1. Якщо для О. Конта і Е. Дюркгейма головне – стабілізація суспільства, то для К. Маркса – його знищення і заміна новим, більш справедливим. Прокоментуйте це судження.
2. Охарактеризуйте запропоновану П. Сорокіним класифікацію соціологічних теорій.
3. М. Грушевський був одним із небагатьох громадських діячів революційних часів початку ХХ ст., який прагнув розробити наукові засади політичної соціології. На врахування яких чинників суспільної організації тих часів спиралися його проекти соціального й національного будівництва в Україні?
4. Науковий аналіз, дослідження, аргументація В. Липинського були підпорядковані завданням політичної боротьби, обґрунтуванню певної громадянської позиції, ідеї. У цій площині вимальовується його концепція еліти. Еліта або, як писав український соціолог, «національна аристократія», – це не просто привілейована група, а верства, що може організувати суспільство, створити і захистити національну державу. Без правлячої еліти немає держави. Дайте свій коментар цим словам В. Липинського.
Рекомендована література
1. Арон, Реймон. Етапи розвитку соціологічної думки / Р. Арон / Пер. з фр. Г. Філіпчука. – К.: Юніверс, 2004. – 688 с.
2. Ґіденс Ентоні. Соціологія / Е. Ґіденс / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
3. Дворецька Г. В. Соціологія: [навч. посіб.] / Г. В. Дворецька. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 472 с.
4. Захарченко М. В. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) / М. В. Захарченко, О. І. Погорілий. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.
5. Лукашевич М. П. Соціологія. Базовий курс: [підручник] / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К.: Каравела, 2005. – 312 с.
6. Лукашевич М. П. Соціологія. Загальний курс: [підручник] / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К.: Каравела, 2004. – 456 с.
7. Примуш Н. В. Загальна соціологія: [навч. посіб.] / Н. В. Примуш. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 592 с.
8. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія та методологія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: [навч. посіб.] / Є. В. Сірий. – Вид. 3-тє, виправл. та доп. – К.: Атіка, 2009. – 492 с.
9. Соціологія: [навч. посіб.] / За ред. С. О. Макеєва. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 455 с.
10. Соціологія: [підручник] / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенка, проф. М. І. Горлача. – Х. – К., 1998. – 624 с.
11. Соціологія: [підручник] / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 544 с. (Альма-матер).
12. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. [Уклад.: В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін.] / Під заг. ред. В. І. Воловича. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1998. – 736 с.
13. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. [Уклад.: В. М. Піча, Ю. В. Піча, Н. М. Хома та ін.] / За заг. ред. В. М. Пічі. – К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ-2000», 2002. – 480 с.
14. Соціологія. Модульний курс: [навч. посіб.] / під ред. Н. М. Семке. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 352 с.
15. Танчин І. З. Соціологія: [навч. посіб.] / І. З. Танчин – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 351 с.
16. Тарасенко В. Науковий інтелект соціології / В. Тарасенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 1. – С. 33–49.
17. Урсуленко К. Соціологічна солідарність: розвиток поняття в історії соціології та сучасні інтерпретації / К. Урсуленко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 1. – С. 138–157.
18. Черниш Н. Й. Соціологія: [підручник за рейтингово-модульною системою навчання] / Н. Й. Черниш. – 5-те вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.
Семінарське заняття № 2
Тема. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
Мета: з’ясувати сутність та види соціальної стратифікації, теоретичні підходи до її аналізу, провести стратифікаційний аналіз сучасного суспільства, розкрити тенденції зміни соціальної структури в Україні, розглянути витоки середнього класу в Україні та його соціальну роль, визначити причини та види соціальної мобільності.
Ключові поняття: суспільство, соціальна система, цивілізація, культура, соціальні цінності, соціальні норми, потреба, інтерес, мотив, соціальна структура, соціальна стратифікація, соціальна мобільність, статус, каста, стани, клас, нація, соціальна група, соціальна нерівність, соціальне відтворення, соціальні процеси, соціальна роль.
План заняття
1. Класифікація суспільств у соціології.
2. Поняття соціальної стратифікації й теоретичні підходи до її аналізу.
3. Стратифікаційна структура сучасного українського суспільства.
4. Соціальні витоки середнього класу в Україні та його соціальна роль.
5. Соціальна мобільність: її причини та види. Міграції як вид соціальної мобільності.
Методичні рекомендації
При висвітленні першого питання необхідно зазначити, що історію людства можна класифікувати через певну кількість базових типів суспільства. Жодна класифікація не може охопити всі ознаки суспільства. Тому існує багато типологій, серед яких у соціології найчастіше використовується стадіальна. Згідно з нею, суспільство у своєму розвитку проходить три стадії, які і визначають три типи суспільств: традиційне (аграрне, доіндустріальне, домодерне), індустріальне (модерне) та постіндустріальне (інформаційне, постмодерне). Для першої стадії характерне переважання сільського господарства, для другої – промисловість, для третьої – сфера послуг, знання та досвід людини, а на промисловому виробництві – передові технології, тобто інформація.
Аналіз другого питання варто розпочати зі з’ясування самого поняття «соціальна стратифікація», розкрити його зміст. Визначити поняття «соціальний статус», що виступає базою теорії соціальної стратифікації. Проаналізувати історичні типи соціальної стратифікації: рабство, касти, стани, класи. Назвати відмінність класової системи стратифікації від інших. Розкрити поняття «клас» та з’ясувати, як змінювався його зміст у різні історичні періоди.
Згодом потрібно зосередити увагу на характеристиці трьох методологічних підходах до аналізу соціальної стратифікації: функціонального (Т. Парсонс, К. Девіс), конфліктного (К. Маркс) й еволюційного (Дж. і Г. Ленскі), який є синтезом перших двох. Звернути увагу на підхід М. Вебера, в основі якого покладені економічний, соціальний і політичний критерії виділення страт.
Проаналізувати критерії стратифікації у дослідженнях сучасних соціологів.
На завершення питання охарактеризувати оптимальне співвідношення вищого, середнього та нижчого класів у соціальній структурі суспільства, наголосити на значенні середньої верстви у стабілізації суспільної ієрархії.
Третє питання передбачає розгляд процесів, які зумовили становлення нового типу соціальної структури в Україні. Необхідно наголосити на двох основних процесах, які характеризують сучасну соціальну структуру українського суспільства: диференціація та поляризація, проілюструвати на прикладах їх прояви.
Порівняти, якою була стратифікація суспільства у радянський період і як трансформувалася у сучасних умовах. Для усвідомлення особливостей української класової структури важливо порівняти її зі структурою інших суспільств, наприклад, американського (польського, французького, російського) суспільства, при цьому особливу увагу варто звернути на чисельне співвідношення класів у цих структурах.
Визначити основні проблеми й суперечності українського суспільства, які сконцентровані у стратифікаційній структурі суспільства. Важливо визначити об’єктивні та суб’єктивні критерії, які відображають достовірну картину соціальної стратифікації у перехідному суспільстві.
У четвертому питанні необхідно зробити порівняльний аналіз стратифікаційного зрізу розвинених країн Заходу та України. Визначити витоки різних стратифікаційних верств в Україні, зокрема, середнього класу.
Необхідно зазначити, що середній клас в Україні є здеформованим, оскільки його в основному складають підприємці, а не інтелігенція, яка внаслідок кризових процесів виявилась відкинутою до нижчого класу. Також варто розглянути оцінку експертів-соціологів до характеристики середнього класу в Україні та з’ясувати джерела його формування.
Зростання середнього класу – основна ціль політики реформ, що здійснюються в Україні.
П’яте питання передбачає розгляд соціального відтворення, формою якого постає соціальна мобільність. З’ясовуючи сутність соціальної мобільності, доцільно дати характеристику вертикальних і горизонтальних, внутрішньогенераційних і міжгенераційних переміщень. Важливо вказати на роль інституту освіти у зростанні рівня соціальної мобільності. Визначити поняття «маргінал». Розкрити причини появи маргіналів та особливості цього соціального статусу.
Насамкінець у питанні проаналізувати міграції як вид соціальної мобільності, наголосити на видах, причинах та напрямах міграції, її ролі у зміні соціальної структури суспільства.
Питання для самоконтролю
1. Що Ви розумієте під поняттям «суспільство», які його основні ознаки?
2. Зіставте поняття «країна», «держава», «суспільство», яке з них є первинним?
3. Охарактеризуйте формаційний і цивілізаційний підходи до виділення історичних типів суспільства.
4. Порівняйте поняття «соціальна спільнота» і «соціальна група», яка між ними різниця?
5. Які функції виконують соціальні інститути в суспільстві?
6. Які причини та наслідки глобалізації у сучасному світі?
7. Який взаємозв’язок між соціальними інститутами й соціальними організаціями?
8. Охарактеризуйте історичні типи стратифікації.
9. Хто такі маргінали, які причини їхньої появи та джерела формування?
10. Які соціальні верстви з’являються в Україні в умовах реформування, їхні особливості?
11. У чому суть процесу соціальної мобільності? Які види мобільності переважають у сучасному українському суспільстві?
12. У чому полягають проблеми становлення середнього класу в Україні?
