Форми національно-територіального устрою

Унітарна держава — форма державного устрою, яка базується на зверхності суверенітету (верховної влади) єдиної держави над адміністративно-територіальними або національно-територіальними одиницями (областями, департаментами, префектурами, провінціями тощо), на які вона поділена. Інакше кажучи, унітарною вважається держава, в якій жодна з її частин не має статусу державного утворення.

Федерація — форма децентралізованого державного устрою, за якої ознаки державного утворення притаманні як державі в цілому, так і її складовим частинам, що вважаються суб'єктами федерації, а вищі органи як держави в цілому, так і суб'єктів федерації мають широку сферу власної виключної компетенції. При цьому найголовнішими характеристиками федеративної держави є:

1. Наявність власних вищих органів, які не є похідними від вищих органів суб'єктів федерації;

2. Широкі владні повноваження загальнофедеральних органів, наявність у взаємовідносинах вищих органів федерації з відповідними органами її суб'єктів широкого кола як субординації, так і координації зв'язків;

3. Встановлення загальнофедеральними законодавчими органами загальних принципів права для всієї федерації та видання законів, що регулюють відносини, які входять у сферу компетенції федеральних органів;

4. Безпосереднє введення в дію на території всієї федерації правових актів, які видаються загальнофедеральними органами в межах її компетенції.

Конфедерація — форма слабо централізованого державного устрою, за якої ознаки державного утворення мають як держава в цілому, так і її складові частини, що визначаються суб'єктами конфедерації і за якої сфера компетенції центральних органів дуже обмежена, а основні владні повноваження належать вищим органам суб'єктів конфедерації. Головними ознаками держави за конфедеративного устрою є:

1. Формування вищих загальнодержавних органів на базі чітко визначеного представництва від органів суб'єктів конфедерації, тобто похідний характер центральних органів;

2. Обмеженість владних повноважень центральних органів, наявність переважно координаційних, а не субординаційних зв'язків між вищими органами конфедерації та її суб'єктів;

3. Принцип консенсусу (одностайності представників усіх суб'єктів К.) у діяльності вищих органів К.;

4. Наявність спеціальної процедури введення в дію правових актів органів К. через явне та юридичне значуще вираження свої волі відповідними компетентними органами суб'єктів К.

Характерні ознаки унітарної держави.

Проста (чи унітарна) держава немає в собі відособлених державних утворень, наділених певною самостійністю. Унітарна держава складається з адміністративно-територіальних одиниць(провінцій, областей). Компетенція їх органів влади і управління не виходить за межі компетенції місцевих органів.

Правова держава, її ознаки.

В загальних рисах правова держава — в якій панує закон, в якій має місце розподіл влади на три гілки, реальність прав і свобод. Там закон є масштабом взаємин між суспільством і державою. Відсутність правової держави породжує правовий нігілізм, тобто у людей низька політична свідомість. Таку державу не можна створити розчерком пера.

У Європі вона розвивалась значний час на принципах приватної власності і поділу влади, множинності ідеологічних спрямувань.

Була висока повага до особистості, переважав індивідуалізм.

Основні риси:

1. Конституційна юрисдикція(все під неї).

2. Верховенство права.

3. Реально існуючий єдиний правопорядок.

4. Парламентаризм.

5. Розвинена виборча система.

6. Наявність гарантій дотримання прав і свобод.

7. Пріоритет прав людини.

8. Повага всіх до закону.

9. Поділ влади на три гілки.