Disce libens: quid dulcius
Est quam discere multa?
І. Державною мовою України є сучасна українська літературна мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Українська мова існує у двох варіантах: усному та писемному і є національною мовою українського народу. За генеалогічною класифікацією українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї, і найближчою до неї є білоруська мова.
ІІ. Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує функції: комунікативну, когнітивну (гносеологічну, пізнавальну), інформаційну (репрезентативну, референтну), ідентифікаційну, експресивну (емоційну, виразову), культуроносну, номінативну, мислетворчу.
ІІІ. Мова має свої внутрішні закони, граматичну структурованість, вона не є природним явищем, має яскраво виражений суспільний характер;є вербальним засобом спілкування. Мова є засобом спілкування, а саме спілкування є мовленням.
Мовлення – процес використання мови, практична реалізація її одиниць, зв’язків між ними, правил поєднання та функціонування мовних одиниць. Мовлення має індивідуальний характер, мова – суспільний. Мовлення є суб’єктивним, індивідуальним, оскільки кожен окремий акт мовлення належить одній особі, індивіду. Мова є об’єктивним, суспільним явищем, незалежним від індивіда.
ІV. Володіння мовою професії – це вільне володіння лексичним складом певної професії, дотримання мовних норм професійного спілкування. Знання мови професії підвищує ефективність праці, надає можливість спеціалісту певної галузі правильно виконувати складні практичні завдання, вести діалоги, створювати монологи, керувати системою мовленнєвих комунікацій у межах своєї компетенції, пізнавати закономірності й тенденції, що виявляються у сфері усного і писемного професійного мовлення.
Фахова мова – сукупність мовних засобів, які використовують у професійній сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері.
Практичні завдання:
Завдання 1. Закінчіть думку: «Державною в Україні може бути лише літературна українська мова. У Конституції України у ст. 10 записано…».
Завдання 2. З’ясуйте, за яких умов формується та вдосконалюється мовна/мовленнєва культура фахівця? Дайте письмову відповідь.
Завдання 3. Прокоментуйте подані нижче висловлювання про мову, визначте її роль у подальшій професійній діяльності. Напишіть за одним із висловлювань (на вибір) твір-роздум.
«…Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (О. Гончар).
«…на москалів не вважайте, нехай вони пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У них народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди» (Т.Шевченко).
«Утрачаючи рідну мову, народ утрачає разом з нею і своє духовне надбання, яке він нажив за багато віків. Утрачає свій особливий спосіб розуміння світу, особливий спосіб передавати це розуміння. Утрачає свої запаси мудрості, що зберігаються в народній поезії, у творах усної народної творчості, якими багатий кожний обдарований народ» (О. Єфименко).
«Наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння» (І. Огієнко).
Завдання 4. Дайте ґрунтовну відповідь на питання: У чому полягає відмінність між поняттями «мова» і «мовлення»? Проілюструйте відповідь прикладами.
Завдання 5. Заповніть таблицю:
| Функція мови | У чому виявляється (полягає) | |
| 1. | ||
| 2. | ||
| 3. | ||
| 4. | ||
| 5. | ||
| 6. | ||
| 7. |
Завдання 6. Назвіть мовні групи індоєвропейської мовної сім’ї. Мови якої мовної групи є найбільш спорідненими до мов слов’янської мовної групи? Користуючись етимологічним словником, проілюструйте таку спорідненість на прикладі трьох слів.
Завдання 7. У чому полягають чистота, виразність, естетичність професійної мови? Свою відповідь проілюструйте прикладами.
Завдання 8. Які засоби вираження спеціальних реалій, категорій, понять Вам відомі?
Завдання 9. Заповніть таблицю, сформулювавши основні знання і вміння, що відповідають кожному складнику мовної компетенції.
| Складники мовної компетенції | Знання і вміння | |
| 1. | Лексична компетенція | |
| 2. | Граматична компетенція | |
| 3. | Стилістична компетенція | |
| 4. | Орфоепічна компетенція | |
| 5. | Орфографічна компетенція | |
| 6. | Пунктуаційна компетенція |
Завдання 10. Які чинники впливають на формування культури мовлення фахівця? Назвіть алгоритм удосконалення культури усного чи писемного мовлення.
Термінологічний практикум:
Конструкция (армокаменная, балочная, балочно-стоечная, башенная, большепролетная, бревенчатая, ограждающая, воздухоопорная, вспомогательная, гибкая, каркасная, коробчатая, несущая, опорная, подвижная, поддерживающая, сводчатая, стропильная, фахверковая, цельнолитая, ячеистая) – конструкція (армокам’яна, балкова, балко-стійкова, баштова, великопрогонова, брусована, огороджувальна, повітроопорна, допоміжна, гнучка, каркасна, коробчаста, тримальна, опорна, рухома, підтримувальна, склепінчаста, кроквяна, фахверкова, суцільнолита, ніздрювата (пориста)).
Бетоноукладчик (консольно-конвеерный, ленточный, скользящий, стендовый передвижной, шнековый) – бетоноукладач (консольно-конвеєрний, стрічковий, ковзний, стендовий пересувний, шнековий).
Фундамент (арочный, балочный, бутовый, жесткий, ленточный, плитный, сборный, столбчатый) – фундамент (арковий, балковий (балочний), бутовий, жорсткий, стрічковий, плитний, збірний, стовпчастий).
Самостійне опрацювання:
1. З’ясуйте значення термінів фланець, фриз, фронтон; запишіть дефініції даних слів.
2. Складіть 7 речень, використовуючи слова та словосполучення (на вибір) із термінологічного практикуму.
3. З’ясуйте відмінності між словами «изгибаемый», «изгибающий», «изгибающийся» та їхніми відповідниками в українській мові.
Література:
1. Бондар О. Сучасна українська мова / О. Бондар, Ю. Карпенко, М.Микитин-Дружинець. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368с.
2. Галузинська Л. І., Науменко Н. В., Колосюк В. О. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник. / Л. І. Галузинська, Н.В.Науменко, В. О. Колосюк. – К.: Знання, 2008. – 430с.
3. Етимологічний словник української мови: У 7 томах / Під заг. редакцією О. С. Мельничука. – К.: Наукова думка, 1982 – 1989. – Т. 1 – 3.
4. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: Професійне і непрофесійне спілкування / А. Загнітко, І. Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 480с.
5. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник / Карпенко Ю. О. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 334с.
6. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: Навчальний посібник / Л. Кравець, Л. Мацько. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360с.
7. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний посібник / Пономарів О. Д. – К.: Либідь, 2008. – 240с.
8. Семеног О. М. Культура наукової української мови: Навчальний посібник / О. М. Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 216с.
9. Словник іншомовних слів / Укл. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута; український мовно-інформаційний фонд НАН України. – К.: Наукова думка, 2000. – 662с.
10. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навчальний посібник / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 272с.
11. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. / Перевод с нем. и доп. О. Н. Трубачева. – 2-е изд. Стер. – М.: Прогресс, 1986.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2
