Використання неологізмів та запозичень. Роль запозичень у становленні української термінології. Морфологічні мовні норми

Habent sua fata libelli

І. Часто перед ученими постає проблема пошуку терміна на позначення нового поняття. Створений термін повинен бути вдалим, гармонійним, відповідати нормам сучасної української літературної мови. Існують два способи творення нових термінів: шляхом використання внутрішніх ресурсів мови та шляхом запозичення з інших мов.

Використання внутрішніх ресурсів мови:

1. Зміна значення: а) термінологізація – процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна; б) транстермінологізація – процес зміни значень термінів, запозичених з інших галузей науки й техніки.

2. Зміна структури: утворення похідних термінів за допомогою префіксів та суфіксів; утворення складних термінів; утворення термінологічних сполучень; утворення термінів-абревіатур.

Під запозиченнями розуміємо, з одного боку, сам процес розвитку мови, що проходить відповідно до суспільного розвитку шляхом використання у мові слів, елементів слів або морфем слів, запозичених з інших мов; з другого боку, «запозичення» позначає результат процесу, окреме запозичене слово, що вживається у мові, або сукупність запозичених слів, що входять до складу мови.

Запозичення може бути повним або частковим. При повному запозичується як внутрішня, так і зовнішня форма терміна. Розрізняють повну та часткову асиміляцію.

Повна асиміляція – це повне пристосування іншомовного слова до фонетичних та морфологічних законів рідної мови. Часткова асиміляція – це збереження деяких фонетичних і граматичних особливостей мови-продуцента.

Основним способом часткового запозичення є калькування, тобто буквальний переклад елементів слова.

Повна калька – це послідовний переклад усіх елементів слова: кромлех (від брет. сrom – коло + lech – камінь) – культова споруда часів неоліту.

Часткова калька – це переклад не всіх елементів слова: неф (від лат. navis – корабель) – поздовжня частина культової споруди

Слід розрізняти іншомовні запозичення та інтернаціоналізми. Термін, який активно вживають принаймні в трьох мовах, що належать до різних груп, можна вважати інтернаціоналізмом.

ІІ. Морфологічні помилки менш поширені, ніж орфографічні та орфоепічні, проте мовці часто допускають неточності у процесі творення різних граматичних форм іменників, прикметників, числівників, активних та пасивних дієприкметників тощо.

1. При творенні давального відмінка іменників слід пам’ятати, що іменники ч. р. ІІ відміни у давальному відмінку мають паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю.

2. Варто послуговуватися кличним відмінком, оскільки в українській мові використання у звертаннях форм називного відмінка є ненормативним.

3. Вищий ступінь прикметників утворюють додаванням суфікса - іш (- ш) до основи чи кореня звичайної форми якісного прикметника – проста форма; за допомогою додавання слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника утворюється складена форма. Найвищий ступінь прикметників утворюють додаванням префікса най - до простої форми вищого ступеня; за допомогою додавання слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника утворюється складена форма. Для підсилення вживають при формах найвищого ступеня прикметників частки що, як, які з прикметниками пишуться разом. Існує складена форма найвищого ступеня, яка твориться від простої форми вищого ступеня за допомогою слів від усіх, над усе.

4. Активні дієприкметники теперішнього часу російської мови відтворюють прикметники українською мовою: навколишній; або іменники: працівник, вступник, гравець.

5. Активні дієприкметники теперішнього часу із суфіксами -уч (-юч), -ач (- яч) вживаються обмежено: співаючий.

6. Пасивні дієприкметники теп. часу рос. мови перекладаються підрядними реченнями: уважающий себя человек (рос.) – людина, яка себе поважає (укр.).

Практичні завдання:

Завдання 1. До поданих слів іншомовного походження доберіть українські відповідники.

Абітурієнт, автентичний, дефініція, бартер, інновація, дилема, апеляція, аргумент, квота, інтеграція, пріоритет, лімітований, диференціація, аукціон, екземпляр, баланс, альянс, тривіальний, кредит, абсолютний.

Завдання 2. Згрупуйте подані слова іншомовного походження за мовами, з яких вони запозичені.

Агломерат, агрегат, адажіо, реєстр, статут, лексикон, логіка, планета, абсорбція, формула, корпус, бестселер, скарга, збруя, оренда, майстер, ґрунт, фарба, цоколь, шабер, драйв, вестерн, шаблон, дайджест, шасі, шарнір, дефолт, шпиндель, шлямбур, шахта, шифер, бренд, шпон, штифт, беркут, отаман, байрак, кизил.

Завдання 3. Користуючись словником іншомовного походження, з’ясуйте лексичне значення поданих грецизмів.

Бібліотека, анастрофа, аналогія, анод, антагонізм, демагогія, діалект, діагональ, іони, іподром, корифей, крипта, критерій, лаколіт, лаконізм, магнетизм, метонімія, міопія, палімпсест.

Завдання 4. Користуючись словником іншомовного походження, випишіть по 5 термінів галузі будівництва французького, німецького, грецького та латинського походження.

Завдання 5. Проаналізуйте подані словосполучення. З’ясуйте, чи можна іншомовні слова замінити українськими відповідниками. Відповідь обґрунтуйте.

Лаконічна відповідь, переконливі аргументи, пролонгація договору, міжнародна конвенція, серйозний симптом, прибутковий бізнес, досягти консенсусу, сплатити компенсацію, ідентичний приклад, ексклюзивний показ, адаптація до нових умов, дефіцит товарів, превентивні заходи, визначити пріоритети, проводити експеримент.

Завдання 6. Подані слова поставте у формі родового відмінка однини, поясніть використання закінчень –а, -я; -у, -ю.

Інструмент, карниз, важіль, апарат, барельєф, гвинт, ритм, Київ, бондар, блок, габарит, газохід, гідрант, індуктор, кабель, калібр, магніт, маркетинг, механізм, натиск, нікель, обмін, шків, шлак, Донецьк, Львів, Париж, шпон, шпиль, штангель, штуцер.

 

Завдання 7. Утворіть форми ступенів порівняння прикметників.

Блакитний, активний, успішний, гарячий, тонкий, прибутковий, спокійний, теплий, головний, серйозний, вишуканий, цілісний, провідний, двадцятидюймовий, дрібний, яскравий, малий, чистий, металевий, урочистий, цікавий.

Завдання 8. Провідміняйте прізвища, імена, по батькові; утворіть форму кличного відмінка.

Сергій Петрович Якименко, Наталя Яківна Пархоменко, Микола Васильович Нестеренко, Любов Степанівна Балануха, Ігор Дмитрович Пономарьов, Тарас Лаврентійович Крижановський, Марія Петрівна Боженко, Ольга Федорівна Мазур.

Завдання 9. Утворіть від поданих іменників форму місцевого відмінка однини, вкажіть варіанти. З’ясуйте, чи змінюється форма при використанні різних прийменників: в, при, по, на.

Протокол, інструкція, контроль, діяльність, факультет, апарат, пристрій, улаштування, статут, промисловість, блок, шаблон, штуцер, тунель, криза, рукопис, фасад, фахверк, павільйон, меандр, антаблемент, барабан, свердло.

Завдання 10. Перекладіть подані словосполучення українською мовою.

Действующее законодательство, занимаемая должность, прерванный отпуск, эксплуатируемый в течение длительного времени, привлеченный к ответственности, недостающие документы, функционирующий три года, потребляемый населением, исполняющий обязанности.

Тестові завдання:

1. З’ясуйте, у якому рядку правильно утворено форми кличного відмінка іменників:

1.1. Марія Петрівно, Данило Валерійович, Олександро Ігорівно, Валентино Миколаївно.

1.2. Ігорю Степановичу, Оксано Петрівно, Надіє Михайлівно, Володимире Володимировиче.

1.3. Євген Ярославович, Галино Валентинівно, Ларисо Петрівно, Вікторе Миколайовичу.

1.4. Сергію Сергійовичу, Іване Віталійовичу, Владиславе Петровичу, Дмитре Васильовичу.

1.5. Микола Миколайович, Сергію Анатолійовичу, Валеріє Борисовичу, Надіє Григорівно.

2. З’ясуйте, у якому рядку правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників:

2.1. Найкращий, солодший, самий більший, найбільш чистий.

2.2. Самий доглянутіший, менш свіжий, якнайкращий, найбільш великий.

2.3. Найменш розкішний, найсуттєвіший, самий тонкий, наймиліший.

2.4. Найідеальніший, дуже складний, солодший над усе, найвинятковіший.

2.5. Найдоцільніший, складніший, найуспішніший, ґрунтовніший.

 

3. З’ясуйте, у якому рядку правильно утворено форми дієприкметників:

3.1. Виробляємий, керований, координуючий, навколишній.

3.2. Доручаємий, руйнівний, притягнений, наділений.

3.3. Руйнуючий, оточуючий, відмінюваний, опублікований.

3.4. Незгасний, гальмівний, пізнаваємий, опрацьований.

3.5. Доглянутий, управляємий, проектуючий, сприяючий.

 

4. З’ясуйте, у якому рядку правильно утворено форми іменників родового відмінка чоловічого роду:

4.1. Незаперечного факта, важливого об’єкта, ділового папера, приїхати до Львову.

4.2. Відкриття рахунка, до акту додається, вручення диплому, використання ресурса.

4.3. Політичного блока, будівельного терміна, до призначеного терміна, структурного підрозділа.

4.4. Економічного університету, відремонтованого інструмента, відомого оратора, швидкого темпу.

4.5. Вузького коридору, дрібного піску, змістовного посібнику, детального реєстру.

 

5. З’ясуйте, у якому рядку всі слова – дієприкметники.

5.1. Дозволений, замислений, нездоланний, незбагненний, знятий.

5.2. Насторожений, притихлий, оповитий, тихий, атакуючий.

5.3. Напоєний, зігрітий, розпашілий, залишений, благаючий.

5.4. Необсаджений, вишитий, просіяний, нездійснений, височенний.

5.5. Піднято, виконано, знявши, полохливий, точений.

 

6. З’ясуйте, у якому рядку наведено прикметники, від яких неможна утворити вищий і найвищий ступені порівняння.

6.1. Твердий, м’який, молодий, могутній, важкий.

6.2. Швидкий, дешевий, тихий, короткий, глибокий.

6.3. Злий, великий, довгий, старий, малий.

6.4. Буланий, величезний, широченний, білявий, багатющий.

6.5. Солодкий, блискучий, чорний, низький, світлий.

 

7. З’ясуйте, у якому рядку наведено прикметники, що в орудному відмінку мають закінчення –ім.

7.1. Вологий, байдужий, корисний, хворий, веселий.

7.2. Пахучий, живий, ясний, дорогий, сивий.

7.3. Дотепний, відданий, дужий, розумний, працьовитий.

7.4. Талановитий, знайомий, відомий, освічений, вдалий.

7.5. Домашній, середній, всесвітній, художній, літній.

 

8. Визначте рядок, у якому всі іменники ІІ відміни в орудному відмінку однини мають закінчення –ем.

8.1. Гай, обрій, край, ювіляр, змій.

8.2. Берег, вальс, телефон, лист, урок.

8.3. Гонець, горе, плече, лікар, сіяч.

8.4. Життя, агітатор, кобзар, командир, Ігор.

8.5. Машиніст, кравець, ткач, відро, сонце.

 

9. Визначте рядок, у якому всі наведені іменники не відмінюються.

9.1. Кашне, струмок, Гете, гурток, кафе.

9.2. Гроші, переговори, духи, макарони, Альпи.

9.3. Душанбе, колібрі, замок, колосок, куток.

9.4. Кенгуру, садок, Дюма, Ігор, зерно.

9.5. Бра, Торонто, какаду, алое, журі.

 

10. Визначте рядок, у якому всі іменники мають форму тільки множини.

10.1. Альпи, вулиці, гори, бурі, казки.

10.2. Вишні, лелеки, Суми, пісні, долоні.

10.3. Чернівці, міста, люди, ріки, країни.

10.4. Лінощі, жнива, мудрощі, веселощі, заздрощі.

10.5. Думки, сестри, ножиці, розмови, двері.

 

Термінологічний практикум:

Кирпич (армированный, бокситовый, высокоогнеупорный, высокопрочный, глазурованный, глиноземистый, лекальный, полнотелый, диатомитовый, динасовый, доломитовый, дырчатый, -железняк, клинкерный, клинчатый, косоугольный, мелкопористый, облегченный, обожженный, пережженный, плиточный, пористо-пустотелый, сводчатый, сплошной, трепельный, угловой, фасадный, шлаковый, щелевой) – цегла (армована, бокситова, високовогнетривка, високоміцна, полив’яна, глиноземлиста, лекальна, суцільна, діатомітова, динасова, доломітова, дірчаста, -залізняк, клінкерна, клинчаста, косокутова, дрібнопориста, полегшена, випалена, перепалена, плиткова, пористо-порожниста, склеписта, суцільна, трепельна, кутова, фасадна, шлакова, щілинна).

Клинкер (алитовый, белитовый, восстановленный, глазурованный, поверхностный, портландцементный, -недожог, -пережог, рассыпающийся, цементный) – клінкер (алітовий, белітовий, відновлений, полив’яний, поверхневий, портландцементний, -недопал, -перепал, розсипний, цементний).

Фахверк (деревянный, железобетонный, заполненный кладкой, металлический, облицованный кладкой, с заполнителем, стальной) – фахверк (дерев’яний, залізобетонний, заповнений муруванням, металевий, облицьований муруванням, із заповнювачем, сталевий).

 

Самостійне опрацювання:

1. З’ясуйте значення термінів діатомітова цегла, динасова цегла, доломітова цегла; запишіть дефініції даних слів.

2. Складіть 7 речень, використовуючи слова та словосполучення (на вибір) із термінологічного практикуму.

3. З’ясуйте відмінності між словами «привариваемый», «приваривающий», «приваривающийся» та їхніми відповідниками в українській мові.

Література:

1. Бондар О. Сучасна українська мова / О. Бондар, Ю. Карпенко, М.Микитин-Дружинець. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368с.

2. Васенко Л. А. Фахова українська мова: Навч. посібник / Л. Васенко, В.Дубічинський, О. Кримець. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272с.

3. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (Термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 254 с.

4. Горпинич В. О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / В. Горпинич. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 336с.

5. Зубков М. Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідник / Зубков М. Г. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив. – 2004. – 352с.

6. Паламар Л. М. Практичний курс української мови: Навчальний посібник / Паламар Л. М. – К.,1995. – 245с.

7. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навчальний посібник / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 272с.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12