англія стала «світовим перевізником».
