Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Роль та місце України в сучасному світі




Нині для України особливо великого значення набуває розро­бка та формування такої зовнішньої політики, яка сприяла б ус­пішній реалізації внутрішніх економічних та політичних реформ, формуванню нової політичної культури суспільства та нової сис­теми цінностей. Як свідчить передовий політичний досвід, ефек­тивна зовнішня політика держави здатна не тільки забезпечити розуміння світовим співтовариством причин та цілей таких ре­форм, а й сприяти їх широкій міжнародній політичній, економіч­ній та моральній підтримці. Як зазначав у інавгураційній промові 23 січня 2005 року Президент України Віктор Ющенко: «Ми до­бром і повагою вітаємо всіх наших сусідів і на Сході і на Заході. Я буду все робити для розвитку стабільного співробітництва з усіма країнами. Україна стане надійним партнером у боротьбі зі старими і новими загрозами: тиранією, війною, бідністю, природ­ними лихами і тероризмом».

У тій дуже складній економічній і політичній ситуації, в якій нині опинилася Україна, її зовнішня політика повинна бути спрямована на те, щоб ефективно забезпечувати інтереси не тіль­ки безпеки держави, а й економіки, активно боротися за ринки збуту продукції своєї промисловості та сільського господарства, налагоджувати нові й відновлювати старі взаємовигідні економі­чні зв'язки. Тільки розвиваючи та підтримуючи добрі стосунки з усіма своїми сусідами, налагоджуючи взаємовигідне економічне співробітництво з іншими країнами світу, Україна може гаранту­вати захист своїх національних інтересів.

Сучасний курс зовнішньої політики України характеризується чітко визначеними орієнтирами й конкретним механізмом їх по­слідовної реалізації. «Наша національна стратегія, — підкреслив Президент України Віктор Ющенко, — це шлях, яким іде Об'єдна­на Європа. До цієї мети ми будемо йти сміливо, прямо і наполег­ливо».

Другий шлях — це співробітництво з країнами СНД. У своєму ставленні до СНД Україна і виходить насамперед з економічної та політичної доцільності існування Співдружності, необхідності розвитку тісних і взаємовигідних торговельно-економічних, культурних, гуманітарних відносин між державами-учасницями. Виходячи саме з цих обставин, Україна приєдналася до Договору про створення Економічного союзу СНД, підписавши угоду про асоційоване членство. Наша держава бере участь у здійсненні й багатьох інших важливих економічних угод у рамках СНД. Вод­ночас Україна відповідно до свого законодавства не бере участі в такому міждержавному співробітництві, що спрямоване на пере­творення Співдружності у наддержавну структуру конфедерати­вного чи федеративного характеру, не входить до військово-політичних структур СНД.

Саме тому практичний досвід існування СНД переконав, що двостороннє співробітництво держав-учасниць у різних галузях розвивається в ньому ефективніше, ніж багатостороннє, хоч для останнього створено більш ніж достатню міжнародно-правову базу (за час існування СНД підписано близько 1000 багато­сторонніх документів). Це багато в чому пояснюється об'єктив­но існуючими розбіжностями в позиціях держав-учасниць. Щоб досягти високого рівня ефективності багатостороннього співро­бітництва в рамках СНД, необхідна реальна заінтересованість у цьому всіх сторін, а її брак неможливо замінити простим адмі­ніструванням або створенням «наддержавних» структур. Дуже показовий у цьому відношенні приклад: сотні документів про так звану «інтеграцію», підписаних у рамках СНД на рівні глав держав і глав урядів, не діють, за винятком авіабудівних під­приємств України, Росії, Казахстану, які створили консорціум для випуску літака АН-124. Зараз успішно ведуться переговори про продаж цього літака в інші країни, у т. ч. й розвинуті, які мають власну авіаційну промисловість. Цей приклад є яскравим виявом не абстрактної, а реальної інтеграції на базі конкретних економічних інтересів та спільної вигоди всіх заінтересованих сторін.

Україна й далі вестиме активну й урівноважену політику, ме­тою якої буде відновлення взаємовигідних зв'язків з колишніми республіками СРСР. Передовсім це стосується відносин з Росією. Для дальшого успішного розвитку цих відносин велике значення мало підписання широкомасштабного політичного договору між Україною і Росією, остаточне вирішення проблем Чорноморсько­го флоту. Великий вплив на розвиток українсько-російських від­носин відіграли зустрічі Президентів двох країн Віктора Ющенка і Володимира Путіна.

Надзвичайно важливим для підтримки внутрішніх економіч­них реформ в Україні є азіатсько-тихоокеанський, латиноамери­канський та африканський напрями зовнішньополітичної діяль­ності нашої держави. Особливо перспективним щодо цього може бути налагодження взаємовигідних економічних зв'язків із краї­нами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, який усе більше роз­глядається як регіон XXI ст. і характеризується найдинамічніши-ми темпами економічного розвитку у світі. Для України багато країн цього регіону можуть бути потенційними інвесторами в її економіку, бо свого часу частка України в загальносоюзному об­сязі економічного співробітництва саме з цими країнами стано­вила за деякими позиціями понад 50 %.

Країни Латинської Америки, Азії та Африки також можуть стати дуже привабливим ринком для української малоконкуре-нтоспроможної на Заході продукції. Саме на цьому зовнішньо­політичному напрямі можна здійснити реалізацію багатьох взаємовигідних спільних економічних проектів. У цих країнах є інтерес, наприклад, до харківських тракторів, кременчуцьких вантажних автомобілів, київських екскаваторів, запорізьких «Тав-рій», Антонівських літаків тощо. Необхідно пам'ятати і про те, що країни цих регіонів є джерелом важливих сировинних та інших матеріалів для підприємств нашої держави. Необхідно й надалі зміцнювати наші зв'язки з країнами Близького й Серед­нього Сходу. Надзвичайно важливим чинником для здійснення нашої ефективної зовнішньополітичної діяльності є зосере­дження в цьому регіоні значних резервів вільних капіталів та наявність містких ринків збуту для продукції українських під­приємств.

Важливою складовою частиною зовнішньополітичної дія­льності України є розширення її участі в діяльності міжнарод­них організацій. Наша держава й надалі буде проводити лінію на активне співробітництво з ООН, яка була й залишається од­ним із гарантів суверенітету, територіальної цілісності та не­порушності наших кордонів. Ось чому необхідно й надалі здійснювати та розширювати участь України у миротворчій ді­яльності ООН.

Водночас необхідно зазначити, що міжнародне становище України досить складне, оскільки складним залишається розви­ток сучасних міжнародних відносин, функціонування яких відбу­вається під впливом різних, часто взаємно протилежних тенден­цій. Виявом однієї з цих тенденцій став розпад таких багато­національних держав, як СРСР, Югославія, Чехословаччина, який спричинив до радикальних змін у геополітичному розвитку не тільки Європи і Азії, а й усього світу. Цей процес дезінтеграції, як свідчить розвиток подій, ще далекий від завершення.

Іншою тенденцією всесвітнього розвитку є інтеграція, яка до­мінує в Західній Європі, Північній Америці, певною мірою в Азі-атсько-Тихоокеанському регіоні, де складаються потужні «інтег­раційні поля» (Європейський Союз, НАФТА, АСЕАН). Сучасне світове співтовариство активно формується за умов могутнього глобального економічно-інтеграційного процесу, який охопив майже всі регіони світу.

Із самого початку свого існування Україна опинилася у сфері впливу названих процесів, різноспрямованих міжнародних тен-

денцій. Наприклад, саме виникнення Української держави є од­ним із результатів дезінтеграції тоталітарної системи та одним з найважливіших геополітичних зрушень у повоєнній Європі. Нині Україна як незалежна держава вирішує багато економічних, полі­тичних та соціальних проблем свого розвитку. Водночас наша держава не може стояти осторонь світових глобальних та регіо­нальних інтеграційних процесів, не може не намагатися вплинути на їх розвиток з метою забезпечення своїх національних інтере­сів. З цією метою Україна розширює свою діяльність у рамках ООН та ОБСЄ, співробітництво з ЄС і НАТО (див. Додатки до глави 12).

Особливе місце займають взаємовідносини між США і Украї­ною. «Наші дві країни — глобальні партнери у справі свободи, безпеки й процвітання у XXI столітті», — заявив Віктор Ющенко під час своєї зустрічі з Президентом США Джорджем Бушем у Білому домі у квітні 2005 р. У свою чергу, глава Білого дому за­вірив, що США стоятимуть поруч з Україною, допомагатимуть їй у побудові демократичного, громадянського суспільства. Він зве­рнувся з проханням до Конгресу виділити 60 млн доларів на до­помогу Україні. За словами Джорджа Буша, конгресмени пого­дилися допомогти Україні в її вступі до СОТ, а також зняти торговельні обмеження щодо України, запроваджені законом Джексона-Венніка.

Україна, як самостійна держава, маючи великий природний, економічний, культурний та інтелектуальний потенціал, може зробити значний внесок у розвиток світової цивілізації та забез­печення міжнародної безпеки.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-10-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1056 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Большинство людей упускают появившуюся возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © Томас Эдисон
==> читать все изречения...

2552 - | 2215 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.