Спрощення в групах приголосних

Cogito, ergo sum

І. Наукова стаття – це вид наукової публікації, у якому описано кінцеві або проміжні результати проведеного дослідження, обґрунтовано способи їх отримання, а також накреслено перспективи наступних досліджень.

За змістом статті бувають власне наукові, науково-популярні, науково-навчальні, науково-методичні та науково-публіцистичні. За читацьким призначенням розрізняють статті для вузького кола науковців, спеціалістів певного фаху, широкого загалу науковців тощо. За способом розкриття теми статті бувають оглядові, проблемні та методологічні.

ІІ. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження: відбувається у географічних, особових та інших власних назвах: Голландія, Геннадій, Сусанна; у випадку збігу однакових приголосних на межі префікса та кореня: контрреволюція, імміграція. Не відбувається у загальних назвах: бароко, комісія.

Виняток становлять слова: тонна, манна, ванна, бонна, вілла, булла, дурра, мирра, мадонна, білль, мотто, канна, донна, еллін, бритт, алло, тратта, пенні, пруссак, мокко та ін.

У словах іншомовного походження ї пишеться: після голосних: архаїка, прозаїк (але в складних словах і після префіксів пишеться і: староіндійський, доісторичний); у кінці власних назв (після голосного чи м’якого приголосного): Гімалаї, де Віньї; и пишеться після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: у загальних назвах перед наступним приголосним (крім й): ритм; в інших власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ж, р: Мадрид, Рим; і пишеться: на початку слова: ідеал; після приголосного перед голосним та й: радіус; у кінці невідмінюваних загальних назв: жалюзі; після префікса дез-: дезінформація; е пишеться: на початку слова: екстер’єр; після голосного, крім е та і: дуель, поезія (але дуаєн, стаєр, вілаєт, траєкторія); після твердих приголосних: інтелект; у кінці невідмінюваних слів: макраме; є пишеться: у кінці невідмінюваних слів після м’яких приголосних та апострофа: ательє; після е, і, й, ь та апострофа: інтер’єр; на початку слова у давно запозичених словах: єпископ, Єва, єфрейтор.

ІІІ. Частка не пишеться разом: якщо слово без не не вживається: із іменниками, прикметниками, прислівниками, дієсловами, дієприслівниками: ненависть, нещадний; невдовзі; нехтувати; ненавидячи; із дієприкметниками, якщо вони є означеннями іменника (а не присудком) і не мають при собі пояснювальних слів: невивчений вірш; у складі префікса недо- в іменниках, прикметниках, дієсловах, дієприкметниках: недосяжність, недозрілий; з іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками, якщо додаванням не утворюється слово, яке можна замінити синонімом без не: правда – неправда (брехня); у займенниках неабихто, неабищо, неабиякий; у частках невже, нехай; у сполучниках незважаючи на, невважаючи на, немов тощо.

Частка не пишеться окремо: із дієсловами: не пише, не слухає; коли в реченні є протиставлення: море не чорне, а синє; якщо прикметник має при собі пояснювальне слово із часткою ні, а також якщо перед ним стоять слова далеко, зовсім, аж ніяк: нікому не відомий; якщо частка не становить одного поняття з наступним словом, а є лише запереченням: йому бракує не знань, а бажання; з дієсловами та дієприкметниками, що виступають присудками, а також у дієслівних формах на -но, -то та дієприслівниках: книга не прочитана; підлогу не вимито; з дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова: не переписаний мною текст; із прислівниками, числівниками, займенниками, сполучниками, частками, прийменниками та з незмінюваними присудковими словами: не гаразд, не можна, не інакше, не раз, не сьогодні, не слід, не вісім, не двоє, не перший, не ваш, не твій, не тоді, не то... не то, не за..., не до вподоби та ін.

Частка ні пишеться разом: з іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, сполучниками, якщо слово без ні не вживається: нісенітниця; у заперечних займенниках, якщо частку не відокремлює прийменник: ніхто, ніщо; у заперечних прислівниках: ніде, нікуди, нінащо.

Частка ні пишеться окремо: у сталих словосполученнях із часткою ні: ні на йоту, ні при чому; якщо частку від займенника відокремлює прийменник: ні до чого; ні з кого.

ІV. Спрощення відбувається: при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень -жд-, -зд-, -ст-, -рд- додається -н-, -л-, -ц- (тоді проривні -д-, -т- випадають): тиждень – тижні, тижнів, тижнями; область – обласний тощо; у групах приголосних -скн-, -зкн-, -шчк- відбувається спрощення -к-, -ч: брязк – брязнуло, брязнути.

Винятки: кістлявий, пестливий, хвастливий; шістнадцять, зап’ястний, хворостняк, хвастнути; шістсот; випускний, пропускний, допускний, вискнути, рискнути, тоскно, скнара, скніти.

Спрощення не відбувається: у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні: -т, -ст: студент – студентський, студентство;

баласт – баластний; у групах приголосних: -стц-, -стч-: невістка – невістці, невістчин.

 

Практичні завдання:

Завдання 1. Опрацюйте три наукових статті за Вашою майбутньою спеціальністю, опублікованих у фахових виданнях. Визначте актуальність проблематики і побудову статей, з’ясуйте структуру заголовків, способи і правила оформлення бібліографії й посилань.

Завдання 2. Замість крапок, де потрібно, напишіть подвоєння букв.

Ел…іпсоїд, віл…а, ат…аше, сюр…еалізм, бон…а, ак…орд, ак…ліматизація, парал…елізм, оперет…а, ан…отація, аб…ревіатура, буд…ист, кирил…иця, пан…о, нет…о, транс…портир, ас…инхронний, мір…а, Брюс…ель, пал…адій, шас…і, ас…ортимент, Галіл…ей.

Завдання 3. Подані російською мовою слова перекладіть українською мовою та поясніть правопис.

Барьер, колонна, иррациональный, миллиард, жури, пьедестал, акустика, тонна, группа, билль, диффузия, калькулятор, ассоциативный, субъект, масса, группа, бассейн, аудиенция, прогрессия, дисперсия, иммобилизация, дюссельдорфский, интермеццо, контрреформация, марокканец, аттестация.

Завдання 4. Із термінологічного словника термінів будівництва випишіть 20 термінів іншомовного походження. Правопис поясніть.

Завдання 5. Запишіть слова, вставивши, де треба, букви и, і, ї. Вибір обґрунтуйте.

Ц…вілізація, с…лует, д…нам…ка, м…тропол…т, ц…стерна, д…р…гент, д…аспора, к…пар…с, д…кц…я, Балт…ка, генет…ка, м…грац…я, реч…тат…в, академ…к, л…ман, д…с…дент, аг…тац…я, пац…єнт, фабр…ка, х…рург, Маргар…та, Горац…й, Ш…ллер, Шексп…р, велос…пед, моза…ка, р…туал, маг…страль, лог…ка, г…г…єна, кл…єнт, реал…зм, г…льза, артер…я, бургом…стр, д…р…жабль, Флор…да.

Завдання 6. Запишіть слова, вставивши е або є. Поясніть правопис поданих слів.

Р…гіон, г…н…тика, порть…ра, м…дальйон, с…рвіровка, в…нтилятор, т…раса, кол…га, р…ф…рат, абориг…н, інт…лект, …пізод, …впаторія, …русалим,...пископ, абітурі…нт, про…кт, силу…т, кар’…ра, бар’…р, барель…ф, …вропа, кор...спонд…нт, абон…м…нт, …квадор, …вакуація.

Завдання 7. До дієприкметників додайте частку не і побудуйте з ними речення так, щоб в одному випадку частка не з дієприкметником писалася разом, в іншому – окремо.

Виданий, зосереджений, оформлений, підготовлений, реалізований, захищений, забарвлений, спроектований.

Завдання 8. Напишіть не зі словами разом чи окремо, поясніть правопис.

Не/вагомість, не/збагненний, не/дуга, не/сьогодні/завтра, не/навмисний, не/абиякий, не/доспілий, не/до/вподоби, не/здужати, не/з/руки, не/начебто, не/твій, не/доречний, не/набагато, не/наголошений, не/віглас, не/догодований, ніде не/знаний, не/гаразд, не/гоціант, не/зламність, не/жить, не/здібний, не/гайний, не/спокій, не/привітний, не/хай.

Завдання 9. Запишіть слова, вставляючи пропущені літери, поясніть правопис поданих слів.

Осві…читися, шіс…сот, рис…нути, ненавис…не, жаліс…ливий, стис…нути, очис…ний, мес…ник, ровес…ник, капос…ний, свис…нути, прихвос…ні, зап’яс…ний, учас…ник, щотиж…ня, буревіс…ник, скатер…ка, улес…ливий, допус…ний, мас…ний, захис…ний, пристрас…ний, боліс…ний, радіс…ний.

Завдання 10. Від поданих слів утворіть прикметники, запишіть, поясніть правопис та вимову утворених слів.

Авангардист, злість, хвастощі, аспірант, депутат, емігрант, пропуск, щастя, ненависть, форпост, совість, гігант, фашист, заздрість, пестити, хвастати, роз’їзд, радість, жалість, млість, кістка, тиждень, перехрестя, невістка, серце, контраст.

 

Тестові завдання:

1. Вид наукової публікації, у якому описано кінцеві або проміжні результати проведеного дослідження, обґрунтовано способи їх отримання, а також накреслено перспективи наступних досліджень, – це:

1.1. Реферат.

1.2. Наукова стаття.

1.3. Доповідь.

1.4. Автореферат.

1.5. Монографія.

2. За змістом наукові статті бувають:

2.1. Науково-навчальні.

2.2. Індикативні.

2.3. Довідкові.

2.4. Інформативні.

2.5. Рекомендаційні.

3. У всіх словах іншомовного походження потрібно писати літеру и в рядку:

3.1. Ор…гінал, д...скусія, брав...симо, к...парис.

3.2. Інст…нктивний, неорд…нарний, р…жисер, Алж...р.

3.3. Інс…нуація, д...ктатор, вент...лятор, конс...ліум.

3.4. Д…ригент, д…скредитація, експер…мент, інт...нсивність.

3.5. Д…відент, еманс…пація, С...рія, стронц...й.

4. Визначити рядок, у якому в усіх словах відбувається подвоєння приголосних:

4.1. Барок…о, гун…и, буд…изм, гол…андець, Мус…оліні.

4.2. Мадон…а, шас…і, Жан…а, бравіс…имо, бон…а.

4.3. Ан…али, ван…а, брут…о, віл…а, ім….іграція.

4.4. Фін…, інтермец…о, Ахіл…ес, пан…а, Кан…и.

4.5. Ан…отація, Агнес…а, бул…а, Марок…о, Шил…ер.

5. Літеруислід писати в усіх словах іншомовного походження рядка:

5.1.Єп…скоп, пр…оритет, бурм…стр, Адд…с-Абеба.

5.2.Ц…церон, бургом…стр, С…рія, кл…єнт.

5.3.Д…лема, Гр….нвіч, Ч…каго, ск…підар.

5.4.Ч…пси, к…парис, адаж…о, кос…нус.

5.5.С…ц…лія, бронх…т, Т…бет, Кр…т.

 

6. З’ясуйте, у якому рядку наведено прислівники, що з часткою не завжди пишуться разом:

6.1. Не/стямно, не/порушно, не/самовито, не/втямки, не/вгамовно.

6.2. Не/вигідно, не/вдало, не/розумно, не/давно, не/можна.

6.3. Не/рухливо, не/даремно, не/потрібно, не/гаразд, не/густо.

6.4. Не/до/вподоби, не/зграбно, не/зле, не/зугарно, не/варто.

6.5. Не/впинно, не/лагідно, не/красиво, не/культурно, не/добре.

7. З’ясуйте, у якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо:

7.1. Не/зарослі чагарником береги, не/затоплена місцина, ніким не/торкана роса, не/завершена робота.

7.2. Не/почорнілий з часом паркан, ще не/скошена пшениця, не/просохла земля, не/розсідланий кінь.

7.3. Не/виконане учнем завдання, не/завершена книга, не/підбілене дерево, не/зірвані ще груші.

7.4. Нічим не/захищений порт, не/прив’язаний звечора човен, ще не/забута образа, не/намальована художником картина.

7.5. Не/скопана клумба, не/дописаний роман, ніким не/забуті подвиги, не/здоланий ворогом народ.

 

8. З’ясуйте, у якому рядку допущено помилку в правописі частки ні.

8.1. Ніхто, нівроку, нізвідки, ні з ким, ні сліз.

8.2. Ні один, ніякий, ніщо, нісенітниця, ніколи.

8.3. Нікого, нівкого, ніяк, ні шелесту, ні до чого.

8.4. Ні для кого, ніяковість, ні з чим, анітелень, ні те ні се.

8.5. Нічийому, ні птаха, ніскільки, ніде, нікчемний.

9. Визначити рядок, у якому в усіх словах відбулося спрощення приголосних:

9.1. Шістнадцять, чесний, рідкісний, ненависний, контрастний.

9.2. Обласний, рідкісний, свиснути, швидкісний, випускний.

9.3. Якісний, цілісний, хвастливий, тижневий, усний.

9.4. Улесливий, щасливий, пізній, якісний, шелеснути.

9.5. Бризнути, вісник, гуснути, тріснути, невістчин.

10. З’ясуйте, у якому рядку в усіх словах спрощення на письмі не відбувається:

10.1. Хворос…няк, ус…ний, шелес…нути, піз…ній, об’їз…ний.

10.2. Очис…ний, хрус…нути, зап’яс…ний, улес…ливий, капос…ний.

10.3. Пристрас…ний, якіс…ний, шіс…сот, тиж…невий, мес…ник.

10.4. Аген…ство, шіс…надцять, випус…ний, пес…ливий, контрас…ний.

10.5. Ціліс..ний, сер…це, пес…ливий, почес..ний, облас…ний.

Термінологічний практикум:

Ковш (бетоносмесителя, вращающийся, грейфера, двустворчатый грейферный, двухчелюстной, дозирующий, загрузочный, захватывающий, нории, опрокидывающийся, погрузочный, распределительный, с донной выгрузкой, с зубьями, скрепера, створчатый) – ківш (бетонозмішувача, обертовий, грейфера, двостулковий грейферний, двощелепний, дозувальний, завантажувальний, захватний, норії, перекидний, розподільний, з донним вивантаженням, з зубами, скрепера, стулчастий).

Брус (асбестоцементный, вибрационный, двухканатный, коньковый, малой кривизны, отбойный, подвесной, подпорный, подстропильный, распорный, уплотняющий, упорный) – брус (азбестоцементний, вібраційний, двоканатний, гребеневий, малої кривини, відбійний, підвісний, підпірний, підкроквяний, розпірний, ущільнюючий, упорний).

Компрессор (вертикальный, винтовой, воздушный, двухцилиндровый, диафрагменный, многоступенчатый, осевой, осецентробежный, передвижной, ротационный) – компресор (вертикальний, гвинтовий, повітряний, двоциліндровий, діафрагмовий, багатоступінчастий, осьовий, осьовідцентровий, пересувний, ротаційний).

 

Самостійне опрацювання:

1. З’ясуйте значення термінів архітрав, антаблемент, апарель; запишіть дефініції даних слів.

2. Складіть 7 речень, використовуючи слова та словосполучення (на вибір) із термінологічного практикуму.

3. З’ясуйте відмінності між словами «вращающий», «вращающийся» та їхніми відповідниками в українській мові.

 

Література:

1. Васенко Л. А. Фахова українська мова: Навч. посібник / Л. Васенко, В.Дубічинський, О. Кримець. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272с.

2. Горпинич В. Російсько-український професійно-технічний словник. – Дніпропетровськ, 1997.

3. Зубков М. Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідник / Зубков М. Г. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив. – 2004. – 352с.

4. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: Навчальний посібник / Л. Кравець, Л. Мацько. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360с.

5. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний посібник / Пономарів О. Д. – К.: Либідь, 2008. – 240с.

6. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навчальний посібник / Онуфрієнко Г. С. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312с.

7. Семеног О. М. Культура наукової української мови: Навчальний посібник / О. М. Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 216с.

8. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т української мови. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Наукова думка, 1993. – 240с.

9. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови / І. Ющук. – К.: Освіта, 2000. – 254с.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8

Модульний контроль №1.

Питання для підготовки до модульного контролю №1:

1. Як Ви розумієте поняття «генеалогічна класифікація мов»?

2. Які факти свідчать про спорідненість сучасних слов’янських мов?

3. Які найголовніші функції мови Вам відомі? Охарактеризуйте найголовніші з функцій.

4. Які вербальні засоби спілкування Вам відомі?

5. У чому полягає відмінність між поняттями «мова» і «мовлення»?

6. Яку роль виконує мова у професійному спілкуванні?

7. У чому сутність поняття «мовленнєва поведінка»?

8. Охарактеризуйте поняття «мовна освіта», «мовне виховання», «мовна компетенція».

9. Яка сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби розмовного стилю?

10. Яка сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби публіцистичного стилю?

11. Яка сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби художнього стилю?

12. Яка сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби наукового стилю?

13. Яка сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби епістолярного стилю?

14. Яка сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби конфесійного стилю?

15. Яка сфера поширення, призначення, ознаки та мовні засоби офіційно-ділового стилю?

16. Як Ви розумієте поняття «літературна мова»? Чим літературна мова відрізняється від інших форм загальнонародної мови?

17. Які різновиди діалектів Вам відомі? Наведіть приклади.

18. Чим просторіччя відрізняється від діалектів? Проілюструйте прикладами.

19. Які різновиди наукового стилю Вам відомі? У яких жанрах вони реалізуються?

20. Що таке конспекти? З якою метою їх складають? Які основні види конспектів Ви знаєте?

21. Які основні вимоги висуваються до плану та конспекту як різновидів аналізу наукового джерела?

22. У чому полягає сутність поняття «анотація»? Які види анотацій Вам відомі?

23. Охарактеризуйте структуру анотації, проілюструйте прикладами.

24. Що таке «реферат»? Які різновиди рефератів Вам відомі?

25. У чому полягає різниця між поняттями «рецензія» та «відгук»?

26. Що таке «наукова стаття»? Які різновиди статей Вам відомі? Які функції виконують наукові статті?

27. Що таке «мовна норма»? Які різновиди мовних норм існують у сучасній українській літературній мові?

28. Які вимоги висуваються до усного мовлення?

29. Чим відрізняється усне мовлення від писемного? Проілюструйте прикладами.

30. Що регулюють орфографічні мовні норми? Які орфограми Вам відомі?

31. У яких випадках у словах вживається апостроф, у яких не вживається? Наведіть приклади.

32. Після яких приголосних вживається м’який знак, у яких позиціях? Наведіть приклади.

33. Чому в українській мові відбувається спрощення приголосних? Що Вам відомо про цю орфограму? Наведіть приклади винятків.

34. Які зміни приголосних відбуваються під час творення нових слів та при словозміні?

35. Внаслідок чого відбувається подвоєння приголосних? Наведіть приклади.

36. Які приголосні можуть подовжуватися, у яких позиціях?

37. Які особливості написання префіксів в українській мові? Проілюструйте прикладами.

38. Які основні правила написання слів іншомовного походження Вам відомі?

39. У яких випадках частки не, ні пишуться зі словами окремо? У яких – разом?

40. У чому полягає різниця між поняттями «культура мови» і «культура мовлення»?

 

Література для підготовки до модульного контролю №1:

1. Бондар О. Сучасна українська мова / О. Бондар, Ю. Карпенко, М.Микитин-Дружинець. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368с.

2. Васенко Л. А. Фахова українська мова: Навч. посібник / Л. Васенко, В.Дубічинський, О. Кримець. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272с.

3. Галузинська Л. І., Науменко Н. В., Колосюк В. О. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник. / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – К.: Знання, 2008. – 430с.

4. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: Професійне і непрофесійне спілкування / А. Загнітко, І. Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 480с.

5. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручник / М. Г. Зубков – Харків: Вид-во «Торсінг», 2004. – 448с.

6. Зубков М. Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідник / Зубков М. Г. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив. – 2004. – 352с.

7. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник / Карпенко Ю. О. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 334с.

8. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: Навчальний посібник / Л. Кравець, Л. Мацько. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360с.

9. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навчальний посібник / Онуфрієнко Г. С. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312с.

10. Паламар Л. М. Практичний курс української мови: Навчальний посібник / Паламар Л, М. – К.,1995. – 245с.

11. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний посібник / Пономарів О. Д. – К.: Либідь, 2008. – 240с.

12. Русанівський В. Український орфографічний словник. – К., 2006.

13. Семеног О. М. Культура наукової української мови: Навчальний посібник / О. М. Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 216с.

14. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / Л. О. Пустовіт, О. І. Скопненко, Г. М. Сюта. – 2000. – 1017 с.

15. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т української мови. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Наукова думка, 1993. – 240с.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 9