Пояснення до схеми:
Сфера державного втручання визначається необхідністю задовольняти потреби у суспільних благах, обмежувати зовнішні та внутрішні економічні ефекти, знищувати бар’єри для вільного переміщення капіталів (К1) із галузі в галузь.
До суспільних благ належать: громадський порядок, чисте навколишнє середовище, освіта та культура нації, національна безпека тощо. Суспільні блага характеризуються такими ознаками: 1) споживаючи їх, люди не конкурують між собою, зокрема, національна культура доступна всім; 2) якщо суспільне благо споживає одна частина людей, то немає можливості виключити іншу з його споживання (громадський порядок споживають або всі, або ніхто), тому в окремих громадян немає заінтересованості купувати суспільне благо та відшкодовувати витрати на його виробництво; 3) якщо змусити окремих споживачів повністю відшкодовувати витрати на суспільне благо, наприклад початкову або середню освіту, то існує ймовірність їхньої відмови від споживання, в результаті чого втратить суспільство в цілому. Адже це знизить його загальний освітній рівень.
Перелічені ознаки засвідчують обмеженість ринку як регулятора виробництва суспільних благ. Цю функцію бере на себе держава. Держава може або забезпечувати їх виробництво у державному секторі, або замовляти ці блага у недержавному секторі (система державних замовлень).
До зовнішніх ефектів (їх ще іноді називають екстерналіями) належать ті впливи (фактори), які не завжди відображаються у ціні, вони можуть бути як негативними, так і позитивними. Приклад негативної екстерналії: виробник гумових речей забруднює викидами повітря, але оскільки повітря не є власністю певних осіб, то завдані суспільству збитки і необхідні витрати на їх відшкодування не відображені у ціні гумових чобіт. Приклад позитивної екстерналії: в пошуках засобів максимізації власного прибутку підприємець вкладає кошти у реалізацію принципово нової технології, завдяки якій галузь може піднятися на новий щабель технічного прогресу. Але підприємець на початковому етапі технічних нововведень не лише не має додаткового доходу, але й може зазнавати збитків.
Держава здатна виправити неспроможність (обмеженість) ринку через додаткове оподаткування у випадку з негативним ефектом або через пільгове оподаткування і кредитування у випадку з позитивним ефектом.
До внутрішніх ефектів (їх ще називають інтерналіями) належать впливи, породжені відсутністю повної інформації або невідрегульованістю певних взаємовідносин ринкових суб’єктів. До таких належать: збитки від недосконалості укладених угод, приховування певної інформації. Вплив держави в цьому випадку полягає в створенні законодавства, що змушує надавати інформацію, укладати угоди за певною процедурою та формою, а також у розробці стандартів якості та контролі за їх дотриманням.
Руйнування бар’єрів для вільного переміщення капіталів (К1) є тим способом, який відтворює конкуренцію — головний механізм ринку. Бар’єром стає не лише монополія (М23), що виникає на ґрунті об’єднання або угод колишніх конкурентів, а й ті переваги, які мають фірми, що вже довгий час функціонують у галузі, перед новостворюваними. Тому держава мусить знижувати ризик діяльності нових фірм. Це може досягатися через пільгове оподаткування, кредити, субсидії.
Отже, заходи, до яких, за уявленнями неокласиків, повинна вдаватись держава, спрямовані на обмеження тих впливів, які заважають ринкові автоматично забезпечувати рівновагу в економіці. Цим, як бачимо, вони принципово відрізняються від кейнсіанців, що зосереджують увагу на засобах, через які держава безпосередньо здатна впливати на цю рівновагу.
Отже, погляди на регулювання економіки є досить різноманітними, а часом і протилежними. Вони виникли і вдосконалювались у процесі економічної діяльності, у боротьбі різних наукових напрямів. Нині в Україні відбувається зміна уявлень про необхідність, завдання та межі державного регулювання економіки. Уряд, різні політичні партії та рухи, професійні спілки пропонують своє розуміння цих питань. Для того, щоб розібратись у розмаїтті програм, мати змогу їх оцінити, необхідно знати, що наша країна не першою розв’язує проблему, як забезпечити стійкі темпи економічного зростання, запобігти економічним спадам, забезпечити збалансований розвиток. Саме тому доцільним і необхідним є ознайомлення з надбанням світової економічної думки та практики.
Розгляд проблеми забезпечення макроекономічної рівноваги з точки зору розв’язання конкретних проблем — інфляції, безробіття, бюджетного дефіциту тощо — буде продовжений у наступних темах цього розділу.
Підсумки теми
ü Умови макроекономічної рівноваги (відповідності сукупних витрат сукупним доходам) є однією з найскладніших проблем економічної теорії та практики. Існують два принципово різні погляди на її забезпечення: погляд прихильників класичної та кейнсіанської теорій (шкіл).
ü Прихильники класичної теорії вважають, що рівновага відновлюється автоматично: завдяки таким ринковим інструментам, як норма процента і ціна. Коливання норми позичкового процента балансує обсяги заощаджень домогосподарств та інвестицій підприємців. Зниження ціни дає змогу реалізувати той надлишок товарів і послуг, який може виникнути в результаті скорочення обсягу споживчих витрат.
ü Прихильники кейнсіанської теорії вважають цілком природним порушення відповідності сукупних доходів і витрат. Вони ставлять під сумнів здатність норми позичкового процента і цін автоматично забезпечувати рівновагу і пропонують систему заходів державного впливу на елементи сукупних витрат. Серед цих заходів: оподаткування домогосподарств і підприємців, дотації споживачам, бюджетне регулювання, регулювання норми процента.
ü Сучасні представники класичної теорії (неокласики), покладаючись у питанні встановлення рівноваги на ринкові механізми, визнають необхідність обмеженого державного регулювання. Сенс такого регулювання, за їхніми уявленнями, в подоланні впливів, які гальмують дію ринкових механізмів. Заходами такого регулювання вони визнають адміністративні фактори (процедури, санкції, контроль тощо) та стимулювання економічними методами (пільги для заохочення, державне фінансування тощо).
МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ ТЕМИ
Ø Історія формування уявлень про макроекономічну рівновагу дає нам урок і навчає тому, що:
а) різні погляди, підходи в оцінці одного й того ж явища—це краще, ніж одностайність і одноманітність;
б) джерелом нових поглядів або ж аргументів на користь старих має бути реальна економічна практика;
в) розвиток, уточнення уявлень — не виняток, а правило, і той, хто здатний на такі уточнення, засвідчує не слабкість свою, а силу;
г) вирішуючи практичні завдання економічних перетворень, варто звертатися до світового досвіду, використовувати з арсеналу економічної теорії ті рекомендації, які найбільше пасують конкретній ситуації.
Контрольні запитання та завдання
1. Спробуйте перелічити всі засоби (з арсеналу кейнсіанців та неокласиків), за допомогою яких держава може регулювати економіку.
2. Нехай протягом року відбулося суттєве скорочення інвестицій при тому, що розподіл доходів домогосподарств на споживання та заощадження залишився без змін. Прихильники якої із шкіл — класичної чи кейнсіанської — могли б використати цей факт як аргумент на користь власних поглядів.
3. У роки правління Президента США Рональда Рейгана (1981 — 1988) були досягнуті значне піднесення і майже повна зайнятість (П13). До числа найважливіших заходів, застосованих у цей період, належать такі: 1) обмеження державного втручання у перерозподіл доходів і скорочення соціальних програм щодо підтримання рівня життя; 2) обмеження масштабів державного регулювання приватного сектора; 3) значне скорочення норми оподаткування доходів. Прихильники якої теорії, на вашу думку, переважали в адміністрації президента Р.Рейгана?
4. У серпні 1993 р. Уряд України запропонував чергову програму регулювання економіки. Серед найважливіших заходів були визначені такі: 1) посилення регулювання державного сектора; 2) роздержавлення економіки (зменшення частки державного сектора); 3) розширення джерел надходження коштів до бюджету і забезпечення жорсткого контролю за їх використанням; 4) поступова відмова держави від регулювання цін; 5) соціальний захист населення від наслідків зростання цін. Визначте, чи дають підстави перелічені заходи для того, щоб віднести урядовців України до числа прихильників якогось із розглянутих нами напрямів економічної науки.
5. Здійснений у Польщі швидкий перехід від адміністративної до ринкової економіки, що дістав назву “шокова терапія”, втілився у чотирьох кроках: 1) зняття державного контролю за цінами і ліквідація всіх видів дотацій, що їх одержувало населення; 2) скорочення витрат бюджету з метою подолання дефіциту й інфляції (І8); 3) запровадження змінюваного курсу злотого; 4) приватизація державних підприємств.
Яким поглядам із тих, що розглянуті у темі, відповідають такі дії?
ТЕМА 4.3
