Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ пон€тт€ ≥ предмет соц≥альноњ еколог≥њ




јндрущенко

—ќ÷≤јЋ№Ќј ≈ ќЋќ√≤я

ќдин з героњв п'Їси јнтона „ехова Ђƒ€д€ ¬ан€ї запально вигук≠нув: Ђ” вс≥х вас сидить б≥с руйнуванн€. ¬ам не шкода н≥ л≥с≥в, н≥ птах≥в, н≥ ж≥нок, н≥ один одного...ї. —правд≥, Ђб≥с руйнуванн€ї зро≠бив свою справу: люди неухильно йдуть до глобальноњ еколог≥чноњ катастрофи Ч забруднене пов≥тр€, грунт, пр≥сн≥ води, спустошенн€, нагромадженн€ в атмосфер≥ газ≥в, що дають парниковий ефект, кис≠лотн≥ дощ≥, порушенн€ озоновоњ оболонки, що обер≥гаЇ «емлю в≥д косм≥чноњ рад≥ац≥њ. ≤ м≥ж тим становище продовжуЇ ускладнюватись особливо в крањнах, де нер≥дко намагаютьс€ вир≥шувати своњ еконо≠м≥чн≥ проблеми за рахунок виснажливого природокористуванн€, незворотного порушенн€ природних еколог≥чних систем. “риваЇ знищенн€ троп≥чних л≥с≥в басейну р≥ки јмазонки, забрудненн€ озе≠ра Ѕайкал, јзовського ≥ „орного мор≥в, —лавутича-ƒн≥пра, дедал≥ ще турбують шумлив≥ проекти спорудженн€ гребл≥ на р≥чц≥ Ќармаде в ≤нд≥њ та ≥н. “а це лише сплески повс€кденноњ буденноњ д≥€льност≥, дл€ €коњ природоохоронн≥ заходи нер≥дко просто зав≥са...

ќсновн≥ пон€тт€ ≥ предмет соц≥альноњ еколог≥њ

—учасний сусп≥льний процес характеризуЇтьс€ великою дина≠м≥чн≥стю, усв≥домленн€м необх≥дност≥ формуванн€ нових форм вза≠Їмод≥њ людини ≥ природи. якщо недавно вчен≥ досл≥джували систему глобальних проблем сучасност≥, що охоплювала, кр≥м еколог≥чноњ, питанн€ в≥йни та миру, забезпеченн€ соц≥альноњ справедливост≥, наро≠донаселенн€, енергетики тощо, ≥ розгл€дали њх майже незалежними одна в≥д одноњ, то в сучасних умовах ч≥тко прогл€даЇ тенденц≥€ дос≠л≥дженн€ вс≥х проблем в контекст≥ Ђлюдина Ч природаї. «ростанн€ функц≥й еколог≥њ в життЇд≥€льност≥ людини, п≥двищенн€ р≥вн€ њњ Ђф≥ло≠соф≥чност≥ї в≥дбуваЇтьс€ не за рахунок розвитку внутр≥шньоњ лог≥ки науковоњ спр€мованост≥, а п≥д тиском зовн≥шн≥х обставин, реальнос≠тей сучасного еколог≥чного становища.

” сучасну добу еколог≥чна проблематика розгл€даЇтьс€ пол≥тика≠ми, вченими, спец≥ал≥стами €к найважлив≥ша. « питанн€ми еколог≥њ орган≥чно зв'€зан≥ актуальн≥ проблеми сучасност≥. ¬≥д њх вир≥шенн€ залежить майбутнЇ цив≥л≥зац≥њ: проблеми в≥йни та миру, соц≥ального прогресу, питанн€ демограф≥њ та харчуванн€, економ≥ки та енергети≠ки, технолог≥њ вихованн€. «агрозлива еколог≥чна ситуац≥€ наполегли≠во вимагаЇ перегл€нути традиц≥йн≥ форми взаЇмов≥дносин сусп≥ль≠ства ≥ природи, зм≥нити погл€ди про м≥сце ≥ роль людини у св≥т≥.

—таЇ дивним: чому ж люди з такою уперт≥стю д≥ють на шкоду соб≥? ћожливо ж, знищенн€ природи Ч неминучий результат роз≠витку цив≥л≥зац≥њ? ѕозитивний досв≥д р€ду крањн св≥дчить, що це не так, що сучасне техн≥чно оснащене сусп≥льство повн≥стю ≥ ц≥лком здатне жити в злагод≥ з природою. ћожливо ж, саме бутт€ не роз≠критоњ ще ЂтаЇмничост≥ї випробовуЇ на м≥цн≥сть, могутн≥сть людських п≥знавальних засоб≥в? ¬се залежить в≥д того, €ке м≥сце займаЇ при≠рода серед матер≥альних етичних ц≥нностей, так званих пр≥оритет≥в. “ак, дл€ здоров'€ ≥ благополучч€ людей потр≥бн≥ чисте пов≥тр€, чиста вода. јле треба ≥ багато ≥нших речей, в €кийсь момент здаЇтьс€ важ≠лив≥шими. якщо мова йде про з≥ткненн€ практичних ≥нтерес≥в, то виб≥р може ви€витись (≥ ви€вл€Їтьс€!) не на користь природи. Ќа≠в≥ть ставши звичним в≥дображенн€ Ђсередовища, де живе людинаї, (зам≥сть природа) св≥дчить про те, що люди стурбован≥ вин€тково власними благами.

 ардинальне вир≥шенн€ проблеми можна зд≥йснити лише в тому випадку, €кщо збереженн€ природи стане етичним принципом, ду≠ховною потребою не лише дл€ с≥льських жител≥в, але й дл€ м≥ських, €к≥ провод€ть вих≥дн≥ дн≥ в прим≥ському л≥с≥, ≥ дл€ державного д≥€ча, €кий затверджуЇ господарськ≥ проекти варт≥стю в м≥льйони ≥ м≥ль€р≠ди гривень. јле й тут ще треба провести значн≥ досл≥дженн€ ≥ прос≠в≥тництво у вивченн≥ взаЇмов≥дносин людини ≥ природи ≥сторично. јдже в≥дтод≥, €к людина навчилас€ дивуватис€, њњ не могли не вража≠ти доц≥льн≥сть будови живих орган≥зм≥в. —тародавньогрецький ф≥ло≠соф ѕротагор вважав њњ даром ™помете€ (брата ѕромете€), €кий вз€вс€ п≥клуватис€ про те, щоб жоден вид не вимер. ќтже, доц≥льн≥сть жи≠вого веде до думки про загальну доц≥льн≥сть, що трактуЇтьс€ €к бо≠жественний промисел, або €к €кась початкова властив≥сть.

“еор≥€ еволюц≥њ ЋамаркаЧƒарв≥на Ч це спроба вир≥шенн€ проб≠леми доц≥льност≥ в дус≥ ≥сторичного становленн€ ≥ заради справедли≠вост≥ розц≥нювалась €к революц≥йна не лише в б≥олог≥њ, айв усьому природознавств≥. ўе в античн≥й ф≥лософ≥њ на в≥дм≥ну в≥д христи€нськоњ людина вид≥лена, але не протиставлена св≥ту €к монопольна власни≠ц€ душ≥. ¬≥дчутт€ злитност≥, взаЇмозв'€зку, взаЇмозалежност≥ всього сущого збер≥галось аж до початку XIX ст. ≥, можливо, останн≥м його великим виразником став √ете. ѕ≥зн≥ше, проте в≥дчутт€ злитност≥ дедал≥ втрачалось, ≥ лише в сучасних умовах на меж≥ еколог≥чноњ катастрофи, по€вилась так звана глибока соц≥альна еколог≥€, мета €коњ в≥дновити колишню злитн≥сть, Їдн≥сть людини з њњ б≥олог≥чним оточенн€м.

ѕроблема взаЇмов≥дносин сусп≥льства ≥ природи пол€гаЇ насампе≠ред у стр≥мкому зростанн≥ так званого антропного, тобто людського впливу на навколишнЇ середовище, що Ї насл≥дком промисловоњ д≥≠€льност≥ людства, здеб≥льшого його споживацькоњ психолог≥њ. ” 60-т≥ роки XX ст. спалахнула глобальна еколог≥чна криза. «'€суванн€ сут≥ еколог≥чноњ кризи, повн≥ше усв≥домленн€ ус≥х негативних њњ насл≥дк≥в дл€ ≥снуванн€ ≥ д≥€льност≥ людини на планет≥ «емл€ сталос€ пор≥вн€≠но недавно. «'€суванн€ сут≥ еколог≥чноњ кризи Ї не лише насл≥дком усв≥домленн€ реальноњ загрози дл€ житт€ людей, але й процес≥в онов≠ленн€ природи, притаманних сучасност≥, критичний њх анал≥з. “епер сусп≥льство маЇ б≥льше джерел ≥нформац≥њ про еколог≥чне станови≠ще в св≥т≥ ≥ в окремо вз€т≥й крањн≥. Ќадто зросла еколог≥чна св≥до≠м≥сть ≥ населенн€ ”крањни. ” зростанн≥ св≥домост≥ людей про згуб≠н≥сть псуванн€ навколишнього природного середовища, безперечно, певну роль в≥д≥грала авар≥€ на „орнобильськ≥й атомн≥й електростанц≥њ. «адовго до авар≥њ у р€д≥ м≥ст ≥ окремих рег≥онах ”крањни через непродуман≥сть господарськоњ д≥€льност≥ створилось непридатне дл€ проживанн€ людини середовище. «абруднен≥сть навколишнього при≠родного середовища у «апор≥жж≥, ћар≥упол≥ та ≥нших м≥стах дос€гла такого р≥вн€, що в раз≥ його збереженн€ це приведе до ф≥зичноњ й ≥нтелектуальноњ деградац≥њ населенн€. ƒивно те, що таке становище ран≥ше не викликало занепокоЇнн€ н≥ у жител≥в, н≥ у державних орган≥в, н≥ у громадських орган≥зац≥й. ≤ лише п≥сл€ авар≥њ на „орно≠бильськ≥й атомн≥й електростанц≥њ органи м≥сцевого самовр€дованн€ замислилис€ над еколог≥чною безпекою навколишнього середови≠ща. Ќедавно парламент ”крањни оголосив територ≥ю ѕридн≥пров'€ зоною еколог≥чноњ небезпеки. ” т€жких обставинах еколог≥чн≥ проб≠леми стали предметом глибоких ≥ всеб≥чних досл≥джень природних та гуман≥тарних наук. ∆итт€ змусило створювати ≥нститути на за≠хист природного середовища. «ростаЇ попул€рн≥сть галузей знань, що спец≥ал≥зуютьс€ на всеб≥чному вивченн≥ еколог≥чних проблем. —формувалас€ ≥ в≥дносно самост≥йна наука Ч соц≥альна еколог≥€.

 

—уть соц≥альноњ еколог≥њ

ўо таке соц≥альна еколог≥€? ¬ чому њњ особливост≥, що Ї њњ предметом? “ерм≥н еколог≥€ вперше вв≥в у науковий об≥г н≥мецький б≥олог ≈рнст √еккель. ” книжц≥ Ђ≈стественна€ истори€ происхождени€ї словом еколог≥€ названо один ≥з напр€мк≥в зоолог≥њ, що вивчаЇ стосунки вс≥Їњ сукупност≥ живих ≥стот з навколишн≥м середо≠вищем. —лово еколог≥€ запозичено з давньогрецькоњ мови: о≥коз Ч у переклад≥ означаЇ д≥м, житло. ≈колог≥€ - окрема, самост≥йна галузь знань, що сформувалась у систем≥ б≥олог≥њ. њњ п≥дірунт€м стали ≥дењ „арльза ƒарв≥на стосовно еволюц≥њ живих систем, зокрема, його твер≠дженн€, що у св≥т≥ живого йде невпинна боротьба за ≥снуванн€. ¬≥≠домо, вченн€ про боротьбу за ≥снуванн€ „арльз ƒарв≥н обірунтував тим, що м≥ж ≥стотами, особами на€вна не т≥льки велика к≥льк≥сть взаЇмних в≥дносин р≥зного типу, а й широк≥ в≥дносини з навколиш≠н≥м середовищем. ≈колог≥€ досл≥джуЇ саме так≥ типи стосунк≥в. Ќез≠важаючи на р≥зн≥ п≥дходи до визначенн€ предмету еколог≥њ, вид≥л€≠ють його основн≥ елементи, що неможливо обминути при визначенн≥ еколог≥њ €к науки: стосунки живих ≥стот ≥ середовища, ≥стоти, сере≠довище та ≥н. ќтже, еколог≥€ Ч це наука, що вивчаЇ ставленн€ живих ≥стот до њх середовища, взаЇмостосунки у середовищ≥, а та≠кож вплив середовища на жив≥ ≥стоти. —учасна б≥олог≥€ та ≥нш≥ природнич≥ науки довод€ть, що визначенн€ сут≥ еколог≥њ, њњ предме≠ту Ї достов≥рним, тому що вс≥ жив≥ системи, €к≥ еволюц≥онують на р≥зних р≥вн€х, сп≥в≥снують ≥ мають €скраво виражен≥ зв'€зки з ото≠ченн€м. ≈колог≥€ вивчаЇ ≥ узагальнюЇ принципи сум≥сного ≥снуван≠н€ екосистем у будь-€к≥й сфер≥ живого.

—в≥т живоњ матер≥њ р≥зноман≥тний. ћожна вид≥лити рослини, тварини, людину. “ому сучасна еколог≥€ розгл€даЇ в≥дпов≥дно еколог≥ю рослинного ≥ тваринного св≥ту, а також еколог≥ю людини.  ожна галузь вивчаЇ стосунки людини, тварин, рослин з навколишн≥м середовищем. Ќаймолодшою Ї еколог≥€ людини, що вивчаЇ в≥дносини людини ≥ природного середовища у њх взаЇмозв'€зках ≥ взаЇмов≥дносинах. —оц≥олог≥€ акцентуЇ увагу на основних пон€тт€х: населенн€, середовище, технолог≥€ ≥ орган≥зац≥€ виробництва ≥ власне житт€. ≈колог≥€ людини вивчаЇ м≥сце людини в екосистем≥, взаЇмовпливи людини ≥ екосистеми та њх результати. ≈косистема Ч функц≥ональне об'Їд≠нанн€, сукупн≥сть взаЇмод≥й орган≥зм≥в ≥ вс≥х складових частин природного середовища. ¬ еколог≥њ пон€тт€ екосистеми визначалос€ ще з моменту його по€ви. —початку дававс€ опис певних вид≥в у њх взаЇмостосунках, р≥знома≠н≥тн≥ форми с≥мб≥оз≥в, в≥дносини з ≥ншими видами ≥ п≥двидами тощо. ¬ сере≠дин≥ 30-х рок≥в XX ст. јртур ƒжордж “енсл≥ вперше вв≥в пон€тт€ екосисте≠ма. ¬≥дтод≥ пон€тт€ екосистема виконуЇ важлив≥ гносеолог≥чн≥ функц≥њ у систем≥ еколог≥чних знань, по сут≥ виступаЇ своЇр≥дною первинною кл≥тин≠кою, першопочатком розгортанн€ вс≥Їњ лог≥чно посл≥довноњ ≥ обірунтованоњ системи знань.

” сучасн≥й еколог≥њ найчаст≥ше говор€ть про б≥осферу (biossfaira Ч bioss -житт€, sfaira Ч кул€). ÷е сфера житт€, комплексна оболонка «емл≥, охопле≠на й орган≥зована житт€м. …детьс€ ≥ про м≥сце та роль людини у б≥осфер≥. —учасна еколог≥€ оперуЇ певними, притаманними лише њй категор≥€ми. ƒо найважлив≥ших з них належить, насамперед, пон€тт€ середовище. ” соц≥альн≥й еколог≥њ навод€тьс€ р≥зн≥ визначенн€ пон€тт€ середовище. ” книз≥ Ђќбщество и природна€ средаї роз'€снюЇтьс€, що середовище Ч сукуп≠н≥сть вплив≥в, €к≥ модиф≥кують ≥ визначають розвиток житт€. ¬ ≥нших пра≠ц€х в пон€тт€ середовище вкладають зм≥ст Ч агрегат ≥снуючих речей, умов ≥ вплив≥в. ћабуть заслуговуЇ уточненн€: середовище Ч сукупн≥сть взаЇмопов'€заних умов ≥ вплив≥в, що властив≥ певн≥й сфер≥ бутт€. ¬изначенн€ ≥с≠тотних ознак середовища дозвол€Ї вид≥лити компоненти: конкретна сфера бутт€, умови ≥ взаЇмовплив орган≥зму ≥ середовища, м≥нлив≥сть ≥ зм≥ни €к насл≥док взаЇмод≥њ живоњ системи ≥ природного середовища. ¬ажливо в по≠н€тт≥ середовище розр≥зн€ти природне ≥ штучне середовища. ѕриродне се≠редовище Ч це система природних фактор≥в: земл€, вода, сонце, пов≥тр€, флора ≥ фауна. Ўтучне середовище -- все те, що створено людиною в про≠цес≥ њњ предметноњ д≥€льност≥. ћ≥ж природним ≥ штучним середовищами ≥с≠нуЇ т≥сний взаЇмозв'€зок, що про€вл€Їтьс€ в неможливост≥ предметноњ, тру≠довоњ д≥€льност≥ без предмету прац≥, у рол≥ €кого виступають р≥зноман≥тн≥ природн≥ форми. —учасний сусп≥льний розвиток характерний поЇднанн€м взаЇмод≥њ природного ≥ штучного середовища, повн≥шим в≥дображенн€м сут≥ еколог≥чного середовища. ≈колог≥чне середовище Ї природне або штучне оточенн€, де жив≥ системи мають ознаки об'Їкта ≥ суб'Їкта впливу. як≥сний ≥ к≥льк≥сний характер вплив≥в виступаЇ передумовою збереженн€ або руй≠нуванн€ власного оточенн€.

ќтже, еколог≥€ Ч наука, що маЇ предмет, специф≥чн≥ категор≥њ, закони функц≥онуванн€ еколог≥чноњ сфери. ≈колог≥чн≥ проблеми в≥доб≠ражають характер сусп≥льно-економ≥чного розвитку, т≥сно зв'€зан≥ з предметною д≥€льн≥стю людини, особливост€ми сусп≥льних взаЇмин. «вичайно, у межах т≥льки еколог≥њ неможливо теоретично вир≥шити актуальн≥ питанн€ захисту природного середовища. Ќеобх≥дна сис≠тема теоретичних знань, що адекватно в≥дбиваЇ специф≥чний харак≠тер взаЇмод≥њ м≥ж сусп≥льством ≥ природою, у €к≥й концентровано про€вл€ютьс€ природний ≥ соц≥умний (сусп≥льний) моменти. “ака сис≠тема знань репрезентуЇтьс€ соц≥альною еколог≥Їю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 471 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1297 - | 1213 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.