1. приватним рахунком;
2. овердрафтом;
3. акцептним кредитом;
4. контокорентом.
51. Єдиний рахунок, по якому проводяться всі операції банку з клієнтом, в тому числі і з використання кредиту, називається:
1. акцептним кредитом;
2. контокорентом;
3. приватним рахунком;
4. овердрафтом.
52. Кредитування експортера шляхом придбання векселів або інших боргових вимог називають:
1. форфейтинг;
2. лізинг;
3. факторинг;
4. овердрафт.
53. Безумовна пропозиція платнику здійснити платіж вказаної грошової суми готівкою чи шляхом перерахування грошей на рахунок власника цього документа, виписаного на користь певної особи:
1. поштовий переказ;
2. іменний чек;
3. переказаний вексель;
4. правильної відповіді немає.
54. Необов’язковим реквізитом чека є:
1. місце складання чека;
2. сума чека;
3. підпис чеководця;
4. підпис чекоутримувача.
55. До кредитних платіжних інструментів належать:
1. перекази у системі СВІФТ;
2. простий вексель;
3. ордерний чек;
4. поштовий переказ.
56. Термін дії чека у межах країни:
1. 1 місяць;
2. 10 днів;
3. 8 днів;
4. 1 тиждень.
57. Чек, що може передаватися іншій юридичній особі для отримання коштів за ним без здійснення індосаменту:
1. чек на пред’явника;
2. ордерний чек;
3. єврочек;
4. іменний чек.
58. Чек може бути виписаний тільки:
1. в іноземній валюті;
2. у національній або іноземній валюті;
3. в іноземній, з перерахуванням у національну валюту;
4. у національній валюті.
59. Поштові платіжні доручення використовують для:
1. переказу великих сум грошей;
2. переказу невеликих сум особам, які не мають рахунка у банку;
3. переведення коштів з одного рахунка на інший;
4. правильної відповіді немає.
60. Визначте вид кредитування експорта шляхом купівлі (без регресу) векселів або інших боргових вимог:
1. промисловий кліринг;
2. факторинг;
3. форфейтинг;
4. банківське кредитування.
61. Основними учасниками при здійсненні акредитивної форми міжнародних розрахунків є:
1. експортер(постачальник товару), імпортер(покупець товару), банк;
2. поручитель, платник, банк-ремітент, інкасуючий банк;
3. експортер, імпортер, банк-гарант;
4. бенефіціар, показодавець, банк-емітент, авізуючий банк.
62. Акредитив виставляє:
1. покупець;
2. банк покупця;
3. постачальник;
4. банк експортера.
63. Експортерам бажано уникати акредитива:
1. безвідзивного;
2. револьверного;
3. відзивного;
4. покритого.
64. Для якої умови оплати за зовнішньоторговельною операцією характерне зберігання товаророзпорядчих документів в банку імпортера і передача їх імпортерові в момент оплати:
1. передоплата;
2. акредитив;
3. інкасо д/р;
4. інкасо д/а.
65. Найбільш сприятлива умова оплати для імпортера:
1. інкасо д/а;
2. 100% аванс;
3. акредитив;
4. відкритий рахунок.
66. Найбільш сприятлива умова оплати для експортера:
1. інкасо д/а;
2. 100% аванс;
3. оплата після надходження товару;
4. акредитив.
67. Поручництво, гарантія, згідно з якої аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за оплату векселя перед його власником:
1. індосамент;
2. аваль;
3. інкасо;
4. цесія.
68. Попередні виплата імпортером відповідної грошової суми в рахунок передбачених платежів за поставлені для нього товари:
1. аванс;
2. авізо;
3. акредитив;
4. акцепт;
69. Офіційне поштове чи телеграфне повідомлення, сповіщення про здійснення платежів або зміни стану взаємних розрахунків:
1. цесія;
2. аваль;
3. авізо;
4. індосамент.
70. Згода імпортера (платника) оплатити у встановлений термін переказний вексель (тратту), виставлений на оплату рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату:
1. акредитив;
2. акцепт;
3. інкасо д/р;
4. інкасо д/а.
71. Банк, який здійснює платежі, розрахунки, інші операцій за дорученням іншого банку і за його рахунок на підставі кореспондентського договору:
1. банк - кореспондент;
2. банк — ремітент;
3. гарант;
4. інкасуючий банк.
72. Поручництво банку - гаранта за виконання зобов’язань свого клієнта:
1. банківська гарантія;
2. тратта;
3. кліринг;
4. доручення.
73. Платежі, які здійснюються на основі платіжних вимог у безумовному порядку, що не вимагають згоди платника на їх оплату:
1. термінові;
2. клірингові;
3. безакцентні;
4. акцептовані.
74. Експортер, якому призначений грошовий платіж, отримувач інвалюти за експорт товару:
1. цесіант;
2. трасант;
3. бенефіціар;
4. трасат.
75. Грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні документи, які використовуються в міжнародних розрахунках:
1. валюта іноземна;
2. тверда валюта;
3. валюта платежу;
4. конвертована валюта.
76. Валюта, в якій оплачується товар при зовнішньоторговельній операції:
1. іноземна валюта;
2. конвертована валюта;
3. тверда валюта;
4. валюта платежу.
77. Валюта, в якій встановлюється ціна товару в зовнішньоторговельному контракті:
1. іноземна валюта;
2. конвертована валюта;
3. валюта угоди;
4. тверда валюта.
78. Цінний папір у вигляді письмового зобов’язання у відповідній формі:
1. вексель;
2. сертифікат;
3. гарантія;
4. коносамент.
79. Вартість у цінах, вказаних в рахунку-фактурі іноземного постачальника, плюс витрати з доставки товару до кордону на інші накладні витрати:
1. контрактна вартість;
2. імпортна вартість товару;
3. експортна вартість;
4. заставна вартість.
80. Одна з найпоширеніших безготівкових форм міжнародних розрахунків комерційних банків за дорученням своїх клієнтів за допомогою платіжних доручень, адресованих банком однієї країни банку іншої країни:
1. СВІФТ;
2. ЧІП;
3. платіжне доручення;
4. міжнародний банківський переказ.
81. Рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за дорученням банку іншої країни на підставі кореспондентської угоди:
1. лоро - рахунок;
2. міжнародний кореспондентський рахунок;
3. востро - рахунок;
4. ностро - рахунок.
82. Рахунок, що відкриває банк однієї країни для банку - кореспондента іншої країни, на якому відображають взаємні платежі:
1. міжнародний рахунок лоро;
2. міжнародний рахунок настро;
3. кліринг;
4. ЧІП.
83. Особлива форма надання короткотермінового кредиту клієнта банку, якщо величина платежу перевищує залишок коштів на рахунку клієнта:
1. овердрафт;
2. кліринг;
3. факторинг;
4. форфейтинг.
84. Оформлені письмово платіжні вимоги або доручення клієнтів на перерахування грошових коштів у безготівковому вигляді для оплати товарів:
1. банківські документи;
2. платіжні документи;
3. усі відповіді правильні;
4. розрахункові документи.
85. Зворотна вимога про відшкодування, повернення сплаченої суми:
1. реверс;
2. овердрафт;
3. реверс і овердрафт;
4. регрес.
86. У міжнародних розрахунках банк, який пересилає інвалютний платіж експорту:
1. емітент;
2. кореспондент;
3. ремітент;
4. індосант.
87. Спілка міжнародних фінансових телекомунікацій - міжнародна автоматизована система платежів через мережу комп’ютерів:
1. СВІФТ;
2. ЧІП;
3. Р.І.М.;
4. ТЕЛЕКС.
88. Універсальна система фінансового обслуговування клієнтів, за якого фактор - компанія бере на себе їх кредитування до повернення їм боргу, а також бухгалтерське, збутове, страхове, рекламне обслуговування клієнтів:
1. індосамент;
2. форфейтинг;
3. франчайзинг;
4. факторинг.
89. Форма кредитування банком експортера шляхом викупу в нього грошового зобов’язання імпортера про оплату товару, дострокової оплати вартості товару експортера за відповідне винагородження:
1. форфейтинг;
2. лізинг;
3. франчайзинг;
4. факторинг.
90. Страхування, зниження ризику від втрат, зумовлених несприятливими для експортерів та імпортерів змінами ринкових цін на товари порівняно з контрактними цінами:
1. цесія;
2. хеджування;
3. аваль;
4. коносамент.
91. Грошовий документ встановленої форми, який є безумовним розпорядженням, наказом чекодавця банку про виплату утримачу чека вказаної суми грошей:
1. чек;
2. платіжне доручення;
3. тратта;
4. жодної правильної відповіді.
92. Вартість, яка визначається за рахунком, пред’явленим іноземному покупцеві, за відрахуванням прямих накладних витрат в іноземній валюті, пов’язаних з реалізацією даного товару:
1. митна вартість;
2. додаткова вартість;
3. собівартість;
4. експортна вартість товару.
93. Суб’єкт, який випускає в обіг гроші, цінні папери, документи:
1. ремітент;
2. юридична особа;
3. емітент;
4. трасант.
94. У Типових рекомендаціях НБУ від 01.03.1999р. за № 134 -11/379 - 1762 щодо базових платіжних умов зовнішньоторговельних контрактів підкреслено, що при визначені валюти платежу для розрахунків за експортними контрактами слід застосовувати:
1. лише національну валюту;
2. будь - яку валюту відповідно до умов контракту;
3. лише євро;
4. вільноконвертовану валюту 1 групи Класифікатора іноземних валют НБУ.
95. Небезпека валютних втрат внаслідок зміни курсу "валюти угоди" до "валюти платежу" в період між підписанням контракту і здійсненням за ним платежу:
1. валютний ризик;
2. хедж;
3. овердрафт;
4. кліринг.
96. Документ, який видається перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов’язання доставити вантаж у пункт призначення і передати його отримувачу:
1. СМК.;
2. ВМД-2;
3. рахунок - фактура.
4. коносамент.
97. Форма міжнародного грошового обігу, за якої зберігання і рух інвалютних коштів здійснюється без участі готівкової інвалюти, шляхом зарахування її на банківський рахунок і переказу з рахунка платника на рахунок отримувача:
1. міжнародні безготівкові розрахунки;
2. кліринг;
3. ТЕЛЕКС;
4. СВІФТ.
98. Форма міжнародних торговельних безготівкових розрахунків, яка полягає в дорученні банку однієї країни банку іншої країни здійснити оплату документів за відвантажений товар за рахунок спеціально заброньованих коштів:
1. 100% аванс;
2. відкритий рахунок;
3. інкасо д/р;
4. міжнародний акредитив.
99. Рахунок банку однієї країни у банку-кореспонденті іншої країни, на якому відображено взаємні платежі:
1. міжнародний рахунок ностро;
2. міжнародний рахунок лоро;
3. кліринг;
4. ЧІП.
100. Ціни, за якими здійснюється експорт національних або імпортних закордонних товарів:
1. зовнішньоторговельні ціни;
2. вільні ціни;
3. усі відповіді правильні;
4. демпінгові ціни.
101. До валютних елементів міжнародної валютної системи належать:
1. валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання обмінного курсу, національні валюти, валютний паритет, міжнародні фінансові ринки;
2. національний паритет, національні валюти, валютний курс;
3. міжнародні фінансові тинки, механізм торгівлі кредитами, цінними паперами, міжнародні розрахунки;
4. національні валюти, валютний курс та паритет, умови взаємної конвертації та обігу національних валют, національні механізми регулювання міжнародного курсу.
102. Міжнародна валютно-фінансова система - це:
1. система, яка функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва;
2. міжнародний рух факторів виробництва та товарів і сукупність інструментів;
3. закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарі та факторів виробництва;
4. всі відповіді вірні.
103. Використання іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу збереження - це:
1. доларизація;
2. валютне заміщення;
3. конвертованість;
4. всі відповіді вірні.
104. Міжнародна ліквідність - це:
1. сукупність всіх платіжних інструментів;
2. склад валютного курсу та валютних паритетів;
3. складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют.
4. готівка частина грошової маси, яка циркулює з рук в руки.
105. Конвертованість поточних операцій регулює:
1. центральний банк;
2. міністерство фінансів;
3. міністерство економіки;
4. всі відповіді вірні.
106. Канали, якими може ввозитись іноземна валюта - це:
1. уповноважені банки;
2. туристи і люди, що приїхали у відрядження;
3. шлях зняття готівкової валюти з валютних рахунків підприємствами, організаціями тощо;
4. всі відповіді вірні
107. Валютні ринки - це:
1. складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют та формування валютного курсу;
2. сукупність усіх платіжних інструментів;
3. сукупність інструментів міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються взаємні платіжно-розрахункові операції в межах світового господарства;
4. всі відповіді вірні.
108. Падіння курсу національної валюти спричиняє:
1. зниження ціни експорту й імпорту;
2. збільшення ціни експорту й імпорту;
3. зниження ціни експорту й збільшення ціни імпорту;
4. збільшення ціни експорту й зменшення ціни імпорту;
109. Спот-курс - це:
1. курс, за яким обмінюються валюти протягом однієї доби з моменту укладення угоди про курс;
2. курс, за яким обмінюються валюти протягом десяти діб з моменту укладення угоди про курс;
3. курс, за яким обмінюються валюти протягом двох діб з моменту укладення угоди про курс;
4. всі відповіді неправильні.
110. Зростання курсу національної валюти спричиняє:
1. зниження ціни експорту й імпорту;
2. збільшення ціни експорту й імпорту;
3. зниження ціни експорту й збільшення ціни імпорту;
4. збільшення ціни експорту й зменшення ціни імпорту;
111. За умов, коли девальвація національної валюти не компенсується підвищенням загального рівня цін у країні, можна спостерігати такі наслідки:
1. імпорт стає дорожчий;
2. імпорт стає дешевший;
3. експорт стає дорожчий для іноземців;
4. очікується зростання дефіциту платіжного балансу.
112. При ревальвації національної валюти:
1. ціна вітчизняного товару в середині країни зростає;
2. ціна вітчизняного товару в середині країни зменшується;
3. ціна вітчизняного товару в середині країни не змінюється;
4. всі відповіді неправильні.
113. Які фактори спричинять падіння валютного курсу національної валюти, якщо решта змінних постійні:
1. зростання очікуваної інфляції всередині країни;
2. зростання очікуваної інфляції за кордоном;
3. зростання пропозиції грошей за кордоном;
4. зростання національного ВВП.
114. Якщо реальний обмінний курс української гривни збільшується:
1. то імпортні товари стають дешевшими для українських громадян;
2. падає український чистий експорт;
3. скорочуються довгострокові інвестиції в Україну;
4. всі відповіді правильні.
115. Основними учасниками при здійсненні інкасової форми міжнародних розрахунків є:
1. експортер(постачальник товару), імпортер(покупець товару), банк;
2. поручитель, платник, банк-ремітент, інкасуючий банк;
3. експортер, імпортер, банк-гарант;
4. бенефіціар, показодавець, банк-емітент, авізуючий банк;.
116. До валютних операцій у зовнішньоекономічної діяльності відносять:
1. операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності;
2. операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу;
3. операції по введенню (вивезенню), переказу валютних цінностей;
4. всі відповіді правильні.
117. Прямі форварди та ф’ючерси - це:
1. угоди між двома сторонами про обмін фінансової кількості валюти на певну дату в майбутньому за курсом або ціною, обумовленою в момент укладення угоди;
2. обмін двома валютами на основі простих стандартних контрактів з рахунками за ними терміном до двох днів;
3. контракти, які не дають право (не зобов’язання) одному з учасників угоди купити або продати певну кількість іноземної валюти за фіксованою ціною протягом певного часу до дати закінчення контракту або тільки на певну дату;
4. операції, які поєднують купівлю-продаж двох валютна умовах негайної поставки з одночасною контругодою на певний строк з тими ж валютами.
118. Ф’ючерси - це:
1. стандартизовані форвардні контракти на певну суму валюти, торгівля якими здійснюється на організованих біржах;
2. угоди з обміну двома валютами на основі контрактів, які передбачають розрахунки через більше ніж два робочі дні, та які є структурно близькими до угод спот;
3. операції, які поєднують купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контругодою на певний строк з тими самими валютами;
4. немає правильної відповіді.
119. Основні типи опціонів такі:
1. товарні, на цінні папери, валютні;
2. товарні, на акції, валютні, процентні, американського стилю, європейського стилю;
3. американського стилю, європейського стилю;
4. товарні, на акції, валютні, процентні.
120. За механізмом виконання опціони можуть бути:
1. опціони на купівлю, опціони на продаж;
2. американського стилю, європейського стилю;
3. які виконуються негайно та які виконуються з відстроченням платежу;
4. американського стилю, європейського стилю, японського стилю.
Аналітично-розрахункові задачі
Задача №1
І. Вихідні дані:
У світовій практиці широко використовується комерційний (фірмовий) кредит, який реалізується через надання покупцю продавцем відстрочки платежу за поставлений товар.
Український імпортер уклав договір на поставку в Україну партії товару на підставі комерційного кредиту на умовах погашення основного боргу та нарахування відсотків у три етапи.
ІІ. Завдання до ситуації:
На підставі даних додатку А визначити:
1. Доцільність закупівель на умовах комерційного кредиту.
2. Який тип нарахування відсотків є більш вигідним для імпортера.
3. Які переваги надає використання комерційного кредиту для покупця (імпортера).
ІІІ. Інформаційне забезпечення задачі:
Додаток А
| Сума контракту | 90000 дол. США |
| Ставка відсотку, річних | 6 % |
| Додаткові витрати | 810 дол. США |
| Кількість днів користування кредитом | 360 днів |
| Днів у році (прийнято за базу) | 360 днів |
| Кількість платежів | 3 (рівними частинами) |
