Проблемно-пошукові завдання. 1. Залежно від складності й масштабності аналізу предмета виділяють три види соціологічного дослідження: розвідувальне (пілотажне)

1. Залежно від складності й масштабності аналізу предмета виділяють три види соціологічного дослідження: розвідувальне (пілотажне), описове, аналітичне. Охарактеризуйте кожний із цих видів.

2. Найбільш поширеними методами соціологічного дослідження виступають: аналіз документів, спостереження, опитування, експертна оцінка, соціальний експеримент, соціометричний метод. Дайте порівняльну характеристику цим методам.

3. Проарґументуйте переваги та недоліки вибіркового дослідження.

4. Як Ви вважаєте, в яких випадках доцільно використовувати анкетування? Поясніть свою думку.

Рекомендована література

1. Герасимчук А. А. Соціологія: [навч. посіб.] / А. А. Герасимчук, Ю. І. Палеха, О. М. Шиян. – 3-тє вид., випр. й доп.. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 246 с.

2. Горбачик О. Комп’ютерна обробка текстів у якісних та кількісних соціологічних дослідженнях / О. Горбачик // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 166–187.

3. Ґіденс Ентоні. Соціологія / Е. Ґіденс / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

4. Дворецька Г. В. Соціологія: [навч. посіб.] / Г. В. Дворецька. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 472 с.

5. Кузьменко Т. М. Соціологія: [навч. посіб.] / Т. М. Кузьменко. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.

6. Літвінов С. Застосування поняття відносної похибки оцінювання для розрахунку вибірки із генеральної сукупності з малою часткою ознак / С. Літвінов // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 2. – С. 141–150.

7. Лукашевич М. П. Соціологія. Базовий курс: [підручник] / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К.: Каравела, 2005. – 312 с.

8. Морено Я. Л. Социометрия: Загальный метод и наука об обществе / пер. с англ. – М.: Академический проект, 2001. – 384 с. – («Концепции»).

9. Нестуля О. О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О. О. Нестуля, С. І. Нестуля, С. Ж. Верезомська. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.

10. Паніотто В. І. Статистичний аналіз соціологічних даних / В. І. Паніотто, В. С. Максименко, Н. М. Харченко. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 270 с.

11. Примуш Н. В. Загальна соціологія: [навч. посіб.] / Н. В. Примуш. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 592 с.

12. Пшеничнюк О. В. Соціологія: [посіб. для підготов. до іспитів] / О. В. Пшеничнюк, О. В. Романовська. – 3-є вид., виправ. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2007. – 172 с.

13. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія та методологія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: [навч. посіб.] / Є. В. Сірий. – Вид. 3-тє, виправл. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 492 с.

14. Соціологічна енциклопедія / [Уклад. В. Г. Городяненко]. – К.: Академвидав, 2008. – 456 с. (Серія «Енциклопедія ерудита»).

15. Соціологія: [навч. посіб.] / За ред. С. О. Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 455 с.

16. Соціологія: [підручник] / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенка, проф. М. І. Горлача. – Х. – К., 1998. – 624 с.

17. Соціологія: [підручник] / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 544 с. (Альма-матер).

18. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. [Уклад.: В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін.] / Під заг. ред. В. І. Воловича. – К.: Укр. Центр духовн. культури, 1998. – 736 с.

19. Соціологія: словник термінів і понять. – К.: Кондор, 2006.

20. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. [Уклад.: В. М. Піча, Ю. В. Піча, Н. М. Хома та ін.] / За заг. ред В. М. Пічі. – К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ-2000», 2002. – 480 с.

21. Соціологія. Модульний курс: [навч. посіб.] / під ред. Н. М. Семке. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 352 с.

22. Танчин І. З. Соціологія: [навч. посіб.] / І. З. Танчин – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 351 с.

23. Черниш Н. Й. Соціологія: [підручник за рейтингово-модульною системою навчання] / Н. Й. Черниш. – 5-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

Змістовий модуль 2. СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ

Семінарське заняття № 4

Тема. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ

Мета: зіставити поняття «етнос» і «нація», розкрити їхній зміст згідно з соціологічним підходом; охарактеризувати етнічну структуру українського суспільства та визначити проблеми етнічної ідентичності у поліетнічній державі; дати соціологічний аналіз етнонаціональним процесам у сучасній Україні.

 

Ключові поняття: етнос, нація, народ, меншина, націоналізм, етносоціальні процеси, релігійні процеси, дискримінація, асиміляція, домінантна група.

 

План заняття

1. «Етнос» і «нація» як об’єкти соціологічного аналізу.

2. Етнічна структура українського суспільства. Проблеми етнічної ідентичності.

3. Етнонаціональні процеси у сучасній Україні: соціологічний аналіз.

 

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання потрібно розпочати з розкриття змісту понять «етнос» і «нація» з погляду соціології. Необхідно зазначити, що етимологія слів «етнос» і «нація» в перекладі означає народ, але ці два поняття ототожнювати не варто, оскільки вони набирають різних значень. Розв’язання проблеми співвідношення понять «етнос» і «нація» потребує розмежування принципово відмінних між собою етатистської та етнологічної версій поняття «нація», етнічної й політичної її моделей.

Також варто звернути увагу на характер походження етнонаціональних спільнот – етнічна спільнота розглядається як природно утворена (Ю. Бромлей), етнічна спільнота розглядається як штучно сконструйована (Ф. Геккман, Е. Геллнер) – та проаналізувати чинники, які впливають на перетворення етнічних груп у нації, тобто на етно/націогенез: економічні, природничі – концепція «пасіонарності» Лева Гумільова, психічні – концепція Ернеста Ренана, культурні – концепція Бенедикта Андерсена.

Друге питання варто розпочати з характеристики етнічної структури українського суспільства, продемонструвати статистичними даними поліетнічність України, до складу якої входять різні за походженням і ступенем соціально-економічного розвитку та культури етнічні спільноти. Водночас з титульною нацією значний відсоток складають росіяни, менший –білоруси, поляки, болгари, кримські татари, чехи й представники інших мовних груп. За результатами перепису 2001 року, в Україні проживає понад 130 етнонаціональних груп. Їх виникнення пов’язане зі складним історичним минулим, зміною кордонів, міграційними процесами, зокрема еміграцією чи депортацією тощо. Дати розгорнуту характеристику й оцінку зазначеним процесам.

Важливо в етносоціологічному аналізі згадати таке поняття як етнічність – вона пов’язує особистість з етнічною групою – це властивість особистості, яку вона здобуває у результаті генетичного успадкування, а також на ранніх етапах соціалізації через прилучення до мови культури своєї етногрупи. Необхідно охарактеризувати індикатори, які дають можливість впевнено визначати рівень і стан етнічної самосвідомості: знання історії свого народу (історична пам’ять), ставлення до національних традицій, свят, до мови свого етносу, почуття національної гідності тощо. Проте головним, мабуть, є самодистанціювання, визнання різниці між собою і представниками інших національностей, з одного боку, і усвідомлення нерозривних зв’язків свого «Я» з життям і долею певного етносу, – з іншого.

При розгляді третього питання потрібно врахувати результати конкретних соціологічних досліджень з проблем етнонаціональних процесів у сучасній Україні. З’ясувати суть сучасної української ситуації, порівняти з досвідом інших країн, кожна з яких тією чи іншою мірою населена представниками і титульних націй, і національних меншин. Показати складність і суперечність процесів, що відбуваються в етнонаціональній сфері: в українському соціумі етнічні групи не збігаються з мовними. Мовне питання є одним з найбільш суперечливих в українському суспільстві. Посилення в країні регіональної неоднорідності негативно впливає на досягнення національної єдності та загострює суспільні відносини, ускладнюючи стосунки між Заходом і Сходом. Необхідно наголосити на тому, що наша держава є лише за формальними ознаками демократичною, а нерозвинене громадянське суспільство ще не встигло перебрати на себе функції саморегулятора міжетнічних процесів.

 

Питання для самоконтролю

1. Окресліть предмет дослідження етносоціології.

2. Розкрийте два основні соціологічні підходи до розуміння походження етносу.

3. Зіставте і поясніть поняття «етнос» та «нація».

4. Розкрийте роль економічних, політичних, культурних чинників у формуванні націй.

5. Які Ви знаєте види національних відносин? Охарактеризуйте їх.

6. У чому специфіка соціологічного вивчення етносів?

7. Яким чином потрібно регулювати взаємовідносини між членами різних етносів у суспільстві?

8. Які основні підходи до вивчення нації Ви можете назвати?

9. Назвіть прізвища українських вчених, які досліджували феномен нації.

10. Що таке етнічність?

11. Назвіть типи етнічної ідентичності.