Соціальні наслідки НТР
Найважливішою проблемою соціології науки є соціальні наслідки науково-техн
ічної, технологічної, інформаційний революцій. Основний напрям можна позначити
таким чином: на наших очах відбувається поступовий перехід від індустріального
ступеня в розвитку суспільства до постіндустріального. Масове використання
інформаційних технологій, нових джерел енергії, матеріалів, біотехнологій змінює
суспільне виробництво, всю сферу обслуговування. Досягнення інформаційної революц
ії: телефон, комп’ютер, факс, ксерокс – дозволяють ученим виконувати свою
роботу в домашньому кабінеті.
Тут найголовніше – зміна всього способу життя людини, – роботи, відпочинку,
спілкування. Треба мати на увазі, що сьогодні досягнення науки так чи інакше впливають
на життя кожної людини, де би вона не жила і чим би не займалася. Наприклад,
неписьменний житель якої-небудь афро-азіатської країни – із транзистором,
навчання грамоти в Індії – через супутникове телебачення. Сучасний менеджер – з
автомобілем, комп’ютером, стільниковим зв’язком – здатний виконувати свої функц
іональні обов’язки, опинившись в автомобільній пробці.
Для соціолога, що вивчає соціальні наслідки технологічної й інформаційної революц
ій, дуже цікаво простежити їх вплив на різні соціальні групи і, за можливістю,
вимірити їх.
Від темпів і глибини розгортання НТР залежать обсяг знань, способи його осво
єння, тривалість навчання і багато чого іншого. Для молоді з кожним новим покол
інням відсувається термін початку самостійної трудової діяльності, впроваджується
Розділ ІІІ. Основні соціологічні поняття
загальна середня освіта, у розвинутих країнах – до 12 років. Молода людина в 16-18
років отримує усі права і – жодних обов’язків.
Змінюється й основна парадигма навчання. Девізом сучасної освіти можна зробити
афоризм: «Багатознання – розуму не навчає». Головне – не засвоєння визначеного
обсягу інформації, а уміння знаходити її, працювати з цією інформацією. Образно
кажучи, цінується не той фахівець, що багато знає – час енциклопедичних знань
відійшов у минуле, – а той, котрий знає, де можна оперативно знайти потрібну інформац
ію.
Могутнє технічне оснащення навчального процесу дає можливість використовувати
комп’ютерні підручники, диференційоване, індивідуальне і дистанційне навчання.
Одна з основних цілей освіти – формування в людини потреби в самоосвіті, у
постійному поповненні своїх знань. Як супутник, виведений на орбіту при визначен
ій швидкості, обертається далі самостійно, так і людина повинна досягати такої
орбіти знань, щоб крутитися на ній самостійно. Саме тому в розвинутих ВНЗ скорочу
ється кількість обов’язкових академічних занять і збільшується час для самостійної
роботи. Натомість день, виділений у розкладі для самостійної роботи, може перетворитися
в черговий вихідний, а це вже психологічні складнощі.
У сучасних умовах для багатьох людей інтелектуальної праці обов’язковим стає
безупинна освіта. Знання, отримані у ВНЗ, старіють за 8-10 років, а то і швидше, і
тому потрібно обов’язково систематично підвищувати кваліфікацію, проводити сертиф
ікацію, ліцензування фахівців. Таким чином, у людей інтелектуальної праці навчальний
час стає робочим часом.
Для людей переважно фізичної праці виникають свої проблеми. Під впливом
сучасних технологічних і інформаційних переворотів час докорінного відновлення
технологій у провідних галузях промисловості скорочується в середньому до 5 років,
а середня тривалість трудового життя – 37 років. Отже, працівник, залишаючись у
рамках колишньої професії, змушений змінювати її, постійно переучуватися. Наприклад,
зміст роботи токаря на простому верстаті, на універсальному верстаті, обробляючому
центрі і сучасному верстаті з програмним управлінням. Робота машиніста паровоза,
тепловоза й електровоза. Робота механізатора в сільському господарстві –
причіпний комбайн, самохідка і сучасний комбайн, «напханий» електронікою.
Фахівці пророкують, що в результаті морального зносу професій термін їх життя буде
не більше десяти років. Усе це потребує від людини професійної гнучкості, рухливост
і, високої адаптивності і, звичайно, постійного підвищення своїх професійних
знань.
Очевидно, що тим, хто займається фізичною працею, потрібна гарна загальноосв
ітня підготовка. Приблизно половина професій у промисловості і трохи менше –
у сільському господарстві вимагають обов’язкової середньої освіти. Вкладення в народну
освіту характеризуються високою ефективністю. Людина цілком окуповує витрати
на загальну освіту в перші півтора-два роки своєї роботи.
В умовах сучасного виробництва змінюються міра соціальної відповідальності
людини, міра її професійної компетентності. Людина за своєю недбалістю, некомпетентн
істю в секунди може знищити такі матеріальні цінності, які не створює за усе
своє трудове життя. Втрачають зміст традиційні методи покарання, відшкодування
збитку. Наприклад, аварія на Чорнобильській АЕС через недбалість операторів спричинила
за собою катастрофічні наслідки.
Юрій М.Ф. Соціологія
Для фахівців розумової праці розвиток сучасної науки ставить більше проблем,
ніж дозволяє вирішити. Робота людей кваліфікованої розумової праці пов’язана головним
чином з інформаційними потоками: пошук, обробка, використання інформац
ії у своїй професійній діяльності. Підраховано, що подвоєння обсягу інформації
відбувається за 7-10 років. Ось чому термін роботи над докторською дисертацією,
оригінальною монографією – близько десяти років. Стільки потрібно часу для переробки
накопиченої інформації, для виходу на рубіж сучасної науки в окремій галуз
і наукового знання. Зрозуміло, що, чим молодша галузь наукового знання, тим
швидше це можна зробити. Не випадково зараз основні наукові відкриття робляться
на стиках наук, нових галузей знання, які швидко розростаються, де немає старого
багажу.
Наукову статтю в науковому журналі читають у середньому 1,3 чоловік, не вважаючи
тих, хто працював над нею. І, водночас, п’ята частина всіх НДР дублює одна
одну. Фахівці вважають, що роботу вартістю до 50 тис. доларів простіше, рентабельн
іше провести заново, ніж шукати необхідну інформацію.
У світі випускається порядку 100 тис. наукових журналів. До речі, у СРСР у
1988 р. випускалося таких журналів 760, у США – 12 тисяч. Якби, наприклад, хімік,
що володіє основними мовами, поставив мету прочитувати всі журнали зі своєї спец
іальності і читав їх 24 години на добу, то встигав би освоїти тільки 5 відсотків науково
ї інформації.
Можна заперечити: автоматизована обробка наукової інформації багаторазово
прискорює її аналіз. Але продуктивність людського мозку обмежена, тому технічні
нововведення нічого принципово не змінюють.
Таким чином, дослідникам необхідно враховувати як позитивні, так і негативні
сторони впливу науково-технічної, технологічної й інформаційної революцій.
