Усне мовлення. Зміни приголосних при словотворенні. Подвоєння та подовження приголосних. Правопис префіксів

СРС: Тема 3. Мовленнєвий етикет спілкування

Viva vox docet

І. Усне мовлення – це слухове сприймання певної інформації, за допомогою якого відбувається безпосередній обмін думками. До усного мовлення висувається значна кількість вимог: правильність, змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність та доцільність.

ІІ. Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику їх із твірною основою змінюються, змінюючи й самі суфікси: г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о); к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о); х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о).

ІІІ. Подвоєння відбувається внаслідок збігу приголосних на межі морфем: роззброєння, віддати; годинник, туманний; займенник; вознісся; юннат; у прикметниках із наголошеними суфіксами -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): незліченний, незрівнянний (але полонений, довгожданий) та у всіх похідних словах; збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн-: здоровенний; у прикметниках на -енн(ий), -янн(ий) старослов’янського походження: священний, благословенний (але хрещений, свячений); у іменниках старослов’янського походження: богоявлення, усікновення; а також у словах: бовван, гаття, лляний, овва, панна, ссавці, Ганна та у всіх похідних.

Подовжуються приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ч, ц, коли стоять після голосного: перед я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни (крім родового множини): знання, колосся (проте, якщо в родовому відмінку множ. іменники с. р. закінчуються на -ів, подовження зберігається: почуття – почуттів); деяких іменників ч. р. та ж. р. І відміни (за винятком родового множ. із закінченням -ей): стаття, статті, статтю, статтею (але в Р. відм. множ. – статей); але: кутя, свиня, попадя; перед ю в Ор. відм. іменників ж. р. одн. ІІІ відміни, якщо в Н. відм. основа їх закінчується на м’який або шиплячий приголосний: міць – міццю; перед я, ю у прислівниках типу: зрання, спросоння. Такожперед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити: ллю, ллємо та у похідних.

Подовження не відбувається: у словах отой, оцей, отут, отам, піти, дані, даний ( але данник, подання), а такожякщо в Ор. відм. іменників ж. р. ІІІ відміни м’який приголосний не стоїть між двома голосними: областю.

ІV. Префікс с- пишеться перед літерами к, п, т, ф, х: схилитись, спитати; префікс з- пишеться перед усіма іншими приголосними: збирати, зламати; префікс зі- пишеться, коли корінь слова починається сполученням приголосних: зігнути.

З приголосним з пишуться префікси роз-, без-, воз-, чере з-: возвеличувати.

З приголосним д пишуться префікси над-, під-, від-, перед-: надвечір’я.

Префікс пре- вживається для утворення якісних прикметників і прислівників найвищого ступеня ознаки: прегарний. Префікс при- вказує на ознаку дії наближення: прибігти; приєднання: пришити; частковість: присісти; результат: привабити; а також в іменниках та прикметниках на ознаку приналежності або причетності: приміський. Префікс пере- вказує на повторність: переписати; надмірність дії: переїсти; подолання відстані або перешкоди: перелізти. Префікс прі- вживається лише у словах: прізвище, прірва, прізвисько.

Практичні завдання:

Завдання 1. Відредагуйте словосполучення. Запишіть правильний варіант сполучень слів.

Змістовна доповідь по питанню –

Хороше відношення –

Діюче законодавство –

Завідуючий кафедрою теоретичної механіки –

Важливе міроприємство –

Слідуючий розділ –

Виконувати по інструкції –

Учений степінь кандидата технічних наук –

Багаточисельні приклади –

Приймати участь –

На протязі місяця –

Справка додається –

Згідно до прохання –

Завдання 2. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-. Поясніть правопис утворених слів. Згрупуйте слова: 1)ськ-, -ств-; 2) -зьк-, -зтв-; 3) -цьк-, -цтв-.

Париж, Черемош, товариш, молодець, Норвегія, латиш, матрос, здирник, Прага, Прилуки, Нью-Йорк, Владивосток, птах, Воронеж, агент, неук, Волга, грек, Кременчук, Хортиця, садівник, студент, Запоріжжя, Овруч, Дрогобич, Буг, селянин, боягуз, співробітник, Кривий Ріг, німець, читач.

Завдання 3. Замість крапок поставте пропущені літери ч або ш. Поясніть правопис слів.

Сма…ний, ру…ниця, міро…ник, торі…ній, пшени…ний, соня…ник, безпе…ний, двору…ник, ру…ник, міся…ний, піврі…ний.

Завдання 4. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса -ин-, запишіть, поясніть зміни приголосних.

Турецький, козацький, батьківський, львівський, гуцульський, солдатський, харківський, словацький, галицький, німецький, уманський, донецький, партизанський, одеський, київський, черкаський.

Завдання 5. Від поданих дієслів утворіть іменники. Поясніть їх правопис.

Зводити, будувати, попередити, порушити, утворити, укладати, перетворювати, визначити, застосовувати, пояснити, сполучати, з’єднувати, узгоджувати, забезпечувати, приєднувати, підсилювати, визнавати, переконувати.

Завдання 6. Із текстів галузі будівництва випишіть 10 речень зі словами, у яких наявні випадки подвоєння або подовження приголосних; сформулюйте до них правила правопису.

Завдання 7. Замість крапок поставте пропущені літери. Згрупуйте слова відповідно до правил правопису.

Якіст…ю, від…аністю, мит…єво, шален…ий, роздоріж…я, буквен…ий, очищен…ий, гнучкіст…ю, бездоган…о, детал…ю, енергоспоживан…я, роз…броєн…я, стомлен…ий, священ…ий, воз…’єднан…я, л…ємо, під…аш…я, стат…ей, розріс…я, первин…ий, електрон…ий, невід…ільний, напруженіст…ю, безліч…ю, гран…ю.

Завдання 8. Користуючись словником іншомовних слів, поясніть, що означають префікси де-, ре-, ди-, дез-, диз-, дис-, деци-, анти-. Доберіть по кілька прикладів з Вашого фаху із кожним запропонованим префіксом.

Завдання 9. Запишіть слова, поставивши потрібні префікси. Поясніть правопис префіксів.

…посередній, …критикувати, …цінний, …славний, …славити, …мудро, …в’янути, …міський, …світанковий, …парламентський, …чинство, …звисько, …рва, …соння, …бити, …тягати, …кордонний, …крашений, …мудрість,...фальсифікувати, …шкільний, …вабливий, …поганий, …мружити, …горілий.

Завдання 10. Перепишіть, добираючи з дужок найдоцільніші слова.

У зв’язку з (набуттям, нагромадженням, доданням, надбанням) українською мовою статусу державної (постійною, неодмінною, обов’язковою) є потреба в (орфоепічних, лексикологічних, лексикографічних) працях, які б (впорядковували, регламентували, представляли, ілюстрували) написання слів. Словник, який (базується, ґрунтується, орієнтується, опирається) на четвертому виданні «Українського правопису», (репрезентує, представляє, являє собою, ілюструє) написання слів разом, окремо, через дефіс, що є однією з (найскладніших, нерозв’язних, нелегких) проблем української (пунктуації, стилістики, орфографії, лексики, орфоепії). (Зауважимо, відзначимо, відмітимо) як позитивну рису, що саме цей словник (покликаний, орієнтований, спрямований) на нормативну термінологію, а тому автор (запроваджує, пропонує, вводить) до реєстру дефініції, (записані, зафіксовані, надруковані, зареєстровані) у державних стандартах або нещодавно введені в (обіг, циркуляцію, оборот) мовленнєвою практикою.

Тестові завдання:

1. Зачинателем нової української літературної мови став:

1.1. П. Куліш.

1.2. Г. Сковорода.

1.3. І. Котляревський.

1.4. Т. Шевченко.

1.5. І. Франко.

2. З’ясуйте, у якому рядку неправильно вжито прийменникові форми:

2.1. За два кроки, о сьомій годині, на захист, залучити до роботи.

2.2. Через хворобу, щодо покращення, на його користь, на ваш запит.

2.3. Не під силу, на виплату, прийти у справі, на адресу.

2.4. По фізиці, виписка з протоколу, за таких обставин, по формі.

2.5. З контрактових питань, задля досягнень, залучати до роботи.

 

3. З’ясуйте, у якому рядку наведено словосполучення, які вживають у професійному мовленні:

3.1. Надавати інформацію, надавати підтримку, надавати допомогу, надавати ляпасів.

3.2. Відшкодувати збитки, залучати до роботи, указ набрав чинності, порядок денний.

3.3. Працювати над книгою, пекти раків, брати участь, стріляний горобець.

3.4. Повідомляти про зарахування, з легким серцем, поставити на ноги.

3.5. Брати кредит, брати зобов’язання, брати до серця, брати на себе відповідальність.

4. Визначити рядок, у якому допущено помилку в написанні прикметників:

4.1. Гуртожитський, студентський, казахський, ткацький.

4.2. Пропагандиський, монополістський, ла-манський, запорізький.

4.3. Гігантський, баскський, лейпцизький, людський.

4.4. Меккський, тюркський, братський, товариський.

4.5. Празький, хвацький, солдатський, паризький.

5. У якому рядку в усіх словах є подвоєні приголосні?

5.1. Угід..я, ворон..я, від..ати, щоден..о, впевнен..о.

5.2. Подорож..ю, тін..ю, ніс..я, пас..я, бадьоріст..ю.

5.3. Без..убий, ден..ий, хвилин..ий, роз..броїти, об..ігти.

5.4. Годин..икар, широчен..ий, числен..ий, щаст..я, насін..я.

5.5. Священ..ий, старан..ий, шален..ий, цін..ий, родин..ий.

6. Визначити рядок, у якому допущено помилку в написанні слів:

6.1. Знайдений, жаданий, ввічливий, попідвіконню.

6.2. Старанно, священик, заввишки, невблаганний.

6.3. Воз’єднання, навмання, статей, бовваніти.

6.4. Свердлення, зенкування, лляний, бароко.

6.5. Вихованістю, роззброєний, беззахисний, огненний.

7. Визначити рядок, у якому слова в орудному відмінку пишуться з подовженням:

7.1. Мідь, розкіш, радість, галузь, тінь.

7.2. Честь, совість, безліч, пристань, сіль.

7.3. Піч, міць, грань, сталь, ртуть.

7.4. Вічність, матір, верф, блакить, фальш.

7.5. Постать, вісь, любов, свіжість, вихованість.

8. Визначити рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру и.

8.1. Пр...кордонний, пр...вабливий, пр...шкільний, пр...красити, пр...чал.

8.2. Пр...нишклий, пр...вілей, пр...вокзальний, пр...года, пр...док.

8.3. Пр...рва, пр...звище, пр...добрий, пр...йшов, пр...спати.

8.4. Пр...клеїти, пр...чистий, п...рейменування, пр...морський, пр...шити.

8.5. Пр...стол, пр...мат, пр...летіти, пр...мхливий, пр...стрій.

9. З’ясуйте, у якому рядку немає помилок у написанні префіксів:

9.1. Зекономити, роскрити, переконати, міжрегіональний.

9.2. Безземелля, обризкувати, віддячити, віддієслівний.

9.3. Без’ядерний, привітний, прегарний, приміський.

9.4. Прилетіти, обезброїти, беззахисний, відданий.

9.5. Зкомпрометувати, обґрунтувати, розтягнути, з’єднати.

10. Визначити рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру е.

10.1. Пр…стрій, пр…блуда, пр…нишклий, пр…вілей, пр…язнь.

10.2. Пр…года, пр…міальний, п…редмістя, пр…д’явник, пр…милий.

10.3. Пр…мудрість, пр…стол, пр…дивний, пр…красний, пр…док.

10.4. П…редбачати, пр…гаряче, п…редній, пр…вітати, пр…зентація.

10.5. П…рейменування, пр…дорого, пр…дніпровський, пр…тензія.

Термінологічний практикум:

Зубчато-рычажной механизм – зубчато-важільний (зубчасто-важільний) механізм.

Износоупорный – зносотривкий.

Камнедробилка (валковая, конусная, однощековая, с коленчатым рычагом, стационарная, ударная, челюстная) – каменедробильня (каменедробилка, каменедробарка) (валкова, конусна, однощокова, з колінчастим важелем, стаціонарна, ударна, щелепна).

Канавокопатель (дренажный, многоковшовый, плужный, роторный, с отвалообразователем, траншейный, фрезерный, цепной) – ровокоп (ровокопач, канавокопач) (дренажний, багатоківшевий, плуговий, роторний, з відвалоутворювачем, траншейний, фрезерний, ланцюговий).

Блок (арматурно-опалубочный, балансирный, пустотелый, газобетонный, грузоподъемный, облицованный, рамно-пространственный, распределительный, усилительный, цокольный, шлакобетонный) – блок (арматурно-опалубний, балансирний, порожнистий, газобетонний, вантажопідіймальний, облицьований, рамно-просторовий, розподільний, підсилювальний, цокольний, шлакобетонний).

 

Самостійне опрацювання:

1. З’ясуйте значення термінів больверк, фахверк, кронштейн; запишіть дефініції даних словосполучень.

2. Складіть 7 речень, використовуючи слова та словосполучення (на вибір) із термінологічного практикуму.

3. З’ясуйте відмінності між словами «бетонирующий», «бетонируемый», «забетонированный» та їхніми відповідниками в українській мові.

Література:

1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручник / М. Г. Зубков – Харків: Вид-во «Торсінг», 2004. – 448с.

2. Кочан І. М., Токарська С. Культура рідної мови / І. Кочан, С.Токарська. – Львів: Світ, 1996. – 232с.

3. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: Навчальний посібник / Л. Кравець, Л. Мацько. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360с.

4. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навчальний посібник / Онуфрієнко Г. С. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312с.

5. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний посібник / Пономарів О. Д. – К.: Либідь, 2008. – 240с.

6. Семеног О. М. Культура наукової української мови: Навчальний посібник / О. М. Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 216с.

7. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т української мови. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Наукова думка, 1993. – 240с.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7