Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з використанн€ робочого часу




”мовою виконанн€ виробничоњ програми, рац≥онального використанн€ трудових ресурс≥в Ї економне ефективне використанн€ робочого часу. ѕовноту використанн€ трудових ресурс≥в можна оц≥нити за к≥льк≥стю в≥дпрацьованих дн≥в ≥ годин одним роб≥тником за пер≥од часу, що анал≥зуЇтьс€, а також за ступенем використанн€ фонду робочого часу.

јнал≥з використанн€ робочого часу проводитьс€ за даними статистичноњ зв≥тност≥ (форма 3-ѕ¬ "«в≥т про використанн€ робочого часу"), балансу робочого часу та оперативного табельного обл≥ку. ≤нформац≥йне забезпеченн€ анал≥зу використанн€ робочого часу прот€гом дн€, що м≥ститьс€ в оф≥ц≥йн≥й статистичн≥й зв≥тност≥, Ї недостатн≥м, бо в н≥й м≥ст€тьс€ (навод€тьс€) дан≥ лише про документован≥ (оф≥ц≥йно заф≥ксован≥) внутр≥шньозм≥нн≥ простоњ працюючих, у тому числ≥ роб≥тник≥в. “ому велике значенн€ дл€ ви€вленн€ реальноњ суми внутр≥шньозм≥нних втрат робочого часу мають матер≥али обробки разових спостережень, фотографуванн€ ≥ самофотографуванн€ робочого дн€.

ѕри розрахунку балансу робочого часу використовуютьс€ €к нормативн≥ матер≥али, так ≥ дан≥ за попередн≥ пер≥оди (наприклад, не€вки з причин хвороби), а також дан≥ табельного обл≥ку €вок ≥ не€вок на роботу з розшифруванн€м причин останн≥х. Ѕаланс робочого часу складаЇтьс€ по господарюючому суб'Їкту в ц≥лому, кожному виробничому п≥дрозд≥лу та категор≥њ працюючих. ” баланс≥ робочого часу розраховуютьс€ календарний, табельний, максимально можливий ≥ €вочний фонди робочого часу.

” процес≥ анал≥зу використанн€ робочого часу виконуютьс€ наступн≥ завданн€:

Ä загальна оц≥нка повноти використанн€ робочого часу;

Ä ви€вленн€ фактор≥в ≥ розм≥ру њх впливу на використанн€ робочого часу;

Ä з'€суванн€ причин ц≥лоденних ≥ внутр≥шньозм≥нних втрат робочого часу;

Ä розрахунок впливу простоњв на продуктивн≥сть прац≥ та зм≥ну обс€гу виробництва.

¬икористанн€ робочого часу за категор≥€ми роб≥тник≥в оц≥нюЇтьс€ за допомогою двох показник≥в: середн€ к≥льк≥сть дн≥в, в≥дпрацьованих роб≥тником за зв≥тний пер≥од (м≥с€ць, квартал, р≥к), ≥ середн€ тривал≥сть робочого дн€ (зм≥ни). ÷≥ показники можна обчислити на п≥дстав≥ даних зв≥ту з прац≥.

ѕерший показник, що характеризуЇ тривал≥сть робочого пер≥оду в дн€х (€вочн≥ дн≥), залежить в≥д наступних фактор≥в:

1) к≥льк≥сть вих≥дних ≥ св€ткових дн≥в;

2) к≥льк≥сть дн≥в черговоњ в≥дпустки, ≥нших вид≥в в≥дпусток, передбачених законодавством;

3) к≥льк≥сть дн≥в непрацездатност≥;

4) не€вки на роботу з дозволу адм≥н≥страц≥њ;

5) прогули тощо.

“ривал≥сть робочого дн€ (зм≥ни) роб≥тника залежить в≥д:

Ä величини нормативно встановленого робочого тижн€;

Ä часу простою прот€гом робочого дн€ (зм≥ни), заф≥ксованого в обл≥ку;

Ä часу ≥нших скорочень робочого дн€, передбачених законодавством (дл€ п≥дл≥тк≥в, матер≥в-годувальниць тощо);

Ä часу понадурочноњ роботи (зб≥льшуЇ величину показника) тощо.

ѕ≥д час анал≥зу визначаютьс€ в≥дхиленн€ фактичних показник≥в в≥д запланованих, проводитьс€ пор≥вн€нн€ њх з аналог≥чними показниками за минул≥ пер≥оди, встановлюютьс€ конкретн≥ причини можливих в≥дхилень.

ƒан≥ дл€ анал≥зу використанн€ трудових ресурс≥в наведен≥ у таблиц≥ 12.7.

 

 

«а даними таблиц≥ 12.7 можна зробити висновок, що середн€ тривал≥сть робочого дн€ у зв≥тному роц≥ була б≥льшою, н≥ж у минулому роц≥ на 17,9 %, але меншою в≥д плану на 1,3 %, що складаЇ 0,1 год. ¬казана зм≥на обумовлена зб≥льшенн€м в≥дпрацьованих годин одним роб≥тником у зв≥тному роц≥ в пор≥вн€нн≥ з минулим роком на 14,3 %, що склало 250 год. «б≥льшенн€ середньоњ тривалост≥ робочого дн€ ще не св≥дчить про покращанн€ використанн€ робочого часу; це Ї св≥дченн€м зб≥льшенн€ часу середнього перебуванн€ роб≥тник≥в на робот≥, а не зб≥льшенн€м власне робочого часу.

“ак, за даними таблиц≥ 12.7, непродуктивн≥ втрати робочого часу зб≥льшилис€ у 2-му роц≥ пор≥вн€но з 1-м на 0,3 тис. год. або на 7,5 %.

ѕ≥сл€ загальноњ оц≥нки повноти використанн€ робочого часу необх≥дно визначити вплив наступних фактор≥в на зм≥ну фонду робочого часу (‘–„)

Ä чисельност≥ роб≥тник≥в („–);

Ä к≥лькост≥ в≥дпрацьованих дн≥в одним роб≥тником у середньому за зв≥тний пер≥од (ƒ);

Ä середньоњ тривалост≥ робочого дн€ (“).

«в'€зок м≥ж цими показниками можна представити за допомогою мультипл≥кативноњ модел≥:

–„ = „– х ƒ х “. (12.7)

ѕроведемо розрахунок за даними таблиц≥ 12.7.

1) фонд робочого часу за 1-й р≥к:

–„Ѕ = 670 x 6,7 x 261 = 1171,6 (тис. год.);

2) фонд робочого часу плановий:

–„Ѕ = 670 х 8,0 х 260 = 1393,6 (тис. год.);

3) фонд робочого часу за 2-й р≥к:

–„Ѕ = 668 х 7,9 х 253 = 1335,1 (тис. год.).

“аким чином, фонд робочого часу у зв≥тному роц≥ був менший за плановий на 58,5 тис. год. ≥ на 163,5 тис. год. б≥льший, н≥ж за минулий пер≥од.

¬плив фактор≥в на зм≥ну фонду робочого часу, можна встановитиспособом абсолютних р≥зн≥ть. «м≥на фонду робочого часу за рахунок зм≥ни:

Ä середньосписковоњ чисельност≥ роб≥тник≥в:

∆‘–„чр= („–ф Ц „–пл) х ƒпл х “заг.пл= (668-670)х 260x8,0 = -4.2 (тис. год.)

Ä в≥дпрацьованих дн≥в одним роб≥тником:

∆‘–„д =„–ф х (ƒф Цƒпл) х “загал. = 662 х (253 - 260) х 8,0 = - 37,1 (тис. год.)

Ä середньоњ тривалост≥ робочого дн€:

∆‘–„п= „–ф х ƒф х (“заг.ф Ц “заг.пл) = 668 х 253 х (7,9 - 8,0) = - 16,9 (тис. год.)

∆‘–„ =‘–„ф Ц‘–„п =1335,√-1393,6 = -58,2(тис.год.)

« проведеного розрахунку можна зробити висновок, що на фонд робочого часу найб≥льший вплив мала середн€ тривал≥сть робочого дн€. «а рахунок зб≥льшенн€ тривалост≥ робочого дн€ на 1,9 год. фонд робочого часу зб≥льшивс€ на 152.0 тис. грн. Ќегативно вплинули на фонд робочого часу зниженн€ чисельност≥ роб≥тник≥в ≤ к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в одним роб≥тником, що знизило фонд робочого часу в≥дпов≥дно на 3,6 ≥ 32,7 тис. грн.

јнал≥зуючи використанн€ робочого часу на п≥дприЇмств≥, необх≥дно визначити загальн≥ втрати робочого часу, ц≥лоденн≥ та внутр≥шн≥.

«агальн≥ втрати робочого часу (∆“вт) визначаютьс€:

Ä €к р≥зниц€ м≥ж фактично в≥дпрацьованим часом ус≥ма роб≥тниками за зв≥тний пер≥од в урочний час (з фактично в≥дпрацьованого часу вираховуЇтьс€ час, в≥дпрацьований надурочно) та часом, передбаченим дл€ виконанн€ планового завданн€ з випуску продукц≥њ, перерахованого на фактичну чисельн≥сть роб≥тник≥в. јлгоритм розрахунку:

∆“вт = (‘–„ф Ц “нв) - (‘–„б : „–б х „–); (12.9)

Ä €к сума добутку втрат робочого часу, допущених одним роб≥тником, ≥ фактичноњ чисельност≥ роб≥тник≥в ≥ в≥дпрацьованих надурочно годин.

 

 

“аким чином, за даними табл.12.7 загальн≥ втрати робочою часу складають:

1) ∆“вт = (1335,1 - 4,3) - (1171,6/670 x 668) = 1330,8 - 1168,1 Ц 162,72 (тис.

год.);

2) ∆“вт = (1999-1749) х 670 + (-4.3) = 167,5 - 4,3 = 163,2 (тис. год.).

÷≥лоденн≥ витрати робочого часу (“вт.д) розраховуютьс€ за наступними формулами:

1) €к р≥зниц€ м≥ж в≥дпрацьованими людино-дн€ми фактично та за планом, перерахованими на фактичну чисельн≥сть роб≥тник≥в:

2) €к множенн€ ц≥лоденних втрат робочого часу одним роб≥тником на фактичну чисельн≥сть роб≥тник≥в:

 

«а даними наведеного прикладу ц≥лоденн≥ втрати робочого часу становл€ть:

1) “в =(253-26≤) х 668 = -5,3 (тис. люд.-дн≥в):

2) “чв =-5,3 x 6,7 = -35,5 (тис. люд.-дн≥в).

¬нутр≥шньозм≥нн≥ втрати робочого часу (∆“вт) розраховуютьс€:

Ä €к р≥зниц€ м≥ж загальними втратами робочого часу та ц≥лоденними втратами, обчисленими в годинах:

 

Ä €к зм≥на середньоњ тривалост≥ робочого дн€, помножена на к≥льк≥сть дн≥в, в≥дпрацьованих одним роб≥тником фактично та помножена на фактичну к≥льк≥сть роб≥тник≥в плюс години надурочноњ роботи:

 

¬нутр≥шньозм≥нн≥ втрати робочого часу за даними табл. 12.7:

1) ∆“вт.ч = - 163,2 + 35.5 = 198.7 3(“ис. год.);

2) ∆“вт.ч = ((7.9 - 6,7| х 253 х 668) + (- 4300) = 198,5 (тис. год.),

«аф≥ксован≥ в обл≥ку та ви€влен≥ методом виб≥ркових спостережень внутр≥шньозм≥нн≥ простоњ групуютьс€ за причинами, що даЇ можлив≥сть розробити заходи щодо њх скороченн€.

 р≥м того причини втрат робочого часу (ц≥лоденних ≥ внутр≥шньозм≥нних) можна встановити пор≥внюючи плановий ≥ фактичний баланс робочого часу.

ѕричини втрат робочого часу можуть бути викликан≥ р≥зними об'Їктивними та суб'Їктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими в≥дпустками з дозволу адм≥н≥страц≥њ хворобою роб≥тник≥в з тимчасовою втратою працездатност≥, прогулами, просто€ми через несправн≥сть машин, механ≥зм≥в, кл≥матичн≥ умови, в≥дсутн≥сть роботи, електроенерг≥њ, палива тощо.  ожний вид втрат анал≥зуЇтьс€ б≥льш детально, особливо т≥, €к≥ залежать в≥д п≥дприЇмства. Ѕ≥льш≥сть з них (кр≥м втрат, пов'€заних з хворобами та кл≥матичними умовами) можна вважати невикористаними резервами зб≥льшенн€ фонду робочого часу. ѕри цьому необх≥дно враховувати, що втрати робочого часу не завжди призвод€ть до зменшенн€ виробництва продукц≥њ, вони можуть бути перекрит≥ п≥двищенн€м продуктивност≥ прац≥ роб≥тник≥в п≥дприЇмства.

ѕроведемо анал≥з балансу робочого часу на п≥дстав≥ даних табл. 12.8.

 

 

„исельн≥сть роб≥тник≥в вз€то з таблиц≥ 12.7 ≥ становить 668 чолов≥к.

«а даними табл. 12.8 можна зробити висновок, що б≥льша частина втрат робочого часу ((2004 + 3340 + 5344) х 7,95 + 1336 = 86306 (гад.)) викликана суб'Їктивними факторами: додатков≥ в≥дпустки, прогули, простоњ, що можна вважати невикористаними резервами зб≥льшенн€ фонду робочого. часу. Ќедопущенн€ њх р≥внозначно вив≥льненню 47 прац≥вник≥в п≥дприЇмства (86306 /1829). «а рахунок вказаних фактор≥в фонд робочого часу фактичний був менший за плановий на 21 день з розрахунку на 1 роб≥тника або на 14028 дн≥в роботи вс≥х роб≥тник≥в. ѕри цьому корисний фонд робочого часу фактичний був менший за плановий па 168 год. з розрахунку на 1 роб≥тника, або на 112,2 тис. год. роботи вс≥х роб≥тник≥в, а фактична середн€ тривал≥сть робочоњ зм≥ни зменшилас€ у пор≥вн€нн≥ з планом на 0,02 год. (на 1 роб≥тника) або на 13,36 год. (на вс≥х роб≥тник≥в п≥дприЇмства).

ѕ≥сл€ вивченн€ втрат робочого часу визначаютьс€ непродуктивн≥ витрати робочого часу.

Ќепродуктивн≥ витрати робочого часу складаютьс€ ≥з втрат робочого часу внасл≥док виготовленн€ браку, його виправленн€, а також витрат робочого часу, пов'€заних з в≥дхиленн€ми в≥д технолог≥чного процесу (додатков≥ витрати робочого часу).

” спец≥ал≥зован≥й л≥тератур≥ пропонуЇтьс€ наступна методика розрахунку непродуктивних витрат прац≥ в результат≥ браку:

1) розраховуЇтьс€ питома вага зароб≥тноњ плати виробничих роб≥тник≥в у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ;

2) визначаЇтьс€ сума зароб≥тноњ плати у соб≥вартост≥ остаточного браку. ƒл€ цього необх≥дно соб≥варт≥сть забракованоњ продукц≥њ помножити на питому вагу зарплати у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ;

3) розраховуЇтьс€ питома вага зароб≥тноњ плати виробничих роб≥тник≥в у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ за вирахуванн€м матер≥альних втрат;

4) визначаЇтьс€ сума зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в за виправленн€ браку. ƒл€ цього необх≥дно витрати на виправленн€ браку помножити на питому вагу зароб≥тноњ плати виробничих прац≥вник≥в у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ за вирахуванн€м матер≥альних затрат;

5) розраховуЇтьс€ зароб≥тна плата роб≥тник≥в в остаточному браку та на його виправленн€ (сума 2 п. ≥ 4 п.);

6) обчислюЇтьс€ середньоденна зароб≥тна плата €к в≥дношенн€ зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в ≥ фактичного фонду робочого часу в годинах;

7) визначаЇтьс€ робочий час, витрачений на виготовленн€ браку та його виправленн€ €к в≥дношенн€ суми зароб≥тноњ плати та середньогодинноњ зароб≥тноњ плати (п. 5 / п. 6).

«а результатами анал≥зу необх≥дно розробити заходи щодо скороченн€ втрат робочого часу та пов'€заних з ними непродуктивних виплат зароб≥тноњ плати. ќсоблива увага при цьому звертаЇтьс€ на посиленн€ контролю за внутр≥шньозм≥нними втратами робочого часу.

ѕри вивченн≥ використанн€ робочого часу проводитьс€ анал≥з орган≥зац≥њ прац≥ (табл. 12.9).

 

¬икладена методика анал≥зу використанн€ фонду робочого часу застосовуЇтьс€ дл€ господарюючих суб'Їкт≥в, €к≥ працюють в одну зм≥ну. ѕри двох - ≥ трьохзм≥нному режим≥ роботи використовуЇтьс€ узагальнюючий показник - коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роб≥тник≥в. ¬≥н розраховуЇтьс€ шл€хом д≥ленн€ загальноњ чисельност≥роб≥тник≥в, €к≥ фактично працювали, на число роб≥тник≥в, що працювали в найб≥льш≥й зм≥н≥, тобто визначаЇтьс€ ск≥льки зм≥н у середньому за пер≥од, що анал≥зуЇтьс€, працював господарюючий суб'Їкт кожен робочий день.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3589 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2277 - | 2076 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.