На рубежі XX—XXI ст. українська держава й українське суспільство переживають стадію внутрішньої боротьби застарілого з новим. Ускладнює ситуацію те, що Україна, тривалий час перебуваючи різними своїми землями у складі сусідніх імперських держав. Але зараз за кілька років незалежності Україна створили основні атрибути держави, конституювалася як «суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Значно зріс рівень політичної свободи громадян. Почалося становлення реальної багатопартійності, розвивається вільне підприємництво. Загалом соціально-політичне становище в Україні характеризують як відносно спокійне, зі збереженням значного рівня соціальної та політичної напруженості. Серед юлітичних причин такого становища — нерозвинугість толігичних та організаційних структур, відсутність іпливових, авторитетних політичних партій; низький рівень політичної культури суб'єктів політики; довготривале нежиттєздатне поєднання елементів парламентської республіки, президентського правління і радянської влади; невизначеність принципів відносин між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади; низький рівень концептуального обґрунтування ідеї державності України та вкорінення її у свідомості населення. Зі становленням державності в Україні виникли передумови динамічного розвитку суспільства, самореаліза-пії людини, але проблематичним є створення належних умов для такої реалізації. Саме їх покликана створювати політика, поступово інтегруючи політичні відносини в гпціальні, спираючись на ґрунтовні наукові досягнення.
3. Політологія в системі суспільних наук.
Політологія — це наука, яка досліджує політичне життя. Як відносно самостійна галузь знань вона сягає своїми витоками сивої давнини. Її розвиток тісно пов'язаний в розвитком філософських знань. Знання про політику, які сформувала антична філософська думка, стали основою політичної філософії наступних епох. Політична філософія разом з іншими філософськими дисциплінами досліджує сутнісні засади політики в різноманітних виявах, її причини і наслідки, прагне їх виявити* усвідомити, пояснити. Політична філософія і політологія черпають матеріал з одного емпіричного джерела, але вивчають його різними засобами і на різних рівнях. Філософія, на відміну від політичної науки, не звертається до практики безпосередньо. Політичні явища й процеси з урахуванням їх місця і ролі як соціального цілого вивчає політологія. У пізнанні політичного життя істотна роль належить політичній історії (вивчення і фіксація політичного життя, особливостей його функціонування та розвитку в окремих країнах, з'ясування причинних зв'язків політичних явищ та ін.). Для розуміння сутності й функціонального призначення політичних явищ важливо знати історію світових політичних вчень про політику, владу, державу, право, демократію. Особливого значення у вивченні політичного життя суспільства набуває політична економія. Без політичної економії не можна зрозуміти природи соціальних суб'єктів, громадянського суспільства. Соціологія політики як суспільна наука вивчає соціальні інститути, організації як засоби діяльності соціальних суб'єктів. Вона, на відміну від політології, досліджує вплив суспільства на державу, суспільного ладу на політику.
4. Предмет і методи політології
Предметом політології як науки є дослідження тенденції та законів функціонування і розвитку політичного життя соціальних суспільностей, що відображають реальний процес.!!!!! їх у діяльність з реалізації політичної влади і політичних інтересів. Предмет фіксується у її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах.
Є 2 підходи до визначення:
1)універсалістськи-сумативний: сукупність різноманітних науково- дисциплінарних рішень. Тобто політологія -як сукупність політичних знань, які виробляють всі суспільні науки.
2) Аналітико — концептуальний підхід: як певна єдність найбільш суттєвих щодо даного явища рис і становить завдання —систематизувати матеріал, визначити загальну логіку.
Методи:
1) Загальні —для вивчення політичних процессів.
2)Соціологічний підхід- зясовують вплив суспільства на політику і навпаки.
3) Культурологічний —залежність політики від культури суспільства
4) Загальнологічні методи:
а) аналізу і синтезу
б) поєднання історія + логіка
в)моделювання
г)прогнозування
д)математичний
е)діалектичний
ж)емпіричний (статистика)
з) спостереження поведінки людей в експерименті
5.Предмет і методи політології
ПРЕДМЕТОМ ПОЛІТОЛОГІЇ є вивчення об’єктивних закономірностей світового політичного процесу, політичних відносин в окремих країнах і групах держав; відносини між класами, державами, націями, де головне завдання полягає в тому, щоб утримати, зберегти або завоювати владу; способи управління соціально-політичними процесами.
МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ.
Діалектичний.
Синергетичний
Системний
Системно-історичний метод
