Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—творенн€ складних ≥ перехресних запит≥в




 

ƒл€ створенн€ б≥льш складних запит≥в ¬ам може знадобитис€ конструктор запит≥в, що Ї простим ≥ наочним засобом створенн€ досить складних запит

 

ѕерехресн≥ запити

ѕерехресн≥ запити Ц це запити, у €ких в≥дбуваЇтьс€ статистична обробка даних. –езультати обробки вивод€тьс€ у вигл€д≥ таблиц≥, що дуже схожа на зведену таблицю Excel. ѕерехресн≥ запити мають наступн≥ переваги:

1. ћожлив≥сть обробки значного обс€гу даних ≥ виводу њх у формат≥, що дуже добре п≥дходить дл€ автоматичного створенн€ граф≥к≥в ≥ д≥аграм.

2. ѕростота ≥ швидк≥сть розробки складних запит≥в з дек≥лькома р≥вн€ми детал≥зац≥њ

ѕерехресн≥ запити мають один недол≥к Ц не можна сортувати таблицю результат≥в за значенн€ми, що м≥ститьс€ в стовпц€х, тому що в переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в одночасне впор€дкуванн€ даних у стовпц€х по вс≥х р€дках неможливе.

ќднак можна задати сортуванн€ по зростанню чи по спаданню, або в≥дсутн≥сть впор€дкуванн€ дл€ заголовк≥в р€дк≥в.  р≥м того, у перехресному запит≥ можна:

1) ¬казати поле, що Ї заголовком р€дка.

2) «адати поле чи к≥лька пол≥в, що Ї заголовками стовпц≥в, а також умова, що визначаЇ значенн€ в стовпц€х.

3) ¬казати м≥сце розм≥щенн€ даних у таблиц≥.

 

јссеs SQL пропонуЇ дл€ позначенн€ перехресного запиту використовувати ключове слово transform(transform не Ї зарезервованим словом ANSl SQL.

ѕерехресн≥ запити зручн≥ дл€ представленн€ даних у вигл€д≥ таблиц≥, однак на них ≥нод≥ досить складно будувати зв≥ти. як приклад сформуЇмо два перехресних запити до бази даних "Ѕорею" дл€ виводу щом≥с€чних продаж≥в товару (по його типов≥) ≥ щоквартальних продаж≥в товару (по його типов≥). ѕод≥бн≥ таблиц≥, що м≥ст€ть п≥дсумки, що п≥двод€тьс€ через визначен≥ пром≥жки часу, наприклад через кожен чи м≥с€ць квартал, звичайно використовуютьс€ €к дан≥ дл€ граф≥к≥в.

—творенн€ перехресних запит≥в за допомогою ћайстра перехресних запит≥в.

—творенн€ перехресного запиту за допомогою ћайстра перехресних запит≥в зд≥йснюЇтьс€ таким чином:

1. ¬ в≥кн≥ бази даних сл≥д вибрати пункт «апросы, клацнути по кнопц≥ —оздать.

2. ¬ д≥алоговому в≥кн≥ Ќовый запрос вибрати ≥з списку значенн€ ѕерекресный запрос; тим самим буде запущено ћайстра, €кий проведе через всю посл≥довн≥сть д≥й по створенню перехресних запит≥в.

3. ” першому д≥алоговому в≥кн≥ ћайстра перехресних запит≥в вибрати таблицю чи запит, €кий м≥стить пол€, присутн≥ в перехресному запит≥.

4. ” другому д≥алоговому в≥кн≥ вибрати в≥д одного до трьох пол≥в, €к≥ будуть заголовками р€дк≥в.

5. ¬ третьому д≥алоговому в≥кн≥ вибрати поле, значенн€ €кого будуть використовуватись €к заголовки стовпц≥в.

6. ¬ четвертому д≥алоговому в≥кн≥ вибрати поле ≥з узагальнюючою ≥нформац≥Їю, функц≥ю дл€ проведенн€ обчислень.

7. ¬ пТ€тому ≥ останньому д≥алоговому в≥кн≥ ввети ≥мТ€ запиту(або залишити ≥мТ€ за замовчуванн€м) ≥ вир≥шити чи в≥дкривати новий запит з початку в режим≥ таблиц≥ чи коструктора.  лацнути по кнопц≥ √отово ≥ ћайстер створить запит.

 

 

—творенн€ таблиць за допомогою майстра,

в режим≥ конструктора,

Ўл€хом введенн€ даних

 

 

—творенн€ таблиц≥ за допомогою майстра

 

 

ѕри створенн≥ таблиц≥ сл≥д керуватис€ наступними принципами:

 

таблиц€ повинна м≥стити вс≥ необх≥дн≥ в≥домост≥;

в≥домост≥ в таблиц≥ або м≥ж таблиц€ми не повинн≥ дублюватис€;

кожне поле в таблиц≥ м≥стить конкретний факт по тем≥ таблиц≥;

дан≥ сл≥д розбити на найменш≥ лог≥чн≥ одиниц≥, наприклад, ≥м'€, пр≥звище;

 

 

“аблицю можна створити дек≥лькома способами:

1. «а допомогою майстра таблиць (Table Wizard).

2. ” режим≥ конструктора таблиц≥ (Table Design).

3. «а рахунок ≥мпорту даних ≥з зовн≥шн≥х джерел.

4. «а рахунок зв'€зку ≥з зовн≥шньою таблицею.

ћайстри в Access Ї зручним ≥ ефективним засобом побудови бази даних, таблиць, запит≥в, форм ≥ так дал≥ ¬≥кно майстра таблиц≥ можна в≥дображувати на екран≥ дек≥лькома способами:

1. ” в≥кн≥ бази даних на панел≥ ќб'Їкти (Objects) вибрати значок “аблиц≥ (Tables) ≥ дв≥ч≥ клацнути значок —творенн€ таблиц≥ за допомогою майстра (Create Table By Using Wizard) (див. мал. 23.2).

2. ” в≥кн≥ бази даних на панел≥ ≥нструмент≥в натискувати кнопку —творити (New) (див. мал. 23.2) ≥ в д≥алоговому в≥кн≥ Ќова таблиц€ (New Table) вибрати ћайстер таблиць (Table Wizard) (мал. 23.11).

 

ћал. 23.11 ¬иб≥р майстра таблиць у в≥кн≥ Ќова таблиц€

 

ѕ≥сл€ вибору у в≥кн≥ бази даних на панел≥ ќб'Їкти (Objects) значка “аблиц≥ (Tables) ≥ подв≥йного клацанн€ значка —творенн€ таблиц≥ за допомогою майстра (Create Table By Using Wizard) (див. мал. 23.2), на екран≥ в≥дображуватиметьс€ в≥кно майстра таблиць. ” цьому в≥кн≥ положенн€м перемикача вибер≥ть область використанн€ створюваноњ таблиц≥ ƒ≥лове вживанн€ (Business) або ќсобисте вживанн€ (Personal) (мал. 23.12). ¬очевидь, що в≥д сфери застосуванн€ бази даних залежить структура таблиц≥, використовуван≥ в н≥й пол€.

 

ћал. 23.12 ¬иб≥р пол≥в створюваноњ таблиц≥

 

” списку «разки таблиць (Sample Tables) вид≥лите, €кого типа таблиц€ буде створена, в списку «разки пол≥в (Sample Fields) вибер≥ть, €к≥ пол€ матиме таблиц€.

 нопки майстри таблиць, розташован≥ м≥ж списками мають наступне призначенн€:

 

< Ч видаленн€ вид≥леного пол€ таблиц≥;

<< Ч видаленн€ вс≥х пол≥в таблиц≥;

> Ч введенн€ вид≥леного пол€ таблиц≥;

>> Ч введенн€ вс≥х пол≥в таблиц≥.

 

 

¬ибран≥ пол€ перем≥ст€тьс€ в список ѕол€ новоњ таблиц≥ (Fields in my new table). ѕерем≥стити поле з одного списку ≥ншою можна не лише кнопками, але ≥ подв≥йним клацанн€м миш≥.

«а бажанн€ ви можете натискувати кнопку ѕерейменувати поле (Rename Field) ≥ ввести нове ≥м'€ пол€ у в≥кно, що з'€вилос€ на екран≥. ” одну таблицю можна посл≥довно ввести пол€, призначен≥ €к дл€ д≥лового, так ≥ дл€ особистого вживанн€ ≥ з р≥зних зразк≥в таблиць. ≤мена пол≥в не повинн≥ повторюватис€. якщо серед зразк≥в пол≥в немаЇ потр≥бного вам пол€, то його можна створити.

Ќатискуйте кнопку ƒал≥ (Next) ≥ в наступному в≥кн≥ положенн€м перемикача вибер≥ть спос≥б визначенн€ ключа (мал. 23.13):

 

Microsoft Access автоматично визначаЇ ключ (Yes set а primary key for me) Ч ключове поле задаЇтьс€ автоматично. ќкр≥м вибраних вами пол≥в таблиц€ м≥ститиме поле Ћ≥чильник (AutoNumber).

 ористувач визначаЇ ключ самост≥йно (No, I'll set а primary key) Ч ключове поле вибираЇтьс€ користувачем.

 

 

ћал. 23.13 «авданн€ ≥мен≥ таблиц≥ ≥ виб≥р способу визначенн€ ключа

 

ѕризначенн€ ключового пол€ розгл€нуте нижче.

¬вед≥ть ≥м'€ таблиц≥ або погодитес€ з тим ≥м'€м, €ке пропонуЇтьс€ автоматично в пол≥ «адайте ≥м'€ дл€ новоњ таблиц≥ (What Do You Want To name Your Table?).

’оча ≥мена пол≥в, елемент≥в управл≥нн€ ≥ об'Їкт≥в можуть м≥стити пропуски ≥ розд≥лов≥ знаки, њх не рекомендуЇтьс€ включати в ≥мена пол≥в, особливо, €кщо передбачаЇтьс€ використовувати дан≥ сп≥льно з ≥ншими програмами. ѕри де€ких обставинах пропуски можуть викликати конфл≥кти в програмах Visual Basic. як розд≥льники сл≥в можна використовувати прописн≥ букви або символ п≥дкресленн€, наприклад, ≥м'€ пол€ ƒата народженн€ можна записати €к ƒата народженн€.

ѕот≥м майстер визначаЇ сп≥впадаюч≥ пол€ в дек≥лькох таблиц€х. ” останньому в≥кн≥ майстра створенн€ таблиц≥ задайте положенн€ перемикача, аби визначити подальш≥ д≥њ ≥з створенн€ таблиц≥:

 

«м≥нити структуру таблиц≥ Ч передбачаЇ внесенн€ до таблиц≥ нових пол≥в.

¬вести дан≥ безпосередньо в таблицю Ч використовуЇтьс€, €кщо нам≥чено введенн€ даних в таблицю.

¬вести даних в таблицю за допомогою форм, що створюютьс€ майстром, Ч створюЇ форму дл€ введенн€ даних.

 

 

Ќа будь-€кому етап≥ створенн€ таблиц≥ п≥сл€ натисненн€ кнопки √отово (Finish) в≥дкриЇтьс€ нова таблиц€.

 

 лючове поле

 

 

ќдне або дек≥лька пол≥в (стовпц≥в), комб≥нац≥€ значень €ких однозначно визначаЇ кожен запис в таблиц≥, називаЇтьс€ первинним ключем.  лючове поле дозвол€Ї уникнути виникненн€ помилок при введенн≥ даних, оск≥льки вони в цьому пол≥ не можуть повторюватис€. як ключове поле можна використовувати ≥дентиф≥кац≥йний номер, що привласнюЇтьс€ громад€нам податковою службою, сер≥€ ≥ номер паспорта сп≥вроб≥тника.  лючове поле може м≥стити число або посл≥довн≥сть символ≥в, що дозвол€ють ≥дентиф≥кувати кожен запис ≥ уникнути дублюванн€.  лючове поле використовуЇтьс€ дл€ швидкого пошуку ≥ зв'€зку даних з р≥зних таблиць за допомогою запит≥в, форм ≥ зв≥т≥в.

ѕервинний ключ не може м≥стити порожн≥х значень (Null) ≥ завжди повинен мати ун≥кальний ≥ндекс. ” будь-€к≥й таблиц≥ бажано мати одне або дек≥лька ключових пол≥в. «наченн€ Null означаЇ, що в пол≥ немаЇ жодних даних, наприклад, тому, що вони нев≥дом≥. «наченн€ Null не можна прир≥внювати до р€дка, що м≥стить пропуски.

” спец≥альному пол≥ Ћ≥чильник (AutoNumber) кожному запису привласнюЇтьс€ ун≥кальний дл€ цього пол€ номер, €кий автоматично зб≥льшуЇтьс€ з кожним новим записом (див. нижче розд≥л Ђ—творенн€ або зм≥на ключового пол€ї). …ого можна використовувати дл€ нумерац≥њ запис≥в по пор€дку.

—кладений ключ (composite primary key) Ї комб≥нац≥Їю з дек≥лькох пол≥в. ¬≥н використовуЇтьс€ в тих випадках, коли неможливо гарантувати ун≥кальн≥сть запису за допомогою одного пол€. Ќайчаст≥ше така ситуац≥€ виникаЇ дл€ таблиц≥, використовуваноњ дл€ скр≥пленн€ двох таблиць у в≥дношенн≥ Ђбагато до багатьомї (див. нижче розд≥л Ђ«в'€зку м≥ж таблиц€ми в баз≥ данихї).

ƒан≥ ключового пол€ використовуютьс€ дл€ ≥ндексуванн€ таблиц≥, що прискорюЇ пошук ≥ обробку ≥нформац≥њ. якщо не задано сортуванн€ таблиц≥, то записи розташовуютьс€ за значенн€м ключа. ѕри включенн≥ нових запис≥в або видаленн≥ старих запису таблиц≥ не перем≥щаютьс€, зм≥нюЇтьс€ лише м≥сце розташуванн€ кожного ≥ндексу. ѕервинний ключ використовуЇтьс€ дл€ пов'€занн€ одн≥Їњ таблиц≥ з ≥ншою.

якщо поставити перемикач в положенн€  ористувач визначаЇ ключ самост≥йно (No, I'll set а primary key) (мал. 23.13)то в наступному в≥кн≥ в списку, що розкриваЇтьс€ ¬ибер≥ть поле з ун≥кальними дл€ кожного запису даними (What field -will hold data that is unique for each record?) вкаж≥ть ключове поле (мал. 23.14). ѕоложенн€ перемикача в цьому в≥кн≥ визначаЇ, €к≥ дан≥ використовуватимутьс€ в ключовому пол≥:

 

ѕоследовательные числа, що автоматично привласнюютьс€ кожному новому запису (Consecutive number Microsoft Access assigns automatically to new record) Ч Access вводить числа, що зростають з кожним записом, автоматично.

„исла, що ввод€тьс€ користувачем при додаванн≥ нових запис≥в (Numbers I enter when I add new records) Ч користувач вводить дл€ кожного запису лише числов≥ значенн€.

ѕоЇднанн€ чисел ≥ букв, що вводитьс€ користувачем при додаванн≥ нових запис≥в (Numbers and/or letters I enter when I add new records) Ч користувач вводить дл€ кожного запису €к числов≥, так ≥ символьн≥ значенн€.

 

–ежими створенн€ таблиць

 

ƒл€ створенн€ таблиць в MS Access передбачено к≥лька режим≥в, €к≥ обираютьс€ з≥ списку д≥алогу Ќова таблиц€:

 

Х –ежим таблиц≥ Ч застосовуЇтьс€ дл€ заповненн€ ≥ редагуванн€ пол≥в таблиц≥.

 

Х  онструктор Ч режим дл€ заданн€ структури таблиц≥, тобто ≥мен пол≥в ≥ тип≥в даних.

 

Х ћайстер таблиць Ч створенн€ таблиц≥ за допомогою програми майстра.

 

Х ≤мпорт таблиць Ч створенн€ таблиц≥ шл€хом введенн€ даних ≥з зовн≥шнього файла (≥ншоњ бази даних, електронних таблиць).

 

Х «в'€зуванн€ таблиць Ч встановленн€ зв'€зку м≥ж базою даних Access ≥ даними ≥з зовн≥шнього файла; в цьому режим≥ зм≥ни в зовн≥шн≥х даних перенос€тьс€ до бази даних Access.—еред ус≥х режим≥в створенн€ таблиць найчаст≥ше використовують режим  онструктора.

 

 

—творенн€ таблиц≥ в режим≥ таблиц≥:

 

1. ¬ибрати пункт –ежим таблиц≥ (–ежим таблицы).

 

2. Ќатиснути кнопку ќ .

 

3. ƒв≥ч≥ клацнути в пол≥ ≥мен≥ стовпц€ ≥ ввести назву.

 

4. ¬вести ≥нформац≥ю в р€дки таблиц≥.

 

5. Ќатиснути на кнопц≥ «берегти (—охранить).

 

6. ¬вести ≥мС€ таблиц≥ ≥ натиснути ќ .

 

—творенн€ таблиц≥ в режим≥ конструктора:

 

1. ¬ибрати пункт  онструктор ( онструктор).

 

2. Ќатиснути кнопку ќ .

 

3. ¬вести ≥мС€ пол€.

 

4. ¬ибрати тип пол€.

 

5. ¬изначити властивост≥ пол€.

 

6. «адати при потреб≥ опис пол€.

 

7. ѕовторити т≥ ж кроки дл€ вс≥х необх≥дних пол≥в.

 

8. Ќатиснути на кнопц≥ «берегти (—охранить).

 

9. ¬вести ≥мС€ таблиц≥.

 

–обота з майстром таблиць:

 

1. ¬ибрати пункт ћайстер таблиць (ћастер таблиц).

 

2. Ќатиснути кнопку ќ .

 

3. ” в≥кнах майстра створенн€ таблиць необх≥дно:

 

Х вибрати зразки таблиць ≥ пол€ з них за допомогою кнопок < (перем≥щаЇ вид≥лене поле у список ѕол€ новоњ таблиц≥ (ѕол€ новой таблицы)), << (перем≥щаЇ ус≥ пол€ з списку «разки пол≥в (ќбразцы полей) у список ѕол€ новоњ таблиц≥ (ѕол€ новой таблицы)), > (знищуЇ вид≥лене поле з списку ѕол€ новоњ таблиц≥ (ѕол€ новой таблицы)), >> (знищуЇ вс≥ пол€ ≥з списку ѕол€ новоњ таблиц≥ (ѕол€ новой таблицы));

 

Х задати ≥мС€ таблиц≥ ≥ визначити спос≥б встановленн€ ключа (автоматично Access чи самост≥йно);

 

Х вказати д≥њ п≥сл€ створенн€: в≥дкрити таблицю дл€ зм≥ни структури, безпосереднього введенн€ даних чи введенн€ даних за допомогою форми.

 

Х ѕерем≥щенн€ м≥ж цими в≥кнами зд≥йснюЇтьс€ за допомогою кнопок Ќазад (Ќазад), ƒал≥ (ƒалее). «упинити процес створенн€ Ѕƒ можна за допомогою кнопки ¬≥дм≥нити (ќтменить), а завершити за допомогою кнопки √отово (√отово).

 

4. ¬веденн€ даних в таблиц≥

 

ѕ≥сл€ заданн€ структури й ≥мен≥ таблиц≥ можна безпосередньо ввести дан≥ до нењ. ƒл€ цього потр≥бно перейти в –ежим таблиц≥. ÷ей режим установлюЇтьс€ подв≥йним клацанн€м мишею по п≥ктограм≥ таблиц≥ п≥сл€ в≥дкритт€ бази даних. Ќа екран≥ з'€витьс€ в≥кно ≥з зображенн€м р€дк≥в таблиц≥, в €кому можна вводити до таблиц≥ вс≥ необх≥дн≥ дан≥.

 

” процес≥ заповненн€ таблиц≥ можна перем≥щатис€ м≥ж р≥зними пол€ми ≥ р€дками за допомогою клав≥ш управл≥нн€ курсором, а також клав≥ш≥ Tab (клав≥ш≥ Shift+Tab забезпечують перем≥щенн€ курсора у зворотньому напр€мку).

 

«аповнюючи таблиц≥, можна використовувати звичайн≥ прийоми редагуванн€, що використовуютьс€ при робот≥ в текстових редакторах.

 

5. «вТ€зки м≥ж таблиц€ми

 

¬≥дношенн€ "один-до-багатьох" означаЇ, що одному запису таблиц≥ в≥дпов≥даЇ к≥лька запис≥в ≥ншоњ таблиц≥.

 

” в≥дношенн≥ "один-до-одного" одному запису в головн≥й таблиц≥ в≥дпов≥даЇ один запис зв'€заноњ таблиц≥.

 

¬≥дношенн€ "багато-до-багатьох" це в≥дношенн€ м≥ж двома таблиц€ми, €ке зд≥йснюЇтьс€ з допомогою в≥дношень "один-до-багатьох" через третю, зв'€зану таблицю.

 

—творенн€ таблиц≥ за допомогою майстра

 

÷е найб≥льш прост≥й ≥ зручний спос≥б дл€ тих, хто не дуже сильний в мов≥ HTML взагал≥ ≥ у вживанн≥ таблиць зокрема.

 

 лацанн€ на кнопц≥ Table Wizard наводить до по€ви на екран≥ першого в≥кна майстра - Table Design (ѕроектуванн€ таблиц≥). ¬оно м≥стить ≥нтерактивне в≥кно перегл€ду ≥ кнопки дл€ зм≥ни структури таблиц≥ (мал. 4.27).

 

ћал. 4.27. ѕерше в≥кно майстра створенн€ таблиц≥

 

” вих≥дному стан≥ таблиц€ у в≥кн≥ перегл€ду м≥стить два р€дки ≥ два стовпц≥, тобто чотири в≥чка р≥вного розм≥ру. ¬и можете дов≥льним чином зм≥нювати к≥льк≥сть р€дк≥в ≥ стовпц≥в, зм≥нювати розм≥р в≥чок, а також об'Їднувати в≥чка:

аби додати або видалити р€док, необх≥дно клацнути на в≥дпов≥дн≥й кнопц≥ Rows (–€дки), або ≥з знаком Ђ+ї, або ≥з знаком Ђ-ї;

аби додати або видалити стовпець, необх≥дно клацнути на в≥дпов≥дн≥й кнопц≥ Columns (—товпц≥), або ≥з знаком Ђ+ї, або ≥з знаком Ђ-ї;

аби зм≥нити розм≥р в≥чка, сл≥д встановити покажчик на се кордону, натискувати л≥ву кнопку миш≥ (при цьому покажчик набуде форми подв≥йноњ стр≥лки, див. мал. 4.27) ≥ перем≥стити кордон в потр≥бному напр€м≥;

аби об'Їднати два в≥чка одного р€дка, необх≥дно:

1. клацнути мишею усередин≥ л≥вого в≥чка (вона буде вид≥лена син≥м кольором);

2. клацнути на кнопц≥ Column Span + (ќб'Їднати стовпц≥);

аби об'Їднати два в≥чка одного стовпц€, необх≥дно:

1. клацнути мишею усередин≥ л≥вого в≥чка (вона буде вид≥лена син≥м кольором);

2. клацнути на кнопц≥ Row Span (ќб'Їднати р€дки).

 

«ауваженн€

«а допомогою кнопок Row Span ≥ Column Span ≥з знаками Ђ-ї можна розд≥лити лише так≥ в≥чка, €к≥ ран≥ше були отриман≥ шл€хом об'Їднанн€ сус≥дн≥х в≥чок.

 

„итач≥, добре знайом≥ з мовою HTML, здогадалис€, що кнопки, на€вн≥ в першому в≥кн≥ майстра, дозвол€ють зм≥нювати к≥льк≥сть ≥ значенн€ в≥дпов≥дних атрибут≥в Ђтабличнихї тегов:

кнопки Rows зм≥нюють к≥льк≥сть тегов <TR>, вкладених в тег <TABLE>;

кнопки Columns зм≥нюють к≥льк≥сть тегов <TD>, вкладених в кожен тег <TR>;

кнопки Column Span зм≥нюють значенн€ атрибуту COLSPAN тегов <TD>;

кнопки Row Span зм≥нюють значенн€ атрибуту ROWSPAN тегов <TD>.

 

ћал. 4.28. ѕриклад створенн€ таблиц≥

 

Ќаприклад, аби отримати таблицю, приведену на мал. 4.28, потр≥бно виконати таку посл≥довн≥сть д≥й:

1. ѕерем≥стити кордон м≥ж р€дками вниз.

2.  лацнути на кнопц≥ Columns (буде доданий трет≥й стовпець).

3. ¬ид≥лити верхнЇ л≥ве в≥чко ≥ клацнути на кнопц≥ Column Span + (вибране в≥чко буде об'Їднано з сус≥дн≥м в≥чком того ж р€дка).

 

ѕ≥сл€ формуванн€ в≥дпов≥дноњ структури таблиц≥ ви можете завершити роботу майстра, клацнувши на кнопц≥ Finish (√отово). ѕри цьому в редагований документ буде пом≥щений в≥дпов≥дний фрагмент HTML-кода.

якщо ж ви хочете продовжити установку атрибут≥в таблиц≥, клацн≥ть на кнопц≥ Next (ƒал≥).

 

ƒруге в≥кно майстра - Table Properties (ѕараметри таблиц≥) - м≥стить елементи управл≥нн€, €к≥ дозвол€ють встановити наступн≥ атрибути тега <TABLE> (мал. 4.29):

ALIGN - д≥€ цього атрибуту аналог≥чно д≥њ однойменного атрибуту, використовуван≥й дл€ створенн€ Ђплаваючихї зображень: в≥н дозвол€Ї вир≥внювати таблицю в≥дносно л≥вого або правого краю стор≥нки, забезпечуючи ефект Ђобт≥канн€ї тексту довкола таблиц≥; значенн€ атрибуту вибираЇтьс€ ≥з списку, що розкриваЇтьс€ Alignment (¬ир≥внюванн€);

CELLSPACING задаЇ в≥дстань (у п≥кселах) м≥ж в≥чками; значенн€ встановлюЇтьс€ за допомогою дискретного л≥чильника Cell Spacing (ѕром≥жок м≥ж в≥чками);

CELLPADING задаЇ в≥дстань (у п≥кселах) м≥ж рамкою в≥чок ≥ њх вм≥стом; значенн€ встановлюЇтьс€ за допомогою дискретного л≥чильника Cell Padding («аповненн€ в≥чка);

WIDTH, HEIGTH визначають в≥дпов≥дно ширину ≥ висоту таблиц≥ або в п≥кселах, або €к долю (у в≥дсотках) в≥д розм≥ру в≥кна браузеру, що в≥дображуЇтьс€ на екран≥ мон≥тора читача; аби вказати значенн€ у в≥дсотках, потр≥бно ввести п≥сл€ числа символ %;

BGCOLOR встановлюЇ кол≥р фону дл€ вс≥х елемент≥в таблиц≥ (за в≥дсутност≥ ≥ндив≥дуальних установок дл€ окремих в≥чок); значенн€ кольору вибираЇтьс€ з пал≥три, що розкриваЇтьс€, пов'€заноњ з прапорцем Use Color (¬икористовувати кол≥р);

BORDER управл€Ї зовн≥шн≥м вигл€дом рамки, - таблиц≥, що в≥дображуЇтьс€ довкола; €кщо значенн€ атрибуту не задане, то рамка не в≥дображуЇтьс€, але таблиц€ виводитьс€ в т≥й же сам≥й позиц≥њ, неначебто рамка була (тобто збер≥гаЇтьс€ в≥дпов≥дний в≥льний прост≥р довкола в≥чок); товщина рамки може бути встановлена р≥вною 0, в цьому випадку броузер не залишаЇ в≥льного простору п≥д рамку; значенн€ атрибуту встановлюЇтьс€ за допомогою дискретного л≥чильника Size (–озм≥р); €кщо задати значенн€ б≥льше 0, то стають доступн≥ пов'€зан≥ з л≥чильником списки Frames ≥ Rules: перший з них забезпечуЇ розташуванн€ зовн≥шньоњ рамки, а другою визначаЇ на€вн≥сть рамок м≥ж р€дками ≥ стовпц€ми усередин≥ таблиц≥.

 

ћал. 4.29. ƒруге в≥кно майстра, що дозвол€Ї встановити атрибути тега <TABLE>

 

ѕ≥сл€ установки атрибут≥в таблиц≥ майстер Ђзаставл€Її перейти до наступного кроку - установки параметр≥в окремих в≥чок, €ка виконуЇтьс€ в третьому в≥кн≥ - Cell Properties (ѕараметри в≥чка). ѕроте, €кщо це не входить у ваш≥ плани, можете в цьому в≥кн≥ просто клацнути на кнопц≥ Finish.

 

јби елементи в≥кна стал≥ доступн≥, необх≥дно вид≥лити €кий-небудь елемент таблиц≥, клацнувши на н≥й мишею (мал. 4.30). —аме до цього в≥чка будуть в≥дноситьс€ т≥ значенн€, €к≥ ви встановите у в≥кн≥. јби встановити атрибути дл€ ≥нших в≥чок, потр≥бний просто по черз≥ вибирати њх ≥ редагувати або залишати колишн≥ми значенн€ атрибут≥в.

 

ћал. 4.30. “ретЇ в≥кно майстра, що дозвол€Ї встановити атрибути в≥чок

 

«а допомогою в≥кна Cell Properties можуть бути задан≥ наступн≥ атрибути в≥чка:

ALIGN- спос≥б горизонтального вир≥внюванн€ вм≥сту в≥чка; встановлюЇтьс€ за допомогою списку, що розкриваЇтьс€ Horizontal'

VALIGN- спос≥б вертикального вир≥внюванн€ вм≥сту в≥чка; встановлюЇтьс€ з помощью- списку, що розкриваЇтьс€ Vertical;

WIDTH - ширина в≥чка в п≥кселах або €к дол€ (у в≥дсотках) в≥д ширини таблиц≥, що в≥дображуЇтьс€ у в≥кн≥ броузера; даний параметр досить вказати дл€ одного в≥чка стовпц€, оск≥льки дл€ останн≥х автоматично буде встановлено те ж значенн€; значенн€ атрибуту вводитьс€ в однойменному пол≥;

NOWRAP - заборон€Ї перенесенн€ р€дк≥в усередин≥ в≥чка; зазвичай текст, що не ум≥щаЇтьс€ в один р€док в≥чка, переходить на наступний р€док; проте при використанн≥ атрибуту NOWRAP ширина в≥чка зб≥льшуЇтьс€ на ст≥льки, аби укладений в н≥й текст пом≥стивс€ в один р€док. ÷е вимагаЇ певноњ обережност≥ при використанн≥ даного атрибуту; на€вн≥сть атрибуту визначаЇтьс€ станом прапорц€ No Wrappin (He переносити).

 

 р≥м того, за допомогою прапорц€ Header («аголовок) може бути встановлена ознака того, що вм≥ст даного в≥чка повинен в≥дображуватис€ €к заголовок (≥ншим шрифтом). ÷≥й ознац≥ в код≥ стор≥нки в≥дпов≥даЇ тег <“Ќ>.

 

¬ласне вм≥ст в≥чка вводитьс€ в поле Content (¬м≥ст).

 

HTML-код, що згенерував майстром, вставл€Їтьс€ в текст стор≥нки з врахуванн€м синтаксичного форматуванн€, тобто вкладен≥ теги зм≥щуютьс€ в≥дносно позиц≥њ тега верхнього р≥вн€. ÷е значно покращуЇ в≥зуальне сприйн€тт€ коди документа.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1145 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1978 - | 1887 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.078 с.