Відхилення поведінки молоді

Соціальне життя складне і різноманітне і в тому розумінні, що охоплює не тіль­ки стабільне, спокійне, правильне, нормаль­не життя, а й відхилення. Це знаходить відображення у відхиленні від норми (девіантній) поведінці людей і аномалії суспільства. Що ж означає нормальне суспільство, відхилення від якого тягне за собою, наприклад, його дестабілізацію, соціальні деформації та інші нега­тивні наслідки і відповідні санкції з боку суспільства? Нормальне суспільство — суспільство, що відзначається високою життєздатніс­тю, гнучкістю, адаптивністю до умов, що змінюються. Нормальне суспільство характеризується цілісністю, стійкістю суспільних сис­тем, постійним імпульсом розвитку, відкритістю, плюралізмом, сприй­нятливістю нового, активністю соціалізації, природністю і управляємістю в його соціальній стратифікації і мобільності.

Поняття девіація, девіантна поведінка означає будь-які вчинки або дії, що не відповідають писаним і неписаним нормам, причому позитивні і негативні. Це може бути героїзм, самопожертва, альтру­їзм, геніальне відкриття, надпрацездатність, велика відданість та ін. Але можуть бути і негативні прояви, починаючи з безквиткового проїзду в громадському транспорті, дрібні крадіжки і завершуючи вбивствами та іншими тяжкими злочинами. Здебільшого девіація, відхилення розуміється як негативне явище, відхилення від норми (закону) поведінки індивіда або спільності людей. Девіантність визна­чається відповідністю або невідповідністю вчинків соціальним споді­ванням. Девіація ж — поведінка, що вважається відхиленням від норми групи, спільності людей і тягне за собою ізоляцію, торжество виправ­лення або інші покарання. Зрозуміло, таке визначення девіантної поведінки зв'язано з тим, що соціологи, природно, найбільшу, а не­рідко і майже всю увагу приділяли і приділяють саме негативній девіації, що підриває соціальну стабільність.

Джерела та причини відхилення поведінки від норми вчені нама­гаються пояснити тим, що люди за своїм біологічним складом схиль­ні до певних типів поведінки, що «кримінальний тип» є результат деградації на ранніх стадіях людської еволюції (Чезаре Ломброзо), що девіантна поведінка зв'язана з особливістю побудови тіла люди­ни (Хельмут Шелдон), аномаліями статевих хромосом (Прайс Уіткін), розумовими дефектами, психоапатією (Зігмунд Фрейд) та ін. Соціологічне пояснення девіації, не відкидаючи біологічних, психо­логічних причин відхилення поведінки молоді від норми, враховує, насамперед, соціальні і культурні фактори. Соціологи Еміль Дюркгейм, Роберт Мертон та ін. пояснюють девіацію «соціальною дезор­ганізацією» суспільства, коли культурні цінності, норми і соціальні взаємозв'язки відсутні, послабшують або суперечать один одному (Еміль Дюркгейм); причиною девіації є розрив між культурною ме­тою суспільства і соціально схваленими засобами їх досягнення (Ро­берт Мертон).

Відхилення поведінки людей існує тому, що «по-перше, нова со­ціальна система виникає не на пустому місці, а виростає з ряду еле­ментів колишньої, зруйнованої системи — чи мова йде про людей або про елементи продуктивних сил, духовної або матеріальної куль­тури. По-друге, процес розвитку самої соціальної системи звичайно нерівномірний, а це породжує диспропорції в співвідношеннях дея­ких з її елементів і приводить до відставання деяких з них і тим або іншим дефектам функціонування. По-третє, може спостерігатися не­повна адаптація до зовнішніх і внутрішніх умов систем, що розвива­ються інакше, соціальний, культурний або технічний розвиток може не встигати за заново виникаючими суспільними, духовними або еко­номічними потребами, не варто відкидати і випадкові події. Все це в сукупності і служить конкретним джерелом різних негативних явищ». Соціологія розглядає сам процес відхилення поведінки в соціально­му житті, тобто послідовність, етапність та ін. Наявність відповідних причин — це ще не відхилення поведінки від норми. Починаються відхилення поведінки від норми, коли виникає соціальне напружен­ня, неможливість реалізації потреб і інтересів людей, коли створю­ється передконфліктна ситуація у взаємовідносинах їх із суспільством. В оцінці відхилення поведінки є два підходи — відносний і абсолют­ний. Те, що для однієї людини або спільності — відхилення, для ін­ших може бути нормою, звичкою.

В соціальному житті може статись така ситуація, коли відхилення пове­дінки поширюється на широкі соціальні верстви, охоплює соціальні інститу­ти, норми, цінності, загрожуючи самим устоям суспільства. Таке становище називається соціальною аномією або простіше означає розрегульованість, деформацію суспільства. Часто молоді люди привертають до себе увагу про­хожих відхиленням поведінки від моральних норм, ціннісних орієнтацій. Такі молоді люди виділяються зовнішнім виглядом, стоять біля входів у по­пулярні молодіжні кафе, юрмляться біля входів у метро, сидять на газонах міських скверів, вештаються з байдужим виглядом на вулицях міст, вважа­ють себе «піплами», «харисонами», винятково вільними людьми, незалеж­ними від батьків, рідних і суспільства. Це їх система. Погляди «системних» на життя багато в чому дозволяють зрозуміти позицію неформалів.

У Харкові один з неформалів (системне прізвисько «Юзо») розповідав: «Ми здатні підійти на вулиці до когось «волосатого». Жодного разу не бачив його, просто підходжу і кажу «Привіт!» і він мені відповідає тим же. Кажуть, Ви якісь дивні люди. Чому один одного знаєте? Ви довіряєте людям. Вони ж можуть пограбувати, унести тощо. Розумієте? Це говорить тільки про те, що ми — паросток майбутнього в суспільстві, тому що ось та крадіжка, праг­нення унести, обкрасти — це мабуть належність минулому і має зникнути. Думаю, що в цьому саме відмінна властивість «волосатих». Гадаю, що уже тепер «волосаті мають величезний вплив на еволюцію суспільства».'«Систе­ма — це співтовариство в суспільстві. Ніяких законів тут не може бути, кожний живе тільки за законами своєї совісті». А чи є в таких людей со­вість? Важко сказати. Бажання ж пооригінальничати, яким грішать багато юнаків і дівчат має свою історію. Багато хто схоже давно забули, а молодь 80 — 90-х років напевне ніколи і не знала про те, що французький поет Шарль Бодлер фарбував волосся у фіолетовий колір. Принциповий антиестецизм взятий на початку XX ст. на озброєння і російськими, і українськими, і білоруськими футуристами. Ще на початку 20-х років у Харкові футуристи збирались на Римарській і в інших місцях і свідомо кидали грубий виклик суспільству і панівному тоді в літературі — символізму тощо. У людей стар­ших поколінь претензії до оригінальних молодих людей, їх потуг на «новизну» викликають посмішку. Адже ж, в 20-і роки зустрічали і не таке. Бачили «бактанів», «клішників», бачили як входили до трамваю зовсім голі молоді люди, яких потім висаджували з вагону пасажири. Бачили і просто шпану.

Аналіз негативних сторін життя в сучасній Україні свідчить, що соціоло­ги здебільшого оперують поняттями: п'янство, хабарництво, бюрократизм, зловживання службовим становищем, споживацтво, недобросовісне став­лення до праці, злочини проти особи, блат, бродяжництво, порушення норм і звичаїв, що виникають у суспільстві, прагнення взяти від суспільства біль­ше, аніж віддати, безвідповідальне ставлення до шлюбу і сім'ї, безгосподар­ність тощо. З другої половини 80-х років в Україні розширились масштаби протиправної діяльності, коли потреб із зростанням злочинів проти особи, суспільства, держави реальну небезпеку становлять організована злочин­ність ті чи інші модифікації мафіозних груп. Знято таємність з таких відхи­лень, як наркоманія, проституція, корупція та ін.

В сучасних умовах відхилення поведінки молоді пояснюється ба­гатьма причинами. Завжди і скрізь молодь прагне до спілкування з ровесниками, втікає від душевної самотності, а її випробовують ба­гато хто, живучи в окремих квартирах з нерозуміючими їх, як вони вважають, батьками. Для багатьох протиставлення себе, свого Я до­рослим — нормальне явище. Підлітки не хочуть жити чужим досві­дом, вчитися на чужих помилках. Протест, який вони висловлюють, може бути пасивний, через зовнішні, швидше показні, демонстра­тивне заперечення існуючого порядку, відмова від додержання принятих у суспільстві правил. Є і агресивні форми протесту, що вира­жаються в приголомшенні, яке межує з хуліганством, а іноді і переходить у бешкети. Викликається відхилення поведінки молоді і різними соціальними причинами: нездоровий психологічний, ідей­но-моральний клімат у несприятливих сім'ях з душевним диском­фортом нерідко викидає юнака і дівчину «на вулицю» в пошуках доброти, взаєморозуміння, співчуття та ін. Нерідко в міських сім'ях через зайнятість батьків на роботі всі спілкування, які так потріб­ні дітям і підліткам, зводяться до записок-наказів, телефонних но­тацій тощо.

Справжні цінності (соціальні, моральні, естетичні) за таких умов прищепити важко. В багатьох школах і професійно-технічних учили­щах та й вищих навчальних закладах ідейно-моральне, трудове, есте­тичне виховання здійснюється формально. Надто слабо виховання ведеться і в трудових колективах. Однією з причин відхилення пове­дінки молоді є становище суспільної свідомості, способи її форму­вання. В численних публікаціях суцільне заперечення, голос крити­канства, а не об'єктивний аналіз. Не приучені до серйозного аналізу, підлітки починають не тільки називати конкретні недоліки, але й відкидати прогресивні ідеї способу життя, культуру, правила спів­життя та ін. Відбивається і наступ масової культури, пропаганда за­хідного способу життя. Пройдіться по містах і селах України, рідко зустрінете вітрини, таблички та ін. рідною українською мовою, ро­сійська мова витісняється англійською, американською рекламою та ін. В ряді міст України появились і різні групи рокерів. Слово рокер вживається в двох значеннях: рокерами називають і виконавців рок-музики, і певну частину мотоциклістів. Особливо задирливо поводять себе байкери-мотоциклісти та ін.

Неофіційні самодіяльні формування ніби розташовані між двома полюсами: на одному полюсі — ті, хто за соціальну справедливість, рівність, гуманізм, на другому — ті, хто за демократію, формування ринкових відносин, перебудову економічних відносин, за рівність, справедливість, гуманізм. Сам факт існування самодіяльних моло­діжних формувань свідчить про те, що боротьба поки точиться на рівних. її гострота посилюється тим, що на кожному полюсі діють сили тяжіння. Звідси і разючі відхилення поведінки молоді.

Швець