Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈колого-етична ц≥л≥сн≥сть нац≥й ≥ народ≥в




” сучасних умовах проблема еколог≥чного етногенезу активно обговорюЇтьс€ у соц≥альн≥й еколог≥њ. ≤ це не випад≠ково. ≈колого-етн≥чна ц≥л≥сн≥сть нац≥й ≥ народ≥в розкриваЇ нов≥ аспекти ≥стор≥њ сучасност≥ ≥ допомагаЇ осмислити перспективи коеволюц≥йного розвитку сусп≥льства ≥ природи. ≤дењ еколого-етн≥чноњ ц≥л≥сност≥ народ≥в вперше висловлен≥ ≥сториком Ћьвом √умильовим. ” його прац€х обірунтовуЇтьс€, що розвиток етнос≥в ≥ б≥осфери взаЇмопов'€за≠ний ≥ законом≥рний процес, спри€Ї формуванню певних механ≥зм≥в гармон≥зац≥њ взаЇмод≥њ людини ≥ сусп≥льства. ¬исновок Ћев √умильов аргументуЇ великою к≥льк≥стю факт≥в ≥ даних взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи. –имл€ни спершу завоювали, а пот≥м зруйнували ѕ≥вн≥чну јфрику, що стала дл€ них головною житницею. «годом њњ з величез≠ними зусилл€ми оновили кор≥нн≥ мешканц≥ —ахари Ч араби. Ќов≥ колон≥затори Ч французи Ч знову дощенту зруйнували здобутки ав≠тохтон≥в, тобто кор≥нних жител≥в. Ћев √умильов зум≥в простежити так≥ €вища в ≥стор≥њ й ≥нших крањн ≥ народ≥в ≥ сформулював концеп≠ц≥ю химерного етносу, тобто негармон≥йного об'Їднанн€ двох-трьох етнос≥в, €к≥ мають р≥зний св≥тогл€д, досв≥д природокористуванн€, ет≠н≥чн≥ ц≥нност≥ та ≥н. Ќа певному ≥сторичному етап≥ активн≥сть €ко≠гось з етнос≥в, у тому числ≥ г≥бридного, може зростати ≥ пас≥онарною д≥€льн≥стю впливаЇ негативно на процеси творенн€. ѕон€тт€ пас≥онарност≥, за √умильовим, означаЇ концентрац≥ю б≥огеох≥м≥чноњ енер≠г≥њ живого св≥ту б≥осфери, що про€вл€Ї себе в ефект≥ вар≥ативноњ реал≥зац≥њ енерг≥њ, у певних здатност€х ≥ характер≥ людей.  оли на спос≥б житт€, св≥тогл€д абориген≥в накладаЇтьс€ ≥нше сприйн€тт€ св≥≠ту, ≥нший спос≥б житт€, у такому сусп≥льств≥ формуютьс€ химери дискомфорту, виникають соц≥альн≥ та природн≥ негаразди, почина≠Їтьс€ процес руйнуванн€ кор≥нного етносу, зазнаЇ руйнуванн€ вс€ соц≥оекосистема.

јнал≥з екоетногенезу ви€вл€Ї, що в м≥ркуванн€х Ћьва √умильова Ї чимало корисного ≥ ц≥кавого дл€ розум≥нн€ глибинних стосунк≥в людини ≥ природи. —правд≥, взаЇмод≥€ людини ≥ природи обумовлю≠Їтьс€ суттю самоњ людини €к б≥осоц≥альноњ ≥стоти. ќсобливо €скраво це пом≥чаЇтьс€ на початкових етапах етногенезу, тобто процесу за≠родженн€, формуванн€ народу, коли життЇд≥€льн≥сть будь-€коњ людськоњ сп≥льност≥ т≥сно зв'€зана з навколишн≥м природним сере≠довищем. « навколишнього середовища людина бере все необх≥дне дл€ ≥снуванн€ ≥ розвитку. Ќезважаючи на прим≥тив≥зм у веденн≥ господарства, племена перв≥сного сусп≥льства мали складну соц≥альну орган≥зац≥ю, струнку систему обр€д≥в, в≥рувань, м≥ф≥в. ”с≥ форми культури перв≥сного сусп≥льства спр€мовували зусилл€ людей не на п≥дкоренн€ природи з метою повного задоволенн€ потреб, а на неу≠хильне виконанн€ обр€д≥в, що Ї запорукою благополучч€ ≥ сенсом ≥снуванн€ род≥в ≥ племен. ќтже, соц≥окультурна модель становленн€ людини перв≥сного сусп≥льства до природи мала адаптивний харак≠тер ≥ спр€мовувалас€ на гармон≥зац≥ю стосунк≥в природи ≥ людини, €ка в≥дчувала себе часточкою природи. «м≥ни, що сталис€ у навко≠лишньому середовищ≥ Ч посуха, пожеж≥, ≥нш≥ стих≥йн≥ лиха Ч без≠посередньо в≥дбивалис€ на ф≥зичному ≥ психолог≥чному стан≥ людей.

« переходом людського сусп≥льства в ≥ндустр≥альну фазу розвитку зазнала руйнуванн€ система антропогенезу. јнтропогенез Ч вченн€ про походжен≠н€ людини. ≈тноси ви€вилис€ в≥дчуженими в≥д природного середовища. Ѕар'Їром м≥ж навколишн≥м середовищем ≥ людиною стаЇ створене нею ж штучне середовище, що д≥Ї за власними законами ≥снуванн€. ≈ксплуатац≥€ природних ресурс≥в, з одного боку, спри€ла прогресу етнос≥в, з ≥ншого ж, Ч привела њх до регресу ≥ нав≥ть деградац≥њ. ¬иразн≥ше деградац≥€ ви€вл€Ї себе у в≥йнах етнос≥в за нов≥ джерела природних ресурс≥в. „исленн≥ м≥грац≥њ, урбан≥зац≥€ мають насл≥дками зм≥шуванн€ етнос≥в, втрату ними зв'€зк≥в з природою. ÷е властиве ≥ ”крањн≥. “еритор≥€ њњ складаЇ 603,7 тис€ч квадрат≠них к≥лометр≥в, де проживаЇ понад 50 м≥льйон≥в населенн€, представлене близько 100 нац≥ональност€ми ≥ народност€ми. Ќа сучасному етап≥ ”крањна на меж≥ демограф≥чноњ кризи, викликаноњ еколог≥чними причинами. Ќа по≠чатку 90-х рок≥в коеф≥ц≥Їнт народженн€ д≥тей складав 12,2 на 1000 населен≠н€. ÷е Ч найнижчий р≥вень за весь пер≥од ≥снуванн€ ”крањни. «а тривал≥стю житт€ ”крањна займаЇ 52 м≥сце серед крањн св≥ту. —мертн≥сть немовл€т на першому роц≥ житт€ в 1,5 Ч 1,7 рази перевищуЇ дит€чу смертн≥сть у розви≠нених крањнах. “еритор≥€ залюдненн€ у багатьох народ≥в стала характерною рисою њњ мешканц≥в, що вид≥л€Ї њх серед ≥нших етнос≥в. ”крањнському селу початку XX ст. притаманна узгоджена з природою система орган≥зац≥њ бутт€ у в≥дпов≥дност≥ з порами роки: весною, л≥том, ос≥нню, зимою, закр≥плена в обр€дност≥, традиц≥€х, ритуалах, усн≥й народн≥й творчост≥.

¬ипробуванн€ на м≥цн≥сть пройшли не вс≥ етноси. “раг≥чно, але в м≥ру просуванн€ сучасних форм розвитку, в основу €ких покладено ц≥нност≥ техногенноњ цив≥л≥зац≥њ, у л≥сову глухомань, пустел≥ та ≥нш≥ в≥дносно ≥зольован≥ природн≥ системи, форми, €к правило, нищать ту Їдино можливу культуру, що т≥льки й пристосована до такого середовища. ÷е передус≥м народност≥ й етн≥чн≥ сп≥льност≥, €к≥ освоњли американську ѕ≥вн≥ч, јвстрал≥ю, ÷ентральну ≥ ѕ≥вн≥чну јфрику, рос≥йську ѕ≥вн≥ч та ≥нш≥ важкодоступн≥ колись терито≠р≥њ. ¬ир≥шенн€ проблеми, мабуть, пол€гаЇ у збереженн≥ ц≥л≥сност≥ екосис≠тем: закр≥пленн€ юридично охорони традиц≥йних прав на землю та ≥нш≥ ресурси, визнанн€ за людьми права реал≥зувати себе у звичних про€вах, нав≥ть €кщо про€ви не закр≥плен≥ юридичними нормами, п≥двищенн€ добро≠буту етн≥чних угрупувань способами, що не завдають непоправноњ шкоди ≥ не руйнують звичний уклад житт€.

ќтже, еколого-етн≥чна ц≥л≥сн≥сть нац≥й ≥ народ≥в Ч складна, багатоаспектна програма, всеб≥чне вивченн€ €коњ даЇ змогу глибше зро≠зум≥ти причини еколог≥чноњ кризи та њњ насл≥дки. «а умов переходу сучасного сусп≥льства на коеволюц≥йний шл€х розвитку необх≥дно керувати процесом формуванн€ еколог≥чно безпечного соц≥оприродного середовища, дбати про охорону природи ≥ природних ресурс≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 339 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1832 - | 1436 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.