Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ласюк ќ.—., директор Ќац≥онального ≤нституту стратег≥чних досл≥джень при ѕрезидентов≥ ”крањни




¬иди м≥жнародних в≥дносин:

Х за сферами сусп≥льного житт€ - економ≥чн≥, пол≥тичн≥, воЇнно-стра≠тег≥чн≥, культурн≥, ≥деолог≥чн≥;

* на основ≥ взаЇмод≥ючих суб'Їкт≥в - м≥ждержавн≥, м≥жпарт≥йн≥, в≥дноси≠ни м≥ж: р≥зними неур€довими асоц≥ац≥€ми, приватн≥ та ≥н.

[ћ≥жнародн≥ в≥дносини зд≥йснюютьс€ на таких р≥вн€х €к глобальний (загально планетарний), рег≥ональний (африканський, аз≥атський та ≥н.), локальний (сх≥дноЇвропейський, п≥вн≥чноамериканський та ≥н.). « точки зору ступен€ на≠пруженост≥ м≥жнародних в≥дносин можна говорити про њхн≥ стани - стаб≥льност≥, суперництва, ворожнеч≥, дов≥ри, сп≥вроб≥тництва, в≥йни.

 

Ќа в≥дм≥ну в≥д внутр≥шньопол≥тичного житт€ кожноњ держави, м≥жна≠родн≥ в≥дносини не мають Їдиного центру управл≥нн€. “ут Ї ст≥льки регулю≠ючих центр≥в, ск≥льки Ї учасник≥в м≥жнародних в≥дносин. ј це означаЇ, що головну роль у м≥жнародних стосунках мають в≥д≥гравати переговори, сп≥вроб≥тництво, взаЇмод≥€.

25.3. ћ≥жнародна пол≥тика: суть, ц≥л≥, функц≥њ. ћ≥жнародна пол≥тика (св≥товий пол≥тичний процес) - це сукупна ц≥леспр€мована д≥€льн≥сть на≠род≥в, держав, њхн≥х ≥нститут≥в, соц≥альних сп≥льнот, об'Їднань громад€н у сфер≥ м≥жнародного житт€. ≤снуЇ чотири основн≥ форми м≥жнародноњ по≠л≥тики (див. схему 32).

ћ≥жнародна пол≥тика зд≥йснюЇтьс€ на таких принципах:

> невтручанн€ у внутр≥шн≥ справи ≥нших держав;

> р≥вноправТ€;

> повага суверен≥тету;

> добросов≥сн≥сть у виконанн≥ державами вз€тих на себе м≥жнародних зобов'€зань.

”продовж останнього дес€тир≥чч€ XX ст. в≥дбулас€ фундаментальна транс≠формац≥€ усього св≥тового ладу. ƒол€ людства вже не залежить в≥д балансу лише двох антагон≥стичних сил, характерного дл€ пер≥оду "холодноњ в≥йни ". ” багатоцентров≥й систем≥ св≥товоњ пол≥тики визначивс€ ц≥лий шерег центр≥в т€ж≥нн€ ≥ впливу: —Ўј, ™вропа, €ка стр≥мко йде до об'Їднанн€, –ос≥€; досить активно в≥дбуваЇтьс€ становленн€ могутн≥х центр≥в св≥товоњ пол≥тики у ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ та јз≥атсько-“ихоокеанському рег≥он≥.

–азом ≥з цим, св≥т, що зм≥нивс€, не став стаб≥льн≥шим, безпечн≥шим. як ≥ ран≥ше, спалахують рег≥ональн≥ конфл≥кти (наприклад, прот€гом вс≥х 90-х рр. XX ст. точитьс€ в≥йськовий конфл≥кт на Ѕалканах), ведетьс€ кривава м≥жетн≥чна ворожнеча, актив≥зуЇтьс€ м≥жнародний тероризм, загострюють≠с€ глобальн≥ економ≥чн≥ кризи, зростаЇ загроза економ≥чноњ катастрофи. ƒл€ того, щоб ефективно протисто€ти цим та ≥ншим викликам, потр≥бн≥ карди≠нальн≥ зм≥ни в св≥товому пол≥тичному устроњ зг≥дно нових реал≥й.

"[...] “радиц≥йний спос≥б мисленн€, що дом≥нував у сфер≥ м≥жнародних в≥дносин у XX стол≥тт≥, спиравс€ на розум≥нн€ св≥тового пор€дку €к побудованого на протисто€нн≥ св≥тових потуг, баланс≥ сил, оволод≥нн≥ стратег≥чно важливими позиц≥€ми в р≥зних рег≥онах св≥ту тощо. —тереотип б≥пол€рност≥ св≥ту, обт€жений у€вленн€ми про конфронтац≥йну побудову, склавс€ за час≥в "холодноњ в≥йни" ≥, сл≥д визнати, досить ще вкор≥нений у пол≥тичн≥й св≥домост≥ багатьох крањн св≥ту. « огл€ду на радикальн≥ зрушенн€, що в≥дбулис€ за останн≥ дес€тил≥тт€, кажуть про монопол€рну схему св≥тового устрою, маючи на уваз≥ безперечне дом≥нуванн€ —Ўј €к л≥дера зах≥дного св≥ту. Ќевдоволен≥ л≥дерством —Ўј схил€ютьс€ до концепц≥њ багатополюсного св≥ту, оф≥ц≥йно прин€тоњ  итаЇм та –ос≥Їю €к основи њх зовн≥шньопол≥тичного мисленн€ та практичноњ повед≥нки. ѕриблизно в тому ж дус≥ дуже модними стали розмови про з≥ткненн€ цив≥л≥зац≥й €к джерела майбутн≥х глобальних конфл≥кт≥в тощо [...].

[...] ћожна спод≥ватис€, що належним чином осмислен≥ вереснев≥ под≥њ (2001р. - авт.) спри€тимуть формуванню новоњ системи св≥тового пор€дку, €ка будуватиметьс€ вже не ст≥льки на протисто€нн≥ р≥зних св≥тових потуг, ск≥льки на њх консол≥дац≥њ у боротьб≥ проти м≥жнародного тероризму та ≥нших глобальних загроз.

ѕ≥сл€ 11 вересн€ ключове пон€тт€ традиц≥йноњ геопол≥тики - могутн≥сть держави, що маЇ визначатис€ њњ в≥йськово-економ≥чним потенц≥алом, територ≥Їю, розташуванн€м крањни, њњ природними, людськими та орган≥зац≥йними ресурсами, ви€вилос€ недостатн≥м.

”сього цього ви€вилос€ замало, щоб захистити найпотужн≥шу державу в≥д м≥жнародного фанатизму. ќстанн≥й спираЇтьс€ на м≥н≥мальн≥ ф≥нансов≥ та людськ≥ ресурси ≥, водночас, на ч≥тку орган≥зац≥ю та фанатичну в≥ддан≥сть певн≥й ≥деологи невеликого кола спец≥ально п≥дготовлених бойовик≥в. “ерористи д≥ють потаЇмно, вони ≥нкорпорован≥ в житт€ крањни, користуютьс€ свободами та правами демократичного цив≥л≥зованого сусп≥льства, не под≥л€ючи його ц≥нностей.

[...] ќтже, могутн≥сть окремих держав маЇ значенн€ лише т≥Їю м≥рою, €кою њх потенц≥ал може бути поставлений на захист консол≥дованого св≥ту пор€дку та закону. ƒбаючи про свою безпеку, кожна держава або група держав мають включитис€ у процеси п≥дтриманн€ м≥жнародного пор€дку та стаб≥льност≥, розц≥нюючи це €к важливу складову власноњ нац≥ональноњ безпеки."

ѕарахонський Ѕ.ќ., зав. в≥дд≥лу Ќац≥онального ≥нституту проблем безпеки при –ЌЅќ ”крањни.

—труктура св≥тового пол≥тичного процесу складаЇтьс€ з таких основних тип≥в суб'Їкт≥в пол≥тичного житт€:

►нац≥ональн≥ держави;

►орган≥зац≥њ рег≥онального, м≥жрег≥онально≠го, м≥ждержавного характеру, наприклад, ™вропейський —оюз;

►м≥жнародн≥ ур€дов≥ орган≥зац≥њ та њх органи, наприклад, ќрган≥зац≥€ об'Їднаних нац≥й, ™вропейський парламент;

►недержавн≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥, громадськ≥ орган≥зац≥њ, наприклад, ћ≥жна≠родна орган≥зац≥€ охорони здоров'€.

—в≥товий пол≥тичний процес маЇ р€д ц≥лей, зокрема: участь у м≥жнародно≠му под≥л≥ прац≥, забезпеченн€ м≥жнародного миру, сп≥льний захист прав люди≠ни, сп≥льне розв'€занн€ глобальних проблем сучасного св≥ту (еколог≥чноњ, де≠мограф≥чноњ, продовольчоњ, охорони ≥ рац≥онального використанн€ природних ресурс≥в, в≥дверненн€ термо€дерноњ в≥йни, гонки озброЇнь та забезпеченн€ нена≠сильницького миру, подоланн€ низького р≥вн€ розвитку багатьох крањн св≥ту, рац≥о≠нальне освоЇнн€ —в≥тового океану та космосу) та ≥н.

ѕри реал≥зац≥њ завдань м≥жнародноњ пол≥тики держава зд≥йснюЇ р€д функц≥й, зокрема, оборонну, регул€тивну, ≥нформац≥йно-представницьку, ≥нтегратив≠ну та ≥н. –еал≥зац≥€ оборонноњ функц≥њ спр€мована на запоб≥ганн€ загрози дл€ ƒержави ≥ пошуки мирного врегулюванн€ проблем. –егул€тивна функц≥€ пол€≠гаЇ у необх≥дност≥ дотриманн€ суб'Їктами м≥жнародних в≥дносин, закр≥плених

м≥жнародними нормативно-правовими актами норм, принцип≥в, традиц≥й м≥жна≠родного сп≥лкуванн€. ≤нформац≥йно-представницька функц≥€ реал≥зуЇтьс€ у д≥€льност≥ оф≥ц≥йних орган≥в, €к≥ представл€ють позиц≥ю ур€ду своЇњ держави на м≥жнародн≥й арен≥, а також ≥нформують кер≥вн≥ органи держави про д≥€льн≥сть ≥ нам≥ри ур€д≥в ≥нших держав. ≤нтегративна функц≥€ пол€гаЇ у тому, що через м≥жнародн≥ в≥дносини забезпечуЇтьс€ ≥снуванн€ м≥жнародного сп≥вто≠вариства, м≥жнародний правопор€док.

ѕри реал≥зац≥њ м≥жнародноњ пол≥тики держави використовують пол≥тичн≥, еко≠ном≥чн≥, воЇнн≥, ≥деолог≥чн≥ засоби. Ќайважлив≥шу роль в≥д≥грають пол≥тичн≥ засоби, зокрема дипломат≥€. —еред ≥деолог≥чних засоб≥в м≥жнародноњ пол≥тики перш за все вид≥л€ють засоби впливу на св≥тову громадськ≥сть шл€хом зовн≥ш≠ньопол≥тичноњ пропаганди та розвитку культурних зв'€зк≥в м≥ж державами. ƒо економ≥чних засоб≥в в≥днос€тьс€ товарн≥ фонди держави, њњ грошов≥ ресурси, до≠с€гненн€ науки ≥ техн≥ки, €к≥ держава може продавати чи надавати ≥ншим крањ≠нам €к допомогу чи кредит, ≥ таким чином впливати на м≥жнародн≥ стосунки. —еред воЇнних засоб≥в пров≥дне м≥сце займають збройн≥ сили держави.

” ц≥лому пров≥дною тенденц≥Їю сучасноњ м≥жнародноњ пол≥тики Ї подо≠ланн€ њњ конфл≥ктно-конфронтац≥йного стилю, п≥дпор€дкуванн€ њњ ≥нтересам людини, зд≥йсненн€ ф≥лософ≥њ, зг≥дно з €кою сучасний св≥т Ї св≥том глобаль≠ного сп≥вроб≥тництва.

"” сучасному ≥нтегрованому св≥т≥ зд≥йсненн€ масштабних теракт≥в становить загрозу усьому цив≥л≥зованому св≥ту. “ому ≥снуЇ нагальна необх≥дн≥сть сол≥даризувати зусилл€ всього св≥тового сп≥втовариства з метою протисто€нн€ м≥жна≠родному тероризму, розробки плану д≥й у формат≥ ќќЌ, Ќј“ќ, ≥нших св≥тових орган≥зац≥й у цьому напр€м≥. «адл€ об'Їднанн€ зусиль у боротьб≥ з новою масш≠табною загрозою —Ўј та крањни «аходу вимагатимуть беззастережноњ п≥дтримки з боку ≥нших держав, у тому числ≥ й ”крањни."

Ѕ. ѕарахонський

25.4. ”крањна на м≥жнародн≥й арен≥. « початку 90-х рр. XX ст. ”крањна вийш≠ла на м≥жнародну арену €к самост≥йний суб'Їкт м≥жнародноњ пол≥тики. Ќа середину 2001р. њњ визнали де-юре ≥ де-факто 165 держав. ѕроте роль ≥ вага нашоњ держави у сфер≥ м≥жнародних в≥дносин багато у чому залежатиме в≥д того, на €ких засадах будуватиметьс€ њњ зовн≥шньопол≥тична д≥€льн≥сть.

«овн≥шн€ пол≥тика ”крањни носить в≥дкритий характер. њњ головними зав≠данн€ми Ї:

- д≥€льн≥сть щодо утворенн€ ≥ розвитку незалежноњ демократичноњ дер≠жави;

- забезпеченн€ стаб≥льност≥ м≥жнародного становища ”крањни;

- збереженн€ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ≥ недоторканост≥ кордон≥в, вста≠новленн€ взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва ≥з ус≥ма зац≥кавленими сто≠ронами;

- входженн€ нац≥онального господарства в св≥тову економ≥чну систему ≥ п≥двищенн€ добробуту народу;

- захист прав та ≥нтерес≥в громад€н ≥ юридичних ос≥б за кордоном;

-њ створенн€ умов дл€ п≥дтримки контакт≥в з украњнською д≥аспорою, ке≠руючись при цьому м≥жнародним правом;

-њ виступ на м≥жнародн≥й арен≥ €к над≥йний ≥ передбачуваний партнер.

як зауважуЇ —. –€бов, зм≥ст украњнськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики у перш≥й половин≥ 90-х рр. зводивс€ до розв'€занн€ проблем €дерного роззброЇнн€ нашоњ держави, до з'€суванн€ стосунк≥в з –ос≥Їю щодо  риму та „орноморського флоту, ƒќ заохоченн€ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, до м≥жнародноњ участ≥ у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи й запоб≥ганн€ њњ поширенн€ та до отриманн€ гуман≥тарноњ допомоги. —ьогодн≥ дл€ ”крањни великий ≥нтерес мають ≥нтеграц≥йн≥ процеси в ™вроп≥ й побудова новоњ арх≥тектури безпеки на континент≥, участь у бо≠ротьб≥ з тероризмом.

ѕрагненн€ повернути свою ≥дентичн≥сть повноправноњ Ївропейськоњ держави ≤ к≥нцевому п≥дсумку визначило Ївропейську ≥нтеграц≥ю €к Їдино прийн€тний ÷≥л€х розвитку ”крањни. —аме тому одн≥Їю з пр≥оритетних ц≥лей украњнськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики Ї ≥нтеграц≥€ в ™вропейський —оюз". ¬т≥ленн€ в житт€ ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 11.06.1998 р. "ѕро стратег≥ю ≥нтеграц≥њ ”крањни в ™—" по≠кликане забезпечити дл€ нашоњ держави здобутт€ асоц≥йованого, а згодом - й повноправного членства в ™—.

” посланн≥ ѕрезидента ”крањни Ћ.  учми до ¬ерховноњ –ади”крањни четвертого скликанн€ "™вропейський виб≥р" зазначаЇтьс€, що у 2002-2003 рр. ”крањна повинна вступити до ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥. ” 2003-2004 Ћ.  учма пропонуЇ п≥дписати угоду з ™— про асоц≥йоване членство, провести переговори про зону в≥льноњ торг≥вл≥. ” 2004-2007 рр. ”крањна повинна виконати. необх≥дн≥ процедури дл€ вступу в силу угоди про асоц≥йоване членство. ” 2005-2007 рр. ”крањна повинна створити митний союз з ™—, а у 2007-2011 рр. - виконати ус≥ вимоги, необх≥дн≥ дл€ вступу у ™вросоюз.

„≥тка та пр≥оритетна ор≥Їнтац≥€ ”крањни на ≥нтеграц≥ю у ™—, набутт€ статусу асоц≥йованого, а пот≥м ≥ повноправного членства у ньому, за словами ѕрезидента ”крањни, повинно розгл€датис€ €к основа стратег≥чного та соц≥ального розвитку нашоњ крањни на наступн≥ дес€ть рок≥в та на в≥ддалену перспективу.

 урс на ≥нтеграц≥ю ”крањни в ™вропу означаЇ не однол≥н≥йну ор≥Їнтац≥ю на шкоду двосторонньому сп≥вроб≥тництву з ≥ншими державами, а гнучку систему взаЇмов≥дносин у глобальному простор≥ ™вропа - –ос≥€ - јз≥€ - ѕ≥вн≥чна јмерика, €ка в свою чергу складаЇтьс€ з важливих дл€ украњнсь≠ких ≥нтерес≥в рег≥ональних "угрупувань", де на першому м≥сц≥ - сум≥жн≥ держави. —аме ≥з встановленн€ дружн≥х в≥дносин з –ос≥Їю, Ѕ≥лоруссю, ѕольщею, ”горщиною, —ловаччиною, –умун≥Їю, ћолдовою розпочавс€ "вих≥д" ”крањни в ™вропу.

”крањна бере активну участь у буд≥вництв≥ "верхнього поверху " новоњ арх≥≠тектури безпеки, €ка складаЇтьс€ з таких орган≥зац≥й ≥ структур, €к ќЅ—™, Ќј“ќ, «™—, –ада ™вропи. Ќаша держава вносить безпосередн≥й вклад у зм≥цненн€ м≥жнародноњ безпеки своЇю активною участю у миротворчих опера≠ц≥€х, що провод€тьс€ п≥д ег≥дою ќќЌ ≥ ќЅ—™. ”крањнськ≥ миротворц≥ та дипло≠мати добре зарекомендували себе в јнгол≥, ћолдов≥, республ≥ках колишньоњ ёгослав≥њ, “аджикистан≥, √ватемал≥, √руз≥њ. “аким чином, ”крањна демонст≠руЇ св≥тов≥, що вона Ї не т≥льки споживачем, а й виробником безпеки.

ќдним ≥з найважлив≥ших засоб≥в лег≥тимного м≥жнародного втручанн€ в конфл≥ктн≥ ситуац≥њ у св≥т≥ з метою усуненн€ загрози м≥жнародному миру та безпец≥ Ї операц≥њ з п≥дтриманн€ миру (ќѕћ). ¬они Ї найефективн≥шим ≥нстру≠ментом у арсенал≥ засоб≥в ќќЌ. ”крањна бере участь в ќѕћ з липн€ 1992 р., а у травн≥ 1999 р. введено в д≥ю «акон ”крањни "ѕро участь ”крањни в м≥жнародних миротворчих операц≥€х", що регламентуЇ участь нашоњ держави в миротворч≥й д≥€льност≥.

«а дес€ть рок≥в у м≥жнародних операц≥€х вз€ли участь понад 26 тис€ч в≥йськовослуж≠бовц≥в «бройних сил та прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни. ¬иход€чи ≥з чисельност≥ своњх миротворчих контингент≥в ”крањна входить до складу перших 20-30 крањн серед держав-учасниць миротворчост≥ (загальна њх к≥льк≥сть - понад 80). ¬они виконували миротворчу м≥с≥ю в —ьЇрра-Ћеоне, јнгол≥, √ватемал≥, Ѕосн≥њ, √ерцеговин≥, ћакедон≥њ, “аджикистан≥, ’орват≥њ. Ќа сьогодн≥ украњнськ≥ в≥йськовослужбовц≥ та м≥л≥ц≥онери представл€ють нашу державу у Ѕосн≥њ та √ерцеговин≥,  осов≥, —х≥дному “имор≥, јфган≥стан≥, ’орват≥њ, ћакедон≥њ. ѕрот€гом останн≥х рок≥в ”крањна надавала своњ ав≥атранспортн≥ по≠слуги дл€ виконанн€ завдань в ƒемократичн≥й –еспубл≥ц≥  онго та  осово.

Ќа жаль, за роки миротворчост≥ у цих операц≥€х загинуло 18 в≥йськовослужбовц≥в та близько 60 отримали пораненн€. « огл€ду на те, що одним ≥з важливих аспект≥в миротворчих операц≥й Ї належна безпека в≥йськовослужбовц≥в, ”крањна стала ≥н≥ц≥атором  онвенц≥њ'щодо захисту миротворчого персоналу ќќЌ, в≥дкритоњ до п≥дписанн€ у 1994 р. ” контекст≥ адаптац≥њ ≥ зростанн€ рол≥ Ївропейських ≥ Ївроатлантичних структур безпеки неаби€ке м≥сце займаЇ сп≥вроб≥тництво ”крањни з Ќј“ќ. —тавленн€ до цього €к у пол≥тик≥в, так ≥ у громад€н ”крањни неоднозначне.  ≥лькост≥ прихильник≥в ≥ противник≥в зближенн€ з Ќј“ќ приблизно одна≠ков≥; при цьому значний в≥дсоток "невизначених" Ї св≥дченн€м амб≥валент≠ного сп≥в≥снуванн€ у масов≥й св≥домост≥ двох образ≥в јль€нсу - старого "ймо≠в≥рного противника " ≥ нового "стратег≥чного партнера ".

Ќавколо згаданоњ проблеми Ї надто багато ≥деолог≥чних нашарувань, але нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни щодо Ќј“ќ базуютьс€ не на симпат≥€х чи антипат≥€х, а визначаютьс€ з урахуванн€м пров≥дноњ рол≥ ѕ≥вн≥чноат≠лантичного аль€нсу в п≥дтриманн≥ м≥жнародного миру, стаб≥льност≥, без≠пеки, спри€нн≥ поглибленню м≥жнародного дов≥р'€ в Ївроатлантичному рег≥он≥, створенн≥ новоњ системи безпеки в ™вроп≥.  р≥м участ≥ у сп≥льн≥й з Ќј“ќ програм≥ "ѕартнерство заради миру ", ”крањна сп≥впрацюЇ з јль≠€нсом у галуз≥ еколог≥њ, переквал≥ф≥кац≥њ в≥йськовослужбовц≥в, в подоланн≥ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й тощо. ¬ажливою умовою зм≥цненн€ позиц≥й

”крањни в Ївропейському дом≥ Ї њњ участь у зустр≠≥чах президент≥в крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи.

™вропейське т€ж≥нн€ ”крањни зовс≥м не означаЇ згортанн€ пол≥тичних ≥ економ≥чних зв'€зк≥в на ≥нших напр€мках, зокрема з державами-учасниц€ми —Ќƒ. ѕроте; ”крањна вважаЇ, що —Ќƒ матиме перспективу лише у тому випадку, €кщо в≥н зможе оновитис€ не шл€хом —творенн€ наднац≥ональних структур, а шл€хом формуванн€ спри€тливих умов дл€ торг≥вл≥, економ≥чного ≥ науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва ≥ зовс≥м не обов'€зково на "загальному" р≥вн≥, а на взаЇмовиг≥дн≥й дво≠сторонн≥й основ≥ або у "групах за ≥нтересами".

«г≥дно  онституц≥њ ”крањни (ст. 18), зовн≥шньопол≥тична д≥€льн≥сть на≠шоњ держави направлена на забезпеченн€ њњ нац≥ональних ≥нтерес≥в ≥ безпе≠ки, шл€хом п≥дтримки мирного ≥ взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва з члена≠ми м≥жнародного сп≥втовариства у в≥дпов≥дност≥ з принципами м≥жнародного права, лог≥кою еволюц≥њ загальнолюдськоњ цив≥л≥зац≥њ.

25.5.“ероризм. “ероризм - опозиц≥йна д≥€льн≥сть екстрем≥стських орган≥зац≥й окремих ос≥б, метою €ких Ї систематичне чи одноразове застосуванн€ насиль≠ства (чи його загрози) дл€ зал€куванн€ ур€д≥в ≥ населенн€. “ероризм про€вл€Ї себе €к €скравий феномен сучасност≥, його перший серйозний про€в заф≥ксовано у 1972 р. ¬≥н не Ї знешкодженн€м сил супротивника €к в≥йна та диверс≥њ; в≥н маЇ на мет≥ порушити основу держави, пос≥€ти невпевнен≥сть, зробити пан≠≥ку основним способом повед≥нки сусп≥льства. “обто, терористичн≥ акти - це в≥йна психоло≠г≥чного характеру. √оловним завданн€м тероризму Ї насаджуванн€ атмосфери ѕарал≥зуючого жаху та песим≥зму. ќб'Їктами терору може бути все, що маЇ €кесь значенн€ дл€ громад€н, сусп≥льства, держави. “ероризм використовуЇ увесь ар≠сенал боротьби, накопичений з найдавн≥ших час≥в ("вс≥ засоби хорош≥ дл€ дос€г≠ненн€ мети"): убивства пол≥тичних д≥€ч≥в, викраденн€, погрози, вибухи у гро≠мадських м≥сц€х, б≥олог≥чн≥ атаки, захопленн€ заручник≥в тощо.

–≥зновидами тероризму Ї: ≤) механ≥чний ≥ б≥олог≥чний; 2) ≥деолог≥чний ≥ рел≥г≥йний; 3) правий (неофашистський, правоавторитарний) ≥ л≥вий (революц≥йний, анарх≥чний). „и не найб≥льшу загрозу дл€ людства сьогодн≥ становить б≥отероризм, спр€мований на викликанн€ наростаючоњ пан≥ки, коли Ќаселенн€ швидко вводитьс€ в стан масового психозу (€к писав Ѕ.Ўоу, "бути рабом страху - це найб≥льше рабство"). —истема запоб≥ганн€ терактам, еп≥дем≥€м ≥ д≥њ б≥олог≥чних чинник≥в у св≥т≥ на низькому р≥вн≥. —палахи терористичних д≥й стимулюють неправом≥рну повед≥нку жарт≥вник≥в та псих≥чно хворих людей.

 


 

"јвторами" теракт≥в можуть бути €к одинаки (напр., “≥мот≥ ћаквей), так ≥ орган≥зован≥ групи (напр., японська „ервона јрм≥€, јль- ањда).

Ѕоротьба з тероризмом, зд≥йснювана п≥д ег≥дою ќќЌ, сьогодн≥ стала пр≥оритетом м≥жнародноњ пол≥тики, але занепокоЇнн€ викликають спричинюван≥ нею жертви серед мирних жител≥в. “ерористичн≥ акти розгл€даютьс€ €к д≥њ, спр€мован≥ проти усього людства, а не проти одн≥Їњ крањни; боротьба з тероризмом не сприймаЇтьс€ €к боротьба з €коюсь рел≥г≥Їю чи культурою.

ѕод≥њ 11 вересн€ стали символ≥чною в≥хою, що умовно роз'Їднала пер≥оди сучасност≥ на ≥стор≥ю "до 11 вересн€" та "п≥сл€ 11 вересн€", а й сучасний пол≥тичний прост≥р, надавши йому ознак новоњ - постгеопол≥тичноњ реальност≥. ” першу чергу ц≥ св≥тосистемн≥ трансформац≥њ позначилис€ у переформуванн≥ та переформулюванн≥ загального простору цив≥л≥зац≥йноњ взаЇмод≥њ, надавши ознак другор€дност≥ таким ≥нституц≥йним формам м≥жнародноњ безпеки, €к формальне членство у в≥йськово-пол≥тич≠них коал≥ц≥€х та митних союзах, а також, трансформувавши розум≥нн€ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х загроз, в≥йськово-силових ≥ нев≥йськових фактор≥в стаб≥льност≥."





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 514 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1536 - | 1327 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.037 с.