Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√оловне меню електронноњ таблиц≥




 

 

 ожний з пункт≥в меню об'ЇднуЇ наб≥р команд, що мають загальну функц≥ональну

спр€мован≥сть (мал. 2).  лацанн€ на будь-€кому пункт≥ меню розгортаЇ список команд

вибраного пункту. –обота з меню Ц один з можливих способ≥в задавати команди Excel.

™ 9 основних меню в головному меню

ћеню ‘айл дозвол€Ї виконувати ман≥пулюванн€ з книгами

ћеню ѕравка дозвол€Ї зд≥йснювати редагуванн€ в робоч≥й книз≥.

ћеню ¬ид дозвол€Ї п≥длаштувати ≥нтерфейс п≥д смаки користувача, задати основний

вигл€д робоч≥й книз≥.

ћеню ¬ставка дозвол€Ї додавати дан≥ та обТЇкти на робочу область, €к з програми так

≥мплементувати њх зовн≥.

ћеню ‘ормат дозвол€Ї форматувати вм≥ст ком≥рок, д≥апазон≥в, та р≥зних обТЇкт≥в в

робочому лист≥.

ћеню —ерв≥с дозвол€Ї використовувати функц≥њ р≥зних програм настройок, котр≥

орган≥зують, спрошують чи автоматизують роботу.

ћеню ƒан≥ дозвол€Ї працювати з≥ списками (Ѕƒ).

ћеню ƒ≥аграма-спрощуЇ роботу по модиф≥кац≥њ д≥аграми та њњ форматуванн≥.

ћеню ¬≥кно впор€дковуЇ роботу з дек≥лькома робочими книгами.

 

 

Microsoft Excel Ц табличний процесор, програма дл€ створенн€ й обробки електронних таблиць. ярлик Microsoft Excel част≥ше за все маЇ вигл€д на мал.1.

 

Microsoft Excel дозвол€Ї працювати з таблиц€ми в двох режимах:

ќбычный Ц найб≥льш зручний дл€ виконанн€ б≥льшост≥ операц≥й.

–азметка страниц Ц зручний дл€ остаточного форматуванн€ таблиц≥ перед друкуванн€м. ћеж≥ пом≥ж стор≥нками у цьому режим≥ в≥дображаютьс€ син≥ми пунктирними л≥н≥€ми. ћеж≥ таблиц≥ Ц суц≥льною синьою л≥н≥Їю, пересуваючи €ку можна зм≥нювати розм≥р таблиц≥.

 

ƒл€ переходу пом≥ж режимами ќбычный ≥ –азметка страниц використовуютьс€ в≥дпов≥дн≥ пункти у меню ¬ид.

 

ѕ≥д панел€ми ≥нструмент≥в Microsoft Excel за звичаЇм знаходитьс€ р€док формул, а у нижн≥й частин≥ в≥кна р€док стану. ўоб вивести або забрати ц≥ р€дки сл≥д у меню ¬ид вибирати в≥дпов≥дн≥ пункти: —трока формул або —трока состо€ни€.

 

ћал.. ¬≥кно Microsoft Excel

 

–обоча книга

 

‘айл у Microsoft Excel називаЇтьс€ робочою книгою. –обоча книга складаЇтьс€ з робочих аркуш≥в, ≥мена €ких (Ћист1, Ћист2, Е) виведен≥ на €рликах у нижн≥й частин≥ в≥кна робочоњ книги (мал.2). Ќатискаючи по €рликах, можна переходити в≥д аркушу до аркушу усередин≥ робочоњ книги. ƒл€ прокручуванн€ €рлик≥в використовуютьс€ кнопки л≥воруч горизонтальноњ координатноњ л≥н≥йки: |

перех≥д до €рлику першого аркушу;

перех≥д до €рлику попереднього аркушу;

перех≥д до €рлику наступного аркушу;

перех≥д до €рлику останнього аркушу.

 

–обочий аркуш €вл€Ї собою таблицю, що складаЇтьс€ з 256 стовпц≥в ≥ 65536 р€дк≥в. —товпц≥ позначаютьс€ латинськими л≥терами, а р€дки Ц цифрами.  ожне в≥чко таблиц≥ маЇ адресу, що складаЇтьс€ з ≥мен≥ р€дку й ≥мен≥ стовпц€. Ќаприклад, €кщо в≥чко знаходитьс€ в стовпц≥ F ≥ р€дку 7, то воно маЇ адресу F7.

 

¬ид≥ленн€ елемент≥в таблиц≥

 

ќдне з в≥чок таблиц≥ завжди Ї активним, активне в≥чко вид≥л€Їтьс€ рамкою. ўоб зробити в≥чко активним, потр≥бно клав≥шами керуванн€ курсором п≥двести рамку до цього в≥чка або натиснути на ньому мишею.

 

ƒл€ вид≥ленн€ дек≥лькох сум≥жних в≥чок необх≥дно установити покажчик миш≥ на одному з в≥чок, натиснути л≥ву кнопку миш≥ ≥, не в≥дпускаючи њњ, розт€гнути вид≥ленн€ на всю д≥л€нку. ƒл€ вид≥ленн€ дек≥лькох несум≥жних груп в≥чок сл≥д вид≥лити одну групу, натиснути клав≥шу Ctrl ≥, не в≥дпускаючи њњ, вид≥лити ≥нш≥ в≥чка.

 

ўоб вид≥лити ц≥лий стовпець або р€док таблиц≥, необх≥дно натиснути мишею на його ≥мен≥. ƒл€ вид≥ленн€ дек≥лькох стовпц≥в або р€дк≥в сл≥д натиснути на ≥мен≥ першого стовпц€ або р€дку ≥ розт€гнути вид≥ленн€ на всю д≥л€нку.

 

ƒл€ вид≥ленн€ дек≥лькох аркуш≥в необх≥дно натиснути Ctrl ≥, не в≥дпускаючи њњ, натискати на €рликах аркуш≥в.

 

ћал.

 

«аповненн€ в≥чок

 

ƒл€ уведенн€ даних у в≥чко необх≥дно зробити його активним ≥ увести дан≥ з клав≥атури. ƒан≥ з'€вл€тьс€ у в≥чку та у р€дку редагуванн€ (мал.3). ƒл€ завершенн€ уведенн€ сл≥д натиснути Enter або одну з клав≥ш керуванн€ курсором. ѕроцес уведенн€ даних зак≥нчитьс€ й активним буде сус≥днЇ в≥чко.

 

ўоб в≥дредагувати дан≥ у в≥чку, необх≥дно:

зробити в≥чко активним ≥ натиснути клав≥шу F2, або дв≥ч≥ натиснути у в≥чку мишею;

у в≥чку з'€витьс€ текстовий курсор, €кий можна пересунути клав≥шами керуванн€ курсором у потр≥бне м≥сце ≥ в≥дредагувати дан≥;

вийти з режиму редагуванн€ клав≥шею Enter.

 

”вага! ѕеред виконанн€ будь-€коњ команди Microsoft Excel сл≥д завершити роботу з в≥чком, тобто вийти з режиму уведенн€ або редагуванн€.

 

—касуванн€ операц≥й

 

ƒл€ скасуванн€ останньоњ операц≥њ над даними необх≥дно в меню ѕравка вибрати команду ќтменить Е або натиснути кнопку. якщо натиснути на стр≥льц≥ поруч ≥з ц≥Їю кнопкою, то розкриЇтьс€ перел≥к операц≥й, виконаних у поточному сеанс≥. Ќатиснувши на ≥мен≥ одн≥Їњ операц≥њ, можна скасувати њњ та ус≥ операц≥њ виконан≥ п≥сл€ нењ.

 

ўоб повернути останню скасовану операц≥ю, сл≥д у меню ѕравка вибрати команду ѕовторить Е або натиснути кнопку. ƒл€ перегл€ду перел≥ку скасованих операц≥й сл≥д натиснути на стр≥льц≥ поруч ≥з ц≥Їю кнопкою.

 

ћал.

 

—творенн€ робочоњ книги

 

ƒл€ створенн€ новоњ робочоњ книги у меню ‘айл вибрати команду —оздать. ” д≥алоговому в≥кн≥, що розкрилос€, (мал.4) вибрати спочатку укладку, а пот≥м шаблон, на основ≥ €кого буде створено робочу книгу; п≥сл€ чого натиснути кнопку OK. «вичайн≥ робоч≥ книги створюютьс€ на основ≥ шаблону  нига. ƒл€ створенн€ робочоњ книги на основ≥ шаблону  нига можна натиснути кнопку.

 

¬≥дкритт€ робочоњ книги

 

ƒл€ в≥дкритт€ ≥снуючоњ робочоњ книги необх≥дно в меню ‘айл вибрати команду ќткрыть або натиснути кнопку, п≥сл€ чого розкриЇтьс€ д≥алогове в≥кно ќткрытие документа. ” прихованому перел≥ку ѕапка сл≥д вибрати диск, на €кому знаходитьс€ потр≥бна робоча книга. ” перел≥ку, що розташований нижче вибрати (подв≥йним натисканн€м) папку з книгою ≥ саму книгу.

 

«а замовчанн€м у перел≥ку вивод€тьс€ т≥льки файли з книгами Microsoft Excel, €к≥ мають розширенн€ xls ≥ значки на мал.5. ƒл€ виводу ≥нших тип≥в файл≥в або ус≥х файл≥в необх≥дно вибрати в≥дпов≥дний тип у пол≥ прихованого перел≥ку “ип файлов.

 

«береженн€ робочоњ книги

 

ƒл€ збереженн€ робочоњ книги необх≥дно викликати команду —охранить меню ‘айл або натиснути кнопку. ѕри першому збереженн≥ з'€вл€Їтьс€ д≥алогове в≥кно —охранение документа. ” прихованому перел≥ку ѕапка сл≥д вибрати диск, у перел≥ку, що розташований нижче папку, в €к≥й необх≥дно зберегти книгу. ” пол≥ прихованого перел≥ку “ип файла Ц формат, в €кому буде збережено книгу. ” пол≥ »м€ файла потр≥бно увести ≥м'€ книги й натиснути кнопку —охранить.

 

ѕри повторному збереженн≥ д≥алогове в≥кно —охранение документа не виводитьс€, книга автоматично збер≥гаЇтьс€ в тому ж файл≥. ўоб зберегти книгу п≥д ≥ншим ≥м'€м або в ≥нш≥й папц≥, сл≥д у меню ‘айл вибрати команду —охранить как, п≥сл€ чого з'€вл€Їтьс€ в≥кно —охранение документа.

 

«акритт€ робочоњ книги

 

ƒл€ закритт€ книги необх≥дно вибрати в меню ‘айл команду «акрыть або натиснути кнопку в≥кна книги.

 

«авершенн€ роботи з Microsoft Excel

 

ƒл€ завершенн€ роботи з Microsoft Excel необх≥дно закрити в≥кно програми.

 

–обота з в≥кнами

 

ѕод≥л в≥кон

 

≤нод≥ необх≥дно одночасно перегл€дати р≥зн≥ частини великоњ таблиц≥. ƒл€ цього сл≥д под≥лити в≥кно таблиц≥ на п≥дв≥кна одним ≥з таких способ≥в.

 

”становити покажчик миш≥ на горизонтальн≥й або вертикальн≥й маркер под≥лу (мал.19) (в≥н матиме вигл€д двуспр€мованоњ стр≥лки) ≥ пересунути його в потр≥бне м≥сце. –озм≥ри п≥дв≥кон можна зм≥нювати, пересуваючи смуги под≥лу.

 

¬ид≥лити стовпець або р€док, по €кому сл≥д под≥лити в≥кно. ƒл€ под≥лу в≥кна на 4 частини необх≥дно вид≥лити в≥чко, по €кому потр≥бно виконати под≥л. ѕот≥м у меню ќкно вибрати команду –азделить. ¬≥кно розд≥литьс€ горизонтально по р€дку над вид≥леним в≥чком ≥ вертикально по стовпцю л≥воруч в≥д нього.

 

ўоб скасувати под≥л в≥кон, сл≥д у меню ќкно вибрати команду —н€ть разделение або дв≥ч≥ натиснути на л≥н≥њ под≥лу.

 

—творенн€ нового в≥кна

 

«а допомогою команди Ќовое меню ќкно можна створити додаткове в≥кно дл€ активноњ робочоњ книги, щоб перегл€дати р≥зн≥ частини робочоњ книги одночасно. ” цьому випадку в заголовку в≥кна п≥сл€ ≥мен≥ робочоњ книги, п≥сл€ двокрапки зазначаЇтьс€ номер нового в≥кна. Ќаприклад, друге в≥кно робочоњ книги ќтчет буде назване ќтчет:2.

 

”пор€дкувати в≥кна робочоњ книги можна в такий спос≥б. ” меню ќкно вибрати команду –аспложить. ” д≥алоговому в≥кн≥, що з'€вилос€, вибрати п≥дхожий вар≥ант (мал.20):

 

р€дом Ц в≥кна займатимуть р≥вн≥ частини екрану;

 

сверху вниз Ц упор€дкуванн€ горизонтальними смугами;

 

слева направо Ц упор€дкуванн€ вертикальними смугами;

 

каскадом Ц упор€дкуванн€ каскадом.

якщо установити прапорець только окна текущей книги, то розм≥щуватис€ будуть т≥льки в≥кна активного документа.

ƒл€ поверненн€ до однов≥конного зображенн€ необх≥дно розгорнути активне в≥кно на весь екран, натиснувши по кнопц≥ розгортанн€ в≥кна.

‘≥ксац≥€ п≥дв≥кон

≤нод≥ потр≥бно заф≥ксувати одну частину таблиц≥. Ќаприклад, заф≥ксувати заголовок таблиц≥, щоб в≥н завжди був присутн≥й на екран≥. ƒл€ ф≥ксац≥њ т≥льки вертикальних або т≥льки горизонтальних заголовк≥в необх≥дно:

щоб заф≥ксувати горизонтальн≥ заголовки, вид≥лити р€док нижче заголовк≥в; щоб заф≥ксувати вертикальн≥ заголовки, вид≥лити стовпець праворуч в≥д заголовк≥в;

у меню ќкно вибрати команду «акрепить области.

ƒл€ ф≥ксац≥њ ≥ вертикальних, ≥ горизонтальних заголовк≥в необх≥дно:

вид≥лити в≥чко, по €кому сл≥д заф≥ксувати заголовки (ус≥ р€дки вище вид≥леного в≥чка ≥ ус≥ стовпц≥ л≥воруч в≥д вид≥леного в≥чка будуть заф≥ксован≥);

у меню ќкно вибрати команду «акрепить области.

якщо под≥лити в≥кно до ф≥ксац≥њ п≥дв≥кон, вони заф≥ксуютьс€ по њхньому поточному м≥сцю, а не по активному в≥чку.

—касовуЇтьс€ ф≥ксац≥€ в≥кон ≥ п≥дв≥кон командою —н€ть закрепление областей меню ќкно.

ѕрисвоЇнн€ ≥мен≥ в≥чку, ≥нтервалу або формул≥

ѕри зверненн≥ до в≥чка, ≥нтервалу або формули зам≥сть адреси в≥чок можна використовувати привласнен≥ њм ≥мена. ўоб привласнити ≥м'€ формул≥ необх≥дно:

у меню ¬ставка вибрати пункт »м€, а пот≥м пункт ѕрисвоить;

у пол≥ »м€ (мал.21) увести ≥м'€ дл€ формули;

у пол≥ ‘ормула увести формулу (вона повинна починатис€ з≥ знака р≥вн€нн€);

натиснути кнопку ƒобавить, п≥сл€ чого ≥м'€ формули з'€вл€Їтьс€ в перел≥ку;

дл€ видаленн€ ≥мен≥ з перел≥ку сл≥д вид≥лити його ≥ натиснути кнопку ”далить;

п≥сл€ уведенн€ ус≥х ≥мен натиснути ќ .

ўоб уставити формулу з власним ≥мТ€м необх≥дно:

у меню ¬ставка вибрати пункт »м€, а пот≥м пункт ¬ставить;

у перел≥ку »м€ вибрати ≥м'€ формули ≥ натиснути ќ .

ƒл€ присвоЇнн€ ≥мен≥ в≥чку або ≥нтервалу необх≥дно:

вид≥лити в≥чко, ≥нтервал в≥чок або дек≥лька несум≥жних ≥нтервал≥в, €ким сл≥д привласнити ≥м'€;

натиснути мишею в пол≥ ≥мен≥ в л≥в≥й частин≥ р€дку формул;

набрати ≥м'€ дл€ в≥чка або ≥нтервалу;

натиснути клав≥шу Enter.

якщо натиснути на кнопц≥ з≥ стр≥лкою поруч ≥з полем ≥мен≥, то з'€витьс€ перел≥к власних ≥мен в≥чок. ѕри вибор≥ ≥мен≥ з цього перел≥ку буде вид≥лений в≥дпов≥дний в≥чко або ≥нтервал в≥чок.

«вичайно, €кщо в≥чку або ≥нтервалу привласнене ≥м'€, його можна використовувати на будь-€кому ≥ншому аркуш≥ ц≥Їњ ж книги. ћожна також створювати ≥мена, визначен≥ т≥льки дл€ поточного р≥вн€ робочого аркушу. Ќаприклад, щоб використовувати однакове ≥м'€ на дек≥лькох р≥зних аркушах одн≥Їњ книги. ƒл€ цього необх≥дно:

у меню ¬ставка сл≥д вибрати команду »м€, а пот≥м команду ѕрисвоить;

у пол≥ »м€ необх≥дно набрати спочатку ≥м'€ робочого аркушу, за ним знак оклику, а пот≥м потр≥бне ≥м'€, наприклад, Ћист5!Ѕаланс;

у пол≥ ‘ормула увести формулу або посиланн€ (вона повинна починатис€ з≥ знака р≥вн€нн€) ≥ натиснути кнопку ќ .

ѕри використанн≥ того самого ≥мен≥ дл€ того, щоб визначити ≥м'€ на р≥вн≥ аркушу ≥ на р≥вн≥ ус≥Їњ книги, ≥м'€ на р≥вн≥ робочого аркушу буде перекривати загальне ≥м'€ на тому аркуш≥, де воно визначено.

—творенн€ прим≥ток

Microsoft Excel дозвол€Ї добавл€ти текстов≥ прим≥тки до в≥чок робочого аркушу. ÷е особливо корисно в одн≥м ≥з наступних випадк≥в:

робочий аркуш використовуЇтьс€ сп≥льно дек≥лькома користувачами;

робочий аркуш великий ≥ складний;

робочий аркуш м≥стить формули, у котрих пот≥м буде важко роз≥братис€.

ѕ≥сл€ додаванн€ прим≥тки до в≥чка в њњ верхньому правом куту з'€вл€Їтьс€ покажчик прим≥тки (червоний трикутник). ƒл€ додаванн€ текстовоњ прим≥тки необх≥дно:

вид≥лити в≥чко, до €кого додаЇтьс€ прим≥тка;

викликати команду ѕримечание меню ¬ставка;

у пол≥, що зТ€вилос€ увести прим≥тку (розм≥р пол€ можна зм≥нити, пересуваючи маркери розм≥ру);

натиснути мишею за межами пол€.

ѕрим≥тка буде приЇднана до в≥чка ≥ буде зТ€вл€тис€ при наведенн≥ на нього покажчика миш≥. ƒл€ зм≥ни тексту прим≥тки сл≥д вид≥лити в≥дпов≥дне в≥чко та в меню ¬ставка вибрати пункт »зменить примечание. “акож дл€ цього зручно використовувати контекстне меню.

 

 

ўоб побачити одночасно ус≥ прим≥тки та працювати з ними, можна перейти в режим ѕримечани€ через в≥дпов≥дний пункт у меню ¬ид. ѕри цьому зТ€вл€Їтьс€ панель –ецензирование (мал.22), що м≥стить кнопки дл€ роботи з прим≥тками.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 561 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.