Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрийоми побудови детерм≥нованих факторних моделей




ћ≈“ќƒ» ј ‘ј “ќ–Ќќ√ќ јЌјЋ≤«”

«авданн€

1. ќзнайомитис€ з пон€тт€м факторного анал≥зу, його видами та завданн€ми

2. Ќавчитис€ класиф≥кувати та систематизувати фактори, що впливають на результативн≥ показники

3. «асвоњти р≥зн≥ способи вим≥ру впливу фактор≥в при детерм≥нованому факторному анал≥з≥

4.1. ѕон€тт€ та завданн€ факторного анал≥зу

 

ƒосконало п≥знати сутн≥сть ≥ розвиток будь-€кого досл≥джуваного €вища можна лише за умови розкритт€ його внутр≥шнього зм≥сту, з'€суванн€ взаЇмозв'€зку його складових.

¬с≥ €вища та процеси господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств знаход€тьс€ у взаЇмозв'€зку, взаЇмозалежност≥ та взаЇмообумовленост≥. ƒе€к≥ з них безпосередньо пов'€зан≥ м≥ж собою, а ≥нш≥-опосередковано.

 ожний результативний показник залежить в≥д численних ≥ р≥зноман≥тних фактор≥в. Ќаприклад, виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ залежить в≥д обс€гу реал≥зац≥њ, ц≥ни реал≥зац≥њ, €кост≥ продукц≥њ, умов розрахунк≥в тощо.

«в≥дси, важливим методолог≥чним питанн€м економ≥чного анал≥зу Ї вивченн€ ≥ вим≥рюванн€ впливу фактор≥в на величину досл≥джуваних економ≥чних показник≥в.

ѕ≥д факторним анал≥зом розум≥ють методику комплексного та системного вивченн€ ≥ вим≥рюванн€ впливу фактор≥в на величину результативних показник≥в.

ѕри вир≥шенн≥ анал≥тичних завдань ви€вл€Їтьс€ певна причинно-насл≥дкова залежн≥сть м≥ж економ≥чними €вищами, що анал≥зуютьс€, та факторами, €к≥ њх зумовлюють.

ѕри цьому сл≥д враховувати на€вн≥сть або в≥дсутн≥сть пр€моњ (оберненоњ) функц≥ональноњ залежност≥ м≥ж ними: характер ц≥Їњ залежност≥ визначаЇ прийоми та способи вир≥шенн€ того чи ≥ншого анал≥тичного завданн€.

ƒетерм≥нований факторний анал≥з - це методика досл≥дженн€ впливу фактор≥в, зв'€зок €ких з результативним показником маЇ функц≥ональний характер, тобто результативний показник може бути представлений у вигл€д≥ добутку або алгебрањчноњ суми показник≥в, що Ї факторами детерм≥нованоњ модел≥. Ќаприклад, зв'€зок фонду зароб≥тноњ плати п≥дприЇмства («ѕ), середньор≥чноњ зароб≥тноњ плати одного прац≥вника пр) ≥ чисельност≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства („ѕ) може бути представлений наступним чином: «ѕ = «пр х „ѕ; прибуток п≥дприЇмства в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ р), чистий дох≥д в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (ƒ) ≥ соб≥варт≥сть продукц≥њ (—) пов'€зан≥ м≥ж собою: ѕр = ƒ - — тощо.  оло таких фактор≥в пор≥вн€но невелике, воно Ї меншим за к≥льк≥сть фактор≥в, €к≥ хоч ≥ впливають на к≥нцевий результат, але не перебувають з ним у функц≥ональн≥й залежност≥.

ќсновн≥ властивост≥ детерм≥нованого п≥дходу до анал≥зу:

Ø визначенн€ детерм≥нованоњ модел≥ шл€хом лог≥чного анал≥зу;

Ø на€вн≥сть повного зв'€зку м≥ж показниками;

Ø неможлив≥сть розпод≥лити результати впливу одночасно д≥ючих фактор≥в, €к≥ не п≥дл€гають об'Їднанню у Їдину модель;

Ø вивченн€ взаЇмозв'€зк≥в у короткостроковому пер≥од≥.

—тохастичний анал≥з - методика досл≥дженн€ фактор≥в, зв'€зок €ких з результативним показником, на в≥дм≥ну в≥д функц≥онального, Ї неповним, ймов≥рним ≥ корел€ц≥йним. ѕри корел€ц≥йн≥й залежност≥ зм≥на аргументу може дати дек≥лька значень приросту функц≥њ залежно в≥д поЇднанн€ ≥нших фактор≥в, що визначають цей показник.

Ќаприклад, немаЇ можливост≥ функц≥онально показати зв'€зок м≥ж рентабельн≥стю роботи п≥дприЇмства та середн≥м р≥внем осв≥ти кер≥вництва або м≥ж курсом нац≥ональноњ валюти на валютному ринку ≥ р≥внем ≥нфл€ц≥њ у крањн≥. ѕод≥бних приклад≥в у реальному економ≥чному житт≥ безл≥ч, причому неможлив≥сть представити причинно-насл≥дкову залежн≥сть у вигл€д≥ функц≥ональноњ формули не означаЇ, що њњ не потр≥бно досл≥джувати. ƒл€ проведенн€ стохастичного анал≥зу використовуютьс€ спец≥альн≥ прийоми та способи, утому числ≥ й економ≥ко-математичн≥.

 
 

 р≥м наведених вище розр≥зн€ють наступн≥ види факторного анал≥зу (див. рис. 4.1).

 

ќсновн≥ етапи проведенн€ факторного анал≥зу наступн≥:

1. ¬иб≥р фактор≥в, €к≥ зд≥йснюють вплив на досл≥джуван≥ результативн≥ показники; њх класиф≥кац≥€ ≥ систематизац≥€ з метою забезпеченн€ можливостей системного п≥дходу. «д≥йснюЇтьс€ на п≥дстав≥ набутих теоретичних знань ≥ практичних навичок. «азвичай, виход€ть ≥з принципу: чим б≥льший комплекс фактор≥в досл≥джуЇтьс€, тим точн≥шими будуть результати анал≥зу. –азом з тим необх≥дно пам'€тати, що €кщо цей комплекс фактор≥в розгл€даЇтьс€ €к механ≥чна сума, без урахуванн€ њх взаЇмод≥њ, вид≥ленн€ головних ≥ визначальних фактор≥в, то ц≥ висновки можуть бути помилковими.

2. ¬изначенн€ форми залежност≥ м≥ж факторами та результативним показником на п≥дстав≥ набутого досв≥ду, за допомогою спец≥альних способ≥в ≥ прийом≥в.

3. ћоделюванн€ взаЇмозв'€зк≥в м≥ж результативними та факторними показниками. ѕобудова економ≥чно обірунтованоњ (з позиц≥й факторного анал≥зу) факторноњ модел≥ (див. п. 4.3).

4. –озрахунок впливу фактор≥в та оц≥нка рол≥ кожного з них у зм≥н≥ величини результативного показника. ѕроводитьс€ виб≥р прийому анал≥зу ≥ п≥дготовка умов дл€ його виконанн€, реал≥зац≥€ розрахункових процедур. ’арактерною особлив≥стю методу економ≥чного анал≥зу Ї ви€вленн€ ≥ вим≥рюванн€ взаЇмозв'€зку та взаЇмозалежност≥ м≥ж показниками економ≥чноњ системи - господарюючого суб'Їкта.  ожен показник залежить в≥д р€ду фактор≥в-причин, кожний з €ких, у свою чергу, визначений сукупн≥стю ≥нших причин-фактор≥в. ¬иникаЇ певний ланцюг залежност≥ одного показника в≥д ≥ншого, де кожен показник-фактор маЇ своЇ значенн€. ” ход≥ проведенн€ анал≥зу важливо не порушити посл≥довн≥сть розгл€ду фактор≥в, оск≥льки це може призвести до неточних, неправильних висновк≥в та оц≥нок.

5. ‘ормуванн€ висновк≥в за результатами проведених досл≥джень, п≥дготовка в≥дпов≥дних управл≥нських р≥шень.

4.2.  ласиф≥кац≥€ фактор≥в дл€ потреб економ≥чного анал≥зу

¬ економ≥чних досл≥дженн€х п≥д факторами розум≥ють руш≥йн≥ сили розвитку процес≥в ≥ €вищ, €к≥ в≥дбуваютьс€ на п≥дприЇмств≥. ƒ≥€льн≥сть п≥дприЇмства Ї складною ≥ р≥зноб≥чною. ¬она представлена комплексом взаЇмопов'€заних господарських процес≥в, що характеризуютьс€ системою показник≥в, €к≥ залежать в≥д численних та р≥зноман≥тних фактор≥в.

 ожен фактор може складатис€ з р€ду елемент≥в, €к≥ детал≥зують його вплив ≥ виступають €к самост≥йн≥ фактори з б≥льшим або меншим ступенем впливу на результативний показник. „им б≥льша њх детал≥зац≥€, тим детальн≥ше вони вивчаютьс€, тим повн≥ше ви€вл€ютьс€ на€вн≥ резерви покращанн€ господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств.

‘актори взаЇмопов'€зан≥ м≥ж собою та нер≥дко впливають на результати господарськоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств за р≥зними напр€мами: одн≥ - позитивно, ≥нш≥ - негативно, трет≥ - в ≥снуючих умовах економ≥чного розвитку Ї нейтральними. ѕричому негативний вплив одних фактор≥в може знизити або нейтрал≥зувати позитивний вплив ≥нших. ¬се це вимагаЇ вивченн€ €комога б≥льшоњ к≥лькост≥ фактор≥в.

 ласиф≥кац≥€ фактор≥в - це розпод≥л њх за групами залежно в≥д загальних ознак, що даЇ можлив≥сть точн≥ше оц≥нити м≥сце та роль кожного фактору у формуванн≥ величини результативних показник≥в.

‘актори, €к≥ досл≥джуютьс€ в анал≥з≥, можуть бути класиф≥кован≥ за р≥зними ознаками. ќдн≥Їю ≥з найб≥льш розповсюджених Ї наступна класиф≥кац≥€ фактор≥в (рис. 4.2).

 

 

 
 

«а економ≥чним зм≥стом фактори, що вивчаютьс€ в економ≥чному анал≥з≥, можна под≥лити на:

Ø виробничо-економ≥чн≥ - виражають умови, що забезпечують п≥дприЇмницьку д≥€льн≥сть з точки зору орган≥зац≥њ виробничого (торговельного, буд≥вельного чи будь-€кого ≥ншого) процесу, рац≥онального використанн€ ресурс≥в, залучених дл€ своЇњ д≥€льност≥. “ак, показник рентабельност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства визначаЇтьс€ такими факторами €к структура вкладень кап≥талу в активи, ≥нтенсивн≥сть використанн€ виробничих засоб≥в, продуктивн≥сть прац≥ роб≥тник≥в, р≥вень технолог≥њ, запровадженн€ прогресивних норм матер≥альних ≥ трудових затрат, ефективн≥сть запроваджених форм менеджменту ≥ маркетингу тощо;

Ø соц≥ально-економ≥чн≥ - руш≥йн≥ сили п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, €к≥ закладен≥ у самих учасниках виробничих в≥дносин, в≥дображають творчу ≥н≥ц≥ативу й активн≥сть працюючих, р≥вень осв≥ти та культури прац≥вник≥в, ≥н≥ц≥атива новатор≥в виробництва, моральне стимулюванн€ ≥ зац≥кавлен≥сть прац≥вник≥в, р≥вень управл≥нн€ п≥дприЇмством, умови житт€, побуту, в≥дпочинку, м≥крокл≥мат у трудовому колектив≥, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови прац≥, пол≥пшенн€ орган≥зац≥њ виробництва та прац≥, естетичний стан прим≥щень тощо.

ƒл€ врахуванн€ особливостей д≥€льност≥ п≥дприЇмств конкретних галузей фактори за р≥внем охопленн€ под≥л€ють на:

Ø загальн≥ - д≥ють в ус≥х галуз€х економ≥ки (наприклад, забезпечен≥сть матер≥альними та трудовими ресурсами ≥ ефективн≥сть њх використанн€);

Ø специф≥чн≥ - в умовах окремоњ галуз≥ економ≥ки чи п≥дприЇмства (наприклад, м≥сце розташуванн€ п≥дприЇмства тощо).

«а р≥внем впливу на результати д≥€льност≥ фактори под≥л€ютьс€ на:

Ø основн≥ - фактори, що зд≥йснюють вир≥шальний вплив на господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмства в умовах, що склалис€;

Ø другор€дн≥ - вс≥ ≥нш≥ фактори, кр≥м основних.

ѕри цьому один ≥ той самий фактор залежно в≥д обставин може бути й основним ≥ другор€дним.

«а часом д≥њ розр≥зн€ють фактори:

Ø пост≥йн≥ - зд≥йснюють вплив на досл≥джуване €вище безперервно прот€гом усього часу;

Ø тимчасов≥ - њх вплив в≥дбуваЇтьс€ пер≥одично. Ќаприклад, освоЇнн€ новоњ техн≥ки та технолог≥њ виробництва.

«а характером залученн€ ресурс≥в фактори под≥л€ють на:

Ø ≥нтенсивн≥ - пов'€зан≥ з найб≥льш ефективним використанн€м дос€гнень науки, технолог≥њ. ¬они забезпечують розвиток економ≥ки за рахунок п≥двищенн€ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥, покращанн€ використанн€ на€вних ресурс≥в, що характеризують ступ≥нь зусилл€, напружен≥сть прац≥ в процес≥ виробництва (п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ тощо);

Ø екстенсивн≥ - пов'€зан≥ з к≥льк≥сним, а не €к≥сним приростом результативного показника. Ќаприклад, зб≥льшенн€ обс€гу виробництва за рахунок зб≥льшенн€ чисельност≥ роб≥тник≥в.

«а в≥дношенн€м до суб'Їкта господарюванн€ фактори под≥л€ютьс€ на:

Ø об'Їктивн≥ - фактори, що не залежать в≥д д≥€льност≥ п≥дприЇмств (наприклад, стих≥йне лихо);

Ø суб'Їктивн≥ - фактори, що залежать в≥д д≥€льност≥ окремих ос≥б, п≥дприЇмств тощо. Ќав≥ть вм≥ле прогнозуванн€ у господарськ≥й практиц≥ об'Їктивних умов ≥ фактор≥в можна трактувати €к €вище суб'Їктивного пор€дку. ”сп≥шне господарюванн€, виконанн€ б≥знес-план≥в визначаютьс€ вм≥лим кер≥вництвом виробничим колективом; правильною орган≥зац≥Їю виробництва, економ≥ки, ф≥нанс≥в; глибоким знанн€м справи конкретним виконавцем.

Ѕ≥льш≥сть фактор≥в, що вивчаютьс€ в анал≥з≥, складаютьс€ з дек≥лькох елемент≥в. јле Ї й так≥, що не розкладаютьс€ на складов≥ частини. ” зв'€зку з цим фактори под≥л€ютьс€ на складн≥, що виникають п≥д впливом комплексу причин, наприклад, продуктивн≥сть прац≥, та прост≥, €к≥ Ї результатом д≥њ одн≥Їњ причини, наприклад, к≥льк≥сть робочих дн≥в.

«а можлив≥стю вим≥ру впливу фактор≥в на результативний показник вони под≥л€ютьс€ на параметричн≥ (т≥, що п≥ддаютьс€ к≥льк≥сн≥й оц≥нц≥) ≥ непараметричн≥ (т≥, що не п≥дл€гають к≥льк≥сн≥й оц≥нц≥).  ≥льк≥сний вим≥р впливу фактор≥в на показник, що вивчаЇтьс€, дозвол€Ї правильно оц≥нити господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмств. якщо це неможливо зробити (наприклад, визначити вплив стажу роботи, р≥вн€ профес≥йноњ п≥дготовки роб≥тник≥в на продуктивн≥сть њх прац≥), необх≥дно просл≥дкувати напр€м впливу фактор≥в. ÷е п≥двищить обірунтован≥сть висновк≥в ≤ рекомендац≥й за результатами проведеного економ≥чного анал≥зу.

 ожний фактор може складатис€ ≥з дек≥лькох причин, €к≥ в свою чергу виступають €к самост≥йн≥ фактори з в≥дпов≥дним р≥внем впливу на результати д≥€льност≥ п≥дприЇмства. ¬≥дпов≥дно, фактори можуть бути першого, другого, третього,... n-ного р≥вн€.

ƒо фактор≥в першого р≥вн€ в≥днос€ть т≥, що безпосередньо впливають на результативний показник. ‘актори, що спричин€ють непр€мий вплив на

 
 

результативний показник за допомогою фактор≥в першого р≥вн€ - фактори другого р≥вн€ тощо. ѕриклад детерм≥нованоњ факторноњ модел≥ валовоњ продукц≥њ наведено на рис. 4.3.

 

як ≥ економ≥чн≥ показники, фактори що њх визначають, под≥л€ютьс€ на к≥льк≥сн≥, структурн≥ та €к≥сн≥.  ≥льк≥сними вважаютьс€ фактори, що виражають к≥льк≥сну визначен≥сть €вищ (к≥льк≥сть обладнанн€, сировини), наприклад, обс€г валових доход≥в, продажу продукц≥њ, сума власних ≥ залучених ф≥нансових ресурс≥в, сума витрат на виробництво, чисельн≥сть прац≥вник≥в п≥дприЇмства, робочих дн≥в в анал≥зованому пер≥од≥ тощо. ƒо структурних фактор≥в в≥днос€тьс€ так≥ показники €к питома вага власних ф≥нансових ресурс≥в у кап≥тал≥ п≥дприЇмства, частка активноњ частини основних засоб≥в у загальн≥й вартост≥ основних засоб≥в, частка роб≥тник≥в п≥дприЇмства, питома вага матер≥альних витрат у загальн≥й сум≥ витрат на виробництво тощо. як≥сн≥ фактори визначають внутр≥шн≥ €кост≥, ознаки й особливост≥ об'Їкт≥в, що вивчаютьс€. Ќаприклад, р≥вень продуктивност≥ прац≥ роб≥тник≥в, ц≥на ≥ рентабельн≥сть вироб≥в, €к≥ випускаЇ п≥дприЇмство, ƒоходн≥сть ц≥нних папер≥в тощо.

Ќаведена класиф≥кац≥€ фактор≥в даЇ можлив≥сть вивчити та оц≥нити њх вплив на показники, що вивчаютьс€, розробити оптимальн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн€.

 

4.3. ћоделюванн€ факторних систем

ƒо завдань детерм≥нованого факторного анал≥зу економ≥чних показник≥в в≥дноситьс€ встановленн€ конкретного виду залежност≥ результативного показника в≥д окремих фактор≥в, що впливають на нього, та визначенн€ њх к≥льк≥сного розм≥ру. ƒл€ цього використовують математичне моделюванн€ економ≥чних процес≥в.

¬ економ≥чних досл≥дженн€х при зд≥йсненн≥ детерм≥нованого факторного анал≥зу взаЇмозв'€зки м≥ж показниками в≥дображаютьс€ у вигл€д≥ математичних формул, €к≥ називають анал≥тичними модел€ми. ¬икористанн€ моделей в анал≥з≥ даЇ змогу абстрактно зобразити основн≥ взаЇмозв'€зки, що ≥снують у реальн≥й господарськ≥й систем≥.

“им самим, анал≥тичне моделюванн€, по-перше, даЇ можлив≥сть методично правильно п≥д≥йти до вивченн€ господарських процес≥в, по-друге, без нього неможливе розв'€занн€ анал≥тичних завдань за допомогою сучасних комп'ютерних технолог≥й.

ћоделюванн€ - це один з метод≥в наукового п≥знанн€, за допомогою €кого створюЇтьс€ модель об'Їкта досл≥дженн€; тобто взаЇмозв'€зок показника, що досл≥джуЇтьс€, з факторами передаЇтьс€ у форм≥ конкретного математичного р≥вн€нн€.

‘ункц≥ональний зв'€зок можна в≥добразити шл€хом використанн€ адитивноњ, мультипл≥кативноњ, кратноњ або комб≥нованоњ моделей:

1. јдитивний взаЇмозв'€зок можна представити у вигл€д≥ математичного р≥вн€нн€:

 
 

јдитивн≥ модел≥ використовуютьс€ у тих випадках, €кщо результативний показник Ї алгебрањчною сумою дек≥лькох факторних ознак. ѕрикладом може бути балансова модель товарного забезпеченн€: «апаси товар≥в на початок пер≥оду + ќбс€г надходженн€ = «агальний обс€г реал≥зац≥њ + ≤нше вибутт€ товар≥в + «апаси товар≥в на к≥нець пер≥оду

2. ћультипл≥кативний взаЇмозв'€зок в≥дображаЇ пр€мо пропорц≥йну залежн≥сть результативного показника в≥д фактор≥в. ћатематичне р≥вн€нн€ при цьому Ї наступним:

 
 

 

ћультипл≥кативн≥ модел≥ застосовуютьс€ €кщо результативний показник с добутком дек≥лькох фактор≥в. ѕрикладом мультипл≥кативноњ модел≥ Ї виручка в≥д реал≥зац≥њ:

¬иручка = ќбс€г реал≥зац≥њ х ÷≥на одиниц≥ реал≥зованоњ продукц≥њ

ƒетал≥зац≥€, або глибина, факторного анал≥зу багато в чому визначаЇтьс€ числом фактор≥в, вплив €ких можна к≥льк≥сно оц≥нити, тому велике значенн€ в анал≥з≥ мають багатофакторн≥ мультипл≥кативн≥ модел≥. ¬ основ≥ побудови та розв'€занн€ цих моделей лежать наступн≥ принципи:

ü м≥сце кожного фактора в модел≥ повинно в≥дпов≥дати його рол≥ у формуванн≥ результативного показника;

ü модель сл≥д будувати з двохфакторноњ повноњ модел≥ шл€хом посл≥довного розпод≥лу фактор≥в (€к правило, €к≥сних) на складов≥;

ü при написанн≥ формули багатофакторноњ модел≥ фактори рекомендуЇтьс€ розташовувати в пор€дку њх зм≥ни зл≥ва направо.

3.  ратна залежн≥сть результативного показника в≥д фактор≥в маЇ наступу математичну ≥нтерпретац≥ю:

 
 

 ратн≥ модел≥ застосовуютьс€ €кщо результативний показник отримують д≥ленн€м одного факторного показника на величину ≥ншого.

4.  омб≥нований (зм≥шаний) взаЇмозв'€зок результативного ≥ факторних показник≥в - поЇднанн€ в р≥зноман≥тних комб≥нац≥€х адитивноњ, мультипл≥кативноњ та кратноњ залежностей:

 
 

 

«азначимо, що будь-€ке математичне р≥вн€нн€ не може бути факторною моделлю. Ќе можна плутати формулу розрахунку показника та модель, що в≥дображаЇ причинно-насл≥дков≤ зв'€зки. Ќаприклад, вироб≥ток розраховуЇтьс€ €к в≥дношенн€ валовоњ (товарноњ) продукц≥њ та середньосписковоњ чисельност≥ роб≥тник≥в. јле це р≥вн€нн€ не Ї моделлю, так €к не характеризуЇ причинно-насл≥дков≥ зв'€зки: зб≥льшенн€ обс€гу виробництва не Ї фактором зб≥льшенн€ продуктивност≥ прац≥, так €к ≥ просте скороченн€ чисельност≥ прац≥вник≥в не призводить безпосередньо до зб≥льшенн€ продуктивност≥ прац≥.

ѕрийоми побудови детерм≥нованих факторних моделей.

¬ окремих випадках дл€ вивченн€ залежност≥ м≥жпоказниками та к≥льк≥сного вим≥рюванн€ множинипричин, що вплинули на результативний показник,необх≥дно побудувати детерм≥новану факторну модель.

¬≥домий р€д прийом≥в моделюванн€ факторних систем: розпод≥лу; подовженн€; розширенн€ та скороченн€ вих≥дних кратних двофакторних систем типу 1/m. ¬ результат≥ процесу моделюванн€ з двофакторноњ кратноњ модел≥ формуютьс€ адитивно-кратн≥, мультипл≥кативн≥ ≥ мультипл≥кативно-кратн≥ багатофакторн≥ системи типу:

 
 

 

Ќаведемо приклад под≥лу факторних показник≥в при моделюванн≥:

v адитивних факторних систем: залежн≥сть обс€гу реал≥зац≥њ в≥д обс€гу випуску продукц≥њ ≥ використанн€ продукц≥њ дл€ ≥нших, кр≥м реал≥зац≥њ, потреб. √либина розпод≥лу другого з названих факторних показник≥в може бути р≥зною;

v мультипл≥кативних моделей: фактор≥в-мультипл≥катор≥в може бути передбачено не два, а значно б≥льше за рахунок посл≥довного розчленуванн€ кожного з них. Ќаприклад, р≥чний обс€г валовоњ продукц≥њ може бути представлений €к добуток середньор≥чноњ чисельност≥ роб≥тник≥в ≥ середньор≥чного вироб≥тку кожного з них, ≤нший вар≥ант залежност≥ вказаного результативного показника може включати три, чотири або б≥льшу к≥льк≥сть мультипл≥катор≥в. —еред них, кр≥м вказаних, може бути, наприклад, к≥льк≥сть в≥дпрацьованих в середньому дн≥в одним роб≥тником, середн€ тривал≥сть робочого дн€ ≥ середньогодинний вироб≥ток продукц≥њ одного роб≥тника.

 ратн≥ модел≥ можуть бути перетворен≥ шл€хом подовженн€, розширенн€ ≥ скороченн€.

1. ѕрийом подовженн€ факторноњ системи пол€гаЇ в тому, що у вих≥дн≥й формул≥ њњ показники алгебрањчно, розшифровуютьс€ в≥дпов≥дно до њх економ≥чного зм≥сту.

 
 

“ак, подовженн€ в кратних системах передбачаЇ зам≥ну фактор≥в в чисельнику або знаменнику дробу на суму однор≥дних показник≥в. ¬их≥дна факторна модель

 

 
 

ѕодовженн€ знаменника в кратних модел€х дозвол€Ї отримати також кратну модель, де фактор, що обернено пропорц≥йно впливаЇ на результативний показник, буде представлений сумою чи добутком однор≥дних показник≥в. ¬арт≥сть виготовленоњ продукц≥њ (¬ѕ) може бути представлена €к добуток к≥лькост≥ виготовленоњ продукц≥њ (ќ¬) та ц≥ни одиниц≥ продукц≥њ (÷). ‘акторна модель витрат на ≤ грн. вартост≥ валовоњ продукц≥њ (–е) в цьому раз≥ буде наступною:

 

2. ѕрийом розширенн€ кратноњ модел≥ представл€Ї собою отриманн€ мультипл≥кативноњ системи шл€хом множенн€ чисельника та знаменника дробу вих≥дноњ факторноњ модел≥ на один або к≥лька нових показник≥в.

ѕрийом розширенн€ факторних систем базуЇтьс€ на в≥домому правил≥ математики: €кщо чисельник ≥ знаменник дробу помножити на одне ≥ те саме число, величина дробу не зм≥нитьс€. ÷е даЇ змогу вводити до анал≥тичних формул (моделей), €к≥ анал≥зуютьс€, будь-€к≥ показники, що несуть анал≥тичне навантаженн€ з точки зору досл≥дженн€ фактор≥в, €к≥ впливають на

 
 

результативний показник.

 

 
 

Ќаприклад, кратна модель рентабельност≥ актив≥в (–а) може бути представлена €к добуток двох мультипл≥катор≥в: коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ актив≥в об) ≥ рентабельност≥ продаж (пр), €кщо у вих≥дн≥й систем≥ чисельник ≥ знаменник помножити на чистий дох≥д в≥д продажу („ƒ), отримаЇмо:

 

де ѕ - прибуток в≥д реал≥зац≥њ, гри.; ј - середн€ варт≥сть актив≥в за пер≥од, що анал≥зуЇтьс€, грн.

–озширенн€ моделей повинно зд≥йснюватис€ за рахунок параметр≥в, €к≥ взаЇмопов'€зан≥ ≥з заданими у сам≥й формул≥ й утворюють нов≥ показники, що поглиблюють знанн€ про досл≥джуван≥ економ≥чн≥ €вища.

3. ѕрийом скороченн€ дозвол€Ї отримати модель, однакову за типом з вих≥дною, але з новим набором фактор≥в, шл€хом д≥ленн€ чисельника ≥ знаменника дробу на один ≥ той же показник:

 
 

 

 
 

Ќаприклад, використовуючи вих≥дн≥ дан≥ попереднього прикладу, под≥лимо чисельник ≥ знаменник на чистий дох≥д в≥д продажу ≥ отримаЇмо нову факторну модель:

 

де јм - кап≥талом≥стк≥сть продукц≥њ.

ƒл€ перетворенн€ будь-€коњ факторноњ модел≥ можуть посл≥довно використовуватис€ к≥лька р≥зних прийом≥в. ѕри цьому кожного разу модел≥ повинн≥ в≥дображати зв'€зок м≥ж реальними показниками, що вивчаютьс€. Ќе можна формувати абстрактн≥ конструкц≥њ.

ѕроцес моделюванн€ факторних систем досить складний ≥ в≥дпов≥дальний момент в економ≥чному анал≥з≥. ¬≥д того, наск≥льки об'Їктивно й точно створен≥ модел≥ в≥дображають зв'€зок м≥ж показниками, залежать результати та висновки анал≥зу. ѕри цьому побудова факторноњ модел≥ - початковий етап факторного анал≥зу, п≥сл€ чого необх≥дно обрати спос≥б њњ вир≥шенн€.

4.4. —пособи вим≥ру впливу фактор≥в у детерм≥нованому анал≥з≥

ќдним з найважлив≥ших методолог≥чних питань в економ≥чному анал≥з≥ Ї визначенн€ величини впливу окремих фактор≥в на зм≥ну результативних показник≥в.

 
 

¬раховуючи те, що за характером взаЇмозв'€зку м≥ж показниками розр≥зн€ють детерм≥нований ≥ стохастичний факторний анал≥з, анал≥тичн≥ способи под≥л€ютьс€ в≥дпов≥дно на способи детерм≥нованого та стохастичного факторного анал≥зу (рис. 4.4).

 

” детерм≥нованому анал≥з≥ дл€ визначенн€ впливу фактор≥в на результативн≥ показники використовуютьс€ наступн≥ способи: ланцюгових п≥дстановок, абсолютних р≥зниць, в≥дносних р≥зниць. ≥ндексний, пропорц≥йного д≥ленн€, ≥нтегральний тощо. ѕерш≥ чотири способи базуютьс€ на принцип≥ ел≥м≥нуванн€.

≈л≥м≥нувати - означаЇ усунути, виключити вплив вс≥х фактор≥в на величину результативного показника, кр≥м одного. ѕри цьому виход€ть з умовного припущенн€ про те, що вс≥ фактори зм≥нюютьс€ незалежно один в≥д одного: спочатку зм≥нюЇтьс€ один, а вс≥ ≥нш≥ залишаютьс€ без зм≥ни, пот≥м зм≥нюЇтес€ другий, трет≥й ≥ т.д., за умови незм≥нност≥ ≥нших. ÷е даЇ можлив≥сть визначити вплив кожного фактору на величину показника, що досл≥джуЇтьс€, окремо в≥д ≥нших.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4376 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1981 - | 1890 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.069 с.