Міжнародне співробітництво МНС у сфері цивільного захисту

Умови надання іноземним державам допомоги в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та порядок залучення орга­нів і підрозділів цивільного захисту до надання такої допомо­ги іноземним державам визначаються міжнародними догово­рами України, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою України. Здійснення цих положень покладено на Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської ка­тастрофи (МНС).

Пріоритети МНС України у сфері міжнародного співробітництва:

• створення договірно-правової бази з питань спільного попе­редження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на двосто­ронній і багатосторонній основах;

• відпрацювання спільних планів і механізмів реалізації до­мовленості про дії у випадку природних та техногенних катас­троф;

• налагодження механізмів взаємодії зі структурами інших держав і міжнародних організацій, що відповідають за попере­дження і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій;

• налагодження обміну інформацією і досвідом з відповідних проблем;

• вирішення інших завдань, спрямованих на реалізацію зовні­шньополітичного курсу у сфері компетенції МНС.

Серед ключових напрямів співробітництва можна назвати ко­нтакти і практичні програми взаємодії зі структурами Організації Об'єднаних Націй, Північноатлантичного альянсу, Ради Європи і Європейської Комісії, Центральноєвропейської ініціативи, інших урядових і неурядових організацій, а також розвиток міжнарод­них зв'язків на двосторонній основі.

Відповідно до наказу МНС № 127 від 16.03.2004 р. «Про порядок здійснення міжнародних зв'язків у системі МНС України» керівництво і координацію у сфері міжнародного співробітництва здійснює відповідний Департамент та управ­ління міжнародного співробітництва. Співробітництво МНС України з міжнародними організаціями ООН, ЄК, НАТО, ОБ-СЄ, МОЦО, МЧХ, МДР з НС, ЦЄІ, ЧВУ РЄ, Каунтерпарт Ін-тернешнл. Двостороннє співробітництво МНС здійснює з Гре­цією, Росією, США, Угорщиною, Швейцарією. Співробітництво Україна — НАТО у галузі планування при надзвичайних ситу­аціях цивільного характеру.

Своє міжнародне співробітництво з урядовими та неурядо­вими закордонними організаціями МНС здійснює через міжна­родні договори, угоди, конвенції. Наприклад, ЧШБ ім. Героїв Чорнобиля МНС України має колективний договір про співро­бітництво навчальних закладів пожежно-рятувального профі­лю з країнами СНД і Східної Європи (2003 p.), двосторонні до­говори з Академією державної протипожежної служби МНС Росії та командно-інженерним інститутом МНС Білорусі. По­шуково-рятувальні, гуманітарні операції, спільні навчання останніми роками стали найбільш поширеними в міжнародно­му співробітництві.

Однією із форм співтовариства МНС України є міжнародні навчання із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій «Раф енд Реді-2004», що відбулися 8—10 червня на Львівщині.

Навчання «Раф енд Реді-2004» проводяться з 2000 р. в рамках двостороннього військового співробітництва між Україною та США. Співпраця Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно­бильської катастрофи з національною гвардією Каліфорнії Спо­лучених Штатів Америки триває у рамках Державної програми партнерства США.

Першим широкомасштабним заходом такого співробітництва в сфері компетенції України стали спільні міжнародні навчання з реагування на надзвичайні ситуації «Раф енд Реді», які проходи­ли у травні 2000 р. в Харківській області. У навчаннях брали участь 378 учасників від України та США.

Враховуючи позитивні результати навчання та ініціативу України, було узгоджено питання про щорічне проведення таких навчань, почергово в США та Україні.

З урахуванням певних подій у світі у 2001 та 2002 р. наступні навчання проводились на території США за участю 10—13 осіб від України.

З 2002 р. розпочався процес планування чергового навчання 2003 р. Було проведено певну кількість плануючих конференцій та спільних заходів, але з початку 2003 р. у зв'язку з подіями в Іраку процес планування залучення підрозділів Національної гвардії США був припинений. Пізніше було прийнято остаточне рішення про проведення у 2003 р. командно-штабного навчання, а в 2004 р. — повномасштабного навчання за аналогічним сцена­рієм та участю представників від США, України та країн членів ГУУАМ.

На навчаннях у рамках «Міжнародної пошуково-рятувальної операції у зоні великомасштабного землетрусу силами військо­вих та цивільних формувань» відпрацьовувалися питання органі­зації взаємодії міжнародного об'єднаного військово-цивільного координаційного центру (за участю України, США, країн—чле­нів ГУУАМ, НАТО), центральних та місцевих органів виконавчої влади в районі великомасштабного природного лиха в ході про­ведення рятувальної операції.

Під час навчання відпрацьовувався порядок спільних дій по­шукових, аварійно-рятувальних, медичних та інших цивільних і військових формувань у ході проведення рятувальної операції в районі великомасштабного землетрусу.

Урочиста церемонія відкриття навчань «Раф енд Реді-2004» відбулася на плацу Яворівського загальновійськового полігону західного оперативного командування Збройних Сил України.

Особливе місце в системі міжнародного співробітництва МНС України займають зв'язки з МНС Росії.

16—17 жовтня 2000 р. відбувся візит в Україну Міністра Ро­сійської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Шойгу С. К.

Під час візиту були обговорені питання двосторонніх відно­син, підписана Спільна Заява з питань співробітництва та затвер­джено План заходів щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі за­побігання промисловим аваріям, катастрофам, стихійним лихам та ліквідації їхніх наслідків.

Нормативно-правовою базою взаємовідносин між МНС України і Росії є:

1) угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі запобігання промисловим аваріям, катастрофам, стихійним лихам та ліквідації їхніх наслідків;

2) план заходів щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі запо­бігання промисловим аваріям, катастрофам, стихійним лихам та ліквідації їхніх наслідків;

3) Спільна заява з питань співробітництва між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту на­селення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерст­вом Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзви­чайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих у сфері готовності до надзвичайних ситуацій і управління;

4) Робочий протокол екстреного засідання Українсько-Росій-ської Спільної наради з питань співробітництва в галузі запобі­гання промисловим аваріям, катастрофам, стихійним лихам і лік­відації їхніх наслідків;

5) широкі зв'язки обласних, міських, районних управлінь та підрозділів, навчальних закладів МНС України і Росії.

26 квітня 1986 р. сталася безпрецедентна техногенна катаст­рофа на Чорнобильській атомній станції. Саме наші ліквідатори першими узяли на себе цей Хрест— приборкання радіаційної стихії, ціною власного життя і здоров'я захистили рідну землю, весь народ. Україні доводиться самій платити за рахунками, яких вона не підписувала, і спокутувати гріхи, яких вона не чинила.

ООН була першою організацією, яка відгукнулася на заклик Урядів України, Росії та Білорусі до Урядів усіх країн та міжна­родної спільноти з проханням про надання допомоги у подоланні наслідків цього лиха.

Україна високо цінує діяльність ООН у цьому напрямі. У звіті Місії ООН в Україні «Гуманітарні наслідки аварії на ЧАЕС. Стратегія відродження» запропоновано конкретні рекомендації щодо сприяння світових організацій та організацій донорів роз­виткові системи охорони здоров'я в постраждалих країнах. У цьому аспекті значення звіту є незаперечним.

Пропонується нова стратегія участі міжнародного співтова­риства у вирішенні проблем постраждалого населення, а саме: надання допомоги близько 100—200 тис. осіб, що проживають на найбільш забруднених територіях, не мають коштів до існу­вання, а також ті, чиє здоров'я перебуває в найбільшій небезпе­ці, в тому числі хворі на рак щитоподібної залози (перша група); надання допомоги тим, хто потерпів від прямої дії факторів ава­рії. До цієї групи належать декілька сот тисяч евакуйованих та учасників ліквідації наслідків аварії (друга група); третю групу становлять кілька мільйонів людей, що набули іміджу фактич­них або потенційних жертв Чорнобиля. Для них пропонується об'єктивна та точна інформація, а також працевлаштування і можливість одержувати соціальне обслуговування, в тому числі й медичне.

Україна зацікавлена у збереженні постійного розгляду чорно­бильської проблематики на порядку денному Генеральної Асам­блеї, розширенні співпраці України з ООН та її спеціальними установами з цього напряму.

З точки зору України, чотиристоронній координаційний комі­тет ООН по Чорнобилю має продовжити свою діяльність як центральний політичний та координуючий механізм ООН з чор­нобильської проблематики.

Уряд України пропонує активніше залучати до сфери діяльно­сті Чотиристороннього комітету фондів і спеціалізованих установ ООН (МАГАТЕ, ПРООН, ЮНІСЕф та ЮНФПА), що значно розширить співробітництво в галузі мінімізації довготривалих наслідків Чорнобильської катастрофи.

З метою сприяння з боку ООН залученню донорських коштів, порушити питання щодо поглиблення співробітництва між Украї­ною та іншими країнами-членами ООН для вирішення проблем, пов'язаних із закриттям ЧАЕС і виведенням її з експлуатації, у то­му числі й ті, що виникли у м. Славутичі у зв'язку із закриттям ЧАЕС. Одним із ефективних заходів соціально-психологічного за­хисту постраждалого населення є створення п'яти центрів соціа­льно-психологічної реабілітації та інформування громадськості за участю місії ООН в Україні. Ми пропонуємо за окремими програ­мами ООН (із залученням коштів міжнародних фондів) розширити мережу таких міжрегіональних центрів у місцях проживання пост­раждалого населення Волинської, Вінницької, Рівненської, Черні­гівської, Черкаської областей, що сприятиме вирішенню соціаль­них проблем постраждалих.

З метою більш ефективного використання можливостей іно­земних організацій щодо оздоровлення та лікування потерпілих дітей України за кордоном, доцільно було б координацію цих заходів здійснювати одному із підрозділів ООН—ЮНІСЕф. Пріоритетом у здійсненні заходів із ліквідації наслідків Чорно­бильської катастрофи, що проводяться в Україні, є людина і вся діяльність у цій галузі має бути і в подальшому спрямована на її захист.

Співробітництво МНС України з ФЕМА США.

Федеральне Агентство Управління з Надзвичайних Ситуа­цій — FEMA (ФЕМА) є незалежним агентством федерального Уряду, яке підпорядковане Президенту. З часу створення в 1979 p., завдання ФЕМА була чітким:

зменшувати втрату життя і власності, захищати національну інфраструктуру від усіх типів надзвичайних ситуацій через про­граму готовності до надзвичайних ситуацій, управління в над­звичайних ситуаціях, зменшення і ліквідації їх наслідків та від­новлення після їх виникнення.

Співпраця з ФЕМА була започаткована Штабом Цивільної оборони України. У 1994 р. було здійснено візит трьох делегацій Штабу до Сполучених Штатів Америки. В ході візитів співробіт­ники Штабу ознайомилися з організацією управління в надзви­чайних ситуаціях США на федеральному, регіональному і місце­вому рівнях, та прослухали в Міжнародному Інституті Сімеона курс «Надання допомоги в надзвичайних ситуаціях».

У липні 1995 р. відбувся візит до України міжвідомчої делега­ції експертів США з питань планування в надзвичайних ситуаці­ях. В роботі делегації брав участь експерт ФЕМА. В ході візиту члени делегації мали можливість ознайомитися зі структурою та організацією цивільної оборони України як на національному, так і на місцевих рівнях.

У вересні 1996 р. представник ФЕМА Клер Блонг брав участь у Міжнародних навчаннях «Транскарпатська безпека-96», які про-

водились у м. Львів. У ході спільної роботи була висловлена гото­вність обох сторін підготувати та підписати Меморандум про співробітництво між МНС України та ФЕМА США у сфері запобі­гання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Робота над проектом Меморандуму була завершена в 1997 р. Текст цього документа був надісланий для розгляду на адресу Асоційованого директора з питань готовності, навчання і трену­вання ФЕМА пані Кей Гос.

23—25 травня 2000 р. відбувся візит до м. Киева делегації ФЕМА на чолі з Асоційованим директором пані К. Гос.

Метою візиту було підписання Спільної Заяви про співробіт­ництво між США та Україною у галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та управління при надзвичайних ситуаціях та Робочого плану на 2000—2001 pp. українсько-американського співробіт­ництва в галузі аварійної готовності та управління надзвичайни­ми ситуаціями.

Під час візиту американської делегації ними був переданий проект Меморандуму про співробітництво у сфері готовності до надзвичайних ситуацій та управління при надзвичайних си­туаціях, який пройшов узгодження в Державному Департамен­ті США.

Цей Меморандум був підписаний під час візиту в Україну Президента США У. Клінтона 5 червня 2000 р.

Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо співпраці у запобі­ганні та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техно­генного характеру виконується за такими напрямами:

• підготовка та проведення спільних навчань;

• використання комп'ютерних технологій під час ліквідації надзвичайних ситуацій;

• порядок планування дій у надзвичайних ситуаціях;

• участь у короткотермінових навчальних програмах з даних питань;

• організація системи прийому сигналів лиха з водних об'єктів та оповіщення у цьому випадку;

• засоби і технології проведення пошуку та рятування;

• оснащення аварійно-рятувальних служб;

• організація водолазно-рятувальних робіт;

• боротьба із нафтовими забрудненнями, засоби локалізації і збирання нафти з поверхні води, боротьба з іншими видами за­бруднювачів;

• робота з населенням, допомога постраждалим, евакуація.

Таким чином, співробітництво МНС України з іншими краї­нами спрямоване на запобігання та ліквідацію надзвичайних си­туацій як на території України, так і на всій планеті.