Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з стад≥й життЇвого циклу товару




∆иттЇвий цикл товару - це пер≥од ≥снуванн€ товару на ринку.  онцепц≥€ життЇвого циклу товару пол€гаЇ у тому, що будь-€кий товар з певними споживчими властивост€ми з плином часу вит≥сн€Їтьс€ з ринку б≥льш досконалим, €кому властив≥ кращ≥ споживч≥ властивост≥.

“еор≥€ життЇвого циклу товару розгл€даЇ товар €к живий орган≥зм з притаманними йому стад≥€ми розвитку (див. рис. 11.6).

 

ƒо процесу продажу розр≥зн€ють нульову стад≥ю життЇвого циклу товару, що пов'€зана з вивченн€м, досл≥дженн€м ≥ розробкою нового товару.

Ќа етап≥ виведенн€ товар≥в на ринок спостер≥гаЇтьс€ пер≥од пов≥льного зростанн€ збуту, де через велик≥ витрати на введенн€ товару прибутку ще немаЇ, а комерц≥йна д≥€льн≥сть Ї збитковою, так €к значна сума кошт≥в спр€мовуЇтьс€ на покритт€ витрат, пов'€заних з нульовою стад≥Їю життЇвого циклу товару. “овари прийн€то називати на цьому етап≥ "знаком питанн€" ("важкими д≥тьми"), оск≥льки ще не зрозум≥ло, чи принесуть вони п≥дприЇмству прибуток, потребуючи додаткових витрат, пов'€заних з освоЇнн€м нових шл€х≥в збуту, додатковоњ реклами тощо.

Ќа другому етап≥ життЇвого циклу в≥дбуваЇтьс€ швидке розширенн€ обс€г≥в продажу продукту на ринку. “овар починаЇ приносити прибуток. ѕроте на цьому етап≥ виникають певн≥ труднощ≥, пов'€зан≥ з тим, що конкуренти пропонують аналог≥чний продукт. “ому поточн≥ завданн€ п≥дприЇмства в значною м≥рою зосереджен≥ на залученн≥ ≥нтерес≥в покупц≥в не просто до даного продукту, а до продукту своЇњ марки. Ќа цьому етап≥ в≥дбуваЇтьс€ конкурентна боротьба за частку п≥дприЇмства на ринку.

“овари мають назву "з≥рки", оск≥льки мають перспективи високого темпу розвитку. ¬они спри€ють економ≥чному зростанню п≥дприЇмства та репрезентують значн≥ ≥нвестиц≥йн≥ можливост≥.

“рет≥й етап життЇвого циклу - етап зр≥лост≥ товару. ¬≥н охоплюЇ пер≥од, €кому в≥дпов≥даЇ насиченню ринку даним товаром ≥ в≥дносн≥й стаб≥л≥зац≥њ. “овар маЇ стаб≥льний ринок, приносить регул€рний прибуток. ƒл€ даного етапу характерними с посиленн€ ц≥новоњ конкуренц≥њ, пов≥льне зниженн€ ц≥н, що призводить до поступового зниженн€ прибутковост≥ товару. “овари мають назву "д≥йн≥ корови", оск≥льки вони Ї головним джерелом доход≥в п≥дприЇмства ≥ не потребують додаткових витрат щодо руху на ринку.

Ќа четвертому етап≥ життЇвого циклу товар виходить з ринку, попит скорочуЇтьс€. ÷е призводить до значного зменшенн€ прибутковост≥. “овари -"собаки" ("невдахи")- адже вони не принос€ть прибутку ≥ не спри€ють економ≥чному зростанню. ѕ≥дприЇмство зосереджуЇ увагу на тому, €к найб≥льш виг≥дно зн€ти товар з виробництва та п≥ти з ринку, або вчасно попередити спад попиту на товар шл€хом його удосконаленн€ або зам≥ною ≥ншими.

«нанн€ впливу кожного етапу на обс€г реал≥зац≥њ ≥ рентабельн≥сть допоможе спланувати грошов≥ надходженн€ ≥ стратег≥ю збуту. ’арактеристика зм≥ни основних показник≥в залежно в≥д етап≥в життЇвого циклу товару наведена в табл. 11.5.

 

 

ќтже, одержанн€ максимального прибутку можливе лише при формуванн≥ стратег≥њ розвитку п≥дприЇмства на основ≥ вивченн€ ринкового середовища. јнал≥з кон'юнктури ринку, ц≥новоњ пол≥тики, системи розповсюдженн€ товару, конкурентоспроможност≥ продукц≥њ та оц≥нка стад≥й життЇвого циклу њовару дозвол€Ї оц≥нити вс≥ аспекти динам≥ки ринкового середовища та врахувати њх при виробництв≥ та реал≥зац≥њ виготовленоњ продукц≥њ.

11.3. јнал≥з орган≥зац≥йно-техн≥чного р≥вн€ п≥дприЇмства

≈фективн≥сть д≥€льност≥ п≥дприЇмства, зокрема, використанн€ ресурс≥в ≥ €к≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг) визначаютьс€ орган≥зац≥йно-техн≥чним р≥внем господарюванн€. ѕон€тт€ "орган≥зац≥йно-техн≥чний р≥вень" (ќ“–) об'ЇднуЇ так≥ елементи:

Ä техн≥чний р≥вень виробництва;

Ä р≥вень орган≥зац≥њ виробничого процесу;

Ä р≥вень управл≥нн€.

ƒл€ отриманн€ високих результат≥в д≥€льност≥ необх≥дним Ї оптимальне сп≥вв≥дношенн€ цих елемент≥в.

” теор≥њ ≥ практиц≥ економ≥чного анал≥зу не прид≥л€Їтьс€ належноњ уваги анал≥зу орган≥зац≥йно-техн≥чного р≥вн€ господарюванн€. —кладн≥сть його проведенн€ обумовлена в≥дсутн≥стю необх≥дних нормативних даних щодо розвитку техн≥ки, технолог≥њ ≥ комплексноњ орган≥зац≥њ виробництва. ¬изначити ступ≥нь розвитку орган≥зац≥йно-техн≥чного р≥вн€ виробництва можна лише шл€хом пор≥вн€нн€ даних з показниками передових п≥дприЇмств галуз≥ та кращих закордонних п≥дприЇмств. ќднак ≥нформац≥Їю такого роду промислов≥ п≥дприЇмства не волод≥ють. ” р€д≥ випадк≥в комплексне обстеженн€ стану р≥вн€

техн≥ки та орган≥зац≥њ виробництва зам≥нюЇтьс€ анал≥зом окремих складових виробництва, що не даЇ належного ефекту.

ќсновними джерелами анал≥зу орган≥зац≥йно-техн≥чного р≥вн€ виробництва Ї: б≥знес план, дан≥ конструкторського бюро, положенн€ про структурн≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства, статистичн≥ дан≥, ≥нформац≥йно-бюджетн≥ джерела анал≥зу зовн≥шнього середовища господарюючих суб'Їкт≥в, плани та зв≥тн≥сть про на€вн≥сть ≥ використанн€ засоб≥в виробництва, впровадженн€ новоњ техн≥ки та технолог≥й, орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥.

–озр≥зн€ють орган≥зац≥йно-техн≥чний р≥вень п≥дприЇмства (ќ“–ѕ) ≥ орган≥зац≥йно-техн≥чний р≥вень виробництва (ќ“–¬):

Ä пон€тт€ ќ“–ѕ ширше; воно охоплюЇ орган≥зац≥йно-техн≥чний р≥вень виробництва; €к≥сть ≥ р≥вень готовоњ продукц≥њ; р≥вень управл≥нн€ п≥дприЇмством;

Ä п≥д ќ“–¬ розум≥ють стан ≥ ступ≥нь удосконаленн€ техн≥чноњ бази, технолог≥чних процес≥в, орган≥зац≥йних метод≥в, що обумовлюють ефективн≥сть використанн€ трудових, матер≥альних ресурс≥в ≥ €к≥сть продукц≥њ.

 р≥м того, розр≥зн€ють техн≥чний, технолог≥чний ≥ орган≥зац≥йний р≥вн≥ виробництва:

Ä техн≥ка складаЇ основу процесу виробництва, в≥д њњ стану та ступен€ прогресивност≥ залежать характер ≥ результати виробництва; визначаЇ можлив≥сть застосуванн€ нових технолог≥чних процес≥в €к сукупност≥ способ≥в впливу на предмети прац≥;

Ä технолог≥€ - способи впливу на предмети прац≥. “ехнолог≥чний процес залежно в≥д ступен€ його прогресивност≥ створюЇ певн≥ можливост≥ дл€ використанн€ техн≥ки та зд≥йснюЇ вплив на њњ склад;

Ä орган≥зац≥€ - прийоми рац≥онального поЇднанн€ техн≥ки та технолог≥њ, стан €ких визначаЇ можлив≥сть використанн€ тих або ≥нших орган≥зац≥йних метод≥в; впливаЇ на засоби виробництва.

“аким чином, застосуванн€ новоњ техн≥ки викликаЇ необх≥дн≥сть зм≥ни технолог≥чного процесу. Ќовий технолог≥чний процес ставить за необх≥дн≥сть удосконаленн€ ≥ використанн€ новоњ техн≥ки. «асоби виробництва, що зм≥нилис€, потребують дл€ њх використанн€ в≥дпов≥дних орган≥зац≥йних заход≥в. ќрган≥зац≥йн≥ умови в≥дпов≥дним чином впливають на техн≥ку ≥ технолог≥ю. ƒл€ дос€гненн€ поставлених результат≥в необх≥дно забезпечити збалансован≥сть м≥ж техн≥кою, технолог≥Їю та орган≥зац≥Їю виробництва.

ќрган≥зац≥йно-техн≥чний р≥вень анал≥зуЇтьс€ за допомогою системи показник≥в, що под≥л€ютьс€ на дв≥ групи: показники стану та ефективною; ¬они характеризують окрем≥ напр€ми орган≥зац≥йно-техн≥чного р≥вн€:

Ä анал≥з р≥вн€ орган≥зац≥њ виробництва передбачаЇ оц≥нку р≥вн€ спец≥ал≥зац≥њ, концентрац≥њ виробництва; тривалост≥ виробничого циклу ритм≥чност≥ виробництва, орган≥зац≥њ прац≥ ( див.тему 11-12);

Ä анал≥з техн≥чного р≥вн€ виробництва передбачаЇ оц≥нку забезпеченост≥ п≥дприЇмства основними засобами, р≥вн€ автоматизац≥њ техн≥чноњ та енергетичноњ озброЇност≥ прац≥, прогресивност≥ технолог≥й, що використовуютьс€ тощо (див. тему 12);

Ä анал≥з р≥вн€ управл≥нн€ передбачаЇ оц≥нку виробничоњ структури п≥дприЇмства, орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн€, стану менеджменту тощо. ѕоказники ефективност≥ управл≥нн€ в≥дображають основн≥ складов≥ управл≥нського процесу: орган≥зац≥йну та кадрову структуру, ≤нформац≥йне забезпеченн€, р≥вень орган≥зац≥њ прац≥ в апарат≥ управл≥нн€ тощо. ƒе€к≥ аспекти управл≥нськоњ д≥€льност≥ не п≥ддаютьс€ к≥льк≥сн≥й оц≥нц≥, наприклад, д≥ловий ≥м≥дж адм≥н≥страц≥њ,психолог≥чний кл≥мат у колектив≥ тощо, тому при анал≥з≥ вивчаютьс€ перш за все показники, €к≥ мають к≥льк≥сну характеристику.

ƒл€ характеристики виробничоњ структури п≥дприЇмства та шл€х≥в њњ удосконаленн€ необх≥дн≥ дан≥ про к≥льк≥сть цех≥в й ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в; дл€характеристики структури орган≥в управл≥нн€ ≥ ≥нших стор≥н управл≥нськоњ д≥€льност≥ - питома вага прац≥вник≥в управл≥нн€ (кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в) у склад≥ промислово-виробничого персоналу, питома вага зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в управл≥нн€ у загальному фонд≥ зароб≥тноњ плати тощо. ѕри анал≥з≥ також використовуютьс€ в≥домост≥ про техн≥чну озброЇн≥сть управл≥нц≥в (в≥дношенн€ вартост≥ техн≥чних засоб≥в управл≥нськоњ прац≥ до числа прац≥вник≥в управл≥нн€); р≥вн€ комп'ютеризац≥њ тощо.

ќсновними показниками ефективност≥ управл≥нн€ Ї:

1. р≥вень витрат на управл≥нн€ на ≥ грн. продукц≥њ (виробничо., реал≥зованоњ тощо); сума прибутку на прац≥вника управл≥нн€,

2. стан економ≥чноњ д≥€льност≥ (нормуванн€, плануванн€, обл≥к, р≥вень комп'ютеризац≥њ тощо).

Ќаведен≥ показники вивчаютьс€ у динам≥ц≥ та в пор≥вн€нн≥ з даними аналог≥чних п≥дприЇмств.

 

11.4. јнал≥з обс€г≥в ≥ структури виробництва продукц≥њ

ќбс€г виробництва продукц≥њ може бути виражений у натуральних, умовно-натуральних ≥ варт≥сних вим≥рниках":

1) варт≥сн≥ вим≥рники (гривн≥, коп≥йки тощо) використовують дл€ узагальнюючоњ характеристики обс€г≥в виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ;

2) натуральн≥ вим≥рники (штуки, метри, тонни тощо) застосовують при анал≥з≥ обс€г≥в виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ за окремими видами та групами однор≥дноњ продукц≥њ;

3) умовно-натуральн≥ вим≥рники (наприклад, тис€ч≥ умовних банок, к≥льк≥сть умовних ремонт≥в тощо) використовують дл€ узагальнюючоњ характеристики обс€г≥в виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ, €к правило, на п≥дприЇмствах, де виготовл€Їтьс€ однор≥дна продукц≥€ у р≥зн≥й за обс€гом тар≥. ¬ умовно-натуральних вим≥рниках можна визначити й обс€г р≥зноњ продукц≥њ шл€хом перерахунку њњ за пор≥внювальними коеф≥ц≥Їнтами, €к≥ визначаютьс€ шл€хом пор≥вн€нн€ споживчоњ вартост≥ продукц≥њ або трудових затрат.

ќсновними показниками обс€гу виробництва Ї товарна, валова та реал≥зована продукц≥€.

¬алова продукц≥€ - це варт≥сть ус≥Їњ виготовленоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т ≥ наданих послуг, включаючи незавершене виробництво.

“оварна продукц≥€ характеризуЇ обс€г виробництва повн≥стю завершених ≥ належних до продажу продукц≥њ, роб≥т, послуг; в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д валовоњ тим, що до нењ не включаютьс€ залишки незавершеного виробництва та внутр≥шньогосподарський оборот.

ƒо складу товарноњ продукц≥њ вход€ть:

Ä варт≥сть готовоњ продукц≥њ;

Ä нап≥вфабрикати власного виробництва, в≥дпущен≥ на сторону, дл€ кап≥тального буд≥вництва та допом≥жним господарствам власного п≥дприЇмства;

Ä варт≥сть переробки сировини та матер≥ал≥в замовника;

Ä варт≥сть ≥нструменту, штамп≥в, моделей, пристроњв, в≥дпущених на сторону або зарахованих до основних засоб≥в п≥дприЇмства (продукц≥њ ƒопом≥жних цех≥в);

Ä варт≥сть роб≥т промислового характеру, викопаних на сторону тощо.

«асвоњм складом на багатьох п≥дприЇмствах валова продукц≥€ сп≥впадаЇ з товарною, €кщо в≥дсутн≥й внутр≥шньогосподарський оборот ≥ незавершене виробництво.

ќбс€г реал≥зованоњ продукц≥њ визначаЇтьс€ за д≥ючими ц≥нами (оптовими, догов≥рними), а дл€ потреб економ≥чного анал≥зу включаЇтьс€ варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ в≥двантаженоњ ≥ оплаченоњ покупц€ми.

¬≥дпов≥дно до рис. 11.7 одним ≥з етап≥в анал≥зу Ї оц≥нка обс€г≥в ≥ структури виробництва продукц≥њ. ƒаний етап проведенн€ економ≥чного анал≥зу розпочинаЇтьс€, €к правило, з оц≥нки виконанн€ плану (прогнозу) виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ за зв≥тний пер≥од, що проводитьс€ шл€хом пор≥вн€нн€ фактичних даних з плановими в ц≥лому по п≥дприЇмству, у розр≥з≥ його структурних п≥дрозд≥л≥в або окремих вид≥в продукц≥њ (табл. 11.6). ѕроведений анал≥з продукц≥њ дозвол€Ї: встановити причини неефективного використанн€ виробничого потенц≥алу.

 

«а даними таблиц≥ 11.6 план з виробництва товарноњ продукц≥њ перевиконано на 10 тис.грн., що складаЇ 1,3%. ÷е в≥дбулос€ за рахунок: зб≥льшенн€ обс€г≥в виробництва продукц≥њ ј на 7 тис. грн., що становить 4,3% в≥д запланованого обс€гу, та продукц≥њ ¬ - на 3 тис. грн., або на 1%. ”пор≥вн€нн≥ з минулим пер≥одом обс€ги виробництва продукц≥њ так≥ї* зб≥льшилис€ на 50 тис. грн., що склало 6,9 %.

ўодо роботи цех≥в, то у пор≥вн€нн≥ з минулим пер≥одом найкраще працював цех є1: фактичний обс€г виробництва продукц≥њ зб≥льшивс€ њм 33 тис. грн., що становить 7.6%. «начно покращилас€ робота цеху є3 ” пор≥вн€нн≥ з минулим пер≥одом: фактичний випуск продукц≥њ у зв≥тному пер≥од≥ зб≥льшивс€ па 10.5%. або на 11 тис. гри., що г досить позитивним дл€ роботи всього п≥дприЇмства.

јнал≥з динам≥ки обс€гу виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ проводитьс€ за допомогою наступних показник≥в:

1) базисних темп≥в зростанн€ ≥ приросту:

2) ланцюгових темп≥в зростанн€ ≥ приросту;

3) середньор≥чних темп≥в зростанн€ (приросту).

ќб'Їктами анал≥зу при цьому Ї валова, товарна, реал≥зована продукц≥€, оц≥нена у варт≥сних вим≥рниках (€к у поточних, так ≥ в пор≥внюваних ц≥нах); обс€г виробництва в натуральних (умовно-натуральних) вим≥рниках, що нейтрал≥зуЇ вплив ≥нфл€ц≥њ.

ѕриклад анал≥зу динам≥ки виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ наведено в таблиц≥ 11.7.

 

«а даними таблиц≥ 11.7 найб≥льший теми зростанн€ обс€гу виробництва продукц≥њ спостер≥гаЇтьс€ у 11-му квартал≥ й становить 116,9%. Ќа к≥нець зв≥тного пер≥оду д≥€льн≥сть п≥дприЇмства щодо виробництва продукц≥њ дещо пог≥ршилас€, пор≥вн€но з 1-м кварталом (про що св≥дчить показник темпу зростанн€ в IV квартал≥, €кий становить 105.4%). ѕричиною зниженн€ темпу зростанн€ може бум≥ невикористанн€ ус≥х виробничих потужностей п≥дприЇмства.

ѕроте, пор≥внюючи показники обс€гу виробництва продукц≥њ з попередн≥м кварталом, сл≥д зазначити, що найг≥рший показник у ≤≤≤-му квартал≥, €кий складаЇ 92.1%.

якщо розгл€дати, наведен≥ в табл. 11.7 обс€ги реал≥зац≥њ продукц≥њ, то сл≥д в≥дм≥тити, що найб≥льш≥ темпи зростанн€ спостер≥гаютьс€ у 11-му  вартал≥, €к≥ становл€ть 147,3%, що с причиною зб≥льшенн€ обс€г≥в виробництва у цьому квартал≥.

«меншенн€ обс€г≥в реал≥зац≥њ пор≥вн€но з попередн≥м кварталом в≥дбулос€ у ≤≤≤-му квартал≥, оск≥льки у пор≥вн€нн≥ з ≤≤-м кварталом темп зростанн€ становить 87,6 %. ÷е може бути зумовлено на€вн≥стю залишк≥в нереал≥зованоњ продукц≥њ, деб≥торськоњ заборгованост≥ тощо.

—ередньор≥чний (середньоквартальний) темп зростанн€ можна розрахувати за середньою геометричною або середньою арифметичною зваженою. «астосуЇмо дл€ розрахунку формулу середньоњ геометричноњ:

 

де, - середньор≥чний (середньоквартальний) темп зростанн€; п - к≥льк≥сть пер≥од≥в; -темп зростанн€.

ƒл€ розрахунку використаЇмо дан≥ таблиц≥ 11.7:

а) темп зростанн€ обс€г≥в виробництва:

 

б) темп зростанн€ обс€г≥в реал≥зац≥њ:

 

 

«а наведеними даними середньоквартальний темп приросту обс€г≥в виробництва склав 1,8%, а реал≥зац≥њ Ц 9,2%. ÷е св≥дчить про загальну тенденц≥ю зменшенн€ залишк≥в нереал≥зованоњ продукц≥њ на складах п≥дприЇмства.

 
 

ƒл€ б≥льшоњ наочност≥ результати анал≥зу динам≥ки обс€г≥в виробництва та реал≥зац≥њ можна в≥добразити граф≥чно. ѕобудуЇмо граф≥к за даними таблиц≥ 11.7.

јнал≥зуючи динам≥ку обс€г≥в виробництва, потр≥бно обов'€зково визначити, €к≥ фактори спричинили таку тенденц≥ю розвитку та в≥докремити зовн≥шн≥ й внутр≥шн≥.

ќдним з важливих напр€м≥в анал≥зу обс€гу виробництва продукц≥њ Ї вивченн€ його в асортиментно-структурному розр≥з≥. јсортимент И одн≥Їю з умов дос€гненн€ запланованого обс€гу реал≥зац≥њ. ѕ≥д асортиментом розум≥ють перел≥к найменувань продукц≥њ ≥з зазначенн€м обс€гу њњ виробництва за кожним видом. ¬≥н буваЇ повний, груповий ≥ внутр≥шньо груповий.

–озробка асортиментноњ пол≥тики потребуЇ пост≥йноњ уваги до продукту з точки зору його життЇвого циклу та прийн€тт€ своЇчасних р≥шень щодо впровадженн€ новоњ продукц≥њ, модерн≥зац≥њ та удосконаленн€ традиц≥йних вид≥в продукц≥њ, зн€тт€ застар≥лих з виробництва.

ќсновна мета асортиментноњ пол≥тики пол€гаЇ у тому, щоб спр€мувати п≥дприЇмство на випуск продукц≥њ, €ка за своЇю структурою, споживчими властивост€ми та €к≥стю найб≥льше в≥дпов≥даЇ потребам покупц≥в. “оваровиробник зайн€тий не просто створенн€м ≥ виробництвом, й формуванн€м кл≥Їнтури. ‘ормуванн€ асортименту та структури випуску продукц≥њ повинно враховувати и ефективне використанн€ трудових, матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в, на€вних у розпор€дженн≥ п≥дприЇмства.

Ќоменклатура - перел≥к найменувань вироб≥в ≥ њх код≥в, встановлених дл€ в≥дпов≥дних вид≥в продукц≥њ у загальному класиф≥катор≥ промисловоњ продукц≥њ (« ѕѕ). —труктура - сп≥вв≥дношенн€ окремих вироб≥в у загальному обс€з≥ виробництва, виражене, €к правило, у в≥дсотках. «м≥на асортименту в пор≥вн€нн≥ з планом призводить до асортиментних зрушень, зм≥на структури виробництва - структурних зрушень. ÷≥ €вища т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою, що зумовлюЇ по€ву асортиментно-структурних зрушень у випуску продукц≥њ.

ќц≥нка виконанн€ плану за асортиментом базуЇтьс€ на пор≥вн€нн≥ фактичного та планового випуску продукц≥њ, включеними у номенклатуру (див. табл. 11.8). ¬иконанн€ асортименту передбачаЇ виконанн€ плану в натуральних одиниц€х вим≥ру за кожною складовою частиною цього асортименту. ѕри ньому перевиконанн€ плану за окремими об'Їктами в розрахунок не приймають. Ќе зараховуютьс€ у виконанн€ асортименту ѕ об'Їкти, €к≥ не були передбачен≥ б≥знес-планом. ѕоказник виконанн€ асортименту не може бути б≥льшим за 100 %. Ќевиконанн€ плану хоча б за одним об'Їктом спричин€Ї невиконанн€ плану в ц≥лому за асортиментом. ” табл. 11.8. наведено дан≥ про виконанн€ плану за асортиментом.

 

ѕлан виробництва продукц≥њ вц≥лому виконаний на 107.1 %, що св≥дчить про покращанн€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. –азом з тим ступ≥нь виконанн€ плану за р≥зними видами продукц≥њ в≥др≥зн€Їтьс€. “ак по продукц≥њ Ѕ план за асортиментом виконаний лише на 57.1 %. а по продукц≥њ ј та ¬ значно перевиконаний - в≥дпов≥дно, па 35,0 та 11.7 %. ѕри цьому зб≥льшилас€ питома вага продукц≥њ ј та ¬ у загальному обс€з≥ виробництва, в≥дпов≥дно на 3,4 та 1,7 пункт≥в структури. ћожливими причинами невиконанн€ плану Ї порушенн€ граф≥ку та обс€г≥в постачанн€ сировини, матер≥ал≥в, комплектуючих, недол≥ки в орган≥зац≥њ виробництва, помилки у плануванн≥ тощо.

ќц≥нка виконанн€ плану за асортиментом проводитьс€ трьома способами:

а) за способом найменшого в≥дсотку, ( €к загальнийв≥дсоток виконанн€ плану за асортиментом приймаЇтьс€ найменший в≥дсоток виконанн€ плану серед ус≥х вироб≥в (за наведеними даними -57,1 9с);

б) за питомою вагою у загальному перел≥ку найменувань вироб≥в, за €кими виконаний план випуску продукц≥њ (необх≥днознайти сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ вироб≥в з повним виконанн€м плану та к≥лькост≥ планових позиц≥й. ÷ей показник пов'€заний зноменклатурою продукц≥њ та маЇ назву Дкоеф≥ц≥Їнт номенклатурност≥" (за наведеними даними прикладу 2/4 = 50 %)

в) за допомогою середнього в≥дсотка виконанн€ тану за асортиментом (розраховуЇтьс€ €к в≥дношенн€ загального фактичного випуску продукц≥њ в межах плану (продукц≥€, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховуЇтьс€ до виконанн€ плану за асортиментом) на загальний плановий обс€г продукц≥њ. «а ц≥Їю методикою план за асортиментом продукц≥њ виконаний на 79,4 % = 123/155 х 100 Ќедовиконанн€ завданн€ за асортиментом складаЇ 20,6 % - 100 - 79,4).

÷ей спос≥б розрахунку може бути застосований у тому випадку на тих п≥дприЇмствах, де номенклатура продукц≥њ невелика.

¬иконанн€ плану за асортиментом означаЇ виробництво продукц≥њ у певному речовому склад≥.  оеф≥ц≥Їнт асортиментност≥ може розгл€датис€ лише €к специф≥чний ≥ндикатор - чим ближче його значенн€ до ≤, тим в б≥льше п≥дприЇмство зберегло натурально-речовий склад, що передбачавс€ ран≥ше.

ќтже, в≥дпов≥дно до вс≥х способ≥в, за даними табл. ѕ.8 план за асортиментом суттЇво невиконано.

ѕри проведенн≥ анал≥зу необх≥дно звернути увагу на розширенн€ та оновленн€ асортименту.

ќсобливу увагу прид≥л€ють вивченню виконанню плану випуску нових вид≥в продукц≥њ, €к≥ вперше випускаютьс€ п≥дприЇмством. “ак≥ види продукц≥њ часто вимагають великих витрат, в≥дпов≥дних додаткових умов.

ќновленн€ асортименту - це процес зам≥ни застар≥лих зразк≥в продукц≥њ на б≥льш сучасн≥ та техн≥чно досконал≥, або випуск принципово новоњ продукц≥њ.  оеф≥ц≥Їнт оновленн€ асортименту розраховуЇтьс€ €к:

Ä в≥дношенн€ к≥лькост≥ нових вироб≥в до загальноњ к≥лькост≥ продукц≥њ;

Ä частка вироблених нових вид≥в продукц≥њ (у грошовому вираз≥) до загальноњ вартост≥ продукц≥њ.

” наведеному приклад≥ планувалос€ оновленн€ асортименту на 3,2 % (5/155 х 100%), але фактично обс€г оновленоњ продукц≥њ з урахуванн€м обс€г≥в випуску становив менше 1,8 % (3 / 166 х 100 %). —уттЇвим недол≥ком Ї те, що п≥дприЇмство продовжувало виробл€ти застар≥лу продукц≥ю.

ѕорушенн€ планового асортименту с ≥нод≥ результатом випуску в першу чергу вироб≥в, €к≥ потребують менших трудових затрат. ” де€ких випадках невиконанн€ плану за асортиментом по€снюЇтьс€ прагненн€м з меншими зусилл€ми виконати та перевиконати план з соб≥вартост≥ за рахунок вироб≥в, витрати на виробництво €ких м≥н≥мальн≥. ѕорушенн€ плановоњ структури асортименту в окремих ситуац≥€х по€снюютьс€ також прагненн€м п≥двищити рентабельн≥сть виробництва за рахунок випуску б≥льш рентабельних нид≥в продукц≥њ.

ќц≥нка виконанн€ завданн€ за асортиментом передбачаЇ ви€вленн€ причин недовиконанн€ плану за асортиментом ≥ розробку в≥дпов≥дних управл≥нських р≥шень. ѕричини, що впливають на даний показник, можна розд≥лити на дв≥ групи:

Ä зовн≥шн≥ (кон'юнктура ринку, зм≥на платоспроможного попитуна окрем≥ види продукц≥њ (визначенн€ величини попиту на товар Ї досить складною проблемою, дл€ вир≥шенн€ €коњ необх≥дн≥ спец≥альн≥ маркетингов≥ досл≥дженн€), актив≥зац≥€ конкурент≥в, стан матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€, несвоЇчасне введенн€ у д≥ю виробничих потужностей п≥дприЇмства за незалежних в≥д нього причин);

Ä внутр≥шн≥ причини (недол≥ки в орган≥зац≥њ виробництва, незадов≥льний техн≥чний стан обладнанн€, простоњ, авар≥њ, нестача електроенерг≥њ, низька культура виробництва, недол≥ки в систем≥ управл≥нн€ ≥ матер≥альногостимулюванн€).

¬загал≥, внутр≥шн≥ фактори визначаютьс€ можливост€ми даного п≥дприЇмства та його виробничим потенц≥алом.

Ќер≥вном≥рн≥сть виконанн€ плану за окремими видами продукц≥њ призводить до зм≥ни њњ структури, тобто сп≥вв≥дношенн€ окремих вироб≥в у загальномуобс€з≥ њх виробництва. ¬иконати план за структурою - означаЇ зберегти у фактичному випуску продукц≥њзапланован≥ сп≥вв≥дношенн€ окремих њњ вид≥в.

«м≥ни в структур≥ виробництва спричин€ють значний вплив на вс≥ економ≥чн≥ показники: обс€г виробництва.у варт≥сн≥й оц≥нц≥. матер≥алом≥стк≥сть, трудом≥стк≥сть, соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ, прибуток, р≥вень рентабельност≥. якщо зб≥льшуЇтьс€ питома вага б≥льш рентабельноњ продукц≥њ, то обс€г њњ випуску у варт≥сному вираженн≥, а отже, и валовий прибуток зб≥льшуЇтьс€, ≥ навпаки.

«вичайно, у ринкових умовах виробнича програма може зм≥нюватис€. при цьому в≥дпов≥дн≥ зм≥ни повинн≥ бути обірунтованими.

ƒл€ розрахунку вплину структурних зрушень ≥ усуненн€ њх впливу на економ≥чн≥ показники використовуютьс€ наступн≥ способи:

1. —пос≥б пр€мого розрахунку за вс≥ма виробами з урахуванн€м зм≥ни питомоњ ваги кожного виробу в загальному обс€з≥ виробництва:

 

де ¬ѕ - випуск продукц≥њ у варт≥сному вираженн≥: ќ¬ - випуск продукц≥њ у натуральному вираженн≥; ѕ¬ - питома вага ≥-го найменуванн€; ÷ - п≥на за одиницю.

2. —пос≥б пр€мого розрахунку за вс≥ма виробами, враховуючи в≥дсоток виконанн€ плану. ЅазуЇтьс€ на тому, що при незм≥нн≥й структур≥ виробництва обс€г виробництва за кожним видом продукц≥њ зб≥льшуЇтьс€ пропорц≥йно загальному обс€гу:

 

де % ѕзаг - в≥дсоток виконанн€ плану.

3. —пос≥б середн≥х ц≥н. ѕередбачаЇ визначенн€ середньозважених ц≥н при планов≥й ≥ фактичн≥й структурах:

 

–озгл€немо приклад застосуванн€ наведених способ≥в (див. табл. 11.9). ѕри розрахунку впливу структурних зрушень на обс€г продукц≥њ у варт≥сному вираженн≥ передбачаютьс€ незм≥нними (на плановому р≥вн≥} ц≥на за одиницю продукц≥њ та обс€г виробництва в натуральному вираженн≥.

 

«а даними таблиц≥ 11.9 можна зробити висновок, що фактичний обс€г виробництва фактичний був у 1,8 % б≥льший, н≥ж плановий.

ƒл€ розрахунку впливу структурних зрушень у табл. 11.9 визначено: 1) обс€г товарноњ продукц≥њ при фактичному обс€з≥ виробництва, планов≥й структур≥, планов≥й ц≥н≥ - лан≥ стовпчика 10 - 208.6 тис.грн.; 2) обс€г товарноњ продукц≥њ при фактичному обс€з≥ виробництва, фактичн≥й структур≥ ≥ планов≥й п≥н≥ - дан≥ стовпчика 11 - 210.9 тис. гри.

«аданими табл. 11.9 загальна зм≥на обс€гу товарноњ продукц≥њ складаЇ:

210,9- 205.0 = 5,9 тис.грн.,

а зм≥на обс€гу товарноњ продукц≥њ-за рахунок зм≥ни обс€гу виробництва:

208,6 - 205,0 = 3,6 тис. грн.

¬плив структурних зрушень на обс€г товарноњ продукц≥њ складаЇ:

210.9 -208,6=2,3 тис. грн.

якби план виробництва був р≥вном≥рно перевиконаний на 101,8% за вс≥ма видами продукц≥њ ≤ не порушено запланованоњ структури, то загальний обс€г виробництва в планових ц≥нах склав би 208.6 тис. грн. ѕри фактичн≥й структур≥ в≥н вищий на 2,3 тис. грн.. тобто зб≥льшилас€ частка б≥льш дорогоњ продукц≥њ у загальному обс€з≥ виробництва.

” результат≥ структурних зрушень середн€ ц≥на одиниц≥ продукц≥њ Цз росла па 0.56 грн. якщо отриманий результат помножити на фактичний обс€г виробництва продукц≥њ, що дор≥внюЇ 3940 шт., отримаЇмо зм≥ну товарноњ продукц≥њ за рахунок структурних зрушен≥, в асортимент≥ (2.3 тис. гри.).

ѕор≥внюючи фактичну структуру продукц≥њ з плановою, потр≥бно розмежовувати причини зм≥н у структур≥. «м≥ни, €к≥ спричинен≥ потребами покупц≥в, техн≥чним прогресом ≥ економ≥чними розрахунками, можуть бути оц≥нен≥ позитивно, па в≥дм≥ну в≥д зм≥н, пов'€заних з неорган≥зован≥стю у робот≥, недол≥ками у постачанн≥ та оперативному плануванн≥ тощо.

јнал≥з €кост≥ продукц≥њ

¬ажливим показником д≥€льност≥ п≥дприЇмств Ї€к≥сть продукц≥њ. ÷е один ≥з основних фактор≥в, що спри€Ї зб≥льшенню обс€г≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ.

як≥сть продукц≥њ - це сукупн≥сть властивостей продукц≥њ, що обумовлюють њњ здатн≥сть задовольн€ти певн≥ потреби споживач≥в в≥дпов≥дно њњ призначенн€.

як≥сть продукц≥њ Ї показником, €кий залежить в≥д двох основних груп чинник≥в: умов ринковоњ кон'юнктури та внутр≥шн≥х ресурс≥в, €к≥ маЇ п≥дприЇмство. якщо п≥дприЇмство не здатне виробл€ти продукц≥ю необх≥дноњ €кост≥, використовуючи на€вн≥ потужност≥, воно маЇ або зм≥нити ринки збуту, або пол≥пшити виробничу базу.

≤нформац≥€, €ка використовуЇтьс€ дл€ анал≥зу €кост≥ продукц≥њ, охоплюЇ практично вс≥ сторони об'Їкта, що анал≥зуЇтьс€ (його конструкц≥€, технолог≥чний процес виготовленн€, засоби та предмети прац≥, результати виробництва та реал≥зац≥њ, реклама тощо). ƒжерелами ≥нформац≥њ можуть бути патенти, нормативно-техн≥чна документац≥€, акти випробувань, дан≥ лабораторного контролю ф≥зико - х≥м≥чних показник≥в, дан≥ в≥дд≥л≥в техн≥чного контролю, журнали та граф≥ки бездефектноњ здач≥ продукц≥њ тощо.

 ≥льк≥сна характеристика одн≥Їњ або к≥лькох властивостей продукц≥њ. складових њњ €кост≥, називаЇтьс€ показником €кост≥. ѕоказники €кост≥ характеризують параметричн≥, споживч≥, технолог≥чн≥ та дизайнерськ≥ властивост≥ виробу - р≥вень його стандартизац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ, над≥йн≥сть ≥ довгов≥чн≥сть.

“ак, по машинах, верстатах, обладнанню експлуатац≥йними показниками буде продуктивн≥сть, ступ≥нь автоматизац≥њ ≥ безперервност≥ над≥йн≥сть роботи, витрачанн€ матер≥ал≥в ≤ електроенерг≥њ па виробництво продукц≥њ на цьому обладнанн≥, чисельн≥сть обслуговуючого персоналу, експлуатац≥йн≥ витрати, п≥на машин ≥ обладнанн€. ќдночасно беретьс€ до уваги матер≥алом≥стк≥сть ≥ трудом≥стк≥сть виробництва продукц≥њ, його соб≥варт≥сть. ѕозитивна оц≥нка техн≥чного р≥вн€ машини може бути дана т≥льки в тому випадку, €кщо сукупн≥сть прийн€тих дл€ оц≥нки показник≥в машини в≥дпов≥даЇ передовим св≥товим дос€гненн€м у дан≥й област≥ машинобудуванн€ або переважаЇ њх.

јнал≥з €кост≥ продукц≥њ ірунтуЇтьс€ на систем≥ численних показник≥в. серед €ких можна вид≥лити узагальнюючи, ≥ндив≥дуальн≥ та непр€м≥ (табл. 11.10).

 

јнал≥з €кост≥ продукц≥њ п≥дприЇмства проводитьс€ в наступн≥й посл≥довност≥:

1) оц≥нка техн≥чного р≥вн€ продукц≥њ;

2) анал≥з динам≥ки перерахованих показник≥в, ви€вленн€ в≥дхиленн€ њх р≥вн€ за окремими виробами пор≥вн€но з базовим р≥внем ≥ теоретично можливим;

3) визначенн€ впливу €кост≥ продукц≥њ на варт≥сн≥ показники роботи п≥дприЇмства: випуск товарноњ продукц≥њ, дох≥д в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, валовий прибуток;

4) вивченн€ динам≥ки браку за абсолютною сумою ≥ питомою вагою в загальному випуску продукц≥њ; визначенн€ втрат в≥д браку та втрат товарноњ

продукц≥њ;

5) ви€вленн€ фактор≥в, що стримують зростанн€ техн≥чного р≥вн€ продукц≥њ, обірунтуванн€ можливостей п≥двищенн€ €кост≥ продукц≥њ, скороченн€ браку та втрат.

–озгл€немо детальн≥ше наведен≥ процедури.

“ехн≥чний р≥вень продукц≥њ. њњ прогресивн≥сть визначаЇтьс€ шл€хом пор≥вн€нн€ з найкращою в≥тчизн€ною ≥ заруб≥жною продукц≥Їю аналог≥чного призначенн€ за вс≥Їю сукупн≥стю важливих показник≥в.

—туп≥нь прогресивност≥ вс≥Їњ продукц≥њ п≥дприЇмства характеризуЇтьс€ питомою вагою нових ≥ прогресивних вид≥в продукц≥њ у загальному обс€з≥ випуску. ѕ≥д новою продукц≥Їю розум≥Їтьс€ продукц≥€, €ка ран≥ше не виготовл€лас€, а також продукц≥€, в €ку внесен≥ ≥стотн≥ конструктивн≥ та технолог≥чн≥ зм≥ни або дл€ виготовленн€ €коњ використан≥ нов≥ матер≥али, що ≥стотно зм≥нюють њњ властивост≥ та соб≥варт≥сть.

¬плив виробництва на економ≥чн≥ показники д≥€льност≥ п≥дприЇмства вивчають на п≥дстав≥ питомоњ ваги новоњ продукц≥њ в загальному обс€з≥ випуску продукц≥њ, коеф≥ц≥Їнта ≥ темна оновленн€ продукц≥њ.

¬ажливою вимогою до новоњ продукц≥њ г не т≥льки њњ високий техн≥чний р≥вень, але н економ≥чна ефективн≥сть в пор≥вн€нн≥ з≥ старою аналог≥чною продукц≥Їю дл€ виробника та споживача. ќсновним показником економ≥чноњ ефективност≥ новоњ продукц≥њ Ї строк окупност≥ додаткових кап≥таловкладень за рахунок зниженн€ соб≥вартост≥ або зб≥льшенн€ додаткового прибутку в≥д п≥двищенн€ €кост≥ продукц≥њ.

ƒл€ узагальненоњ оц≥нки виконанн€ плану по €кост≥ продукц≥њ використовуютьс€ р≥зн≥ способи.

ѕри бальному способ≥ оц≥нки визначаЇтьс€ середньозважений бал €кост≥ продукц≥њ ≥ шл€хом пор≥вн€нн€ фактичного та планового його р≥нн€ знаходитьс€ в≥дсоток виконанн€ плану з €кост≥.

«а продукц≥Їю, €к≥сть €коњ характеризуЇтьс€ сортом або кондиц≥Їю. розраховуЇтьс€ частка продукц≥њ кожного сорту (кондиц≥њ) в загальному обс€з≥ виробництва, середн≥й коеф≥ц≥Їнт сортност≥, середньозважена ц≥на продукц≥њ в пор≥внюваних умовах'. ѕри оц≥нц≥ виконанн€ плану за першим показником фактичну частку кожного сорту в загальному обс€з≥ продукц≥њ пор≥внюють з плановою, а дл€ вивченн€ динам≥ки €кост≥ - з даними минулих пер≥од≥в.

—ередн≥й коеф≥ц≥Їнт сортност≥ розраховуЇтьс€ €к в≥дношенн€ вартост≥ продукц≥њ вс≥х сорт≥в до можливоњ вартост≥ продукц≥њ за ц≥ною першого сорту.

 

де ќ¬ - обс€г виробництва (в натуральному вираженн≥); ÷ - ц≥на за одиницю продукц≥њ.

¬изначенн€ впливу €кост≥ продукц≥њ на варт≥сн≥ показники д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

ƒл€ того, щоб проанал≥зувати вплив зм≥ни €кост≥ на обс€г виробництва, реал≥зац≥њ, валовий прибуток необх≥дно визначити:

1) коеф≥ц≥Їнт сортност≥ плановий ≥ фактичний, знайти в≥дхиленн€, дати оц≥нку зм≥ни €кост≥;

2) за середньою арифметичного зваженою розрахувати середню ц≥ну планову та фактичну, визначити в≥дхиленн€, дати оц≥нку.

якщо п≥дприЇмство випускаЇ продукц≥ю за сортами та в≥дбулась зм≥на сортового складу, то спочатку необх≥дно розрахувати €к зм≥нилась середньозважена ц≥на та середньозважена соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ, а пот≥м розрахувати вплив сортового складу на випуск товарноњ продукц≥њ, виручку та прибуток в≥д њњ реал≥зац≥њ.

—ередньозважена ц≥на визначаЇтьс€ наступним чином:

 

3) розрахувати величину впливу зм≥ни €кост≥ на зм≥ни випуску товарноњ продукц≥њ (∆“ѕ). зм≥ни виручки в≥д реал≥зац≥њ (∆¬) ≥ прибутку (∆ѕ) можна використовуючи спос≥б абсолютних р≥зниць.

 

де ÷о ≥ ÷1 - в≥дпов≥дно ц≥на виробу до та п≥сл€ зм≥ни €кост≥: о ≥ —1 - в≥дпов≥дно р≥вень соб≥вартост≥ виробу до та п≥сл€ зм≥ни €кост≥: ќ¬1 - обс€г виробленоњ продукц≥њ п≥двищеноњ €кост≥; 0–1 - обс€г реал≥зац≥њ продукц≥њ п≥двищеноњ €кост≥.

4) за результатами проведених розрахунк≥в зробити висновки.

¬их≥дн≥ дан≥ дл€ проведенн€ анал≥зу €кост≥ продукц≥њ наведен≥ в таблиц≥ 11.11.

 

¬икористовуючи формули, наведен≥ вище, розрахуЇмо:

1) середн≥й коеф≥ц≥Їнт сортност≥:

 

2) середньозважену ц≥ну:

 

ќтже, за даними таблиц≥ 11.11 ≥ фактичний коеф≥ц≥Їнт сортност≥ б≥льший планового на 0.031. ¬≥дпов≥дно план за €к≥стю виконано на 106,1% (0.708 / 0,667 х 100). —ередньозважена ц≥на за планом склала 23.3 грн., що на 1,5 грн. менше середньозваженоњ ц≥ни фактичноњ.

ƒл€ розрахунку впливу сортового складу продукц≥њ на обс€г њњ виробництва у варт≥сному вираженн≥ можна також використовувати способи, що застосовуютьс€ при анал≥з≥ структури виробництва продукц≥њ.

ƒл€ вивченн€ динам≥ки браку за абсолютною сумою ≥ питомою вагою в загальному випуску продукц≥њ та визначенн€ втрат в≥д браку ≥ втрат товарноњ продукц≥њ використовуютьс€ дан≥ оперативно-техн≥чного та бухгалтерського обл≥ку.

Ѕраком у виробництв≥ Ї вироби, нап≥вфабрикати, детал≥, вузли тощо, а також роботи, що не в≥дпов≥дають за своЇю €к≥стю встановленим стандартам або техн≥чним умовам ≥ не можуть бути використан≥ за своњм пр€мим призначенн€м або можуть бути використан≥ т≥льки п≥сл€ проведенн€ додаткових роб≥т з њх виправленн€.

Ѕрак у виробництв≥ можна класиф≥кувати за наступним ознаками (рис. 11.8).

 

ѕоказники браку у виробництв≥ характеризують к≥льк≥сть, варт≥сть або питому вагу вироб≥в, що виготовл€ютьс€ з в≥дхиленн€м в≥д вимог державних стандарт≥в, креслень, техн≥чних умов або зразк≥в-еталон≤в.

–≥вень браку - це в першу чергу показник €кост≥ роботи, налагодженост≥ технолог≥чних процес≥в ≥ ч≥ткоњ орган≥зац≥њ виробництва, а також, в≥н Ї показником порушенн€ ритму виробництва, пог≥ршенн€ орган≥зац≥њ та контролю за виробництвом.

јнал≥з втрат в≥д браку зд≥йснюЇтьс€ за наступною методикою:

Ä визначають величину остаточно забракованоњ продукц≥њ за пер≥одами, знаход€ть в≥дхиленн€, дають оц≥нку, анал≥зують визначен≥ показники в динам≥ц≥;

Ä розраховують питому вагу браку в соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ за пер≥одами, дають оц≥нку;

Ä визначають вплив зм≥ни втрат на величину обс€гу випуску, тобто суму недовипущеноњ продукц≥њ в результат≥ допущеного браку. ўоб розрахувати обс€г недовипущеноњ продукц≥њ, необх≥дно обс€г продукц≥њ зв≥тного року помножити на р≥вень браку в соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ та под≥лити на 100%.

ѕроанал≥зуЇмо брак ≥ втрати в≥д браку за даними табл. 11.12.

 

«аданими таблиц≥ 11.12 у зв≥тному пер≥од≥ частка браку в соб≥вартост≥ продукц≥њ зменшилас€ на 0,2 пункта, але при цьому втрати в≥д браку зб≥льшилис€ на 0,1 пункта в пор≥вн€нн≥ з минулим пер≥одом.

«ауважимо, що м≥ж €к≥стю продукц≥њ та величиною браку ≥снують неоднозначн≥ взаЇмозв'€зки. Ќаприклад, зростанн€ к≥лькост≥ бракованоњ продукц≥њ не обов'€зково спричин€Ї пог≥ршенн€ њњ €кост≥.

¬ивчаютьс€ причини зниженн€ €кост≥ та допущеного браку продукц≥њ за м≥сц€ми њх виникненн€ та центрами в≥дпов≥дальност≥, розробл€ютьс€ заходи з њх л≥кв≥дац≥њ. ќсновними причинами зниженн€ €кост≥ продукц≥њ Ї погана €к≥сть сировини, низький р≥вень технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва, недостатн≥й р≥вень квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, аритм≥чн≥сть виробництва тощо.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки посилюЇтьс€ значенн€ економ≥чних форм захисту ≥нтерес≥в споживач≥в в≥д поставок њм не€к≥сноњ продукц≥њ. ќдн≥Їю з форм захисту Ї право споживача на пред'€вленн€ постачальником рекламац≥й.

–екламац≥€ - претенз≥€, €ка пред'€вл€Їтьс€ постачальнику в зв'€зку з поставкою продукц≥њ, €к≥сть €коњ не в≥дпов≥даЇ умовам договору чи контракту на поставку продукц≥њ.

Ќа€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть рекламац≥й Ї узагальнюючим показником нестаб≥льност≥ (стаб≥льност≥) €кост≥ продукц≥њ.

” процес≥ економ≥чного анал≥зу ви€вл€Їтьс€:

Ä к≥льк≥сть пред'€влених та прийн€тих рекламац≥й в ц≥лому та за окремими видами продукц≥њ;

Ä к≥льк≥сть, варт≥сть продукц≥њ та питома вага, за €кою прийн€т≥ рекламац≥њ;

Ä динам≥ка к≥лькост≥ прийн€тих рекламац≥й, вартост≥ та частки такоњ продукц≥њ пор≥вн€но з минулим пер≥одом або за р€д пер≥од≥в.

ѕроведемо анал≥з впливу рекламац≥њ на €к≥сть продукц≥њ (табл. 11.13).

 

«а даними таблиц≥ 11.13 можна зробити висновок, що т≥льки пр€м≥ збитки в≥д сплати штраф≥в за 3-т≥й р≥к становили 78 тис. гри., що на 15 тис.грн. б≥льше, н≥ж у ≥-му роц≥. ѕри цьому обс€ги товарноњ продукц≥њ п≥дприЇмства мають тенденц≥ю до зменшенн€, €к ≥ к≥льк≥сть одержаних та визнаних рекламац≥њ. „астка продукц≥њ, повернутоњ дл€ усуненн€ дефект≥в, залишаЇтьс€ досить високою - 1.9 %. ќтже, на даному п≥дприЇмств≥ необх≥дним Ї докор≥нне пол≥пшенн€ €кост≥ продукц≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2968 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2272 - | 2016 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.117 с.