Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з продуктивност≥ прац≥




≈фективн≥сть використанн€ трудових ресурс≥в в≥дображаЇтьс€ у показниках продуктивност≥ прац≥. «ростанн€ продуктивност≥ пращ Ї умовою зб≥льшенн€ обс€г≥в виробництва продукц≥њ, основним чинником економ≥чного зростанн€. ≤ншими словами, п≥д продуктивн≥стю прац≥ розум≥ють результативн≥сть прац≥ або здатн≥сть людини виробл€ти за одиницю робочого часу певний обс€г продукц≥њ.

Ќа робочому м≥сц≥, в цеху, на п≥дприЇмств≥ продуктивн≥сть прац≥ визначаЇтьс€ к≥льк≥стю продукц≥њ, €ку виробл€Ї роб≥тник за одиницю часу (годину, день, р≥к), тобто виробництво продукц≥њ за 1 людино-день (1 людино-годину) - вироб≥ток, або к≥льк≥стю часу, що витрачаЇтьс€ на виготовленн€ одиниц≥ продукц≥њ - трудом≥стк≥сть. ¬≥дпов≥дно, ≥снуЇ т≥сний взаЇмозв'€зок м≥ж затратами прац≥ на одиницю виробленоњ продукц≥њ ≥ продуктивн≥стю прац≥: чим нижче трудом≥стк≥сть виробництва продукц≥њ, тим вища продуктивн≥сть прац≥.

ѕоказники продуктивност≥ прац≥ визначають у:

Ä натуральних вим≥рниках - при випуску однор≥дноњ продукц≥њ, там де виробл€ють один вид продукц≥њ або дек≥лька под≥бних;

Ä трудових вим≥рниках - передбачаЇ вим≥рюванн€ через трудом≥стк≥сть окремих вид≥в продукц≥њ;

Ä варт≥сних вим≥рниках - найпоширен≥ш≥ вим≥рники, €к≥ можуть бути використан≥ на будь-€кому п≥дприЇмств≥.

” процес≥ анал≥зу продуктивност≥ прац≥ вивчаютьс€:

1. р≥вень ≥ динам≥ка продуктивност≥ прац≥;

2. вплив окремих чинник≥в на зм≥ну продуктивност≥ прац≥;

3. пропозиц≥њ ≥ заходи щодо п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥.

јнал≥з продуктивност≥ прац≥ починають з вивченн€ њњ р≥вн€ ≥ динам≥ки оц≥нки виконанн€ поставленого завданн€.

”загальнюючим показником продуктивност≥ прац≥ Ї середньор≥чний вироб≥ток продукц≥њ одним працюючим (–¬ѕ). ¬еличина його залежить в≥д вироб≥тку роб≥тник≥в р) њх питомоњ ваги в загальн≥й чисельност≥ промислово-виробничого персоналу (ѕ¬р) (фактори першого р≥вн€ п≥дпор€дкуванн€); к≥лькост≥ в≥дпрацьованих ними дн≥в (ƒ), тривалост≥ робочого дн€ (“), середньоденного вироб≥тку роб≥тника (√¬) (фактори другого р≥вн€ п≥дпор€дкуванн€). “аким чином, середньор≥чний вироб≥ток одного працюючого дор≥внюЇ:

 

¬раховуючи, що це детерм≥нована функц≥ональна мультипл≥кативна модель, вплив наведених фактор≥в може бути розрахований способом ланцюгових п≥дстановок, абсолютних р≥зниць тощо.

ѕроведемо факторний анал≥з продуктивност≥ прац≥ за даними табл. 12.10.

 

 

 

–озрахунок впливу фактор≥в на зм≥ну р≥вн€ середньор≥чного вироб≥тку працюючих проведемо способом ланцюгових п≥дстановок. ƒл€ цього розрахуЇмо р€д умовних величин при зм≥н≥ в≥дпов≥дних фактор≥в:

 

ѕроведемо розрахунок абсолютних в≥дхилень за рахунок впливу кожного фактора:

1) питомоњ ваги роб≥тник≥в у склад≥ промислово-виробничого персоналу:

∆–¬пв = 7045,04 - 6850,8 = 194,24 (грн.);

2) к≥лькост≥ в≥дпрацьованих дн≥в одним роб≥тником:

∆–¬д = 6855,36 - 7045,04 = -189,68 (грн.);

3) тривалост≥ робочого дн€:

∆–¬п = 7736,77 - 6855,36 = 881,41 (грн.):

4) середньогодинного вироб≥тку одного роб≥тника:

∆–¬гв = 7056,8 - 7736,77 = -679,97 (грн.);

«агальна зм≥на середньор≥чного вироб≥тку прац≥вник≥в становить:

∆–¬ = 194,24 - 189,68 + 881,41 - 679,97 = 206 (грн.).

«а проведеними розрахунками можна зробити висновок, що фактичний середньор≥чний вироб≥ток роб≥тника був б≥льший на 206 грн., за плановий. Ќа середньор≥чний вироб≥ток роб≥тника позитивно вплинули два фактори: зм≥на питомоњ ваги роб≥тник≥в у склад≥ промислово-виробничого персоналу та тривалост≥ робочого дн€, що зб≥льшило середньор≥чний вироб≥ток в≥дпов≥дно на 194,24 ≤ 881,41 грн. Ќегативний вплив мали наступн≥ фактори: к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в одним роб≥тником ≥ середньогодинний вироб≥ток роб≥тника, що зменшили середньор≥чний вироб≥ток в≥дпов≥дно на 189,68 та 679,97 грн.

јналог≥чно анал≥зуЇтьс€ зм≥на середньор≥чного вироб≥тку роб≥тника, €кий залежить в≥д к≥лькост≥ в≥дпрацьованих дн≥в одним роб≥тником, середньоњ тривалост≥ робочого дн€ та середньогодинного вироб≥тку.

„исельн≥ взаЇмозалежн≥ фактори п≥двищенн€ показник≥в продуктивност≥ прац≥ можна умовно поЇднати в наступн≥ основн≥ групи, €к≥ характеризують:

1) удосконаленн€ техн≥ки та технолог≥њ. ƒо ц≥Їњ групи фактор≥в входить все, що визначаЇтьс€ сучасним науково-техн≥чним прогресом;

2) покращанн€ орган≥зац≥њ виробництва, рац≥ональне розм≥щенн€ виробничих сил, спец≥ал≥зац≥€ п≥дприЇмства та галузей промисловост≥, найб≥льш повне використанн€ на€вного обладнанн€, ритм≥чн≥сть виробництва тощо;

3) удосконаленн€ орган≥зац≥њ прац≥, тобто покращанн€ використанн€ живоњ прац≥, п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в, культурно-техн≥чного р≥вн€ прац≥вник≥в, зм≥цненн€ трудовоњ дисципл≥ни та удосконаленн€ системи зароб≥тноњ плати, нормуванн€ прац≥ та особиста матер≥альна зац≥кавлен≥сть вс≥х роб≥тник≥в тощо.

Ќа наступному етап≥ необх≥дно проанал≥зувати показник, в≥д €кого залежить р≥вень середньоденного та середньор≥чного вироб≥тку роб≥тник≥в, - середньогодинну продуктивн≥сть пращ одного роб≥тника. ¬еличина цього показника залежить в≥д фактор≥в, пов'€заних з трудом≥стк≥стю продукц≥њ ≤ варт≥стю њњ оц≥нки. ƒо першоњ групи фактор≥в належать: техн≥чний р≥вень виробництва, орган≥зац≥€ виробництва, непродуктивн≥ витрати часу в зв'€зку з браком ≥ його виправленн€м. ƒл€ анал≥зу скористаЇмос€ методикою розрахунк≥в цього показника, запропонованою Ќ.ј. √усак ≥ √.¬. —авицькою. ƒл€ визначенн€ впливу фактор≥в на середньогодинну продуктивн≥сть прац≥ необх≥дно розрахувати три умовн≥ показники, застосовуючи спос≥б ланцюгових п≥дстановок; дл€ розрахунку використаЇмо дан≥ табл. 12.10.

ѕерший умовний показник середньогодинного вироб≥тку повинен бути розрахований в умовах пор≥вн€нност≥ даних (виробничо в≥дпрацьований час, структура продукц≥њ та техн≥чний р≥вень виробництва за минулий пер≥од). ƒл€ цього фактичний обс€г виробництва товарноњ продукц≥њ необх≥дно скоригувати на величину його зм≥ни в результат≥ структурних зрушень (∆—р), а к≥льк≥сть в≥дпрацьованого часу - на невиробнич≥ затрати часу (“нв).

јлгоритм розрахунку:

 

 

„исельн≥сть роб≥тник≥в вз€то з таблиц≥ 12.7 ≥ становить 668 чолов≥к.

«а даними тол. 12.8 можна зробити висновок, що б≥льша част≥ша втрат робочого часу ((2004 + 3340 + 5344) х 7.95 + 1336 = 86306 (год.)) викликана суб'Їктивними факторами: додатков≥ в≥дпустки, прогули, простоњ, що можна вважати невикористаними резервами зб≥льшеним фонду робочою часу. Ќедопущенн€ њх р≥внозначно вив≥льненню 47 прац≥вник≥в п≥дприЇмства (86306 / 1829). «а рахунок вказаних фактор≥в фонд робочого часу фактичний був менший за плановий на 21 день з розрахунку па 1 роб≥тники або на 14028 дн≥в роботи вс≥х роб≥тник≥в. ѕри цьому корисний фонд робочого часу фактичний був менший за плановий на 168 год. з розрахунку на 1 роб≥тника, або на 112.2 тис. год. роботи вс≥х роб≥тник≥в, а фактична середн€ тривал≥сть робочоњ зм≥ни зменшилас€ у пор≥вн€нн≥ з планом на 0.02 год. (на 1 роб≥тника) або на 13.36 год. (на вс≥х роб≥тник≥в п≥дприЇмства).

ѕ≥сл€ вивченн€ втрат робочого часу визначаютьс€ непродуктивн≥ цитрати робочого часу.

Ќепродуктивн≥ витрати робочого часу складаютьс€ ≥з втрат робочого часу внасл≥док виготовленн€ браку, його виправленн€, а також витрат робочого часу, пов'€заних з в≥дхиленн€ми в≥д технолог≥чного процесу (додатков≥ виграти робочого часу).

” спец≥ал≥зован≥й л≥тератур≥ пропонуЇтьс€ наступна методика розрахунку непродуктивних витрат прац≥ в результат≥ браку:

1) розраховуЇтьс€ питома вага зароб≥тноњ плати виробничих роб≥тник≥в у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ:

2) визначаЇтьс€ сума зароб≥тноњ плати у соб≥вартост≥ остаточного браку. ƒл€ нього необх≥дно соб≥варт≥сть забракованоњ продукц≥њ помножити на питому вагу зарплати у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ;

3) розраховуЇтьс€ питома вага зароб≥тноњ плати виробничих роб≥тник≥в V соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ за вирахуванн€м матер≥альних втрат:

4) визначаЇтьс€ сума зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в за виправленим браку. ƒл€ цього необх≥дно витрати на виправленн€ браку помножити на питому вагу зароб≥тноњ плати виробничих прац≥вник≥в у соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ за вирахуванн€м матер≥альних затрат;

5)розраховуЇтьс€ зароб≥тна плата роб≥тник≥в њњ остаточному браку та на його виправленн€ (сума 2 п. ≥ 4 п.);

6) обчислюЇтьс€ середньоденна зароб≥тна план≥ €к в≥дношенн€ зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в ≥ фактичного фонду робочого часу в годинах;

7) визначаЇтьс€ робочий час. витрачений на виготовленн€ браку та його виправленн€ €к в≥дношенн€ суми зароб≥тноњ плати та середньогодинноњ зароб≥тноњ плати (н. 5 / п. 6).

«а результатами анал≥зу необх≥дно розробити заходи щодо скороченн€ втрат робочого часу та пов'€заних з ними непродуктивних виплат зароб≥тноњ плати. ќсоблива увага при цьому звертаЇтьс€ на посиленн€ контролю за внутр≥шньозм≥нними п≥ратами робочого часу.

ѕри вивченн≥ використанн€ робочого часу проводитьс€ анал≥з орган≥зац≥њ прац≥ (табл. 12.9).

 

‘актично в≥дносне залученн€ роб≥тник≥в за рахунок п≥двищенн€ трудом≥сткост≥ становило 96 чолов≥к

при запланованому Ц 6 чолов≥к


 

Ќа практиц≥ даний метод вим≥рюванн€ продуктивност≥ прац≥ широко не застосовуЇтьс€, тому що вимагаЇ об'Їктивного нормуванн€ прац≥ та затрат на одиницю продукц≥њ вс≥х категор≥й працюючих.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1342 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2283 - | 2028 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.