Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“еор≥њ соц≥альних орган≥зац≥й




ќдн≥Їю з перших теоретичних шк≥л, що розгл€дала проблеми теор≥њ орган≥зац≥й, стала так звана класична школа наукового управл≥нн€.

ќснову орган≥зац≥йних теор≥й ц≥Їњ школи становить ор≥Їнтац≥€ вс≥х структурних одиниць орган≥зац≥њ на т≥ ц≥л≥, загальну доц≥льн≥сть. ƒос€гненню загальноњ доц≥льност≥, рац≥ональност≥ служить, насамперед, тверда ≥Їрарх≥€ управл≥нн€ вс≥х орган≥в ≥ посад орган≥зац≥њ.

 

ќсновоположником класичноњ теор≥њ наукового управл≥нн€ вва≠жають американського ≥нженера й ученого ‘ ”. “ейлора, ≥м'€м €кого названий напр€мок у теор≥њ орган≥зац≥й Ч Ђтейлоризмї. ќсновними принципами тейлоризму вважають.

Ч застосуванн€ наукового п≥дходу до кожного елемента д≥€ль≠ност≥ будь €кого члена орган≥зац≥њ, пошук найб≥льш рац≥ональ≠них, оптимальних способ≥в зд≥йсненн€ виробничих операц≥й,

Ч науково обірунтований п≥дб≥р ≥ навчанн€ прац≥вник≥в,

Ч взаЇмод≥€ м≥ж управл≥нц€ми й роб≥тниками, €ка ви€вл€Їтьс€, насамперед, в обірунтован≥й винагород≥ за працю на баз≥ в≥д≠р€дноњ системи оплати прац≥.

 

“еоретичним фундаментом школи наукового управл≥нн€ стали прац≥ ћ. ¬ебера, що дав соц≥олог≥чне обірунтуванн€ рац≥ональноњ модел≥ “ейлора ≥ його посл≥довник≥в.

≤деальна, найб≥льш ефективна система керуванн€, за ¬ебером, Ч бюрократична Ѕюрократ≥€ в орган≥зац≥њ характеризуЇтьс€ швидк≥стю прийн€тт€ р≥шень, оперативн≥стю у вир≥шенн≥ виробничих питань. “верд≥сть зв'€зк≥в у бюрократичних структурах спри€Ї њхн≥й ст≥йкост≥ й ч≥тк≥й спр€мованост≥ на дос€гненн€ ц≥лей орган≥зац≥њ.

 

Ѕ≥льшу роль у розвитку теор≥њ орган≥зац≥й з≥грали школа люд≠ських в≥дносин ≥ психолог≥чний напр€мок. ѕредставники цих напр€мк≥в.

Ч звернули увагу на людський фактор, повед≥нку член≥в орган≥≠зац≥њ, що дозволило використати при управл≥нн≥ психолог≥чн≥ й соц≥ально-психолог≥чн≥ методи дл€ п≥двищенн€ ефективност≥ орган≥зац≥њ.

Ч вид≥лили неформальну структуру орган≥зац≥њ, що доз≠волило ≥стотно розширити рамки д≥€льност≥ кер≥вник≥в, використати систему горизонтальних комун≥кац≥й в орган≥зац≥њ;

Ч ≥стотно збагатили теор≥ю мотивац≥њ, використовуючи нов≥ ефек≠тивн≥ п≥дходи до спонуканн€ член≥в орган≥зац≥њ до дос€гненн€ орган≥зац≥йних ц≥лей.

 

Ўироке поширенн€ й ефективне використанн€ в теор≥њ орган≥зац≥й одержав системний п≥дх≥д. Ѕудь-€ка орган≥зац≥€ складаЇтьс€ з п≥д≠систем, кожна з €ких може розгл€датис€ €к система нижчого р≥вн€. ” той же час сама орган≥зац≥€, маючи де€ку к≥льк≥сть р≥вн≥в п≥дсистем, у свою чергу може розгл€датис€ €к п≥дсистема в систем≥ б≥льш високого пор€дку (наприклад, п≥дприЇмство, виступаючи €к самост≥йна система, д≥литьс€ на р€д цех≥в-п≥дсистем ≥ одночасно €к п≥дсистема входить у виробниче об'Їднанн€).

ѕри вивченн≥ орган≥зац≥њ з позиц≥й системного п≥дходу на перший план виступають: а) розпод≥л орган≥зац≥њ на п≥дсистеми, б) вертикальн≥ й горизонтальн≥ зв'€зки орган≥зац≥њ.

 

«асновниками ситуац≥йного п≥дходу до вивченн€ орган≥зац≥й стали американськ≥ досл≥дники ѕ. Ћоуренс ≥ ƒж. Ћорш. ќсновна ≥де€ управл≥нн€ орган≥зац≥€ми в рамках ситуац≥йного п≥дходу пов'€зана з вид≥ленн€м типових ситуац≥й у зовн≥шньому середовищ≥ й об'Їднанн€м цих ситуац≥й у блоки на основ≥ под≥бних стратег≥й ≥ д≥й кер≥вник≥в. ѕри такому п≥дход≥ головне завданн€ пол€гаЇ в розп≥знаванн≥ ситу≠ац≥њ, ≥дентиф≥кац≥њ њњ з типовим блоком ≥ передбаченн≥ на ц≥й основ≥ наступного розвитку под≥й.

 

ѕроблематику соц≥альних орган≥зац≥й в≥тчизн€н≥ соц≥ологи розроб≠л€ють з середини 60-х рок≥в XX ст. ” центр≥ њхньоњ уваги Ч оптим≥зац≥€ сп≥вв≥дношенн€ формальних ≥ неформальних структур, удосконалюван≠н€ стилю управл≥нн€, п≥двищенн€ керованост≥ орган≥зац≥й, прийн€тт€ й зд≥йсненн€ управл≥нських р≥шень, впровадженн€ нових форм орган≥за≠ц≥њ прац≥, участь виконавц≥в у виробленн≥ сп≥льних р≥шень, плануванн€ й реал≥зац≥€ ≥нновац≥йних процес≥в тощо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 451 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1283 - | 1252 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.