Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Пряма і обернена геодезичні задачі




Ці задачі є головними геодезичними задачами, які є базою всіх геодезичних побудов та обчислень.

ПГЗ полягає у визначенні координат кінцевої точки відрізка прямої за його довжиною, напрямком та координатами початкової точки.

Х21+∆Х

У21+∆У

∆Х=d1-2 cos α1-2

∆Y=d1-2 sin α1-2

ЗГЗ полягає у визначенні довжини і напрямку відрізка прямої за даними координатами початкової і кінцевої точки.

α=arctg(Y2-Y1)/(X2-X1)

d1-2=(Y2-Y1)/sin α1-2 = (X2-X1)/cos α1-2

d1-2=√(Y2 –Y1)2+(X2 –X1)2

 

Геодезичні мережі

Класифікація ГМ проводиться за наступними ознаками:

а) за територіальною ознакою:

- глобальна ГМ, що покриває територію всієї земної кулі;

- національні (державні) ГМ, що створені в межах окремої території (країни) в єдиній системі координат, прийнятій для даної країни;

- мережі згущення, що створені для збільшення щільності геодезичних пунктів (кількості пунктів на одиницю площі);

- зйомочні мережі, що створюються для подальшого згущення геодезичних пунктів і для безпосереднього використання їх при виконанні топографічних зйомок;

- спеціальні мережі, що створюються для виконання різних інженерних задач у місцевій системі координат (при необхідності можуть визначатись у державній системі координат);

б) за геометричною суттю ГМ поділяються на:

- планові (обчислення координат пунктів на прийнятій поверхні відносності (еліпсоїді, площині));

- висотні (обчислюються висоти пунктів відносно відлікової поверхні, наприклад рівня Балтійського моря);

- просторові (обчислюються координати пунктів в тривимірному просторі);

в) за точністю (вид вимірювань: лінійні, кутові (″), перевищення (мм на 1 км)):

- високоточні (1/1000000-1/100000, 0,3-1, 0,5-5мм(випадкові) і 0,05-1,0мм(систематичні));

- точні (1/100000-1/5000, 3-10, 10-25мм випадкові);

- малоточні (1/5000-1/200, 10-60, 25мм і більше).

 

 

20. GPS мережі. На сучасному етапі в світі експлуатуються дві системи другого поко­ління супутникових радіонавігаційних систем:

- GPS (Global Position System - глобальна система визначення місцепо­ложення), яка розробляється і підтримується США;

- ГЛОНАСС (ГЛОбальная НАвигационная Спутниковая Система – глобальна навігаційна супутникова система), розробка і перші етапи ство­рення якої зроблені в СРСР, і яка тепер підтримується Росією.

Існує два способи визначення місцеположення за допомогою супутникових систем:

- абсолютний;

- відносний (диференційний).

При визначені абсолютного положення координати антени приймача отримують в єдиній системі координат, що прийнята в навігаційній систе­мі. У цьому випадку використовують тільки один приймач, який встанов­люють на пункті і впродовж достатнього проміжку часу ведуть відповідні спостереження.

Точність визначення абсолютних координат в основному визначається похибками, які залежать від роботи пристроїв, що передають сигнали з су­путників, стану зовнішнього середовища у зоні розповсюдження радіо­хвиль, способів обробки сигналу приймачем. Немалий вплив мають по­хибки координат супутників, а також взаємне розташування супутників і антени приймача в момент проведення спостережень. Тому найкраща точ­ність при абсолютному визначенні, яка досягається при непорушному приймачі і навіть при багатоденних безперервних спостереженнях, скла­дає 3-5 м. Це, зрозуміло, недостатньо для геодезичних цілей. З цієї причи­ни у геодезичній практиці використовуються виключно відносні (диференційні) способи.

При відносних визначеннях спостереженню ведуть з застосуванням двох приймачів на двох об'єктах в співпадаючі моменти часу по одному й тому ж сузір'ю супутників (рис. 5.7). За результатами цих вимірів визна­чають проекції на осі геометричної системи координат базової лінії 5, яка з'єднає ці два об'єкти, відстань між об'єктами, а також кути, що характе­ризують напрямок базової лінії.

Супутникова приймальна апаратура (супутникові приймачі) призначе­на для роботи в режимах "Статика", "Швидка статика", "Стою/Іду", "Кі­нематика" і "Реокупація". При геодезичних роботах, в основному, вико­ристають статичні вимірювання (рис. 5.8). Кінематичні зйомки в режимах "Кінематика" і "Реокупація" використовують для визначення координат (траєкторії) пересувного приймача відносно іншого непорушного сенсора.

Статичні зйомки (рис. 5.8 а) передбачають виконання диференціаль­них супутникових спостережень між двома й більш непорушними прий­мачами, один з яких є базовим. За базову станцію приймається будь який пункт, координати якого відомі, або пункт із найбільшою тривалістю вимірів. Усі станції, місцеположення яких визначено відносно координат ба­зової станції, називаються пересувними. Будь-яка з пересувних станцій, координати якої отримані з необхідною точністю, може бути використана як базова для подальшого створення мережі. Для мережі, що показана на рис. 5.8 а, спочатку базовою станцією є пункт І. Відносно нього визнача­ються положення пунктів II, III, V. Далі, відносно пункту II визначають пункти III, V, потім від пункту III - пункти IV та V, і в кінці, відносно пункту IV визначають положення пункту V. Таким чином постійна базова станція для всієї мережі в цілому не обов'язкова. Статичні зйомки викону­ють при великих відстанях (сторони понад 10 км) при спостереженні чо­тирьох й більше супутників. Для забезпечення паспортної точності необ­хідно, як мінімум, одна година спостережень.

Швидкі статичні зйомки (рис. 5.8 б) збільшують продуктивність вимі­рів. На коротких лініях (до 2-5 км), при спостереженні, як мінімум, чоти­рьох - п'яти супутників з вигідним взаємним геометричним положенням отримання паспортної точності досягається при тривалості спостережень 5-Ю хвилин.

Зйомка в режимі "Стою/Іду" (рис. 5.8 в) дозволяє визначити велику кількість пунктів (до 50-70-ти за зміну), але вимагає, щоб приймач утри­мував захват супутників на протязі всього часу вимірювань, тобто при по­слідовному переміщенні між пунктами 1,2,...,9. На першому пункті (пункт 1) - пункті ініціювання необхідно знаходитися не менше 10 хви­лин; час вимірів на інших пунктах, що визначаються, складає від 5 до 30 сек. Означений режим відповідає зйомці об'єктів з відстанями між пунктами не більше 300 м і при відсутності перешкод для проходження радіосигналів від супутників.

Супутникові методи визначення місцеположення останнім часом зна­ходять широке використання при побудові геодезичних мереж, геодезич­них зйомках, при роботі на геодинамічних полігонах, де спостерігаються сучасні рухи земної поверхні, а також при вирішенні різноманітних інже­нерно-геодезичних задач.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4789 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Своим успехом я обязана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © Флоренс Найтингейл
==> читать все изречения...

2378 - | 2186 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.